Рішення

від 03.10.2007 по справі 2-677/07

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія                                                   РІШЕННЯ                                         2

-677/07

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

3 жовтня 2007 року                                          Глухівський

міськрайонний суд Сумської

області

в складі: головуючого-судді                     Салона О.В.

при секретарі                                             Воскобойник

Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Глухові справу за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2,  третя особа - молодіжний

житловий комплекс „ Міранта" про усунення перешкод в користуванні майном

та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до приватного

промислово - комерційного підприємства „ Міське будівництво",  ОСОБА_1, 

треті особи - молодіжний житловий комплекс „ Міранта" ,  комунальне підприємство „ Глухівське міське

бюро технічної інвентаризації-" про визнання права власності на нежитлове

приміщення,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом про

усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди,  мотивуючи свої вимоги тим,  що на підставі рішення Глухівського

міськвиконкому № 341 від 8.11.2003 року його сім'ї у складі 5 чоловік був

виданий ордер на житлове приміщення - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2,  житловою площею 39, 4 кв. метри.

На підставі даного ордеру,  у листопаді 2003 року його сім'я поселилась у

вищевказану квартиру. Відповідно до генерального плану будинку АДРЕСА_2,  де розташована квартира позивача також

знаходиться підвальне приміщення. До теперішнього часу позивач вищевказаним

підвалом не користувався. Однак на початку липня 2007 року,  коли він спустився в підвальне

приміщення,  то виявив,  що в підвалі були замінені двері. Пізніше він

з'ясував,  що двері в підвал замінив

відповідач - ОСОБА_2. A потім він також вияснив, 

що у даному підвальному приміщенні відповідач проводить реконструкцію

під час якої зруйнував одну із стін цього приміщення.

Коли ж позивач зустрів відповідача та попросив у

останнього надати йому ключі від підвалу та пояснити на яких підставах той

проводить реконструкцію,  то ОСОБА_2.

йому пояснив,  що він є власником

підвального приміщення та відмовився надати ключі.

ОСОБА_1. вважає, 

що такими діями відповідача порушуються його права. Так,  відповідно до рішення Конституційного Суду

України від 2.03.04 року за № 4-рп/2004 року при приватизації квартир у

багатоквартирних будинках допоміжні приміщення ( підвали,  сараї, 

кладовки,  горища,  колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну

власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних

будинків. При цьому підтвердження права власності на допоміжні приміщення не

потребує здійснення додаткових дій, 

зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Також згідно вищевказаного рішення власник ( власники )

неприватизованих квартир багатоквартирного будинку також є співвласниками

допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Таким чином, 

виходячи із змісту даного рішення Конституційного Суду України позивач

вважає,  що одночасно із отриманням права

на користування квартирою,  - тобто

ордеру,  він одночасно набув і права

власності і на підвальне приміщення,  що

розташоване в під'їзді АДРЕСА_2.

Оскільки відповідач ОСОБА_2. незаконно здійснює йому перешкоди в праві користування належним

позивачу   майном та незаконно здійснює

реконструкцію в цьому

приміщенні,  то за

таких обставин позивач ОСОБА_1. просить суд зобов'язати відповідача - ОСОБА_2 надати йому

ключі від підвалу,  що розташований в

підвальному приміщенні під'їзду № 4 по АДРЕСА_2 та не чинити перешкод в

користуванні вищевказаним підвальним приміщенням.  Також просить зобов'язати відповідача

протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили відновити попередній

стан підвалу,  шляхом відновлення стіни

між належним позивачу та сусіднім підвалом, 

та стягнути з відповідача 2000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2.  позову ОСОБА_1

не визнав і в свою чергу звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про

визнання права власності на нежитлове приміщення. Свої вимоги позивач ОСОБА_2 Д

обґрунтовує тим,  що 25 грудня 2002 року

між ним та ППКП „ Міське будівництво" був укладений договір ( генеральна

угода) № 12/08/ц про інвестування коштів в об'єкт незавершеного будівництва.

Згідно вищевказаного договору ППКП „ Міське будівництво" взяло на себе

зобов'язання своїми силами та засобами здійснити добудову об'єкту незавершеного

будівництва у вигляді 5 -ти поверхового житлового будинку,  що розташований по АДРЕСА_2 В свою чергу ОСОБА_2. взяв на себе зобов'язання здійснювати фінансування

об'єкта інвестування. Відповідно до договору об'єктом інвестування було

нежитлове приміщення площею 195 кв. метрів, 

що розташоване в підвальному приміщенні будинкуАДРЕСА_2. Вищевказаним

договором було визначено,  що позивач ОСОБА_2. повинен був здійснювати інвестування будівництва за

встановленою на момент укладення договору вартістю об'єкта. Відповідно до

додатку до договору від 25.12.2002 року, 

який є його невід'ємною частиною, 

було обумовлено,  що позивач

ОСОБА_2. повинен був сплатити ППКП „ Міське будівництво, ,  8966 грн. В цей же день обумовлену суму він

сплатив готівкою в касу ,  ППКП „ Міське

будівництво, ,  про що йому була видана

відповідна квитанція.

Також пунктом 5.1 договору про інвестування коштів в

будівництво було передбачено,  що після

закінчення повного циклу будівельних робіт ППКП „Міське будівництво"

повинно було передати позивачу ОСОБА_2. по акту нежитлове приміщення площею 195 кв. метри,  що розташоване в підвальному приміщенні

будинку по АДРЕСА_2,  даним пунктом

договору було обумовлено,  що з моменту

передачі указаного приміщення він має право оформити право власності на

вищевказане не житлове приміщення. Згідно акту державної приймальної комісії

від 26.08.2003 року,  яке було

затверджено рішенням виконкому Глухівської міської ради,  житловий будинок по АДРЕСА_2 був прийнятий в

експлуатацію. А 18 травня 2005 року ППКП „ Міське будівництво" згідно акту

передало ОСОБА_2.

нежитлове приміщення площею 195 кв. метри,  що розташоване в підвальному приміщенні

вищевказаного будівництва.

Таким чином,  на

підставі генеральної угоди про інвестування коштів у будівництво,  яка була укладена між позивачем ОСОБА_2 та

ППКП „ Міське будівництво" той набув права власності на нежитлове

приміщення,  що розташоване в підвальному

приміщенні будинку АДРЕСА_2  Позивач

вважає,  що він є фактичним власником

нежитлового приміщення,  що розташоване в

підвальному приміщенні по АДРЕСА_2,  а

тому відповідно до  ст. 317 ЦК України він право на свій розсуд володіти,  користуватися та розпоряджатися належним

майном.

За таких обставин позивач ОСОБА_2. просить суд визнати за ним право власності на нежитлове

приміщення площею 195 кв. метри,  що

розташоване в підвальному приміщені будинку по АДРЕСА_2 та зобов'язати КП „

Глухівське бюро технічної інвентаризації"" зареєструвати за ним право

власності на вищевказане приміщення.

ОСОБА_1. зустрічного позову

ОСОБА_2

не визнав.

Відповідач - ППКП „ Міське будівництво" в судове

засідання не з'явився,  хоча був повідомлений

про час та місце розгляду справи.

Треті особи в судове засідання також не з'явились,  а представили заяви в яких вони просять

розглянути справу без їх участі.

Вивчивши матеріали справи,  заслухавши пояснення сторін,  суд вважає, 

що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню,  а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав:

Так,  судом

встановлено,  що згідно рішення

Глухівського міськвиконкому № 341 від 8.11.2003 року сім'ї позивача ОСОБА_1 був

виданий ордер на житлове приміщення -трикімнатну квартиру АДРЕСА_2,  житловою площею 39, 4 кв. метри. ( дані

обставини підтверджуються відповідним ордером на житлове приміщення).

Також встановлено, 

що в під'їзді № 4 будинкуАДРЕСА_2 в знаходиться підвальне

приміщення,  в якому відповідач ОСОБА_2. замінив вхідні двері. ( дані обставини не оспорюються

сторонами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 2.03.04 року за №

4-рп/2004 року в справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших про

офіційне тлумачення положень пункту 2 

ст. 10 Закону України „ Про приватизацію державного житлового

фонду" (справа про права співвласників на допоміжні приміщення

багатоквартирних будинків), 

Конституційним Судом України дане офіційне тлумачення положень частини

першої  ст. 1 та положення пункту 2  ст. 10 ЗУ „ Про приватизацію державного житлового фонду" . Згідно вищевказаного

рішення допоміжні приміщення ( підвали, 

сараї,  кладові,  горища, 

колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян

одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. При цьому

підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення

додаткових дій,  зокрема створення

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Також згідно вищевказаного рішення власник (власники )

неприватизованих квартир багатоквартирного будинку також є співвласниками

допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Таким чином, 

виходячи із змісту даного рішення Конституційного Суду України право

власності на допоміжні приміщення у особи виникає лише після набуття нею права

власності на саму квартиру. Однак судом встановлено,  що позивач ОСОБА_1. є лише наймачем,  а не власником квартири,  що розташована у будинку АДРЕСА_2. Тобто

позивач ОСОБА_1. не набув права власності на підвальне приміщення,  що розташоване в під'їзді його будинку. Так

само,  позивачем ОСОБА_1. не надано суду

доказів і того,  що спірне приміщення

надавалось йому у тимчасове користування.

За таких обставин, 

суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1. в задоволенні його позову до

відповідача ОСОБА_2

В той же час, 

судом встановлено,  що 25 грудня

2002 року між ОСОБА_2 та ППКП „

Міське будівництво" був укладений договір ( генеральна угода) № 12/08/ц

про інвестування коштів в об'єкт незавершеного будівництва. Згідно

вищевказаного договору ППКП „ Міське будівництво" взяло на себе

зобов'язання своїми силами та засобами здійснити добудову об'єкту незавершеного

будівництва у вигляді 5 -ти поверхового житлового будинку,  що розташований по АДРЕСА_2 В свою чергу ОСОБА_2. взяв на себе зобов'язання здійснювати фінансування

об'єкта інвестування. Відповідно до договору об'єктом інвестування було

нежитлове приміщення площею 195 кв. метрів, 

що розташоване в підвальному приміщенні будинкуАДРЕСА_2. Вищевказаним

договором було визначено,  що позивач ОСОБА_2. повинен був здійснювати інвестування будівництва за

встановленою на момент укладення договору вартістю об'єкта. Відповідно до

додатку до договору від 25.12.2002 року, 

який є його невід'ємною частиною, 

було обумовлено,  що позивач

ОСОБА_2. повинен був сплатити ППКП „ Міське будівництво, ,  8966 грн.

Також судом встановлено, 

що в цей же день ОСОБА_2.

сплатив обумовлену угодою

суму,  що підтверджується оригіналом відповідної

квитанції.

Відповідно до  ст.

9 Закону України „ Про інвестиційну діяльність" основним документом,  який регулює взаємовідносини між суб'єктами

інвестиційної діяльності є договір (угода).

Відповідно до  ст.

5 Закону України „ Про інвестиційну діяльність" інвестори - це суб'єкти

інвестиційної діяльності,  які приймають

рішення про вкладення власних, 

позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти

інвестування. При цьому інвестори можуть виступати в ролі вкладників,  кредиторів, 

покупців,  а також виконувати

функції будь - якого учасника інвестиційної діяльності. Також згідно  ст.  7

даного Закону інвестор має право володіти, 

користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.

Тобто виходячи із змісту даного закону інвестор наділяється всіма

повноваженнями власника щодо об'єктів та результатів інвестицій.

Пунктом 5.1 договору про інвестування коштів в будівництво,  який був укладений між ОСОБА_2 та ППКП „ Міське будівництво" було передбачено,  що після закінчення повного циклу будівельних

робіт ППКП „Міське будівництво" повинно було передати позивачу ОСОБА_2. по акту нежитлове приміщення площею 195 кв. метри,  що розташоване в підвальному приміщенні

будинку по АДРЕСА_2,  даним пунктом

договору було обумовлено,  що з моменту

передачі указаного приміщення він має право оформити право власності на

вищевказане нежитлове приміщення.

Статтею 328 ЦК України,  передбачено,  що право власності набувається на

підставах,  що не заборонені

законом,  зокрема із правочинів.

Також ч.2  ст. 3ЗЩК

України передбачено,  що право власності

на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення його будівництва. А

згідно ч.1  ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором

виникає з моменту передачі речі,  якщо

інше не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, 

що згідно акту державної приймальної комісії від 8.11.2003 року,  яке було затверджено рішенням виконкому

Глухівської міської ради,  житловий

будинок по АДРЕСА_2 був прийнятий в експлуатацію. А 18 травня 2005 року ППКП „

Міське будівництво" згідно акту передало ОСОБА_2. нежитлове приміщення площею 195 кв. метри,  що розташоване в підвальному приміщенні

вищевказаного будівництва.

Таким чином,  на

підставі генеральної угоди про інвестування коштів у будівництво,  яка була укладена між ОСОБА_2 та ППКП „

Міське будівництво" ОСОБА_2. набув права власності на нежитлове

приміщення,  що розташоване в підвальному

приміщенні будинку АДРЕСА_2 За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 повністю обґрунтованими і вважає необхідним задовольнити

його позов.

На підставі

викладеного,  керуючись  ст. 

10,  11,  60, 213, 

214, 226 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа - молодіжний житловий комплекс „

Міранта" про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування

моральної шкоди - відмовити в зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог.

Зустрічний позов ОСОБА_2

задовольнити :

Визнати за ним право власності на нежитлове приміщення

площею 195 кв. метри,  що розташоване в

підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_2 Зобов'язати КП „ Глухівське бюро

технічної інвентаризації" зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на

вищевказане приміщення.

Заява про 

апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня

його проголошення, 

а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційний суд

Сумської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.