Рішення

від 19.03.2009 по справі 17/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                

      Р І Ш Е Н Н Я           

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "19" березня 2009 р.                                     м.

Черкаси                               Справа

№  17/273

        Господарський суд Черкаської області

у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Вініченко О.Б., за

участю представників сторін:  позивача

-Солончук Я.М. - за довіреністю;          

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу № 17/273 

за позовом

Звенигородського районного

споживчого товариства 

до

фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1

про

стягнення 6 809,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Звенигородським районним споживчим

товариством (далі-позивач) заявлено позов про стягнення з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1(далі-відповідач) 6 809,69 грн. заборгованості, з яких: 3

369,88 грн. заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 3 439,81 грн.

заборгованість по оплаті за електроенергію.

Підставою позову, на думку

позивача, є невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди

об'єкта нерухомості № б/н від 18.12.2007 року.

У судовому засіданні 03.02.2009

року представник позивача користуючись правом, наданим статтею 22

Господарського процесуального кодексу України, подав заяву від 03.02.2009 року

про зменшення розміру позовних вимог, в якій стверджує про допущення помилки в

сумі основної заборгованості при написанні тексту позовної заяви, та просить

стягнути з відповідача 6 809,59 грн. заборгованості, з яких, 3 369,78 грн.

заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 3 439,81 грн. заборгованість по

оплаті за електроенергію.

У судовому засіданні 25.02.2009

року представник позивача користуючись правом, наданим статтею 22

Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про збільшення розміру

позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 7 242,39 грн.

заборгованості, з яких: 3 369,78 грн. заборгованість по орендній платі з

урахуванням індексу інфляції, 3 872,61 грн. заборгованість по електроенергії.

У зв'язку з неявкою в судові засідання

03.02.2009 року та 25.02.2009 року представника відповідача, суд у судовому

засіданні 25.02.2009 року оголосив перерву до 27.02.2009 року, зобов'язавши

позивача надати суду Довідку з управління статистики про включення відповідача

до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій на момент розгляду

справи.  

У судове засідання 27.02.2009 року

представники сторін не з'явились, позивач не виконав вимог суду щодо надання

відповідної Довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, тому суд відклав розгляд

справи до 19.03.2009 року, вдруге зобов'язавши позивача надати докази включення

відповідача до ЄДРПОУ.

На вимогу суду у засіданні

19.03.2009 року позивач надав Довідку від 05.03.2009 року № 43 з ДПІ у

Звенигородському районі Черкаської області, в якій зазначено, що станом на

05.03.2009 року фізична особа -підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку ДПІ у

Звенигородському районі Черкаської області, її місцезнаходження: (Черкаська

область, м. Звенигородка,АДРЕСА_1).

На зазначену адресу відповідача

тричі направлялись ухвали суду: від 19.01.2009 року про порушення провадження у

справі, від 03.02.2009 року та 27.02.2009 року про відкладення розгляду справи,

якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду

справи, проте він без поважних причин в судові засідання не з'явився, проти

позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового

засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно

до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності

та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника

позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у

сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви від 25.02.2009 року про

збільшення розміру позовних вимог, задовольняє позовні вимоги повністю з

наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,

правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди об'єкта

нерухомості від 18 грудня 2007 року № б/н, укладеного між Звенигородським

районним споживчим товариством та приватним підприємцем ОСОБА_1.

За умовами цього договору позивач

(Орендодавець) зобов'язався передати, а відповідач (Орендар) прийняти в

тимчасове платне користування (майно): приміщення магазину № 28 загальною площею

81 кв.м., розташованого за адресою: с. Богачівка (пункт 1.1 договору),

своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати

експлуатаційні і комунальні платежі (пункт 3.3.2 договору).

Загальний розмір орендної місячної

плати за користування об'єктом оренди становить 400 грн., орендна плата за

обладнання -15 грн. Орендна плата сплачується в національній валюті України за

курсом НБУ на момент оплати та з урахуванням індексу інфляції за попередній

місяць за даними Держкомстату України (пункт 5.1 договору), та сплачується на

рахунок Орендодавця до 10-го числа кожного місяця, в якому здійснюється

користування об'єктом оренди (пункт 5.2 договору). Вартість комунальних та

інших послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний, факсимільний, поштовий

зв'язок тощо) також відшкодовуються щомісяця орендарем у сумі фактичних затрат

орендодавця за діючими цінами і тарифами за розрахунком орендодавця (пункт 5.3.

договору). Термін дії договору -з 01.01.2008 року до 01.01.2009 року.

Загальні умови виконання

господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України,

згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з

приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

За змістом статей 599 та 625

Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням,

проведеним належним чином.

Відповідно до статті 759 Цивільного

кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач свої зобов'язання по договору від 18.12.2007 року виконав, передавши

відповідачу в оренду приміщення магазину № 28 загальною площею 81 кв.м., що

знаходиться за адресою: с. Богачівка, що підтверджується актом

приймання-передачі від 18 грудня 2007 року.

В силу статті 762 Цивільного

кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір

якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути

встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за

користування майном.

Оскільки за умовами пункту 4.1

договору він діє з 01.01.2008 року, то орендну плату, експлуатаційні і

комунальні платежі необхідно нараховувати з 01.01.2008 року.

Судом встановлено, що відповідач

свої зобов'язання по сплаті орендної плати за період з 01 січня 2008 року по

вересень 2008 року включно не виконав, і за твердженням позивача станом на день

подання позову - 12.01.2009 року заборгованість відповідача по сплаті орендної

плати за вказаний період з урахуванням індексу інфляції становить 3 369,78

грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.11).

Суд перевіривши порядок нарахування

позивачем заборгованості по орендній платі -3 369,78 грн. за січень, березень,

квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2008 року, встановив

неправильність її нарахування у зв'язку із застосуванням позивачем при розрахунку

заборгованості індексу інфляції за поточний місяць, тоді як застосовувати

необхідно індекс інфляції за попередній місяць (пункт 5.1 договору).

Розрахунок орендної плати з

урахуванням індексу інфляції за попередній місяць:

січень -415 грн.*102,1 % = 423,71,

березень -415 грн.*102,7 % =

426,20,

квітень -415 грн.*103,8 % = 430,77,

травень -415 грн.*103,1 % = 427,86,

червень -415 грн.*101,3 % = 420,39,

липень -415 грн.*100,8 % = 418,32,

серпень -415 грн.*99,5 % = 412,92,

вересень -415 грн.*99,9 % = 414,58

Всього = 3 374,75 грн.

Після перерахунку судом

встановлено, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за вказаний

період з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць становить 3 374,75

грн., але оскільки позивач просить стягнути з відповідача 3 369,78 грн., то суд

задовольняє позов в цій частині.

Крім того, за умовами пункту 5.3.

договору відповідач повинен щомісяця відшкодовувати позивачу вартість

комунальних та інших послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний,

факсимільний, поштовий зв'язок тощо) у сумі фактичних затрат позивача за

діючими цінами і тарифами за розрахунком орендодавця.

Позивачем у судовому засіданні

25.02.2009 року наданий розрахунок суми заборгованості за електроенергію

(а.с.19-20) за період з січня по жовтень місяць 2008 року включно в сумі 3

872,61 грн. та докази понесення ним саме цих витрат по сплаті за електроенергію

за цей період, підтверджені Звенигородським РЕМ (а.с.21).

Суд перевірив порядок нарахування

позивачем заборгованості відповідача по сплаті за електроенергію за період з

січня по жовтень місяць 2008 року включно шляхом розподілу кількості фактично

спожитої електроенергії між відповідачем і ПП ОСОБА_2, яка також орендує

приміщення в магазині № 28 в селі Богачівка і має спільний з ПП Кравченко

електролічильник, з якого Звенигородський РЕМ знімає показники. Доказами сплати

ПП ОСОБА_2 рахунків за вказаний період є надані позивачем квитанції

(а.с.22-23).

Суд встановивши правильність

розрахунку заборгованості відповідача за електроенергію в сумі 3 872,61 грн.,

задовольняє позов в цій частині.

На підставі статті 49 ГПК України з

відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові

витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84

Господарського процесуального кодексу України, суд

                         ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1(Черкаська область, м. Звенигородка,АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Звенигородського районного

споживчого товариства (Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 135,

р/р 26006915090010 в Черкаській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Черкаси, МФО

354013, код 01529613, свідоцтво платника ПДВ 32340616) - 3 369,78 грн.

заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3 872,61 грн. заборгованості за

електроенергію, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 102

грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до

Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський

суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                      С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 19.03.2009

року.