Рішення

від 31.07.2015 по справі 4/949-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2015 р.Справа № 4/949-10

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Судді Магери В.В., розглянувши матеріали

За позовом Державного агентства резерву України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариство", с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області

про зобов`язання повернути матеріальні цінності цукор-пісок в кількості 2 875 тонн та стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

за участю Василенко Д.М. - прокурор відділу прокуратури області (службове посвідчення №031768 від 26.01.2015р.).

В засіданні суду 31.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступником якого є Державне агентство резерву України, м. Київ, звернулось із позовом, згідно якого просить суд зобов'язати ТОВ „Аграрне товариство" повернути цукор-пісок в кількості 2875 тонн та стягнути із останнього 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідачем не забезпечено збереження цукру-піску державного резерву в кількості 2875,00т., яке йому було передано на відповідальне зберігання згідно договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей від 04.07.2008р. №юр-2/1299п-2008 та договору про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 01.07.2008р. №юр-2зб/335-2008.

Позивач зазначає, що представниками контрольно-ревізійного департаменту Державного комітету України з державного матеріального резерву спільно із представниками Служби Безпеки України проведена позапланова перевірка наявності, обліку та звітності, зберігання цукру державного резерву, який знаходиться на відповідальному зберіганні відповідача, на підставі чого складено акт від 20.08.2009р. №0.70/10-16, згідно якого встановлено незабезпечення збереження цукру-піску державного резерву в кількості 2875,00 т.

Вказує, що на відповідальному зберіганні ТОВ „Аграрне товариство" знаходяться матеріальні цінності державного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні Державного комітету України із з державного матеріального резерву.

При цьому, факт наявності на відповідальному зберіганні матеріальних цінностей державного резерву у ТОВ „Аграрне товариство" підтверджується договором про закладення до державного резерву матеріальних цінностей від 04.07.2008р. №юр-2/1299п-2008, договором про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 01.07.2008р. №юр-2зб/335-2008, Приймальним актом форма Р-16 №1 від 08.07.2008р., звітом про наявність матеріалів 1 групи ТОВ „Аграрне товариство" за липень-грудень 2008 року та Протоколом зборів учасників ТОВ „Аграрне товариство" від 01.07.2008р. №7.

Під відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву у розумінні, визначеному ст.2 Закону України „Про державний матеріальний резерв" - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей (прийнятих на зберігання) у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання ому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до держрезерву товарно-матеріальних цінностей та звітувати перед Держкомрезервом України встановленому законодавством порядку.

Посилається на те, що відповідач зобов'язаний був зберігати матеріальні цінності державного резерву.

Згідно із ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Як зазначено у ст.953 ЦК України, зберігай зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Згідно ст.18 вказаного Закону передбачено, що контроль за створенням, відпуском та використанням державного матеріального резерву здійснює Верховна Рада України.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 20.02.1996р. №57/96 „Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні цінності державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" проведення перевірок на підприємствах (відповідальних зберігачах) доручено уповноваженим представникам Держкомрезерву України або його територіальних органів.

Таким чином, згідно з постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 №57/96, факт незабезпечення матеріальних цінностей державного є акт перевірки, складений представниками Держкомрезерву у встановленій формі.

Вказує, що представниками Контрольно-ревізійного департаменту Державного комітету України з державного матеріального резерву спільно із представниками Служби безпеки України проведена позапланова перевірка наявності, обліку та звітності, умов зберігання цукру державного резерву, який знаходиться на відповідальному зберіганні відповідача, на підставі чого складено акт від 20.08.2009 № 0.70/10-16.

В результаті проведеної перевірки встановлено незабезпечення збереження цукру-піску державного резерву в кількості 2 875,00 т. Вартість цукру-піску держрезерву, стосовно якого встановлено факт незабезпечення збереження, становить: 14 806 250,00 грн. Вартість матеріальних цінностей, стосовно яких було встановлено факт незабезпечення збереження встановлена виходячи із цін, що діяли на момент проведення перевірки.

Відповідно до п.21 „Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого постановою КМУ №1129 від 08.10.1997р. передбачено, що ціни на матеріальні цінності, що закладаються та запускаються з державного резерву, визначаються Держкомрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції, а в разі проведення конкурсу - за цінами конкурсу на кожну партію конкретної продукції.

А відповідно до п.10 ст.14 Закону України „Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф у розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня із суми відсутнього їх обсягу за кожний день до повного їх повернення.

Отже, ціни встановлюються Держкомрезервом України самостійно, виходячи з цін, що діють на ринку матеріальних цінностей. В даному випадку ціни встановлюються на момент виявлення порушення, тобто станом на 20.08.2009р. Станом на 25.09.2010 відповідач матеріальні цінності державного резерву не повернув.

Факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчать про неналежне виконання своїх зобов'язань передбачених Цивільним кодексом України (ст.ст. 936, 942, 949), Законом України „Про державний матеріальний резерв", Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

За неналежне виконання зобов'язань ст.230 Господарського кодексу України передбачає відповідальність у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.231 Господарського кодексу України сплата неустойки регулюється договором або законом.

Пунктом 10 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" встановлено, що у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей із державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на заповідальному зберігання яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожен день до повного повернення матеріальних цінностей.

Вартість матеріальних цінностей державного резерву, щодо яких встановлено незабезпечення збереження, становить 14 806 250,00 гривень.

Отже 100% штрафу відповідно становить 14 806 250,00 гривень. Пеня за період з 20.08.2009р. по 25.09.2010р. становить 3 182 532,45 грн. і нарахована відповідно до п.16 ст.14 Закону України „Про державний матеріальний резерв", яким передбачено, що розмір пені, передбачений п.10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Отже, загальний розмір штрафних санкцій становить 17 988 782,45 грн. за незабезпечення збереження матеріальних цінностей (з них 14 806 250,00 грн. штрафу та 3 182 532,45 грн. пені).

Відповідно до ст.ст.552, 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом. З договірних зобов'язань зі зберігання ст.936 ЦК України випливає обов'язок відповідача (зберігача) зберігати майно, передане йому другою стороною (поклажодавцем), і повернути це майно у схоронності.

Відповідно до ст.949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Таким чином, позивач підтвердив позовні вимоги про повернення матеріальних цінностей щодо яких був встановлений факт незабезпечення збереження та про стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій.

Відповідач у направленому суду письмовому відзиві від 02.11.2010р. із позовними вимогами не погоджується, просить позовні вимоги залишити без задоволення. Вказує, що 08.07.2008р. відповідач на виконання укладеного договору зберігання по приймальному акту №1 прийняло на зберігання цукор-пісок в кількістю 3 500 тон на зага льну суму 10 325 000 грн.

Вказує, що 20.08.2009р. за результатами позапланової перевірки наявності, обліку та звітності, умов зберігання цукру державного резерву, який знаходиться на відповідальному зберіганні складено акт № 0.70/10-16., яким зафіксовано недостачу цукру-піску в кількості 2 875 т. на су му 14 806 250 грн.

На підставі акту позапланової перевірки позивач зробив висновок про незабезпечення збереження цукру-піску за укладеним договором зберігання та не поверненням цукру-піску станом на 14.05.2010р.

Проте, 21.04.2009р. для освіження матеріальних цінностей Держкомре зерв незаконно провів аукціон із реалізації матеріальних цінностей Державного резерву, в тому числі і спірного цукру-піску. За результатами рішення комісії із проведення аукціону покупцем цукру-піску в кількості 3500 т., що зберігався у ТОВ „Аграрне товариство" визнали ТОВ „Дарінвест".

Відповідач вказує, що 22.04.2009р. ТОВ „Аграрне товариство" отримало від ТОВ „Дарінвест" лист №47 від 12.04.2010р. за підписом генерального директора з проханням відпустити 3500 т. цукру-піску як переможцю аукціону. При цьому, 23.04.2010р. між ТОВ „Дарінвест" та державним підприємством „Ресурспостач" було підписано договори купівлі-продажу придбаного на аукціоні цукру-піску.

Оплата придбаного цукру покупцем ТОВ „Дарінвест" проводилась 17.04.2000р. в сумі 2 685000 грн. та вносилась як гарантійний внесок, який був зарахо ваний ТОВ „Дарінвест" в оплату придбаного цукру-піску, та 30.07.2009р. в сумі 155 000 грн., 20.08.2009р. в сумі 4 160 000 грн.

Відповідач вказує, що він законно, за розпорядженням Держкомрезерву, відпустив цукор-пісок в кількості 3500 т. покупцю цукру, переможцю аукціону ТОВ „Дарінвест", а не проводило самовільне відчуження цукру-піску, як стверджує позивач.

За таких обставин, просить відмовити позивачу в позові.

Представник позивача (Державного агентства резерву України м. Київ) в засідання суду 31.07.2015р. участі не приймав, натомість у письмовому поясненні від 21.07.2015р. позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову.

Представник відповідача в засідання суду 31.07.2015р. не прибув, будь-яких додаткових заяви чи клопотань від останнього до суду не надходило.

Прокурор в засіданні суду 31.07.2015р. позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Державне агентство резерву України (Держрезерв України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. (п.1 Положення про Державне агентство резерву України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №463/2011).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариство", с. Клубівка Ізяславський район Хмельницька область як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Спецвитягу №20959707 від 31.07.2015р.

04.07.2008р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву, правонаступником якого є Державне агентство резерву України (Комітет) та ТОВ „Аграрне товариство" (Постачальник) був укладений Договір №юр-2/1299п-2008 про закладення до державного резерву матеріальних цінностей.

Відповідно до п.п.1.1 вказаного договору передбачено, що Постачальник поставляє до державного резерву цукор-пісок вітчизняного виробництва з цукрових буряків урожаю 2007 року в термін до 17.07.2008р. відповідно до вимог ДСТУ 2316-93 (ГОСТ 21-94), ДСТУ 4245:2003 (надалі продукція) з послідуючим зберіганням на підприємстві Постачальника за рахунок ТОВ „Аграрне товариство", а Комітет здійснює розрахунки за поставлену до державного резерву продукцію.

Згідно п.п.1.2 договору передбачено, що Постачальник поставляє на умовах ЕХW (Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с.Клубівка, вул. Заводська, 1) в редакції ІНКОТЕРМС 2000, а Комітет приймає до державного резерву продукцію, саме: цукор-пісок в кількості 3 500 тонн на загальну суму 10 325 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 720 833,33 грн.

П.п.2.1., 2.2 договору передбачено, що Комітет проводить оплату продукції, кількість, ціна та вартість якої визначені у п.1.2.-1.3 цього договору на розрахунковий рахунок Постачальника в термін трьох банківських днів, після проведення перевірки якісних показників продукції та отримання приймальних актів за формою Р-16. Факт закладення продукції до державного резерву оформлюється приймальними актами за формою Р-16, один примірник якого та податкова накладна подаються Постачальником до Комітету протягом трьох днів з моменту закладення продукції.

Вказаним договором сторони передбачили, що гарантійний термін зберігання цукру-піску згідно з ДСТУ4245:2003 складає: до 2 років - в неопалювальних складах; до 8 років - в опалювальних складах. (п.п.3.5 договору).

Відповідно до п.п.6.1 вказаного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, згідно Закону України „Про державний матеріальний резерв" та іншими спеціальними нормативними актами.

04.07.2008р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву, правонаступником якого є Державне агентство резерву України (Комітет) та ТОВ „Аграрне товариство" (Зберігач) укладений Договір №юр-2зб/335-2008р. відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, відповідно до якого зберігання цукру державного резерву здійснюється без надання права користування ними у складських приміщеннях зберігача. (п.п.1.1 договору зберігання).

Згідно п.п.1.2 вказаного договору передбачено, що Комітет передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності гідно з специфікацією у кількості та за вартістю згідно з актами форми Р-16. Передбачені цим договором форми актів затверджуються Комітетом.

Відповідно до п.п.2.1-2.7 договору зберігання передбачено, що Зберігач зобов'язаний: вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду; надсилати Комітетові акти за формою Р-16; відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження із використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження; проводити відпуск цінностей тільки за нарядами Комітету протягом 50 днів з дати оформлення наряду; проводити освіження (поновлення) та заміну цінностей на продукцію із аналогічного асортименту і якості самостійно без залучення додаткових коштів із поданням Комітетові акта за формою Р-17 протягом 3 днів після здійснення операції.

Комітет зобов'язаний контролювати додержання умов зберігання цінностей, їх наявність та якіс ний стан (п.п. 3.1 договору зберігання).

На виконання укладених договорів про закладення та про зберігання матеріальних цінностей 08.07.2008р. ТОВ „Аграрне товариство" по приймальному акту №1 прийняло на зберігання цукор-пісок кількістю 3 500 тон на зага льну суму 10 325 000 грн.

