Рішення

від 14.09.2009 по справі 22/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/286

14.09.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгове обладнання»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                          суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача        Яковлева А.О. (довіреність № 50 від 31.03.2009р.);

від відповідача    не з'явились;

14.09.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгове обладнання»(надалі ТОВ «Торгове обладнання», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»(надалі ТОВ «О'КЕЙ Україна», відповідач) суми основного боргу 90 359, 14 грн., суми інфляційного збільшення заборгованості 17 258, 60 грн., суми процентів 3 074, 69 грн., а разом 110 692, 43 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що за укладеним між сторонами договором № 0607/100 від 27.06.2007р. відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та поставленого обладнання. Станом на день вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 90 359, 14 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням вимог Цивільного кодексу України разом із нарахованими штрафними санкціями у вигляді інфляційних збитків та 3 процентів річних.     

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду та позовна заява направлялись на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу ТОВ «О'КЕЙ Україна»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.09.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача було попереджено ухвалою від 10.08.2009р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2007р. між ТОВ «О'КЕЙ Україна»та ТОВ «Торгове обладнання»укладено договір поставки № 0607/100 за умовами якого останнє зобов'язувалось поставити торговельне обладнання у власність покупцеві та провести його встановлення (монтаж) та пусконаладку, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти обладнання та роботи і сплатити їх вартість.

Додатком № 1 до договору є специфікація у якій сторони погодили загальну вартість обладнання до поставки в розмірі 802 265, 50 грн., що відповідає п. 1.2 договору. При цьому помилково у вказаній специфікації зазначено дату договору 26.06.2007р., оскільки обладнання що зазначене у специфікації є предметом поставки за договором укладеним 27.06.2007р., який наявний у матеріалах справи.

Згідно п. 10.1. договір діє до 31 грудня 2007р., але в будь-якому випадку не припиняє свою дію раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Вимоги до обладнання, виконання робіт, приймання робіт сторони погодили у розділі 3 договору, та згідно з п. 3.15 (в редакції протоколу розбіжностей)  після завершення виконання дій вказаних у п. 3.12 договору постачальником надається покупцеві у двох примірниках підписаний зі свого боку акт приймання-передачі обладнання та виконаних робіт; у випадку відсутності зауважень до обладнання та робіт покупець підписує акт приймання-передачі обладнання та виконаних робіт та передає один примірник постачальнику. У разі наявності зауважень, покупець зобов'язаний у письмовому вигляді протягом трьох робочих днів з дати отримання акту від постачальника надати їх постачальнику, а останній повинен протягом п'яти календарних днів їх усунути, якщо інший термін усунення зауважень до обладнання та робіт не встановлений договором. Якщо покупець не підпише акт та не надасть письмових зауважень у зазначений строк, роботи вважатимуться належним чином виконаними та прийнятими по односторонньо підписаному акту.

Виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується видатковою накладною №Т-2554 від 13.09.2007р. на суму 827 597, 03 грн., актом приймання-здачі монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 23.11.2007р., акт підписаний представниками сторін, скріплений печатками підприємств, доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

          Зазначеним актом сторони підтвердили, що обладнання змонтовано і підключено у повній відповідності з базовими кресленнями, паспортами на обладнання, а також у відповідності з діючими в Україні нормами і правилами; всі роботи виконані якісно, задовольняють вимогам замовника і прийняті повністю; інструктаж персоналу проведений, вартість монтажних робіт включена у вартість обладнання.

Оплату поставленого та змонтованого обладнання відповідачем здійснено не у повному обсязі (банківські виписки за 06.07.2007 року, за 26.09.2007р. підтверджують здійснення оплату виставлених рахунків-фактур № Т-04041 від 27.06.2007р. на суму 240 679, 65 грн., № 06141 від 14.09.2007р. на суму 496 558, 22 грн.). Станом на час вирішення спору сума боргу відповідача складає 90 359, 14 грн. та залишається не погашеною, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості суду не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки обладнання регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Досягнення згоди щодо поставки обладнання за правовою природою підтверджує виникнення між сторонами зобов'язань, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (п. 2.6) згідно протоколу розбіжностей остаточна оплата несплаченої частини ціни договору (повний розрахунок) здійснюється покупцем протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання та виконання робіт, шляхом безготівкового банківського переказу на рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

З урахуванням підписання акту приймання-здачі монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 23.11.2007р., строк виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт та поставленого обладнання станом на час вирішення спору є таким, що настав.

У зв'язку з неотриманням коштів за поставлений товар та виконані роботи у повному обсязі, позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. 35 від 01.04.2008р. у якій просив перерахувати до 10 квітня 2008р. на рахунок замовника кошти в сумі 90 359, 14 грн. (направлення вимоги підтверджується поштовим чеком № 0992 від 01.04.2008р., вимогу відповідачем отримано 09.04.2008р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення).

Повторно за вих. № 49 від 31.03.2009р. позивачем було направлено відповідачу претензію про перерахування коштів в сумі 90 359, 14 грн. разом з актом звірення, які останнім отримано 06.04.2009р. що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних робіт та поставленого обладнання за договором, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 90 359, 14 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору  заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 90 359, 14 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 17 258, 14 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 3 074, 43 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 106, 92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О'кей Україна»(юрид. адреса: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка 33, поверх 13, р/р 26006438673101 в Філії «ЦРУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»м. Київ, МФО 300937, п/р № 26007201309185 у ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгове обладнання»(07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Комсомольська 5, р/р 2600701247 в АБ «Кліринговий дім»м. Київ, МФО 300647, ідент. код 33191589) 90 359, 14 грн. (дев'яносто тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 14 копійок) основного боргу, 17 258, 14 грн. (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 14 копійок) інфляційних витрат, 3 074, 43 грн. (три тисячі сімдесят чотири гривні 43 копійки) 3% річних, 1 106, 92 грн. (одну тисячу сто шість гривень 92 копійки) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                           Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 24.09.2009