Рішення

від 19.08.2009 по справі 33/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/167

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.08.09 р.                                                                                     Справа № 33/167                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радист» м. Лисичанськ

до Закритого акціонерного товариства «Бетон-Нова» сел. Миронівка

про стягнення суми боргу 58016грн.50коп., пені за період з 16.07.2008р. по 11.01.2009р. в сумі 10442грн.97коп., 3% за період з 16.07.2008р. по 19.08.2009р. в розмірі 1905грн.19коп. та інфляційну складову в розмірі 9102грн.14коп. за період з вересня 2008р. по червень 2009р.

за участю представників:

від позивача: Борисенко В.М. – директор

від відповідача: Козачишена Л.А. за дов. №10-491 від 03.03.2009р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Радист» м. Лисичанськ звернулось до Закритого акціонерного товариства «Бетон-Нова» сел. Миронівка з позовом про стягнення суми боргу 58016грн.50коп., 19725грн.61коп. пені, 8703грн.81коп. інфляційної складової, 4061грн.16коп. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №2-225/ВР від 26.05.2008р. щодо своєчасної й у повному обсязі оплати виконаних послуг; акти №1 та №2 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р.; рахунок №0210/1 від 02.10.2008р.; претензію від 13.03.2009р.; відповідь на претензію №10-369 від 20.03.2009р.

Позивач вказує, що відповідно до підпункту 2.3.2. договору №2-225/ВР від 26.05.2008р. виконані роботи повинні бути сплачені відповідачем впродовж 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Внаслідок часткової оплати відповідачем вартості робіт виникла заборгованість в розмірі 58016грн.50коп.

На адресу відповідача направлялась претензія від 13.03.2009р., в якій позивач вказував про наявність заборгованості за виконані роботи в розмірі 58016грн.50коп. та необхідність її оплатити.

У відзиві на претензію №10-369 від 20.03.2009р. відповідач зазначив, що заборгованість в розмірі 58016грн.50коп. має місце, але через скрутне  фінансове становище підприємство не має можливості сплатити в повному обсязі цю суму єдиним платежем. З урахуванням цього, відповідач пропонував погасити суму боргу двома платежами в квітні та травні 2009р.

Посилаючись на пункт 6.3 договору №2-225/ВР від 26.05.2008р. позивач нарахував суму пені у розмірі 19725грн.61коп.

Також на підставі статті 231 Господарського кодексу України позивачем нарахований штраф у розмірі 4061грн.16коп., на підставі статті 625 Цивільного кодексу України - інфляційна складова у розмірі 8703грн.81коп.

В судове засідання від 10.08.2009р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог №070809/2 від 07.08.23009р., згідно якої просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 58016грн.50коп., пеню у розмірі 10442грн.97клп., інфляційну складову 9102грн.14коп. та 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 1869грн.24коп.

У відзиві №10-900 від 10.08.2009р. відповідач визнав наявність заборгованості за виконані роботи в розмірі 58016грн.50коп. та заперечував проти розрахунку пені, наведеного ТОВ «Радист» в позові та застосування 7% штрафу згідно статті 231 Господарського кодексу України.

В судове засідання від 19.08.2009р. представник позивача надав заяву№190809/2 від 19.08.2009р. про зменшення розміру позовних вимог на зміну предмету позову, згідно якої наполягав на стягненні суми боргу в розмірі 58016грн.50коп., пені за період з 16.07.2008р. по 11.01.2009р. в сумі 10442грн.97коп., 3% за період з 16.07.2008р. по 19.08.2009р. в розмірі 1905грн.19коп. та інфляційну складову в розмірі 9102грн.14коп. за період з вересня 2008р. по червень 2009р.

В судовому засіданні від 19.08.2009р. представник відповідача пояснив суду, що акти №1 та №2 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р. були підписані в липні 2008р.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

ЗАТ «Бетон-Нова» (далі – замовник) та ТОВ «Радист» (далі – підрядник) був підписаний договір №2-225/ВР від 26.05.2008р., згідно якого підрядник зобов'язується виконати власними силами та здати в установлений строк роботи, а замовник – прийняти та оплатити виконані роботи згідно актів виконаних робіт з тонкого очищення, осушування та регенерації трансформаторної олії в кількості 19250кг та заміни силікагелю в термосифонних патронах трансформаторів в кількості 11шт та 300кг силікагелю.

Пунктом 2.1 вищезгаданого договору передбачено, що вартість робіт за договором становить 95863грн. (з ПДВ).

Відповідно до пункту 2.3 договору №2-225/ВР від 26.05.2008р. замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50%, а кінцевий розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Додатковою угодою №1 від 17.06.2008р. до договору №2-225/ВР від 26.05.2008р. сторони передбачили, що підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт трансформаторів в кількості 23шт.

В пункті 2 цієї додаткової угоди зазначено, що сума робіт за цією угодою становить 112800грн. (з ПДВ)

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Між сторонами були підписані без зауважень та заперечень і скріплені печатками підприємств акти №1 та №2 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р., згідно яких вартість виконаних робіт дорівнює 94784грн.40коп. та 112563грн.60коп. відповідно.

Внаслідок часткової оплати відповідачем вартості робіт виникла заборгованість в розмірі 58016грн.50коп.

