Рішення

від 03.09.2009 по справі 22/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/267

03.09.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша

                     приватна броварня «Для людей –як для себе!»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК-Універсал, Лтд»

про                стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      Мещеряк О.І. (довіреність № 15 від 31.08.2009р.);

від відповідача:  не з'явились;

В судовому засіданні 03.09.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей –як для себе!»(надалі ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей –як для себе!», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК-Універсал, Лтд»(надалі ТОВ «ІТЕК-Універсал, Лтд», відповідач) суми заборгованості за отриманий товар в розмірі 246 998, 24 грн., пені в розмірі 19 654, 11 грн., збитків завданих інфляційними процесами в розмірі 18 247, 97 грн. та суми нарахованих 3% річних в розмірі 2 456, 76 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним дистриб'юторським договором № 17/Д від 01.02.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати переданого на реалізацію товару. З урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості в розмірі  246 998, 24 грн. в судовому порядку разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлялись відповідачу на юридичну адресу (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.06.2009р. наявна в матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 03.08.2009р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2008р. між ТОВ «ІТЕК-Універсал, Лтд»та ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей –як для себе!»укладено дистриб'юторський договір № 17/Д за умовами якого останній зобовязувався поставити, а покупець (відповідач у справі) купити продукцію, виробником якої є постачальник для подальшої реалізації.

Згідно з п. 1.2, 1.3 договору під продукцією в договорі сторони розуміють пиво, безалкогольні напої, а також у передбачених в договорі випадках тару; ціна асортимент продукції, види тари вказуються в накладній, яка є невід'ємною частиною договору та виписується на основі поданого покупцем замовлення.

Передача відповідачу товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується накладними від 27.12.2008р. № 12117 на суму 62 983, 36 грн., від 08.12.2008р. № 11898 на суму 7 066, 80 грн., № 11897 на суму 57 990, 22 грн., від 16.12.2008р. № 11979 на суму 60 748, 34 грн., від 26.11.2008р. № 11782 на суму 64 551, 44 грн., які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи.

Згідно з п. 7.1 договору договір діє до 31 грудня 2008р., а в частині виконання покупцем зобов'язань щодо оплати продукції та повернення тари договір діє до повного виконання цих зобов'язань, додатковою угодою від 10.11.2008р. дію договору продовжено до 31.03.2009р., відповідно зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Вартість договору та умови розрахунку за договором сторони погодили у розділі 3 договору, згідно з п. 3.6 розрахунок за кожну партію продукції здійснюється на умовах відтермінування платежу, а відповідно до п. 3.9 при відтермінуванні платежу, 100% вартості поставленої партії продукції повинно бути перераховано покупцем на поточний рахунок постачальника не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту відвантаження такої партії покупцю.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв'язку з чим  заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 246 998, 24 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами дистриб'юторський договір за правовою природою є різновидом договору поставки, а згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п.3.6, 3.9 Договору № 17/Д від 01.02.2008р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно вказаних видаткових накладних  станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару на користь покупця.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 279 741, 56 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 31.01.2009р. після підписання якого, відповідачем здійснено повернення продукції з викупною тарою 05.02.2009р. на суму 2 688, 64 грн. та 06.02.2009р. на суму 30 054, 68 грн., що підтверджено накладними на повернення , у зв'язку з чим заборгованість відповідача що є непогашеною в сумі 246 998, 24 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок, відповідачем, в тому числі на вимоги суду (ухвали від 04.06.2009р., від 03.08.2009р.) не надано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.2 Договору № 17/Д від 01.02.2008р. за кожен день прострочення оплати продукції покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем з урахуванням строку настання платежу за накладними прострочення оплати за якими допущено відповідачем, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 19 654, 11 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення надані на вимоги суду та залучені до справи).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати за накладними від 27.12.2008р. № 12117, від 08.12.2008р. № 11898, № 11897, від 16.12.2008р. № 11979, від 26.11.2008р. № 11782, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 18 247, 97 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 2 456, 76 грн. здійсненими за період прострочення станом на 12.05.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за договором № 17/Д від 01.02.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 873, 58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕК-Універсал, Лтд»(юрид. адреса: 03067. м. Київ, вул. Гарматна 38, р/р 26004027236611 в Шевченківському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 321012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 21491278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей –як для себе!»(79035, м. Львів, вул. Зелена 204, р/р 2600800002203 в ЛФ «Укрексімбанк»м. Львова, МФО 325718, ідент. код 31978272) 246 998, 24 грн. (двісті сорок шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 24 копійки) основного боргу, 19 654, 11 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 11 копійок) пені, 18 247, 97 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сорок сім гривень 97 копійок) інфляційних збитків, 2 456, 76 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят шість гривень 76 копійок) 3% річних, 2 873, 58 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні 58 копійок) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                           Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 14.09.2009