21.04.2009р. для освіження матеріальних цінностей Держкомре зерв провів аукціон з реалізації матеріальних цінностей Державного резерву, за результатами якого переможцем визнали ТОВ „Дарінвест".

22.04.2009р. ТОВ „Аграрне товариство" отримало від ТОВ „Дарінвест" лист №47 від 12.04.2010р. за підписом генерального директора з проханням відпустити 3500 т. цукру-піску як переможцю аукціону.

23.04.2010р. між ТОВ „Дарінвест" та державним підприємством „Ресурспостач" були підписані договори купівлі-продажу придбаного на аукціоні цукру-піску від 23.04.2009р. №1-2046, №1-2047, №1-2048, №1-2049, №1-2050, №1-2051, №1-2052, які сплачені 17.04.2009р. в сумі 2 685 000,00 грн., 30.07.2009р. в сумі 155 000,00 грн., 20.08.2009р. в сумі 4 160 000,00 грн.

За розпорядженнями-нарядами Держкомрезерву ТОВ „Аграрне товариство" відвантажило ТОВ „Дарінвест" цукор-пісок, а саме: №0.65/488 від 29.07.2009р.- 262,5т., №0.65/503 від 31.07.2009р.- 262,5 т., №0.65/601 від 11.08.2009р.- 100т., №0.65/740 від 04.09.2009р.- 475т., №0.65/741 від 04.09.2009р.- 500т., №0.65/742 від 04.09.2009р.- 900 т., №0.65/743 від 04.09.2009р.- 1000 т.

20.08.2009р. за результатами позапланової перевірки наявності, обліку та звітності, умов зберігання цукру державного резерву, який знаходиться на відповідальному зберіганні, було складено акт №0.70/10-16. спільної перевірки КРД Держрезерву та представників СБ України, яким зафіксовано недостачу цукру-піску в кількості 2 875 т. на су му 14 806 250 грн.

Вважаючи факт нестачі матеріальних цінностей (цукру-піску в кількості 2 875т.) підтвердженим згідно акту перевірки №0.70/10-16, позивач із врахуванням уточнення позовних вимог просить суд зобов'язати ТОВ „Аграрне товариство" повернути цукор-пісок в кількості 2875 тонн та стягнути з останнього 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій, з яких 14 806 250,00 грн. штрафу та 3182 532,45 грн. пені.

Досліджуючи наявні у справі докази, оцінюючи їх у сукупності, судом до уваги приймається таке.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про державний матеріальний резерв" №57/97-ВР від 24.01.1997р. (із змінами на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижувальний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Відповідно до ст.2 цього Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Згідно ст.4 Закону державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України. Управління державним матеріальним резервом здійснює Державний комітет України з державного матеріального резерву, який відповідно до Указу Президента України №603/2001 від 07.08.2001р. є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом.

Указом Президента України „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" №1085/2010 від 09.12.2010р. Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано шляхом перетворення на Державне агентство резерву України. Пунктом 5 даного Указу передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Державне агентство резерву України (Держрезерв України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. (п.1 Положення про Державне агентство резерву України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №463/2011).

Згідно зі ст.12 Закону державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Із матеріалів справи слідує, що підставою поданого Держрезервом України позову визначено факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей держрезерву (2 875 тонн цукру-піску), що встановлений актом від 20.03.2009 №0.70/10-16 за результатами спільної перевірки КРД Держрезерву та представників СБ України.

При цьому, факт наявності на відповідальному зберіганні відповідача матеріальних цінностей держрезерву підтверджується договором про закладення матеріальних цінностей до державного резерву №юр-2/1299п-2008 від 04.07.2008р., договором про відповідальне зберігання матеріальних цінностей держрезерву №юр-2зб/335-2008 від 01.07.2008р., приймальним актом Р-16 №1 від 08.07.2008, звітом про наявність матеріалів 1 групи ТОВ „Аграрне товариство" за липень-грудень 2008 року та протоколом зборів учасників ТОВ „Аграрне товариство" № 7 від 01.07.2008р.

Згідно ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту укладених між сторонами договорів про закладення матеріальних цінностей до державного резерву №юр-2/1299п-2008 від 04.07.2008р. та умов договору про відповідальне зберігання матеріальних цінностей держрезерву №юр-2зб/335-2008 від 01.07.2008р., останні за юридичною природою віднесені до договорів зберігання і підлягають регулюванню главою 66 ЦК України.

В силу ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (ст.937 ЦК України).

Згідно ст.938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

В силу ст.949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Відповідно до ст.953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Із аналізу правовідносин, що склалися між сторонами, та норм вищенаведеного законодавства суд приходить до висновку про наявність обов'язку відповідача у справі повернути позивачеві майно передане на зберігання згідно ст.ст.949, 953 ЦК України.

При цьому, такий обов'язок відповідача не обмежується ні періодом дії договорів, ані фактом розбронювання (видачею відповідних розпоряджень-нарядів), а також не змінює правового статусу матеріальних цінностей державного резерву. Аналогічною є правова позиція Вищого господарського суду України по справі №12/14/761, викладена у постанові ВГСУ від 19.03.2009р.

Судом приймається до уваги, що факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених ст.936, 942, 949 Цивільного кодексу України, вимог Закону України „Про державний матеріальний резерв", Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву.

Відтак, позовні вимоги позивача про зобов'язання ТОВ „Аграрне товариство" повернути цукор-пісок в кількості 2 875 тонн суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню із вищенаведених підстав.

Виходячи із позовної вимоги позивач крім іншого, просить суд стягнути із відповідача 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій, з яких 14 806 250,00 грн. штрафу та 3182 532,45 грн. пені.

Судом також приймається до уваги, що п.2.4 договору про відповідальне зберігання матеріальних цінностей держрезерву №юр-2зб/335-2008 від 01.07.2008р. передбачено обов'язок відповідача відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження із використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження.

При цьому, факт нестачі матеріальних цінностей державного резерву підтверджено актом перевірки від 20.08.2009р. №0.70/10-16, який у встановленому законом порядку не визнавався недійсним та не скасований.

За неналежне виконання зобов'язань стаття 230 ЦК України передбачає відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.10 ст.14 Закону України „Про державний матеріальний резерв" встановлено, що у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберігання яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожен день до повного повернення матеріальних цінностей.

Відповідно до п.16 ст.14 Закону України „Про державний матеріальний резерв" розмір пені обчислюється, виходячи з подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з вартості відсутнього обсягу матеріальних цінностей за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Виходячи із вартості матеріальних цінностей державного резерву в сумі 14 806 250,00 грн., щодо яких встановлено нестачу, 100% штрафу відповідно становить 14 806 250,00 грн. Також, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 3 182 532,45 грн. за період з 20.08.2009р. по 25.09.2010р. відповідно до поданого розрахунку.

Відтак, нарахування штрафних санкцій в сумі 17 988 782,45 грн. суд вважає правомірним та таким, що підлягає задоволенню. Натомість, будь-яких додаткових доказів на спростування доводів позивача суду не було подано.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача згідно ст.ст.44,49 ГПК України та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

ВИРІШИВ:

Позов Державного агентства резерву України м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариство", с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області про зобов`язання повернути матеріальні цінності цукор-пісок в кількості 2 875 тонн та стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій задовольнити.

Товариству з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариство", с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області (вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 32270884) повернути на користь Державного агентства резерву України, м. Київ (вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) матеріальні цінності цукор-пісок вартістю 14 806 250,00 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімсот шість тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) в кількості 2 875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) тонн.

Видати наказ.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариство", с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області (вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 32270884) на користь Державного агентства резерву України, м. Київ (вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) 17 988 782,45 грн. (сімнадцять мільйонів дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 45 коп.) штрафних санкцій.

Видати наказ.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариство", с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області (вул.Заводська, 1, код ЄДРПОУ 32270884) в доход Державного бюджету України на рахунок №31218206783002 через УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк одержувача - ГУДКСУ у Хмельницькій області, м. Хмельницький, МФО 815013 судовий збір в розмірі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 04.08.2015р.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 4 прим.:

1 - до матеріалів справи;

2 - позивачу (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601) - рекомендованим із повідомл.;

3 - відповідачу (вул. Заводська, 1, с. Клубівка, Ізяславський р-н, Хмельницька обл., 30350) - рекомендов. із повідомл.

4- прокурору - згідно заяви.