Ухвала

від 19.01.2010 по справі 1-86/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-86/09 19.01.2010 19.01.2010 19.01.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 -60 / 2009 року Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Погорєлової Г.М.,

суддів Пісного І.М., Тимошевського В.П.,

прокурора Баранкевича С.О.,

захисника ОСОБА_3,

засудженої ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5

19 січня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2009 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Махачкала Республіки Дагестан Російської Федерації, мешканка АДРЕСА_1, раніше не судима,

- засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Згідно вироку ОСОБА_4 визнана винною в тому, що 20 квітня 2009 року, близько 15 год 30 хв., у с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області, поруч житлового будинку, розташованого на вул. Щорса, 13 «б», під час раптово виниклого конфлікту, застосувавши фізичну силу, навмисно завдала ОСОБА_5 удари руками в голову, і штовхнула її, внаслідок чого остання впала на землю й отримала легкі тілесні ушкодження.

з

Засуджена ОСОБА_4, в апеляції просить скасувати вирок, а справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину в її діях.

Зазначає, що суд взяв до уваги показання потерпілої ОСОБА_5 про заподіяння їй легких тілесних ушкоджень, а вона вказувала й про нанесення їй 7-8 ударів, що не підтверджується висновками судово- медичної експертизи. Звертає увагу, що згідно з цими висновками, потерпіла отримала тілесні ушкодження при однократному самовільному падінні із положення стоячи на спину та що ушкодження знаходиться на задній поверхні тіла потерпілої. Наводить, що в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала падіння на землю внаслідок поштовху. Вважає, що висновки судово-медичної експертизи судом не спростовані.

Також вказує, що свідок ОСОБА_6 не була очевидцем події, про яку їй відомо із слів матері.

Просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

В запереченнях на апеляцію потерпіла ОСОБА_5 просить залишити вирок без зміни. Вважає, що суд повно дослідив обставини справи. Водночас просить збільшити розмір відшкодування моральної шкоди до 1500 грн., з огляду на її приниження внаслідок побиття.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляції, заперечення потерпілої ОСОБА_5 на апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 27 КПК України, справи про злочини, передбачені ст. 125 КК України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого. Виходячи із змісту ч. 1 ст. 251 КПК України, обвинувачення міститься у скарзі потерпілого.

Згідно змісту скарги ОСОБА_5, 20 квітня 2009 року, ОСОБА_4 била її руками по голові, повалила на землю, де ОСОБА_5 сильно забилась головою об каміння. При судово-медичному дослідженні у неї виявлені легкі тілесні ушкодження у виді забиття м'яких тканин голови, крововиливів в області лівого передпліччя, попереку, лівої сідниці (а.с.3-4).

Викладаючи у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд залишив поза увагою механізм утворення тілесних ушкоджень, вказаний потерпілою в її скарзі, в частині забиття головою об каміння, хоча саме цей механізм узгоджується з висновками судово-медичної експертизи про наявність забиття м'яких тканин волосяної частині голови (тім'яно - потилична область).

Згідно з цими висновками, відсутні об'єктивні дані про декілька ударів потерпілій по голові, оскільки за даними освідування відсутні тілесні ушкодження на обличчі, передній поверхні тулуба. Враховуючи локалізацію ушкоджень на задній поверхні тіла, найбільш вірогідно утворенні усіх тілесних ушкоджень у потерпілої внаслідок одного самовільного падіння з положення стоячи на площину, й мало вірогідно внаслідок падіння на спину після наданні тілу прискорення (удар в обличчя, в передню поверхню тіла) - а.с. 18-19.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 75 КПК України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у вироку.

Навівши у вироку висновки судово-медичної експертизи, суд замість мотивування незгоди з висновками експерта з посиланням на докази, якщо вони є, вдався в міркування, вказавши, що вірогідний характер висновків судово-медичної експертизи щодо механізму утворенні тілесних ушкоджень у потерпілої, не виключає в категоричній формі їх утворення за обставин, які вказала потерпіла. Ці міркування суду взагалі полишені причинно- наслідкового зв'язку.

Крім того, висновки про отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не внаслідок самовільного падіння на землю, як стверджувала ОСОБА_4, а внаслідок протиправних дій ОСОБА_4, суд також обґрунтував письмовими доказами, а саме: письмовими заявами ОСОБА_5 про її побиття ОСОБА_4 в органи міліції та до сільської Ради, документами дослідної перевірки, проведеної працівниками Новоодеського райвідділу міліції. Суд вказав, що вони є документами відповідно до ч.2 ст. 65 КПК України, з чим колегія суддів погодитися не може, оскільки ані заяви ОСОБА_5, ані пояснення осіб з матеріалів дослідної перевірки заяв ОСОБА_5 не відповідають визначенню документа, як джерела доказів, викладеному в ст. 83 КПК України.

Зазначивши у вироку про заподіяння потерпілій ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, суд допустив певну неконкретність обвинувачення, не вказавши, які саме ушкодження їй заподіяні (у вигляді чого) та їх локалізацію. Проте, ці фактичні дані мають суттєве значення для встановлення обставин справи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду 1 інстанції підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду слід з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону дослідити докази, при необхідності допитати судово- медичного експерта в порядку ст. 311 КПК України з приводу уточнення механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілої, зокрема, при падінні на землю від поштовху, встановити обставини справи, прийняти законне й обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів ,

ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2009 року у відношенні ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: