Рішення від 27.08.2009 по справі 22/249

22/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/249

27.08.09

За позовом  Дочірнього підприємства «ІЕК Україна»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Азур Плюс»

про                стягнення боргу та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          Рудаков Р.Є. (довіреність від 02.04.2009р.);

від відповідача:      не з'явились;

27.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «ІЕК Україна»(надалі ДП «ІЕК Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азур Плюс»(надалі ТОВ «Азур Плюс», відповідач) 123 699, 39 грн..

На вимоги суду позивачем надано обґрунтування розрахунку пені, згідно з яким розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГПК України становить 12 768, 07 грн., а за поданою довідкою про заборгованість з урахуванням часткової сплати боргу в сумі 10 000 грн., заборгованість відповідача перед «ІЕК Україна»за договором поставки ДК-062 від 08.01.2008р. становить 99 990, 14 грн. боргу за поставлений товар, 12 768, 07 грн. пені, 1 037, 01 грн. процентів, а разом 113 795, 49 грн.. Вказана заява судом розцінюється як заява про уточнення позовних вимог саме в частині розміру пені та суми основного боргу, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007 № 01-8/675.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № ДК-062 від 08.01.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати переданого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, нарахованих 3% річних.  

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах по справі не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів. Позовна заява, ухвали суду направлялись відповідачу на юридичну адресу підприємства (довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Азур Плюс" станом на 11.06.2009р. наявна у матеріалах справи). Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Клопотання щодо відкладення розгляду справи отримане перед судовим засіданням судом відхилено з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Положення вказаної статті передбачають право знайомитися з матеріалами справи, надають право робити із матеріалів справи витяги, знімати копії. Ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу 29.05.2009р. тобто більше ніж за місяць до призначеного розгляду справи та свідчить про наявну можливість відповідача в разі неотримання надісланих на його адресу позовних матеріалів, ознайомитись з матеріалами справи, підготуватись до засідання, надати (надіслати) суду витребувані документи. Розгляд справи згідно ухвали від 27.07.2009р. було відкладено з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи, чим надано відповідачеві додаткову можливість скористатись своїм правом на участь у розгляді справи.

Викладене у клопотанні щодо неотримання позовної заяви з додатками спростовується наявними у справі доказами –поштовим чеком № 04070 від 07.05.2009р. та описом-вкладенням до рекомендованого відправлення, які в оригіналах залучені до справи і підтверджують направлення позовної заяви та усіх додатків на адресу ТОВ «Азур Плюс». Представник відповідача з метою ознайомлення з матеріалами справи не з'являвся, та в будь-якому випадку відсутність позовної заяви у конкретного представника не звільняє підприємство від виконання вимог суду викладених в ухвалі. Наполягання відповідача на обставинах вказаних у клопотанні, дає підстави вважати, що відповідач неналежним чином використовує надані йому процесуальні права, та вчиняє дії на затягування розгляду справи.

Провадження у справі порушено 25.05.2009р., а розгляд справи призначений на 27.07.2009р. відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача, що свідчить про достатність часу для підготовки та надання суду відзиву, документів в обґрунтування наявних заперечень проти позову тощо.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалою від 27.07.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2008р. між ТОВ «Азур Плюс»та ДП «ІЕК Україна»укладено договір поставки № ДК-062 за яким останнє зобов'язувалось поставити і передати у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти і своєчасно оплатити електротехнічну та іншу продукцію на умовах договору.  

Згідно з п. 1.2, 1.3 договору товар поставляється окремими партіями згідно видаткових накладних (чи інших товаросупровідних документів), які являються невід'ємною частиною договору; перелік, кількість та ціна товару вказуються у погоджених попередньо сторонами рахунках-фактурах постачальника, оформлених на кожну партію товару, які також являються невід'ємною частиною договору.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними від 20.10.2008р. № ИЕК-008111 на суму 2 056, 73 грн., № ИЕК-008132  на суму 13 120, 87 грн., від 27.10.2008р. № ИЕК-008327 на суму 12 022, 68 грн., № ИЕК-008305 на суму 2 248, 37 грн., № ИЕК-008307 на суму 1 321, 82 грн., № ИЕК-008308 на суму 3 694, 26 грн., № ИЕК-008310 на суму 15 943, 50 грн., від 30.10.2008р. № ИЕК-008350 на суму 49 448, 81 грн., № ИЕК-008382 на суму 11 339, 58 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи. Про отримання відповідачем товарів за вказаними видатковими накладними свідчать довіреності № 17 від 03.10.2008р., № 18, № 20, № 21, № 22 від 10.10.2008р..

Згідно з п. 9.1 договору, договір до 31 грудня 2008р. або до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору та оскільки, доказів розірвання договору, припинення договірних відносин за вказаним договором у періоді здійснення вказаних поставок товарів суду не представлено, зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

За умовами договору (п. 4.3) оплачує кожну партію поставки товару в сумі вказаній в накладних не пізніше 45 календарних днів з моменту виписування накладної.

Оплату за поставлений товар відповідачем у повному обсязі не здійснено, виставлені рахунки № ИЕК-056506 від 16.10.2008р., № ИЕК-056543 від 17.10.2008р., № ИЕК-056841 від 23.10.2008р., № ИЕК-056616 від 20.10.2008р., № ИЕК-056746 від 22.10.2008р., № ИЕК-056815 від 23.10.2008р., № ИЕК-056781 від 22.10.2008р., № ИЕК-056838 від 23.10.2008р., № ИЕК-056933 від 27.10.2008р. сплачені не у повному обсязі (часткова оплата боргу в сумі 10 000 грн. підтверджується платіжним дорученням № 1280 грн. від 29.04.2009р.), у зв'язку з чим  заборгованість перед позивачем станом і на час звернення позивача з позовною заявою і на час  вирішення спору складає 99 990, 41 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 4.3 Договору № ДК-062 від 08.01.2008р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно накладних від 20.10.2008р. № ИЕК-008111, № ИЕК-008132, від 27.10.2008р. № ИЕК-008327, № ИЕК-008305, № ИЕК-008307, № ИЕК-008308, № ИЕК-008310, від 30.10.2008р. № ИЕК-008350, № ИЕК-008382 станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 45 календарних днів з моменту виписування накладної.

Враховуючи відсутність доказів оплати поставленої продукції згідно вказаних видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 99 990, 41 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 4.4 Договору № ДК-062 від 08.01.2008р. у випадку неоплати товару по закінченню граничного строку визначеного п. 4.3 договору постачальник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем по кожній накладній з урахуванням строку настання платежу в розмірі подвійної облікової ставки 12% встановленої Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 в межах шестимісячного строку встановленого законом, та складає 12 768, 07 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений в обґрунтуванні розрахунку пені).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 1 037, 01 грн. станом на 06.04.2009р. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № ДК-062 від 08.01.2008р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 037 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки сума боргу в розмірі 10 000 грн. за платіжним дорученням № 1280 від 29.04.2009р. була сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду (позов подано 12.05.2009р.), і включення вказаної суми до суми заборгованості заявленої до стягнення свідчить про завищення ціни позову в цій частині.  

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азур Плюс»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34585306) на користь Дочірнього підприємства «ІЕК Україна»(юрид. адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 13; адреса: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська 6-В, ідент. код 32109430) 99 990, 41 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень) боргу за поставлений товар, 12 768, 07 грн. (дванадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 07 копійок) пені, 1 037, 01 грн. (одну тисячу тридцять сім гривень 01 копійку) 3% річних, 1 037 грн. (одну тисячу тридцять сім гривень) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 03.09.2009