Справа № 1-86/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2009 року м- Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді - Чепурнова В.О.,
при секретарі - Багара Н.М.,
з участю прокурора - Чурей О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України,
раніше судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
21.05.2009 року біля 14 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в с. Раково Перечинського району Закарпатської області по вул. Вакарова в будинку № 3, в присутності громадянина ОСОБА_2 умисно, відкрито, повторно зі столу кухні викрав його гаманець, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 350,00 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що він 21.05.2009 року зайшов до свого родича ОСОБА_2 додому. Зайшовши всередину хати, він почав з ним розмову, ОСОБА_2 пригостив його горілкою. Далі підсудний побачив, що на столі, за яким вони з ОСОБА_2 сиділи, лежав гаманець, але чи були в ньому якісь гроші, він не бачив. Тоді підсудний вирішив викрасти від господаря гаманець, знаючи, що ОСОБА_2 похилого віку та не буде чинити йому сильного опору. Підсудний встав із- за столу, вихопив гаманець та побіг відразу на вулицю, а ОСОБА_2 почав кричати йому вслід, але підсудний не відреагував на це і побіг далі. Зайшовши до бару "Верховина", за кошти, які знаходилися у викраденому гаманці, підсудний купив собі продуктів харчування. Через декілька хвилин в бар зайшов громадянин ОСОБА_3, відразу підійшов до підсудного та сказав йому, щоб він повернув гроші, які викрав у ОСОБА_2 Підсудний ОСОБА_1 відразу повернув товар, який купив, йому зразу повернули гроші, і він їх разом з гаманцем віддав громадянину ОСОБА_3 Скільки грошей було в гаманці він не знав, оскільки навіть не встиг їх перерахувати.
Враховуючи те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний правильно зрозумів зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності його позиції не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи.
На підставі вищенаведеного, враховуючи, що підсудній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, суд вважає за недоцільне допит свідків по справі.
З урахуванням показів підсудного та інших обставин справи суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ст. 186, ч. 2 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна вчинене повторно. Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання за ст. 186 ч. 2 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані, що посередньо характеризують особу підсудного.
Як пом’якшуючі покарання підсудного обставини, суд враховує щиросердечне каяття та повне відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудному, суд не знаходить.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, підсудному ОСОБА_1 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції зазначеної норми закону.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що відносно підсудного ОСОБА_1 слід обрати покарання достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, та, на цій підставі, обрати відносно нього покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Водночас, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який не являє собою виключну небезпеку для суспільства, обставини, які пом’якшують покарання підсудного, суд вважає можливим і справедливим на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75,76 КК України - звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, а саме:
- повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання, навчання;
- пройде курс лікування від алкоголізму.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку в законну силу.
На вирок суду може бути подано апеляцію протягом 15-ти днів до апеляційного суду Закарпатської області через Перечинський районний суд Закарпатської області.
Суд | Перечинський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2009 |
Оприлюднено | 14.05.2010 |
Номер документу | 9142848 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Перечинський районний суд Закарпатської області
Чепурнов В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні