Ухвала

від 18.04.2012 по справі 11-51/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-51/12 Головуючий у І інстанції Малиш В.В. Провадження № 11/2590/51/2012 Категорія - Доповідач Козак В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Баглая І.П., Щербакова О.С,

при секретарі Дудко Т.В.,

за участю прокурора Надточій О.О.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_9,

потерпілої ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_9 та його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до 9 років позбавлення волі.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, п-т. Миру, 201-А, кв. 32, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі.

Стягнено солідарно з засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 у відшкодування матеріальних збитків 3500 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_8 45000 грн. та ОСОБА_9 30000 грн., в решті позову відмовлено.

Судом встановлено, що 29.06.2007 року близько 00.00 год., ОСОБА_8 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння разом із ОСОБА_9, знаходячись на території Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру, розташованого по п-ту. Миру м. Чернігова, в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи спільний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11, діючи групою осіб, по черзі почали умисно наносити удари потерпілому, при цьому ОСОБА_8 наносив удари руками, ногами та гумовим кийком в різні частини тіла, а ОСОБА_9 наносив удари ногою в область тулубу чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер із пошкодженням пристінкової плеври, розвитком лівобічного пневмотораксу, підшкірної емфіземи, забоєм задніх поверхонь та коренів обох легень, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, множинних саден та синців обличчя, волосистої частини голови, забійних ран обличчя, закритої травми живота, забоїв обох нирок, синців та саден обох ліктів, колін, зовнішніх поверхонь обох стегон, які могли виникнути від дії тупих предметів та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від яких ОСОБА_11 помер в лікарні 29.06.2007 року.

В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_8 ставить питання про скасування вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2011 року з закриттям провадження по справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Вважає, що висновки покладені в основу вирок не відповідають фактичним обставинам справи, а вирок є неправильним та незаконним. Вказує, що суд не взяв до уваги доказів, які могли істотно вплинути на його висновки, зокрема покази свідка ОСОБА_12 підтверджують невинність ОСОБА_8, а свідчення лікаря ОСОБА_13 підтверджують, що він в ніч з 28.06.2007 року на 29.06.2007 року був тверезий. Крім того, перебуваючи на охоронному посту, перевіряючі з ДСО кожну годину приїжджали на перевірку. Зазначає, що під час судових засідань потерпіла ОСОБА_10 змінювала свої покази, спочатку стверджувала що не їздила до чоловіка в лікарню, пізніше вона вказала, що в лікарні була. Коли потерпілий ОСОБА_11 був доставлений до лікарні, та йому був зроблений рентген, з якого вбачається, що у потерпілого наявні переломи 6-7 ребер зліва. Амбулаторну картку хворого ОСОБА_11 було долучено до матеріалів справи через 4,5 роки, але суддя не дозволив нікому ознайомитись з даними матеріалами справи. Після смерті потерпілого, його труп передали для проведення ряду експертиз, результати яких в судове засідання надав ОСОБА_14, різняться своїми висновками. Вказує на те, що покази ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надавали під психологічним та фізичним тиском органу досудового слідства, за таких обставин їх не можна вважати законними. Звертає увагу, що були порушені права засудженого ОСОБА_8, оскільки його несвоєчасно повідомляли про призначення експертиз, а також із запізненням ознайомлювали з їх висновками. При призначенні судом міри та виду покарання ОСОБА_8 не були в достатній мірі враховані такі пом'якшуючі обставини, як: явка з повинною, позитивні характеристики з армії, роботи, школи, сільської ради за місцем проживання, раніше не судимий, наявність у справі підтверджень того, що злочин вчинений у тверезому стані.

В апеляції адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 просить вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2011 року скасувати, а кримінальну справу закрити. Вважає, що підставами для скасування вироку є: однобічність та неповнота досудового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Кваліфікувавши дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України, суд в обвинувальному вироку був зобов'язаний навести обґрунтоване мотивування своїх висновків з посиланням на докази, якими підтверджується зміст і спрямованість умислу у ОСОБА_8 на скоєння саме цього злочину, а також зазначити мотивування своїх висновків, чому суд не бере до уваги встановлені фактичні обставини та докази, якими повністю спростовується винність ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Суд мав врахувати, що сутичка розпочалася саме внаслідок протиправних дій ОСОБА_11, який почав чіплятися до ОСОБА_8, внаслідок чого на його робочій формі відірвав ґудзика та погона, а також погрожував заразити його небезпечною для життя хворобою - туберкульозом, а потім реалізуючи свої погрози плював на нього, намагаючись попасти в обличчя ОСОБА_8 В зв'язку з цим засуджений вдарив потерпілого. В зв'язку з цими обставинами ОСОБА_8 опинився в стані сильного душевного хвилювання, захищаючи вже своє здоров'я та подальше життя, а також приймаючи міри для унеможливлення зараження небезпечною для життя та здоров'я людини хворобою туберкульоз, яка передається саме повітряно-крапельним шляхом. У вироку суду вказано, що до свідчень ОСОБА_8 необхідно відноситись критично, а покази ОСОБА_9 взяті до уваги, при тому, що його покази містять суперечності, які спростовуються іншими доказами по справі. Зокрема до показів свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_17, та оголошені показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 слід віднестись критично, оскільки вони не були очевидцями події злочину, а саме місця, часу, способу отримання потерпілим ОСОБА_11 тілесних ушкоджень. Єдиним свідком - очевидцем є ОСОБА_12, який неодноразово був допитаний в судових засіданнях і згідно показів якого, чоловік з яким у ОСОБА_8 був конфлікт заявляв, що мешкає по вул. Волковича в м. Чернігів, а чоловік, якого вранці знайшли (ОСОБА_11) мешкає в м. Ніжин на зовсім іншій вулиці, що вже само по собі підтверджує, що зазначені чоловіки це взагалі різні особи. Відсутність у вироку обґрунтованого мотивування, чому суд відкидає встановлені обставини по справі і наявні в справі докази та не дає їм ніякої оцінки, свідчить про однобічність та неповноту як досудового так і судового слідства, невідповідність висновків суду у вироку встановленим фактичним обставинам, при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази та відкинув інші, допущення судом порушення вимог ст. 22 КПК України, щодо виявлення всіх обставин які виправдовують засудженого та перекладання на нього обов'язку доведення своєї невинності, у своїй сукупності призвело до неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання, що є безумовною підставою для скасування вироку.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_8 просить скасувати вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2011 року та призначити йому покарання більш м'яке, ніж передбачене ч. 2 ст. 121 КК України. Даний вирок вважає необґрунтованим та незаконним. Судом не були перевірені зібрані докази по справі, а обвинувачення пред'явлене йому та ОСОБА_9 органами досудового слідства не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Також вказує, що перевірку заяв його та ОСОБА_9 про заходи фізичного та психологічного впливу взагалі вважає однобічними та такими, що підтвердили зацікавленість прокуратури в доведенні його винності. Зазначає, що на протязі чотирьох років дає покази, які між собою не різняться, та не заперечує той факт, що інцидент який трапився в ніч з 28.06.2007 року на 29.06.2007 року все ж мав місце, але з ким, слідством установлено так і не було. Суд критично поставився до його показань, стосовно того, що він гумовий кийок не застосовував та весь час стверджував про це. Суд поклав в основу вироку висновки комісійної судово-медичної експертизи № 129 від 03.06.2011 року яка проводилась на основі судово-медичної експертизи № 1021 від 30.06.2007 року, що від початку не можна брати до уваги як законний доказ, оскільки суд сумнівавсь в законності проведення даної експертизи. В подальшому експерт надавав ще декілька додаткових експертиз, висновки яких суперечили один одному. В зв'язку з цим виникає сумнів, щодо правдивості та достовірності висновків зазначених в експертизі № 1021. Тому висновки, на які посилається суд в доведеності їх вини, не можуть бути взяті до уваги, так як даний доказ від початку був сфальсифікований. Також суд аналізуючи покази свідків не звернув уваги на окремі розбіжності значних деталей даних свідчень, пояснюючи тим, що кожен із очевидців спостерігав подію з різних відстаней та в різний період розвитку подій, тим самим доводячи його вину. Однак дане твердження вважає необґрунтованим, та таким, що суперечить всім показам свідків які не бачили самого інциденту, а також потерпілого, який прийшов до лікарні уже з тілесними ушкодженнями. Вказує, що покази потерпілої ОСОБА_10, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_21 не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не були очевидцями подій. При призначенні покарання суд вказав як обтяжуючу покарання обставину вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Дане твердження придумане органами досудового слідства і підтримувалось державним обвинувачем, що в подальшому вплинуло на об'єктивність винесення вироку. Також суд вказує, що конфлікт відбувся на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи спільний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 ОСОБА_15 твердження вважає вигаданим, надуманим, упередженим та таким, що не знайшло свого підтвердження а ні на досудовому слідстві, а ні в судових засіданнях. Вказує, що ОСОБА_11 він ніколи не знав і ніколи не мав з ним ніяких відносин, тож жодної неприязності до нього він ніколи не мав і не міг мати. Щодо спільного умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, то стверджує, що ніхто з них (засуджених) не міг передбачити виникнення даного інциденту. Він виник випадково, внаслідок злочинних дій з боку невідомого, який плювався, та погрожував їх заразити хворобою - туберкульозом, в зв'язку з чим вважає, що його дії можна кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КК України. Даний інцидент виник після того, як потерпілий відірвав на його форменному одязі ґудзик та погон, для припинення хуліганських дій якого і був змушений застосувати силу. Зазначає, що при обранні йому виду та міри покарання, суд не врахував наступних обставин пом'якшуючих покарання: позитивні характеристики, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинення злочину не переслідувало жодної корисливої мети.

Захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_9 подав апеляцію, в якій просить вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2011 року скасувати, та призначити засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Вважає, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що при призначенні ОСОБА_9 міри покарання, суд послався на невизнання ним своєї вини, що не відповідає дійсності. Так у явці з повинною та у своїх показах ОСОБА_9 пояснював, що не заперечує часткове визнання своєї вини, та готовий нести відповідальність за те, що пнув потерпілого ОСОБА_11 3-4 рази ногою в область сідниць. Суд не зазначив того, що комісійна експертиза, відповідаючи на питання (8(15,19) вказала, що тілесні ушкодження, які привели до смерті потерпілого - могли виникнути від дії гумового кийка, наданого на дослідження. Але суд не зважив на той факт, що у ОСОБА_9 не було гумового кийка, а тому він не міг заподіяти такі тілесні ушкодження, які потягнули за собою смерть потерпілого. Залишається не вирішеним питанням щодо чіткого розмежування нанесених ударів. Також суд не дослідив обставин того, що згідно висновку імунологічної експертизи № 127 від 31.07.2007 року в слідах на сорочці та черевиках вилучених у ОСОБА_9 знайдено кров людини, яка могла походити від людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_11 (т.1 а.с. 95-100). Не враховано і той факт, що відтворення обстановки і обставин події відбувалося не на території тубдиспансеру, а на території районного відділення міліції м. Чернігова. Вказує на те, що кров на асфальті належала ОСОБА_9 а не ОСОБА_11І, оскільки ОСОБА_22 разом з ОСОБА_21 жорстоко побили його, а потім неодноразово у батьків останнього вимагали гроші. ОСОБА_9 неодноразово заявлялось клопотання про проведення експертизи на ДНК в Київському НІСЕ, але суд постійно відмовляв в задоволенні даних клопотань. Зазначає, що жоден із свідків не дав чітких свідчень, бо ніхто на власні очі не бачив обставин подій. Покази ґрунтувалися лише на суб'єктивних припущеннях. При призначенні ОСОБА_9 покарання судом не було враховано те, що він раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, має позитивну характеристику як з місця роботи так і з місця проживання, має на утриманні неповнолітню доньку та матір пенсійного віку.

В апеляції адвокат ОСОБА_23 в інтересах засудженого ОСОБА_9 просить скасувати вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2011 року з закриттям провадження по справі. Вважає даний вирок несправедливим та не законним, а висновки, які покладені в його основу такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не була надана незалежна оцінка допустимих та достовірних доказів, які є підтвердженням невинності ОСОБА_9 Вказує, що безпідставним є посилання суду про те, що засуджені діяли за попередньою змовою, так як в судовому засіданні було встановлено, що інцидент розпочався після того, як ОСОБА_8 вилив з пляшки її місткість, яку вилучив у чоловіка, якого затримав на території протитуберкульозного диспансеру, після чого останній плюнув на форму ОСОБА_8 та відірвав йому погон, а він відштовхнув потерпілого, після чого той впав і потягнув за собою ОСОБА_8, який намагаючись відірватись наніс потерпілому 4-5 ударів в область плеча, передпліччя та обличчя. В свою чергу ОСОБА_9 розборонив їх, і коли потерпілий знаходився на землі то пнув його 3-4 рази ногою в область сідниць. Оскільки дана сутичка сталась раптово, тож не можна стверджувати що між ними була попередня домовленість. Тим більше, ОСОБА_9, як на досудовому так і судовому слідстві надавав одні і ті ж покази, стосовно незалежності його дій та відсутності їх будь-якої узгодженості з діями засудженого ОСОБА_8 Посилання суду на те, що її підзахисний знаходився в стані алкогольного сп'яніння, що спростовується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп'яніння від 30.06.2007 року (т. 2 а.с. 94). Підтвердженням відсутності підстав виникнення сварки на ґрунті особистих неприязних відносин, є свідчення самого ОСОБА_9 які він давав в судовому засіданні (т. 3 а.с. 175), де він вказав, що не знає особу, з якою виник конфлікт, а ОСОБА_8 знав його, так як неодноразово затримував останнього за внесення алкоголю на територію тубдиспансеру. Зазначає, що в суду не було жодних підстав для того, щоб в основу вироку по кримінальній справі в якій немає очевидців вчинення злочину, покласти твердження про те, що засуджені діяли за попередньою змовою групою осіб. Вказує, що не дивлячись на те, що її підзахисному була інкримінована ч. 2 ст. 121 КК України, нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке потягнуло за собою смерть, але ні досудовим ні судовим слідством не були наведені докази спричинення саме ним таких ушкоджень потерпілому. Не досліджений судом залишився той факт, що затриманий ОСОБА_8 чоловік та чоловік, якого він допоміг транспортувати на 6 поверх терапевтичного відділення Чернігівського протитуберкульозного диспансеру, є різними людьми. Це підтверджується фотографіями, які за клопотанням захисника ОСОБА_23 в інтересах ОСОБА_9, потерпіла ОСОБА_10 надала на розгляд суду. В судовому засіданні, як ОСОБА_8 так і ОСОБА_9 зазначили, що на фотографії зображений не той чоловік з яким у них відбувся інцидент. Свідченням того, що її підзахисним потерпілому були нанесені легкі тілесні ушкодження свідчать: висновки додаткової судово-медичної експертизи № 21 від 03.08.2009 року а також висновком експертизи від 30.06.2007 року де вказано, що тяжкі тілесні ушкодження виникли внаслідок нанесення ударів гумовим кийком, та потягнули за собою смерть потерпілого. Оскільки ОСОБА_9 гумовий кийок того дня не мав, то відповідальності за спричинення тяжких тілесних ушкоджень не повинен нести. Суд, бажаючи погіршити відповідальність засуджених в основу вироку поклав суперечливі покази свідка ОСОБА_20 Вказує, що судом невірно було визначено розмір матеріального та морального стягнення з засуджених, оскільки юридичною підставою відповідальності, яка виникла внаслідок спричинення шкоди, є склад правопорушення, а оскільки вина ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не доведена, то і солідарну відповідальність за спричинення матеріальної шкоди, а також призначеної до виплати моральної шкоди він не повинен нести.

Не погоджуючись з вироком суду адвокат ОСОБА_24 подав апеляцію в інтересах засудженого ОСОБА_9, в якій просить скасувати вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2011 року, дії ОСОБА_9 перекваліфікувати на ч. 2 ст. 125 КК України, а справу закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 вирішити з урахуванням прийнятого рішення по справі. Вважає, що вирок винесено з грубим порушенням норм матеріального права, а саме невірно кваліфіковані дії засудженого ОСОБА_9, що в подальшому привело до неправильної кваліфікації і обрання міри покарання. Не погоджуючись з висновками суду про кваліфікацію дій ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 121 КК України, вказує, що суд посилається на свідчення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 даних на досудовому слідстві і в судових засіданнях на протязі чотирьох років, при цьому зовсім не аналізуючи їх, а тільки робить посилання на них, безпідставно не приймає до уваги проведені по справі судово-медичні експертизи, а бере до уваги тільки висновки комісійної судово-медичної експертизи № 129 від 03.06.2011 року (т. 7 а.с. 39-58), покази потерпілої та свідків по справі. Вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, оскільки спростовується наступними доказами: заявою до міліції від імені ОСОБА_11 від 29 червня 2007 року, яка написана медсестрою зі слів потерпілого (т. 1 а.с. 4); явкою з повинною ОСОБА_9 від 29.06.2007 року де він вказує, що відтягував ОСОБА_8 від потерпілого, а після того, з метою, щоб потерпілий залишив територію тубдиспансеру, декілька разів пнув в область сідниць потерпілого (т. 1 а.с. 14); явкою з повинною ОСОБА_8 де він вказує, що наніс потерпілому декілька ударів руками і ногами по тулубу і обличчю (т. 1 а.с. 15); допитом як підозрюваного ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 28) так і обвинуваченого ОСОБА_8В.(т. 1 а.с. 59); їх свідченнями наданих під час відтворення обстановки та обставин події (т. 1 а.с. 34, 37); висновками судово-медичної експертизи № 1021, та додаткової судово-медичної експертизи № 36 (т. 1 а.с. 63, 181); висновками комісійної судово-медичної експертизи № 129 від 03.06.2011 року ( т. 7. а.с. 39-58); свідченнями ОСОБА_21 та ОСОБА_25

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_9 просить призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання, зокрема такі як: сприяння розкриттю злочину, незадовільний стан здоров'я, позитивні характеристики з місця проживання та місця роботи, а також слідчого ізолятора, має на утриманні неповнолітню дитину та матір пенсійного віку, раніше не судимий. Вважає, що у зв'язку з вище перерахованими обставинами у суду є всі підстави для призначення йому більш м'якого покарання ніж передбачено законом. Вказує на те, що не згоден з висновком суду, щодо кваліфікації його дій відповідно до ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки дана кваліфікація не відповідає фактичним обставинам справи, та спростовується наступними матеріалами справи: заявою ОСОБА_11І від 29.06.2007 року; медичною карткою хворого ОСОБА_11 № 1271, яка оглядалась експертом ОСОБА_14 при проведенні ним судово-медичної експертизи № 1021 (т. 1 а.с. 63-66). Вказує на те, що потерпілий в своїй заяві зазначив, що не бачив охоронців, які його били, але при зустрічі впізнати зміг би. Крім того, ОСОБА_8 як на досудовому так і на судовому слідстві неодноразово вказував, що крім нього на охоронюваній території знаходились на чергуванні по охороні об'єкту і інші охоронці з зовсім інших служб. Тому вважає, що висновки суду, щодо доведеності його вини та ОСОБА_8 повністю протирічить встановленим фактам та матеріалам справи. Вказує, що по справі є невизначеною особа, щодо якої вчинено злочин. У заяві про побиття ОСОБА_11 від 29.06.2007 року вказано, що після побиття потерпілий пішов до своєї палати, а чоловіка які всі вважають потерпілим, було знайдено біля 5 год. ранку на території тубдиспансеру та доставлено в приміщення лікарні. Також підтвердженням того, що це є дві різні особи, є надані потерпілою ОСОБА_10 кольорові фотографії її чоловіка ОСОБА_11 Зображення особи на фотографії було повністю протилежно особі яку вони зустріли в ніч з 28.06.2007 року на 29.06.2007 року. Детальний опис особи, яку ОСОБА_8 зупинив при проникненні на територію тубдиспансеру містяться в показах ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які підтвердила судово-медична експертиза № 1021 від 30.06.2007 року. Звертає увагу на те, що суд безпідставно вказав на обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вона спростовується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп'яніння від 30.06.2007 року. Суд при винесенні вироку як на доказ, посилається на висновок імунологічної експертизи № 127 від 31.07.2007 року, згідно якої, на одязі та взутті ОСОБА_9 вилученому у нього, знайдено кров людини, яка могла походити від потерпілого. (т. 1 а.с. 95-100). Але відповідно до його власних показів, ОСОБА_8 та ОСОБА_25 кров на одязі належить ОСОБА_26, оскільки на нього напали ОСОБА_22 та ОСОБА_21 Вказує що Деснянським районним судом м. Чернігова було безпідставно відхилене його клопотання про призначення ДНК експертизи. Зазначає, що покази свідка ОСОБА_13 мають протиріччя, тому не можуть бути прийняті судом до уваги. Стверджує, що наніс потерпілому лише 3-4 удари в область сідниць, та відповідно до судово-медичної експертизи від 03.07.2009 року (т. 4 а.с. 128), дані тілесні ушкодження (садна) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень і в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_11 не знаходяться. Вказує на покази свідка ОСОБА_14 який є експертом, який в судовому засіданні вказав, що смерть потерпілого настала від тілесних ушкоджень в області грудної клітини які були спричинені гумовим кийком та тяжким взуттям типу „берціВ» . Просить звернути увагу на висновки комісійної судово-медичної експертизи № 129 від 03.06.2011 року, оскільки головним винесеним на її вирішення питанням є: ступінь тяжкості виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, та ознаки їх розмежування за ступенем тяжкості. Так відповідно до висновку даної експертизи смерть потерпілого настала внаслідок тілесних ушкоджень, які йому були завдані гумовим кийком. Експертом були чітко розмежовані дії кожного з підсудних. Зазначає, що у виникненні конфлікту винуватий сам потерпілий ОСОБА_11 дії якого слід кваліфікувати за ст. 130 КК України, оскільки своїми протиправними діями, усвідомлюючи, що він хворий на небезпечну для життя хворобу-туберкульоз, намагався заразити нею ОСОБА_8

В доповненні до апеляції захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_9 просить вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.10.2011 року скасувати, дії ОСОБА_9 перекваліфікувати на ч. 2 ст. 125 КК України, а справу закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 вирішити з урахуванням прийнятого по справі рішення. Вважає, що висновки, викладені у вироку суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що судом спотворена дата вчинення злочину, тобто судом вказано дату 29.06.2007 року близько 00.00 год., а потрібно 28.06.2007 року близько 23.30 год.. Вказує, що у підзахисного, жодного умислу на вчинення злочину не було, так як в той час потрапив на територію тубдиспансеру випадково. Щодо посилання на вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, то воно спростовується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану алкогольного сп'яніння № 003297 від 30.06.2007 року. Вказує, що спільного умислу на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень не було, бо ОСОБА_9 уже йшов додому коли на зустріч йшов ОСОБА_11 Крім того, він розборонив потерпілого з ОСОБА_8, та пнув декілька разів в область сідниць з тією метою, щоб останній підвівся і пішов. Крім того, покази самого ОСОБА_11, які він дав 29.06.2007 року спочатку в заяві, потім надавав пояснення працівнику міліції, різняться між собою. Органами досудового слідства не було проведене опізнання, коли потерпілий був ще живий. Стверджує, що не є вірним посилання суду на те, що ОСОБА_9 не визнає своєї вини, так як і в явці з повинною, та в інших показах він готовий нести відповідальність за те, що наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження. Суд, в обґрунтування винності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 взяв до уваги висновки комісійної судово-медичної експертизи № 129 від 06.06.2011 року, але не звернув уваги на відповіді до питань 8 та 11, де вказується, що потерпілому були завдані такі тяжкі тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії гумового кийка. При цьому суду був відомий той факт, що ОСОБА_9 не мав гумового кийка, а тому не міг спричинити дані тілесні ушкодження. Зазначає, що суд не дослідив того, що відповідно до висновку імунологічної експертизи за № 127 від 31.07.2007 року в слідах на сорочці та черевиках вилучених у ОСОБА_9 знайдено кров людини, яка могла походити від потерпілого. Не було враховано і того, що кров, виявлена на асфальті, належала ОСОБА_9 так як ОСОБА_27 та ОСОБА_21 його жорстоко побили, після чого він знаходився на лікуванні. Засудженому ОСОБА_9 неодноразово безпідставно було відмовлено в проведенні експертизи ДНК в Київському НІСЕ. Покази свідків, які були допитані в судовому засіданні, та показання яких покладені в основу вироку, не можуть бути визнані достовірними, оскільки жоден із свідків не був очевидцем подій. При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_9 суд не врахував того, що раніше він до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має позитивну характеристику з місця роботи та проживання, має на утриманні неповнолітню доньку та матір пенсійного віку.

Заслухавши доповідача, засуджених та їх захисників, які підтримали апеляції і просили їх задовольнити, потерпілу та прокурора, які заперечували проти задоволення всіх апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що всі подані апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчинені інкримінованих їм в вину злочинних дій відповідає обставинам справи та зібраними у справі та перевіреними в суді доказам.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав і показав, що 27 червня 2007 року він заступив на чергування по охороні території Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру. Близько 22 години на пост приїхав ОСОБА_9, якого він знав як перевіряючого, з метою позичити кошти і залишився на посту. Коли вони проходили територією з 5 чи 6 поверху кинули пляшку з-під горілки. Вони вирішили розібратися. Піднявшись на поверх зайшли в кімнату, звідкіля йому здалося полетіла пляшка. Але все було тихо там. Коли вийшли в коридор, побачили групу п'яних які курили. Хотіли з розібратися, але на них накричала лікар ОСОБА_13 і вони пішли на перший поверх. На першому поверсі зустріли чоловіка, який заходив після 22 години. Він поцікавився у цього чоловіка хто він, але ОСОБА_13 знову стала заступатися за нього. Після чого вони пішли і проходячи територією побачили чоловіка, який в нетверезому стані йшов до головного корпусу. Спочатку цей чоловік казав що навідує дружину, а коли він запропонував зателефонувати почав вказувати, що навіщає товариша. Він побачив, що за пазухою у цього чоловіка пляшка. Чоловік стверджував, що це мінеральна вода, а коли перевірили виявилася самогонка, яку він вилив. Це обурило цього чоловіка і він почав лізти в бійку, порвав формений одяг йому, плювався на нього, казав, що тепер і він захворіє. На допомогу йому прийшов ОСОБА_9. Останній може і вдарив нападника не пам'ятає. Вони посадили чоловіка на лавку. В цей час з перевіркою приїхав лейтенант ОСОБА_25. Він доповів останньому про інцидент. ОСОБА_25 розбирався і вияснилося, що чоловік живе на Волковича і зможе додому піти сам. Перевіряючий вирішив його відпустити, що він і зробив, і поїхав. Потім був конфлікт у ОСОБА_9 з таксистом. Він викликав наряд і коли вдруге приїхав ОСОБА_25 він доповів про другий конфлікт. ОСОБА_9 був побитий дуже і його повезли додому. Разом з перевіряючим виявили побитого чоловіка. Викликали лікарів, які упізнали в ньому свого пацієнта. Чоловіка доставили на 6-й поверх, але лікарі йому ніякої допомоги не робили. Знаходячись в міліції він себе оговорив бо знаходився під психологічним тиском. Вважає, що особи: якого він затримував і якого знайшли з перевіряючим, різні.

Допитаний в судовому засідання ОСОБА_9 вину не визнав і показав, що 27 червня 2007 року він звільнився з роботи, а 28-го числа поїхав на пост Чернігвського протитуберкульозного диспансеру щоб позичити гроші. Замість чоловіка якого він сподівався там побачити, виявилося, що чергує ОСОБА_8. Вони поспілкувалися і в цей момент із одного з поверхів кинули пусту пляшку з-під горілки. Вони вирішили розібратися, піднялися на поверх, але їх прогнала черговий лікар. Потім прихала машина «таксі» пасажири якої вели себе галасливо. ОСОБА_8 пішов розбиратися. Він також пішов. У нього був конфлікт з таксистом.

Незважаючи на те, що засуджені не визнали своєї вини, їх винуватість доведена сукупністю зібраними у справі доказами.

Так, згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 29.06.2007 року на а.с. 22 т. 1 він до 29.06.2007 року працював охоронцем в групі загону «Варта» ВДСО. 28.06.2007 року перебував на чергуванні в Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері. Приблизно о 23:30 годині до нього приїхав ОСОБА_9, якого зустрів біля входу на територію, в той час він був трохи напідитку. Вони разом пішли обходити територію диспансеру. Неподалік від входу побачили невідомого чоловіка та підійшли до нього, той чоловік на вигляд був в стані дуже сильного алкогольного сп'яніння. Вони його зупинили та спитали, що той несе за пазухою, на що останній відповів, що нічого в нього немає. Потім ОСОБА_8 зробив поверхневий огляд одягу цього чоловіка та виявив пластикову пляшку ємкістю 0,5 л., з пляшки був запах алкоголю. Дану рідину він вилив на землю. На дану дію чоловік почав в їх бік висловлюватись нецензурною лайкою, розмахувати руками та плюватися. ОСОБА_8 почав з'ясовувати його прізвище, куди прямує та чому перебуває на території ЧОПТД. Однак чоловік мовчав, а ОСОБА_8 штовхнув його у груди рукою, від чого той упав на траву. Після цього він присів та почав наносити удари руками по всім частинам тіла вищевказаного чоловіка. Олександр також підійшов до них та вдарив правою ногою по тулубу декілька разів, кількість ударів не рахував. Потім ОСОБА_9 забрав його від цього чоловіка. Коли відходили то він посадив невідомого на лавочку. В цей час на територію диспансеру приїхала перевірка з відділку. ОСОБА_8 доповів їм про те, що на території диспансеру знаходиться невідомий чоловік та спитав поради, що з ним робити. Перевіряючий також з'ясовував у невідомого його дані, однак той нічого не відповідав. Тоді він вивів чоловіка за межі території диспансеру та доповів перевіряючому, що сторонніх на території немає. Потім, коли він з ОСОБА_9 стояли біля відділення, невідомий їм чоловік знову прийшов на територію диспансеру та направився до них. Вони по декілька разів вдарили чоловіка по тулубу спереду та з боків і відправили його з території диспансеру. Пізніше він бачив даного чоловіка близько о 04:00 годині, він лежав на траві неподалік від того місця, де його били. Він повідомив про це лікарів та вони разом з лейтенантом ОСОБА_25 віднесли невідомого у відділення. Після цього даного чоловіка він не бачив.

Згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 29.06.2007 року на а.с. 28 т. 1 він до 22.06.2007 року працював начальником групи загону «Варта» ВДСО. 28.06.2007 року приблизно о 23:30 годині він приїхав до свого товариша ОСОБА_8, який перебував на чергуванні у ЧОПТД, де він працює охоронцем. Віталія він зустрів біля входу на територію диспансеру. На його погляд, ОСОБА_8 був в стані алкогольного сп'яніння. Вони разом зробили обхід диспансеру. Неподалік входу він побачив хворого, що перебуває на лікуванні в даному диспансері, прізвища його не знає, знає його лише наглядно, поскільки охорона неодноразова затримувала його зі спиртним на території диспансеру. Разом з ОСОБА_8 вони підійшли до цього чоловіка, який на вигляд був в стані дуже сильного алкогольного сп'яніння. Вони його зупинили та спитали, що він несе за пазухою. Той відповів, що нічого. ОСОБА_8 зробив поверхневий огляд одягу цього чоловіка та виявив пластикову пляшку ємкістю 0,5 л. Після відкривання пляшки звідти був запах алкоголю. Дану рідину ОСОБА_8 вилив на землю. У відповідь на це чоловік почав висловлюватись нецензурною лайкою, розмахувати руками та плюватись. Віталій штовхнув цього чоловіка в груди рукою і той упав на траву. Потім ОСОБА_8 почав наносити удари ногами по всім частинам тіла, а він підійшов до них та вдарив чоловіка правою ногою внутрішньою частиною ступні по області лівого боку ззаду, ближче до поперека. Особисто він наніс три-чотири удари. Віталій дуже розійшовся і бив чоловіка. Він відтягнув ОСОБА_8 та вони відійшли від чоловіка. Пройшовши по території, вони сіли відпочивати на лавці біля відділення. В цей час приїхало два автомобіля таксі. ОСОБА_9 пред'явив їм посвідчення та попросив покинути територію диспансеру. Один з таксистів намагався вихопити його посвідчення та вдвох таксисти звалили його з ніг і побили. Хто і куди його били він не роздивлявся, однак бачив, що били ногами. З приводу цього побиття він до лікаря не звертався. В подальшому чоловіка, якого вони з ОСОБА_8 побили, він не бачив.

Під час проведення відтворення обстановки і обставин події 30.06.2007 року ОСОБА_8 пояснював, що 28.06.2007 року він знаходився на чергуванні в диспансері. Приблизно о 00:00 годині він разом з напарником ОСОБА_9 обходили територію та помітили чоловіка, котрий йшов по дорозі з боку тролейбусної зупинки по території диспансеру. На запитання охоронців ким є дана особа та куди направляється, чоловік не відповідав, а лише лаявся нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_8 виявив пляшку зі спиртним напоєм та штовхнув чоловіка рукою в груди, від чого останній упав. Після чого почав наносити удари руками по голові, приблизно 3-4 удари, ОСОБА_9 також наніс кілька ударів руками по голові. Побиття тривало 2 хвилини, після чого той чоловік сів на лавочку. Потім ОСОБА_8 вивів невідомого за межі території диспансеру. Пізніше той чоловік повернувся та намагався зайти в лікарню, вони ще нанесли по кілька ударів йому та знову відвели до виходу. Невідомий чоловік був вищим на зріст на 10 см. від ОСОБА_8 (а. с. 34 т. 1).

Під час проведення відтворення обстановки і обставин події 30.06.2007 року ОСОБА_9 пояснював, що 28.06.2007 року, біля 00:00 години разом з ОСОБА_8 знаходились на роботі в протитуберкульозному диспансері. Під час обходу території, побачили чоловіка, що йшов з боку тролейбусної зупинки по території диспансеру. Вони почали розпитувати у невідомого хто він та куди йде, однак у відповідь почули нецензурну лайку в їх бік. Потім, ОСОБА_8 виявив у чоловіка пляшку зі спиртним та штовхнув його рукою в груди, від поштовху той упав. ОСОБА_8 почав руками та ногами бити даного чоловіка по голові та тулубу приблизно протягом 5-7 хвилин. Потім ОСОБА_9 почав зупиняти ОСОБА_8 та чотири рази вдарив невідомого чоловіка в область знизу спини зліва. Потім вони підняли побитого та вивели за межі території. Крім того, ОСОБА_9 пояснив, що перебували в стані алкогольного сп'яніння, тому детально не пам'ятають кількість ударів, нанесених потерпілому (а. с. 37 т. 1).

Згідно протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_9 від 30.06.2007 року на а.с. 49 т. 1 останній визнав свою вину частково та показав, що 28.06.2007 року приблизно о 23:30 годині він приїхав до свого товариша ОСОБА_8, який на той час перебував на чергуванні в Чернігівському протитуберкульозному диспансері. Він був в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_8 також, на його думку, був нетверезий. Вони обходили територію охоронюваного об'єкту та біля входу на територію диспансеру з боку тролейбусної зупинки побачили якогось чоловіка. Віталій наглядно його впізнав - це був пацієнт, якого неодноразово затримували з спиртними напоями в диспансері. Вони спитали, що той несе за пазухою та ОСОБА_8 зробив поверхневий огляд одягу та виявив пластикову пляшку ємкістю 0,5 л. з вмістом рідини з запахом алкоголю. Дану рідину ОСОБА_8 вилив на землю, у відповідь на що чоловік почав лаятись та висловлюватись нецензурною лайкою. Віталій штовхнув в груди чоловіка та останній впав на траву. Потім ОСОБА_8 почав наносити удари, як саме - він не бачив, а чим бив не пам'ятає, бо був дуже п'яний. Потім ОСОБА_9 також підійшов до них та правою ногою наніс чотири удари по тулубу даного чоловіка, а саме по лівому боку поперека. Після цього вони вивели чоловіка за паркан диспансеру та він кудись пішов.

Згідно протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_8 від 30.06.2007 року на а.с. 59 т. 1 28.06.2007 року він був на чергуванні в диспансері. Приблизно о 23:30 годині до нього приїхав ОСОБА_9, якого він зустрів біля входу на територію охоронюваного об'єкту. В той час ОСОБА_8 був трохи на підпитку. Вони разом пішли обходити територію диспансеру. Біля входу побачили невідомого чоловіка, який на вигляд був в стані алкогольного сп'яніння дуже сильного. Вони його зупинили та спитали, що той несе за пазухою. Почувши у відповідь, що нічого у чоловіка немає, ОСОБА_8 провів поверхневий огляд одягу чоловіка та виявив пластикову пляшку ємкістю 0,5 л. Коли відкрив закрутку, з пляшки був запах алкоголю. Рідину з пляшки він вилив на землю. У відповідь на дану дію чоловік почав висловлюватись нецензурною лайкою, розмахувати руками та плюватися. Потім у чоловіка спитали прізвище та причину, по якій він знаходиться на території диспансеру, на що він мовчав. Тоді ОСОБА_8 штовхнув його у груди рукою, від поштовху чоловік упав на траву. В положенні навприсядки він наносив чоловіку удари руками по всім частинам тіла чоловіка, а ОСОБА_9, підійшовши, вдарив правою ногою по тулубу декілька разів, кількість ударів не рахував. Олександр забрав його від чоловіка, якого посадили на лавочку. В цей час на територію диспансеру приїхала перевірка з відділку ДСО УМВС України. ОСОБА_8 доповів, що на території об'єкту знаходиться невідомий чоловік та спитав, що з ним робити. Перевіряючий також почав з'ясовувати дані у чоловіка, однак той не відповідав. Тоді ОСОБА_8 вивів чоловіка за межі території та повідомив, що посторонніх немає. Коли перевіряючий поїхав, вони з ОСОБА_9 стояли біля відділення та невідомий чоловік знову зайшов на територію та направився до них. Вони з ОСОБА_9 почали його виганяти та по декілька разів вдарили його по тулубу з переду та з боків і відправили чоловіка з території диспансеру. Цього разу чоловік не падав. В подальшому ОСОБА_8 бачив даного чоловіка приблизно о 04:00 годині, він лежав на траві неподалік від того місця, де вони з ОСОБА_9 його били. Він повідомив про це лікарів та разом з перевіряючим лейтенантом ОСОБА_25 віднесли у відділення. Далі цього чоловіка не бачив.

Під час додаткового допиту ОСОБА_8 до раніше даних показів додав, що 28.06.2007 року о 21-22 годині до нього приїхав ОСОБА_9 перевіряти пост, так як на той час він був начальником групи охоронного загону «Варта». Олександр підійшов, зробив запис в журналі та робив обхід, перевіряючи несення служби та обстановку в тубдиспансері. Оскільки в цей день був святковий, а саме - «День Конституції», то ОСОБА_9 залишився для посиленої охорони загального порядку. Першого разу конфлікт з посторонім виник неподалік лавочок, біля семиповерхового корпусу. Тоді він наніс біля чотирьох ударів кулаками в обличчя, коли потерпілий знаходився в положенні лежачи. Олександр наніс до десяти ударів по тулубу руками. Потім потерпілого відвели до лавочок. Через 40 хвилин після того як поїхав перевіряючий, йдучи по дорозі в напрямку другого корпусу, вони знову зустріли потерпілого та ОСОБА_8 наніс 5-6 ударів в обличчя і тулуб, а ОСОБА_9 наносив удари потерпілому і в голову і в корпус на протязі 2-3 хвилин. Потерпілий не падав, нічого не казав, потім пішов у напрямку мосту. Під час першого конфлікту ОСОБА_9 кричав на потерпілого та займав більш жорстоку позицію так як був дуже п'яний. На момент побиття потерпілого ОСОБА_8 знаходився на робочому місці, а ОСОБА_9 перевіряв його службу та він вважав його безпесереднім начальником. Про те, що він був звільнений ОСОБА_8 не знав. (а. с. 75 т. 1).

Під час додаткового допиту ОСОБА_9 до раніше даних показів додав, що під час подій побиття чоловіка на території протитуберкульозного диспансеру він три-чотири рази пнув потерпілого в район верхньої частини лівої ягодиці, коли останній лежав на правому боці на землі. Дані дії були направлені лише на те, щоб чоловік підвівся та пішов з території диспансеру, він казав «вставай, вставай». Після цього вони вдвох вивели чоловіка за межі території диспансеру, ОСОБА_8 вів його, тримаючи за сорочку ззаду та той пішов самостійно, а вони повернулися на територію. Більше даного чоловіка він не бачив. Чи спілкувався ОСОБА_8 з даним чоловіком він не знає. Коли ОСОБА_8 вилив на землю самогон, потерпілий кинувся на нього з кулаками, плюнув на форму та сказав, що і він тепер буде хворий на туберкульоз. Після цього ОСОБА_8 знову відштовхнув двома руками і ОСОБА_11 впав на землю. ОСОБА_8 підійшов та лежачому наніс кілька ударів ногами по грудній клітці, потім відійшов, нецензурно висловився та знову бив ногами по тулубу. ОСОБА_11 нецензурно висловився, на що ОСОБА_8 ногою вдарив кілька разів ОСОБА_11 в район обличчя. Він словесно намагався зупинити ОСОБА_8, та коли зрозумів, що ОСОБА_8 не реагує, відтягнув його руками від потерпілого та наніс три-чотири пинка в ягодицю ОСОБА_11, про що говорив раніше. Потім він перечепився через потерпілого та впав, а ОСОБА_8 обійшов його та ОСОБА_11 і кийком наніс останньому приблизно чотири удари по тулубу та ногам потерпілого зі словами «… це для профілактики…». (а. с. 90 т. 1).

Під час проведення відтворення обстановки та обставин події 03.09.2007 року ОСОБА_9 пояснював, що 28.06.2007 року приблизно о 00:00 годині він перебував на території Чернігівського протитуберкульозного диспансеру разом з ОСОБА_8 та на території диспансеру зустріли невідомого чоловіка, як пізніше дізнався - це був ОСОБА_11. З даним чоловіком у них виникла сварка з приводу поведінки ОСОБА_11, в ході якої останній схопив ОСОБА_8 за одяг, а той в свою чергу відштовхнув ОСОБА_11 так, що той упав. Потім ОСОБА_8 8-10 разів ногами наніс удари в область голови та тулуба. ОСОБА_9 намагався словесно заспокоїти ОСОБА_8 та потім відтягнув його від потерпілого. Після цього ОСОБА_9 показав як саме він чотири рази пнув своєю правою ногою внутрішньою стороною ОСОБА_11 в область лівої ягодиці. Після останнього пинка, він перечепився та впав на землю. Коли підвівся та обернувся, то побачив, що ОСОБА_8 наносив удари по ОСОБА_11 гумовим кийком. Удари в кількості приблизно 4-5 припадали в район лівого плеча, ззаду спини, шиї, кийок тримав в лівій руці. Пізніше цього чоловіка вивели за межі території диспансеру. (а. с. 176 т. 1).

Під час проведення відтворення обстановки та обставин події 03.09.2007 року ОСОБА_8 пояснював, що 28.06.2007 року приблизно о 00:00 годині він знаходився на чергуванні по охороні Чернігівського протитуберкульозного диспансеру разом із ОСОБА_9 Проходячи по території у вказаний час, вони побачили невідомого чоловіка, з яким виникла сутичка через поведінку невідомого. Невідомий, як пізніше він довідався - ОСОБА_11, схопив його за одяг, а той відштовхнув його і вони разом упали на землю. Потім він наніс лежачому ОСОБА_11 чотири удари кулаком в область правого плеча та в обличчя. Стоячи поряд, ОСОБА_9 почав наносити удари ногою по тулубу потерпілого 5-6 разів. Потім ОСОБА_8 відвів потерпілого до лавочки. Крім того, ОСОБА_8 пояснив, що у нього був гумовий кийок, однак він його не застосовував, потерпілого ним не бив. ( а. с. 178 т. 1).

В судовому засіданні 17.04.2008 року ОСОБА_9 дав наступні покази. 28.06.2007 року приблизно о 23:00 годині він приїхав до свого колишнього підлеглого ОСОБА_28 Останній при собі мав балончик, наручники, кийок. Проходячи повз центральний вхід вони почули крики та побачили як з вікна викинули 2 пляшки з-під горілки. ОСОБА_8 побіг в корпус, він - за ним для підстраховки. На 5-му поверсі зайшли в 21 палату та почали говорити, щоб так не робили, на що нам відповіли, що нічого не роблять. Підійшла черговий лікар та вигнала їх. На 1-му поверсі вони обачили хворого в стані алкогольного сп'яніння, вони хотіли з'ясувати дані хворого, однак черговий лікар не дозволила, після чого охоронці вийшли на двір приблизно о 24 годині. ОСОБА_26 вирішив залишитись на ніч і ОСОБА_28 погодився. Зі сторони лісу йшов, як потім стало відомо, ОСОБА_11 в бік приймального покою. Вони підійшли до нього та ОСОБА_8 спитав, хто він такий та куди направляється (це було приблизно о 01:00 годині). ОСОБА_11 відповів, що хоче провідати товариша. Він був в стані алкогольного сп'яніння, хитався, невиразно говорив. Йому пояснили, що корпус зачинений, однак він йшов далі. Його знову зупинили та пояснювали, що йти не можна та почали з'ясовувати, чи не перебуває він на лікуванні, на що отримали негативну відповідь. Однак ОСОБА_8 сказав що знає цього чоловіка як пацієнта, який неодноразово затримувався за те, що проносив спиртне. ОСОБА_8 знайшов пластикову пляшку, ємкістю 0,5 л. та коли понюхав, сказав, що в середині спиртне та почав виливати вміст пляшки. Потерпілий просив не робити цього та накинувся на ОСОБА_8. Останній відштовхнув його долонями. ОСОБА_11 плюнув в обличчя ОСОБА_8, нецензурно висловлювався, погрожував, кидався на нього. Потім ОСОБА_8 двома долонями відштовхнув ОСОБА_11, від чого той упав на правий бік на спину і перевернувся на плече. ОСОБА_8 наносить йому 2 удари в область грудної клітки, ОСОБА_9 намагався зупинити його, потерпілий лаявся, після чого ОСОБА_8 2-3 рази вдарив потерпілого ногою в область грудної клітки, потерпілий намагався встати, і ОСОБА_8 ще двічі вдарив ногою в обличчя. Потерпілий закривався руками. ОСОБА_9 підійшов до нього та 3-4 рази пнув ногою в область ягодиць та сказав вставати. Під час нанесення останнього пинка, підсудний впав, бо перечепився за потерпілого. Потім потерпілого підняли та вивели за територію диспансеру, та він пішов самостійно. Коли повертались, то побачили автомобіль перевіряючого. ОСОБА_9 заховався, а коли через 20-30 хвилин перевіряючий поїхав, він знову повернувся на територію диспансеру. Крім того, ОСОБА_26 пояснив, що рапорт на звільнення написав 27.06.2007 року, однак з наказом по звільнення не був ознайомлений. 28.06.2007 року він вживав спиртні напої, небагато та вважає, що був у нормальному стані. Також уточнив, що від його пинків, які він наносив до того, як ОСОБА_8 застосував кийок, у потерпілого могли бути лише синці, а ОСОБА_8 наносив удари ногами та кийком не більше 5 ударів в район плеча, шиї, ребер, стегон. Свої дії та дії ОСОБА_8 розцінює як неправильні. (а. с. 173-184 т. 3).

В судовому засіданні 17.04.2008 року ОСОБА_8 дав наступні покази. Перебуваючи на посаді охоронця ДСО, 28.06.2007 року приблизно о 11:20 годині заступив на чергування в Чернігівському протитуберкульозному диспансері, отримавши при цьому кийок, наручники, газовий балончик. На чергування заступав тверезий, а приблизно з 16:00 по 17:00 годині вживав пиво. Приблизно о 22:30-23:00 годині приїхав ОСОБА_9 в нетверезому стані, однак контролював свої дії та метою перевірки несеної служби обійшов територію. На розі семиповерхової будівлі побачили викинуті пляшки та почули нецензурну лайку в свій бік. Вони зайшли в приміщення для того, щоб розібратися в ситуації, однак черговий лікар вимагала, щоб вони покинули приміщення, так як їх ніхто не викликав. Вони вийшли на подвір'я, приблизно о 00:30-01:00 годині за 20-30 метрів від порогу приймального покою побачили чоловіка, як стало пізніше відомо, ОСОБА_11, який намагався потрапити в будівлю. Коли його не впустили, він почав штовхатися, розмахувати руками. Потім на прохання ОСОБА_8 показати, що за пазухою видав пляшку, в якій за запахом він зрозумів, що там спиртне та почав виливати його на землю. У відповідь на це ОСОБА_11 плюнув йому на форму та обірвав лівий погон. ОСОБА_8 долонями рук відштовхнув потерпілого, який упав і потягнув підсудного, так як тримався за нього рукою та при падінні проїхав правим коліном по асфальту та намагаючись відірвати руку, наніс 4-5 ударів в область плеча, передпліччя, обличчя. ОСОБА_9 розборонив їх та потерпілому також наніс 4-5 ударів ногою куди саме не знає, бо було темно, більше всього, що по тулубу. Потім потерпілий сів на землю та ОСОБА_8 поцікавився його самопочуттям, у відповідь на що почув нецензурну лайку. Хвилин через 5-10 приїхав перевіряючий ОСОБА_25, якому він розповів про те, що відбулося. Вони підійшли до лавочки, на якій сидів ОСОБА_11, у якого була розбита губа та ніс. ОСОБА_25 сказав вивести чоловіка, що ОСОБА_8 і зробив. Це було о 02:00 годині. Після того як перевіряючий поїхав, з'явився ОСОБА_9, через 2 хвилини повернувся ОСОБА_11, був агресивно налаштований, вони його виштовхали, але не били. ОСОБА_8 визнає те, що перевищив свої повноваження, однак вважає, що від нанесених ним ударів ОСОБА_11 померти не міг. (а. с. 185-195 т. 3).

В судовому засіданні 03.06.2009 року підсудний ОСОБА_8 пояснив, що 28.07.2007 року заступив на охорону території тубдиспансеру. О 16:00 годині він вжив пляшку пива. О 22:00 чи 23:00 годині приїхав ОСОБА_9 - начальник групи, з метою здійснення перевірки посту, на вигляд не перебував в стані алкогольного сп'яніння. Коли обходили територію, побачили як з балкону семиповерхівки летять пляшки. Вони пішли до приміщення для того, щоб розібратись, однак коли почали з'ясовувати чому по коридору ходять п'яні люди, черговий лікар сказала охоронцям вийти, бо їх ніхто не викликав. ОСОБА_9 вирішив залишитись на ніч. Після 24:00 години біля входу до семиповерхової будівлі вони побачили чоловіка, в якого спитали хто він. Він сказав, що йде провідати товариша. Йому пояснили, що лікарня зачинена та відчиниться о 06:00 годині. Невідомий перебував в стані алкогольного сп'яніння, бо був чути запах алкоголю, невимовна мова та почав рватися в будівлю, не звертав увагу на охоронця, розмахував руками та за пазухою у нього був якийсь предмет. На запитання відповів, що то була мінеральна вода, однак після відкриття пляшки, з'ясувалось, що там спиртне та ОСОБА_8 вилив його на землю. Чоловік почав кидатись на нього, плюнув та сказав, що заразить туберкульозом, намагався плюнути в обличчя, схватив за форму, відірвав погон. ОСОБА_8 намагався відштовхнув невідомого та впав разом з ним та проїхав правим коліном по асфальту. Упав навприсядки на праве коліно, невідомий тримався за ОСОБА_8, а останній в плече та обличчя наніс кулаком 4-5 ударів. ОСОБА_9 відтягнув ОСОБА_8 та поки той вставав, наніс потерпілому 4-5 ударів ногою, куди приходились удари він не бачив і що це були саме удари стверджувати не може. Після цього потерпілий сів на лавочку. Приблизно о 00:30 годині приїхав перевіряючий ОСОБА_25, якому доповів про те, що сталося. Перевіряючий підійшов до невідомого та посвітив в обличчя, у нього була розбита губа. ОСОБА_25 почав встановлювати особу, а чоловік просив його відпустити. Перевіряючий дозволив відпустити його додому. ОСОБА_8 під руку вивів чоловіка, який ішов самостійно. Через 2 хвилини після того як поїхав ОСОБА_25 той чоловік знову повернувся, ОСОБА_8 взяв його за руку та силою знову вивів, бійки не було. Пізніше в парку знайшли чоловіка, обличчя в якого було в крові, медсестра та лікар сказали, що це хворий з лікарні. Він вважає, що це не той чоловік, якого вони в ночі виводили з території диспансеру. (а. с. 179 - 181 т. 4).

В судовому засіданні 17.04.2008 року ОСОБА_9 пояснив, що 28.06.2007 року приблизно о 23:00 годині він приїхав до ОСОБА_8 позичити гроші. Вони стояли говорили та почули крики хворих та зверху падали пляшки. Вони зайшли в приміщення для з'ясування обставин, однак, черговий лікар їх звідти вигнала. Приблизно о 24:00 годині вони вийшли на вулицю. Майже біля калітки побачили чоловіка, який хитався, ОСОБА_8 його впізнав - це був ОСОБА_11. Він хотів попасти в приміщення для того, щоб провідати брата. ОСОБА_8 повідомив, що час для відвідин закінчився, та чоловік не реагував, відштовхнув ОСОБА_8 і йшов далі. Охоронець перегородив йому хід, та той чоловік знову відштовхнув його. Потім у ОСОБА_11 знайшли пляшку зі спиртним та почали з'ясовувати чи перебуває він на лікуванні у закладі. Чоловік заперечив даний факт, однак, коли з'ясувалося, що його прізвище ОСОБА_11, Віталій сказав, що ніби є такий хворий. Потерпілий сказав віддати йому пляшку та схопив за груди ОСОБА_8, останній намагався відштовхнути та вони вдвох упали, була «возня». ОСОБА_9 відтягнув ОСОБА_8, чоловік лежав та погрожував, ОСОБА_8 два рази вдарив його в область грудей, тоді знову 2-3 рази ногою в область грудей та 2 рази ногою в обличчя. ОСОБА_9 заспокоював ОСОБА_8 та сказав ОСОБА_11 вставати та йти звідси і ногою 3-4 рази пнув в область ягодиць, перечепився та упав. Коли вставав, то побачив як ОСОБА_8 у відповідь на нецензурну лайку ОСОБА_11 кийком наніс один удар в передпліччя чи плече, два удари в область тулуба з лівої сторони, 1-2 удари в область стегна. ОСОБА_9 заспокоїв ОСОБА_8 та вони вивели чоловіка. (а. с. 182-183 т. 4).

Згідно показів ОСОБА_9, які він давав під час розгляду справи в апеляційному суді Чернігівської області (а. с. 67-74 т. 5), останній фактично підтвердив свої показання, які давав раніше. Свої дії не вважає правомірними та уточнив, що наніс лише 3-4 пинка. ОСОБА_8 наносив удари ногами в область обличчя та ягодиць, застосовував гумовий кийок та наносив 4-5 ударів в область шиї та передпліччя. Потім невідомого вивели за межі території, він йшов сам. Плями крові на одязі ОСОБА_9 вважає, що то була його кров, а не потерпілого.

Згідно показів ОСОБА_8, які він давав під час розгляду справи в апеляційному суді Чернігівської області (а. с. 74-78 т. 5), останній підтвердив показання, які давав раніше, але вже ОСОБА_8 стверджував, що інцидент у нього був не з ОСОБА_11, а з іншим чоловіком.

В судовому засіданні 01.02.2011 року підсудний ОСОБА_8 пояснив, не оспорюючи конфлікт з невідомим чоловіком став на позицію, що даний чоловік пішов і більше його не бачив.

Згідно показань ОСОБА_9, даних ним в судовому засіданні та наданих суду письмових пояснень даних в судовому засіданні 01.02.2011 року слідує, що останній підтвердив раніше дані показання стосовно зупинки ОСОБА_11 на території диспансеру. Підтвердив, що чоловік, якого вони зупинили назвався ОСОБА_11 і сказав, що не лікується, але їм це прізвище було відомо. Підтвердив бійку між ОСОБА_8 та ОСОБА_11, а також куди і скільки наносив удари ОСОБА_8. ОСОБА_29 відтягував ОСОБА_8 від ОСОБА_11 та пхнувши останнього 3-4 рази ногою в область ягодиць, перечепився та упав. Зазначив, що ОСОБА_8 гумовим кийком наніс приблизно 4-5 ударів по тулубу ОСОБА_11. Потім вони вивели потерпілого за межі території тубдиспансеру.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1021 від 30.06.2007 року смерть ОСОБА_11 настала від важкого плевропульмонального шоку, який явився наслідком множинних переломів ребер із порушенням пристінкової плеври. Цей висновок підтверджується наявністю у трупа наступних патологічних змін: наявність переломів ребер, які супроводжуються розривами пристінкової плеври, малокрів'я кори і повнокров'я мозкового шару нирок, крововиливи в нирки, легені, набряк мозку та легень. Крім того, присутні ознаки швидконаставшої смерті - венозне повнокров'я внутрішніх органів, рідка темно-червона кров в порожнині серця та великих судин. Смерть настала 29.06.2007 року. Під час експертизи трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки, множинні переломи ребер зліва із порушенням цілісності пристінкової плеври, забій обох легень, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, множинних синців та саден обличчя тулуба, кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Весь вищенаведений комплекс тілесних ушкоджень міг утворитися від дії тупих предметів незадовго до смерті та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Кількість ударів, яка була заподіяна потерпілому не менше десяти. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий відносно осіб, які наносили удари міг знаходитись в будь-якому положенні як у вертикальному, так і в горизонтальному або близьких до нього положенні. Потерпілий міг жити від декількох годин до декількох діб. Не виключена можливість того, що садна на передніх поверхнях колін та задніх поверхонь ліктів могла утворитися внаслідок падіння потерпілого на тверду тупу поверхню. Кров трупа ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. (а. с. 63-66 т. 1).

Згідно висновку додаткової до вищевказаної судово-медичної експертизи за №36, яка проводилась 03.09.2007 року слідує наступне: тілесні ушкодження, виявлені в ділянці лівого та правого стегна у ОСОБА_11 найбільш вірогідно що вони могли утворитися за обставин, на які вказує ОСОБА_9 і не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Враховуючи морфологію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_11, а саме: полосоподібного садна в ділянці 11-12 ребер зліва з переходом на передню черевну стінку продовгуватої форми з просвітленням по середині розміром 9Х3 см. в ділянці лівого ліктьового суглобу аналогічний крововилив розміром 9Х10 см. - дані тілесні ушкодження були спричиненні дією гумового кийка. Чи знаходились дані тілесні ушкодження в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 не можливо через відсутність судово-медичних даних (а. с. 183-186 т. 1).

Згідно висновку додаткової до № 1021 судово-медичної експертизи, проведеної 27.07.2009 року, множинні переломи ребер з пошкодженням пристінкової плеври у ОСОБА_11 виникли від ударів гумовим кийком та знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Тілесні ушкодження, які виникли внаслідок удару гумовим кийком та потягнули за собою смерть відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за обставин, на які вказує підсудний ОСОБА_8 Тілесні ушкодження, на які вказує ОСОБА_8 знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 В верхній третині правого стегна по зовнішній його поверхні садно округлої форми 6х4 см., яке могло виникнути у потерпілого від 3-4 ударів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, на які вказує ОСОБА_9 в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 не знаходяться. Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер, які знаходяться в проекції полосоподібних саден могли утворитися внаслідок дії гумового кийка. (а. с. 134-138 т. 4).

Провина засуджених також підтверджується свідченнями потерпілої ОСОБА_10, а також свідченнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13

Так, потерпіла ОСОБА_10 в суді першої інстанції показала, що 21.05.2007 року відвезла свого чоловіка до Чернігівського протитуберкульозного диспансеру на лікування, де періодично відвідувала, та він сам приїздив додому, а останнього разу вказав, що його стан здоров'я покращився. 28.06.2007 року чоловік мав приїхати додому, набрав гостинців: мандаринів, цукерок, але не приїхав. 30.06.2007 року їй зателефонував син та повідомив, що батько помер. Про те що він був убитий двома охоронниками їй стало відомо від лікарів та сестри покійного чоловіка.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив свої показання, які він давав раніше. при розгляді справи в суді першої інстанції і показав, що 27-28.06.2007 року його було призначено відповідальним по відділу державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області. 29.06.2007 року близько 02.00 год. на службовому автомобілі разом із водієм поїхали перевіряти пост, який знаходиться у Чернігівському обласному протитуберкульозному диспансері. Прибувши на місце перевірки виявив, що охоронця на місці немає. За допомогою радіостанції намагався зв'язатися з охоронцем, однак йому ніхто не відповідав. Навпроти центрального входу з кущів вийшов ОСОБА_8 і доповів, що виник конфлікт з невідомим. Вони підійшли до лавочки, яка знаходилась на відстані 20 м від входу, на якій сидів невідомий чоловік, зі слів якого вони дізналися, що той проживає на вул.. Волковича. Він помітив, що у чоловіка над бровою були садна, але не спитав звідки вони взялися. Чоловік встав і пішов в сторону виходу. Судячи з його ходи, зрозумів, що той знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Потім зайшов в кімнату охорони, поставив відмітку про перевірку поста і поїхав далі. Близько 03.00-04.00 год. надійшло повідомлення від чергового служби охорони про те, що на об'єкт тубдиспансеру скоєно напад. Прибувши на об'єкт охоронник ОСОБА_8 повідомив, що двоє осіб, один з яких лікується в диспансері та підробляє таксистом, напали не тільки на ОСОБА_8 а й побили ОСОБА_9, на якому були наявні сліди крові, і зникли на машині. Він викликав групу затримання і направив наряд за місцем мешкання нападників. Поки чекали керівництво служби охорони, вийшовши на крильце почув храп, пройшовши 5 метрів побачив людину, яка лежала біля центральної дороги на траві на боку, обличчям до корпусу лікарні. Покликав ОСОБА_8 щоб той подивився, під'їхав начальник Ємець, якому доповів про побитого невідомого чоловіка, у якого було розбите опухле обличчя. Невідомого на носилках віднесли до лікувального корпусу. Лікарі намагалися з'ясувати особу побитого чоловіка, і не відразу впізнали свого пацієнта, оскільки той був сильно побитий. Коли почали з'ясовувати обставини нападу, заступник начальника запідозрив, що ОСОБА_9 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, і наказав відвести його додому. При спілкування з ОСОБА_8 у нього не виникло підозри, що останній вживав спиртні напої. З упевненістю не зміг сказати, що той чоловік який сидів вночі на лавочці, та той, якого знайшли побитим, є однією і тією ж особою, при цьому зазначив, що одяг в них був схожий.

Свідок ОСОБА_13, яка працює лікарем в протитуберкульозному диспансері, показала, що з 28 на 29.06.2007 року була черговим лікарем та знаходилась на своєму робочому місці. Близько 22.00 год. вона почула шум на поверсі та побачила охоронця ОСОБА_8 у формі, та ОСОБА_9 без форми, які побігли в палату до хворих, а потім з іншої сторони коридору побачили рух і побігли туди. В туалеті вони почали з'ясовувати питання у хворих щодо їх стану, але вона сказала що не бачить п'яних хворих, а тому попросила охоронців залишити приміщення. ОСОБА_8 повідомляв що ОСОБА_9 приїхав того перевіряти. На першому поверсі охоронники знову зупинили якогось хворого, та вдруге зробили зауваження. Близько 06.00 год. зателефонували з приймального відділення та повідомили, що знайшли побитого чоловіка. Вона, чергова медсестра ОСОБА_18 прибули на виклик, і побачили, як неподалік від головного корпусу в крові лежав потерпілий, який був так сильно побитий, що того неможливо було впізнати, а про те, що його прізвище ОСОБА_10, дізналися від нього. Водій та ОСОБА_8 на носилках підняли потерпілого на 6-й поверх. Потерпілого обмили, обробили садна, поставили крапельницю, а потім зробили рентген та передали лікарям. На тілі були сліди від дубинки. Вона була присутня при тому, як працівник міліції відбирав у ОСОБА_11І пояснення, і той розповідав, що його побили двоє чоловіків, один з яких був у формі охоронця, а інший в цивільному одязі, за те, що він пізно повертався у п'яному вигляді. Не змогла вказати у що був одягнений ОСОБА_9, однак вважає, що він був одягнений в білу сорочку, на якій були бурі плями.

Як слідує з медичної картки №1271 стаціонарного хворого ОСОБА_11, ксерокопія якої мається в т.7 на а.с.80 зв. потерпілий прямо вказав, що його побили охоронник та його товариш.

Крім вищенаведеного вина ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину підтверджуються також і іншими доказами по справі:

- заявою ОСОБА_11 про побиття його в ніч з 28.06 на 29.06 охоронником, який знаходився на чергуванні та чоловіком в цивільному. (т.1 а.с.4)

- протоколом огляду місця події від 29.06.2007 року, згідно якого оглядалася ділянка місцевості поблизу стаціонарного корпусу протитуберкульозної диспансеру і були виявлені сліди речовини бурого кольору. (т. 1 а.с. 7-11)

- згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1459 від 30.06.2007 року смерть ОСОБА_11 настала у відділенні торакальної хірургії обласного протитуберкульозного диспансеру 29.06.2007 р. в зв'язку з закритою травмою органів грудної клітки з множинними переломами ребер. (т.1 а.с.13)

- протоколом огляду та виїмки від 30.06.2007 року, згідно якого у ОСОБА_8 був вилучений одяг та взуття з плямами бурого кольору в якому він знаходився під час несення служби та спричинення тілесних ушкоджень. (т. 1 а.с.32-33)

- протоколом виїмки та огляду від 13.05.2011 р. в кімнаті зберігання спецзасобів Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області гумового кийка ПР-73. (т.7 а.с.72)

- висновком імунологічної експертизи за № 127 від 31.07.2007 року, згідно якої в слідах на сорочці та черевиках вилучених у ОСОБА_9 та на куртці, штанах, берцях вилучених у ОСОБА_8 знайдено кров людини яка могла походити від потерпілого ОСОБА_11 (т.1 а.с.95-100)

- висновком імунологічної експертизи № 126 від 31.07.2007 року, згідно якої в зіскобі з асфальту та на травинках, вилучених в ході огляду місця події виявлено кров людини, яка могла походити від ОСОБА_11 (т.1 а.с. 107 110)

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 494 від 29.08.2007 року ОСОБА_8 в період інкримінованого йому делікту, психічним розладом не страждав, за своїм психічним станом тоді він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, при теперішньому обстеженні психічних розладів виявлено, за психічним станом йому не показане застосування примусові заходів медичного характеру. (т.1 а.с. 116-118).

На думку суду підсудний ОСОБА_9 усвідомлював, що діючи узгоджено з ОСОБА_8 він приймає участь у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, оскільки бачив в якому стані знаходився потерпілий, наніс сам в послідуючому удари ногою, тобто виконав частину того обсягу дій, які вони вважали необхідними виконати для реалізації умислу направленого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо винності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Їх вина підтверджується як визнавальними показаннями самих засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9, так і показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, протоколами відтворення обстановки і обставин події та матеріалами експертиз.

Колегія суддів критично ставиться до показань підсудного ОСОБА_8, який стверджував, що гумовий кийок в період конфлікту до потерпілого, якого зустріли на території тубдиспансеру з пляшкою, він не застосовував, і той чоловік та потерпілий ОСОБА_11, якого знайшли біля корпусу є різними особами, оскільки вони суперечать іншим матеріалам справи в тому числі і показанням самого підсудного ОСОБА_9, який неодноразово пояснював, що особа, яку зупинили на території тубдиспансеру назвався ОСОБА_11 і при побитті останнього ОСОБА_8 застосовував гумовий кийок.

Посилання ОСОБА_8 на свідка ОСОБА_12, який начебто говорив що особа, яку знайшли лежачою на території тубдиспансеру і особа, яка сиділа на лавочці є різними особами колегія суддів вважає безпідставними і не можуть бути прийняті до уваги оскільки і сам свідок ОСОБА_12 не заперечував того, що знайдений чоловік був дуже побитий і навіть лікарі не відразу того впізнали, але одяг людини, яку зустріли о 2-ї годині і яку знайшли о 4-й був схожий.

Органами прокуратури перевірені заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про заходи фізичного та психологічного впливу, вказані факти не знайшли свого підтвердження і 19.05.2011 року в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції було відмовлено за відсутністю складу злочину, вказана постанова набрала законної сили. Тому посилання в апеляції ОСОБА_2 на здійснення працівниками міліції тиск на засуджених є безпідставним.

Також на думку колегії суддів не підлягають задоволенню сумніви захисника ОСОБА_5 про неправильність задоволення цивільного позову потерпілій. Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника. Тому суд вирішив цивільний позов вірно у відповідності з нормами діючого законодавства.

Безпідставні і посилання захисника ОСОБА_4 на проведення відтворення обстановки і обставин події не на території тубдиспансеру, а на території Чернігівського райвідділу. Відповідно до ст.. 194 КПК України, відтворення проводиться з метою перевірки і уточнення отриманих результатів. При цьому, якщо необхідно перевірити механізм отримання тілесних ушкоджень, перевірка може бути і не на місцевості.

Обираючи покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, при яких було вчинено злочин, роль засуджених у вчиненні злочину, особу винних: їх вік, ставлення до вчиненого, позитивні характеризується за місцем мешкання, колишньої навчання в школі, проходження військової служби, за місцем роботи та проживання і призначив покарання у відповідності до вимог ст..65 КК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції засудженого ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_9 та його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без змін.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_30 ОСОБА_31