На адресу відповідача направлялась претензія від 13.03.2009р., в якій позивач вказував про наявність заборгованості за виконані роботи в розмірі 58016грн.50коп. та необхідність її оплатити.

У відзиві на претензію №10-369 від 20.03.2009р. відповідач зазначив, що заборгованість в розмірі 58016грн.50коп. має місце, але через скрутне фінансове становище підприємство не має можливості сплатити в повному обсязі цю суму єдиним платежем. З урахуванням цього, відповідач пропонував погасити суму боргу двома платежами в квітні та травні 2009р.

Оскільки сума боргу сплачена не була, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Як вбачається з тексту актів №1 та №2 приймання виконаних підрядних робіт, складених згідно договору №2-225/ВР від 26.05.2008р., та пояснень представника відповідача, вказані акти були підписані в липні 2008р.

За приписами статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З урахуванням змісту підпункту 2.3.2 договору №2-225/ВР від 26.05.2008р., пояснень представника відповідача та норми статті 254 Цивільного кодексу України, відповідач мав сплатити вартість підрядних робіт в строк до 10.08.2008р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов'язку оплати вартості виконаних підрядних робіт в розмірі 58016грн.50коп.

Пунктом 6.3 договору №2-225/ВР від 26.05.2008р. сторони визначили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір заявленої позивачем до стягнення пені перевищує встановлений статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. граничний розмір пені. Враховуючи викладене, належний розмір пені за період з 11.08.2008р. по 11.01.2009р. становитиме 5859грн.87коп. Тому у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 4583грн.10коп. слід відмовити через безпідставність.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач наполягає на стягненні 3% за період з 16.07.2008р. по 19.08.2009р. в розмірі 1905грн.19коп. та інфляційної складової в розмірі 9102грн.14коп. за період з вересня 2008р. по червень 2009р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові зобов'язання відповідачем за договором щодо здійснення плати за зберігання не виконані у повному обсягу - належних у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 58016грн.50коп.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1781грн.55коп. за період з 11.08.2008р. по 19.08.2009р. та інфляційної складової в розмірі 9102грн.14коп. за період з вересня 2008р. по червень 2009р.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Радист» м. Лисичанськ до Закритого акціонерного товариства «Бетон-Нова» сел. Миронівка в частині стягнення суми боргу в розмірі 58016грн.50коп., пені в розмірі 4583грн.10коп. за період з 11.08.2008р. по 11.01.2009р., 3% річних в сумі 1781грн.55коп. за період з 11.08.2008р. по 19.08.2009р. та інфляційної складової в розмірі 9102грн.14коп. за період з вересня 2008р. по червень 2009р. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Позивач також зазначає про віднесення на відповідача 5000грн. (вартості юридичного супроводу). В обґрунтування цієї суми посилається на – довідку №116 від 05.06.2009р., копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №749 та договір про надання юридичної допомоги від 07.05.2009р. Інших доказів представником позивача до суду не надано.

В довідці №116 від 05.06.2009р. за підписом адвоката Костєва Ю.Ф. вказано, що у зв'язку з наданням юридичної допомоги ТОВ «Радист» за позовом до ЗАТ «Бетон-Нова» з відшкодування заборгованості, за виконані раніше роботи сплатило 5000грн.

Позов ТОВ «Радист» до ЗАТ «Бетон-Нова» про стягнення про стягнення суми боргу 58016грн.50коп., 19725грн.61коп. пені, 8703грн.81коп. інфляційної складової, 4061грн.16коп. штрафу датований 22.06.2009р., відправлений до суду 23.06.2009р.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд на підставі доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Долучені до матеріалів справи документи не підтверджують фактичного понесення позивачем адвокатських витрат на заявлену ним суму.

Матеріалами справи не підтверджується, що адвокат Костєв Ю.Ф. складав документи (позовна заява, претензія, клопотання, тощо) у даній справі, представляв інтереси позивача у судових засіданнях.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у віднесенні на відповідача суми 5000грн. (вартості юридичного супроводу).

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Радист» м. Лисичанськ до Закритого акціонерного товариства «Бетон-Нова» сел. Миронівка про стягнення суми боргу 58016грн.50коп., пені за період з 16.07.2008р. по 11.01.2009р. в сумі 10442грн.97коп., 3% за період з 16.07.2008р. по 19.08.2009р. в розмірі 1905грн.19коп. та інфляційну складову в розмірі 9102грн.14коп. за період з вересня 2008р. по червень 2009р.- задовольнити частково

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Бетон-Нова» сел. Миронівка (84791, м. Дебальцеве, смт. Миронівське, вул. Радянська, 42, ЄДРПОУ 32406629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радист» м. Лисичанськ (93100, м. Лисичанськ, вул. Калініна, 84, ЄДРПОУ 21760761) суму боргу в розмірі 58016грн.50коп., пені в розмірі 4583грн.10коп. за період з 11.08.2008р. по 11.01.2009р., 3% річних в сумі 1781грн.55коп. за період з 11.08.2008р. по 19.08.2009р. та інфляційної складової в розмірі 9102грн.14коп. за період з вересня 2008р. по червень 2009р., державне мито 734грн.83коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 288грн.97коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні решти вимог відмовити.

В судовому засіданні 19.08.2009р. проголошено за згодою сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Дата підписання: 21.08.2009р.

Суддя                                                                                              

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи