Ухвала

від 26.01.2010 по справі 1-86/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-86/09 26.01.2010 26.01.2010 26.01.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-74/2010р. Категорія: ст. 124 КК України

Головуючий І-ї інстанції Д.В. ОСОБА_1 Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої: Погорєлової Г.М.

суддів: Івченко О.М., Салтовської І.Б.

за участю прокурора: Якименка О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2009 року яким,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

- засуджено за ст. 124 КК України та призначено покарання в виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 346 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 1000 грн. за надання юридичної допомоги; на користь Фінансового управління Кривоозерської держадміністрації 1274 грн. 07 коп. на лікування потерпілого; на користь НДЕКЦ при УМВС України 405 грн. 65 коп. за проведення експертизи.

За вироком суду, 2 травня 2009 року близько 06.30 годині між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 вибіг з двору свого домогосподарства на вулицю, де знаходився ОСОБА_4, та штовхнув останнього, в наслідок чого ОСОБА_4 впав на землю. До них підбігла дружина ОСОБА_4- ОСОБА_5, яка стала на захист чоловіка. Коли потерпілий ОСОБА_3 застосовував фізичне насильство проти дружини ОСОБА_4, завдавши їй удари в область голови, ОСОБА_4. піднявся з землі. Вважаючи дії потерпілого як загрозу для свого здоров'я та здоров'я своєї дружини, з метою захисту ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_3 ножове поранення в область черевної порожнини з пошкодженням сальника, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх спричинення, тим самим застосував дії у стані необхідної оборони, перевищивши її межі.

В апеляції потерпілий ОСОБА_3, не погоджуючись з кваліфікацією дій засудженого ОСОБА_4, просить скасувати вирок суду та направити справу на додаткове розслідування в зв'язку з необхідністю застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин. Зазначає, що він не нападав на засудженого, а останній умисно спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження. Вважає, що досудовим та судовим слідством невірно кваліфіковані дії ОСОБА_4, хоча, на його думку, є всі підстави для застосування кримінального закону за більш тяжкий злочин, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України. Крім того, вважає, що судом стягнено на його користь суму у відшкодування моральної шкоди, яка не відповідає його моральним стражданням.

В запереченнях на апеляцію потерпілого прокурор, який приймав участь у судовому засіданні суду першої інстанції просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію потерпілого ОСОБА_3 - без задоволення. Вважає, апеляцію потерпілого необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Посилається, на те, що в ході судового слідства були досліджені всі обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, допитані всі свідки по справі. Крім цього, судом першої інстанції були ретельно досліджені матеріали кримінальної справи. Також в ході судового слідства ОСОБА_3, його донька ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_7 надали свідчення, аналогічні свідчення, які вони надавали на досудовому слідстві. Всім доказам судом дана належна оцінка та дії засудженого правильно кваліфіковані за ст. 124 КК України.

В запереченнях на апеляцію потерпілого захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію потерпілого ОСОБА_3 - без задоволення. Зазначає, що досудовим та судовим слідством встановлено, що сварку спровокувала сім'я ОСОБА_3, потерпілий перший штовхнув ОСОБА_4 та став наносити удари його дружині. На її думку, це свідчить, що ОСОБА_4 діяв в рамках оборони, але перевищив її межі. Крім того вважає, що до свідчень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 слід відноситися критично, оскільки вони знаходяться в неприязних стосунках з сім'єю ОСОБА_4 та вони не були присутніми під час бійки.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку суду, дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_4 визнав себе винним в тому, що спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3, але пояснив, що скоїв цей злочин в зв'язку з неправомірною поведінкою потерпілого, який застосував насилля відносного нього та його дружини ОСОБА_5

Покази засудженого підтверджені в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_12, які підтвердили, що ініціатором сварки став саме потерпілий, який заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_5

Ці покази підтверджені висновками судово-медичних експертиз № 634- М,635-М (а.с. 110,111), які були досліджені в судовому засіданні, та з яких вбачається, що ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, ОСОБА_13 - легкого ступеня тяжкості, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував, що 2 травня 2009 року у нього виникла сварка з засудженим та його дружиною, яка переросла в бійку.

Ці обставини також підтвердили в судовому засіданні свідки по справі - дружина та дочка потерпілого - ОСОБА_7, ОСОБА_6

Крім показів засудженого, потерпілого, свідків, вина засудженого ОСОБА_4 в спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому при перевищенні меж необхідної оборони підтверджена в судовому засіданні дослідженими письмовими доказами, в тому числі висновками судово- медичної експертизи № 479-М (а.с. 67), з яких вбачається, що тілесні ушкодження на тілі потерпілого виникли від дії колюче-ріжучого предмета, типу леза ножа та відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, висновками судово-трасологічної експертизи № 1064 (а.с. 72-76), іншими дослідженими судом доказами.

Всім доказам по справі судом дана належна оцінка. Дії засудженого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані судом за ст. 124 КК України - умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, вчинених у разі перевищення меж необхідної оборони.

Покарання засудженому ОСОБА_4 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості та особи винного, який характеризується позитивно. Як пом'якшуючи покарання обставини суд врахував визнання вини та щире каяття засудженого, неправомірну поведінку потерпілого тощо. Суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому покарання у виді обмеження волі із звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України та обов'язками повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання згідно п.3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільні позови розглянуті судом першої інстанції відповідно до вимог діючого законодавства.

Доводи потерпілого ОСОБА_3 в апеляції про направлення справи на додаткове розслідування в зв'язку з невірною кваліфікацією скоєного ОСОБА_4 злочину, безпідставні.

В судовому засіданні були досліджені всі докази по справі та суд обґрунтовано дійшов до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ст. 124 КК України. Клопотань про перекваліфікацію дій засудженого на іншу статтю кримінального кодексу не заявлялось ані в процесі досудового слідства ані в судовому засіданні.

З матеріалів кримінальної справи та апеляції потерпілого вбачається, що він в ході досудового слідства користувався юридичною допомогою досвідченого юриста, витрати на якого вироком суду стягнути з засудженого, тому його посилання на юридичну необізнаність є також безпідставними.

Не знаходячи підстав для скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2009 року відносно ОСОБА_4 - залишити без змін.

Головуючий:

Судді: