Рішення

від 10.08.2009 по справі 22/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/203

10.08.09

За позовом     Приватного науково-виробничого підприємства «Геостат»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрСтрой»

про                   стягнення заборгованості та штрафних санкцій                                                                                                      

                                                                                                                      Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:         Ліпінський С.І. (довіреність від 11.03.2009р.);

від відповідача:     не з'явились;

10.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне науково-виробниче підприємство «Геостат»(надалі ПНВП «Геостат», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрСтрой»(надалі ТОВ «РосУкрСтрой», відповідач) боргу в сумі 108 353, 70 грн. та неустойки в сумі 3 139, 23 грн., а всього 111 492, 93 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 12/0307С від 25.09.2007р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати виконаних робіт. Оскільки відповідачем заборгованість добровільно не погашається, позивач вважає наявними підстави для стягнення суми боргу разом з нарахованими штрафними санкціями (інфляційні збитки та 3% річних) в судовому порядку.  

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 05.08.2009р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2007р. між ТОВ «РосУкрСтрой»та ПНВП «Геостат»укладено договір № 12/0307С відповідно до умов якого останнє зобов'язувалось виконати топографо-геодезичну зйомку масштабів М:500 та М:2000 земельної ділянки по технічному завданню замовника за адресою вулиця Світла 6 в Дарницькому районі міста Києва, а замовник (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти результати робіт та сплатити виконавцю їх вартість.

Вартість виконання робіт та порядок їх оплати в договорі врегульовано у розділі 4, згідно з п. 4.2 якого оплата робіт замовником проводиться в два етапи; перший етап –замовник сплачує 50% суми, зазначеної у п. 4.1 (авансовий платіж); другий етап –замовник сплачує решту суми  договору після виконання робіт та підписання акту здавання-приймання виконаних робіт.

Виконання робіт за договором підтверджується актом № 1 здавання-прийняття проектно-вишукувальної продукції складеним 25.12.2007р. у якому, зокрема зазначено про те, що роботи виконані в повному обсязі у відповідності з технічним завданням і вимогами замовника; вартість виконаних робіт складає 140 400 грн., перераховано авансу 58 500 грн., належить до сплати 81 900 грн.. Акт у належним чином засвідченій копії міститься у матеріалах справи, підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Остаточні розрахунки з позивачем за виконані та прийняті відповідачем роботи по договору останнім не здійснені, загальна заборгованість станом на час вирішення спору складає 81 900 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положення п. 4.2 договору укладеного між сторонами передбачають сплату решту суми договору після виконання робіт та підписання акту здавання-приймання виконаних робіт, що відповідно не є подією яка неминуче має настати, оскільки як виконання робіт, так і підписання акту здавання-приймання виконаних робіт залежить від сторін, їх дій, волевиявлення та можливостей.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином, строк настання платежу відповідної суми коштів (решти суми договору після сплати авансу) сторонами в договорі не визначений, в договорі не обумовлено на який день після виконання робіт та підписання акту здавання-приймання виконаних робіт, має бути здійснена оплата, не містить договір положень щодо негайної оплати по факту підписання актів виконаних робіт, у зв'язку з чим,  обов'язок покупця оплатити виконані на його користь роботи має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 18-сп від 11.03.2009р. у якій просив сплатити борг в сумі 89 901, 63 грн. та неустойку в сумі 2 968, 86 грн., а всього 92 870, 49 грн.. Про отримання відповідачем вказаної претензії свідчить надана останнім відповідь за вих. 12/03 від 13.03.2009р. у якій зазначено про визнання суми заборгованості а також повідомлено про подання в березні 2009р. до АБ «Банк регіонального розвитку»платіжного доручення про перерахування на рахунок позивача суми 81 900 грн.. Зазначений платіж банком не був виконаний внаслідок введення мораторію у зв'язку з чим відповідач просив вказану обставину вважати поважною і до ТОВ «РосУкрСтрой»не застосовувати штрафні санкції, а основну суму боргу підприємство зможе перерахувати після зняття мораторію у обслуговуючому банку.

За визначенням наведеним у п. 1.24, 1.30 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні":

переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 вказаного Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, зважаючи на право платника в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення (п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22) обставини про які зазначено у відповіді на претензію не свідчать про наявність підстав вважати виконаними зобовязання підприємства по оплаті виконаних за договором від 25.09.2007р. робіт.  

Строк платежу за виконані по договору роботи в частині суми 81 900 грн. настав 19.03.2009р. (семиденний строк після отримання відповідачем претензії), та відповідно і є строком з якого починається обчислення  штрафних санкцій.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних робіт згідно акту № 1 здавання-прийняття проектно-вишукувальної продукції складеного 25.12.2007р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 81 900 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як встановлено судом вище, строк виконання зобовязання по оплаті виконаних робіт для відповідача є таким що настав 19.03.2009р., невірним є нарахування позивачем штрафних санкцій (інфляційних збитків та 3% річних) в періоді з 25.12.2007р. по 19.03.2009р..  

Сума 3% річних за період з 20.03.2009р. по 17.04.2009р. (дата на яку проведені нарахування штрафних санкцій позивачем згідно поданої позовної заяви за обґрунтуванням наданим на вимоги суду) складає 195, 21 грн. (81 900 грн. х 3% : 365 х 29) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у вказаному розмірі.

Інфляційні збитки за вказаний період прострочення складають 517, 37 грн.:

За 12 днів березня 2009р. (з 20.03.2009р.) сума інфляційних втрат складає 285, 32 грн. та розрахована наступним чином:

81 900 грн. (сума боргу) х 100,9 % (індекс інфляції) = 82 637, 10 грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції)

82 637, 10 грн. –81 900 грн. = 737, 10 грн. (інфляційні втрати за березень 2009р.)

737, 10 грн. : 31 (кількість днів у березні 2009р.) х 12 (кількість днів прострочення) = 285, 32 грн.;

За 17 днів квітня 2009р. сума інфляційних втрат складає 232, 05 грн. та розрахована наступним чином:

81 900 грн. (сума боргу) х 100,5 % (індекс інфляції) = 82 309, 50 грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції)

82 309, 50 грн. –81 900 грн. = 409, 50 грн. (інфляційні втрати за березень 2009р.)

409, 50 грн. : 30 (кількість днів у квітні 2009р.) х 17 (кількість днів прострочення) = 232, 05 грн.;

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 12/0307С від 25.09.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 81 900 грн. основного боргу, 517, 37 грн. інфляційних збитків та 195, 21 грн. –3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1 114, 93 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 912, 36 грн..

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РосУкрСтрой»(01015, м. Київ, вул. Цитадельна 6/8, р/р 26005501023608 в АБ «Банк регіонального розвитку»МФО 300540; р/р 2600066969 в АБ «Київська Русь»МФО 319092, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35196458) на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Геостат»(юрид. адреса: 01135, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, р/р 2600343154 в 3-й Київській філії ВАТ АБ «Укргазбанк»у м. Києві МФО 320478, ідент. код 13685181) 81 900 грн. (вісімдесят одну тисячу дев'ятсот гривень) основного боргу, 517, 37 грн. (п'ятсот сімнадцять гривень 37 копійок) інфляційних збитків та 195, 21 грн. (сто дев'яносто п'ять гривень 21 копійку) –3% річних, 912, 36 грн. (дев'ятсот дванадцять гривень 36 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 14.08.2009