Рішення

від 26.08.2009 по справі 31/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/76

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.08.09 р.                                                                                     Справа № 31/76                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь

до відповідача Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат” м. Кривій Ріг

про стягнення збитків у сумі 2273,80 грн

В присутності представників сторін:

від позивача: Шевельов В.Г.   – довіреність

від відповідача1: Манерова Ю.В. – довіреність

від відповідача2: Муходінов М.Л.  – довіреність

В судовому засіданні 18.08.09р. оголошена

перерва на 26.08.09р. на 11-30год.

                                                      ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь звернулось із позовом до ДП „Донецька залізниця” та Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат” м. Кривій Ріг про стягнення 2273,80 грн.

          В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання договору              №5941-59/8279 від 29.12.2007р, укладеного між ВАТ „ММК ім..Ілліча” та ВАТ „Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат” на адресу комбінату був поставлений концентрат залізорудний (гематит), однак при зважуванні вантажу була встановлена недостача  в піввагоні та виданий комерційний акт. Позивачем на адресу відповідачів були направлені претензії, однак претензії були залишені без розгляду, в зв'язку з чим позивач просить стягнути вартість нестачі у сумі 22731,70грн. в судовому порядку.

          Відповідач – ДП „Донецька залізниця” надав відзив, в якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на п.”а” ст.111 Статуту залізниць України.

Відповідач – ВАТ „Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат” надав відзив, в якому проти позовних вимог заперечує зважаючи на те, що товариство належним чином виконало свої договірні зобов'язання щодо постачання залізорудного концентрату, в зв'язку з чим вина у недостачі вантажу з боку товарситва відсутня. Крім того відповідач у своєму відзиві посилається на те, що комерційний акт, на який посилається позивач не може бути прийнятий судом як належний доказ, оскільки дані, що містяться в ньому не відповідають даним документів, на підставі яких він складений.

Заявою від 26.08.09р. позивач відмовився від вимог, заявлених до Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат” м. Кривій Ріг. Наслідки відмови від позову позивачу роз'яснені.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за узгодженим клопотанням представників  сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

29.12.07р. між Відкритим акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”(Покупець) та Відкритим акціонерним товариством  “Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат”(Постачальник) був укладений договір поставки                    № 5941-59/8279, згідно якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити залізорудний концентрат.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах FCA – станція Інгулець Придніпровської ж.д. (Інкотермс – 2000). Датою поставки товару вважається дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній квитанції (квитанції на приймання вантажу на маршрут або групу вагонів).

Пункт 6.4 Договору передбачає, що приймання товару по кількості здійснюється  відповідно до “Інструкції  про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю”, затв. постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.65р. №П-6, зі змінами та доповненнями, а також з урахуванням особливостей, передбаченим зазначеним договором.

  На виконання умов даного договору за залізничною накладною № 45529325 ВАТ „Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат” 09.02.09р. зі станції Інгулець Придніпровської ж.д. на адресу Позивача у 48 вагонах відвантажило продукцію –  залізорудний концентрат.

09.02.2009р. вагон №53536413, який слідував по вищезазначеній залізничний накладній, прибув на станцію Красноармійськ Дон.зал., де був відчеплений від поїзду, в зв'язку  з технічними несправностями, а саме: навантаження нижче бортів, відкритий люк, відсутність фіксаторів та крючків, що підтверджено актом загальної форми №242 від 09.02.09р. та актом про технічний стан вагону від №225 від 09.02.09р.

10.02.09р. після проведення ремонтних робіт, вагон №53536413 у складі поїзду №3120  за досилочною накладною № 51168739 був відправлений зі станції Красноармійськ на станцію Маріуполь – Сортувальний Донецької залізниці із зазначенням про те, що це є досилка до накладної № 45529325

По прибутті на ст. Маріуполь – Сортувальний Донецької залізниці було проведено переважування вантажу та встановлена недостача вантажу в кількості 5500кг.

Факт недостачі підтверджений комерційним актом № БН 698801/15 від 16.02.2009р., з якого вбачається, що вагон прибув у технічному та комерційному відношенні справний; люки та двері справні та закриті; навантаження в вагоні нижче уранів бортів на 80-90см та складається з 3 конусів; виїмок чи заглиблень немає.

Позивачем на адресу відповідачів була направлена претензія №09/1-3-17 від 28.05.2009р, згідно якої позивач просив сплатити вартість недоотриманої продукції. Претензії позивача були залишені без розгляду, в зв'язку з чим позивач звернувся із позовом до суду про відшкодування збитків у сумі 2273,8грн.

Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт”та ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Відповідальність перевізників за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України, встановлено ст.23 Закону України “Про залізничний транспорт”.

Частина 2 статті 23 даного закону та ст. 113 Статуту залізниць України передбачає, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Комерційний акт № БН 698801/15 від 16.02.2009р. засвідчив вагову недостачу вантажу, і згідно ст.129 Статуту залізниць України, є відповідним документом, якій є підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення.

Оплата отриманої продукції позивачем здійснено в повному обсязі.

Господарський суд приймає як доказ у справі комерційний акт № БН 698801/15 від 16.02.2009р. незалежно від того, що в ньому наявні окремі неточності і зважаючи на те, що в судовому засіданні представники сторін дійшли згоди відносно того, що розбіжності, які містяться в комерційному акті, основній та досилочній накладних є технічною помилкою та не впливають на фактичні обставини справи.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен оформити накладну, яка є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу.

Пунктом 6.6, 6.7 цих Правил, встановлено обов'язок на лицевому боці накладної вказувати загальну кількість вагонів у маршруті або у групі, найменування вантажу, загальну масу, кількість місць, спосіб визначення маси, суму провізної плати та інших платежів, а на зворотному боці накладній вказуються номери всіх вагонів із зазначенням для кожного вагону його роду, числа осей, вантажопідйомності, маси вантажу і кількості місць та інше.

Відповідно п.6.13 Правил оформлення перевізних документів переадресування окремих вагонів маршруту або групи, що перевозяться за одним перевізним документом, під час перевезення не допускається.

В п.6.14 Правил встановлена можливість відчеплення вагону тільки через його несправність, при тому зазначено про обов'язок залізниці скласти акт загальної форми у разі відчеплення вагону через його несправність, про відчеплення вагону у накладній повинна бути зроблена відмітка про відчеплення вагону із зазначенням акту загальної форми і досилочної дорожньої відомості.

В порушення вимог цих Правил відмітка про відчеплення вагону та складений акт загальної форми в основній залізничній накладній відсутні.

Крім того, залізницею при видачі вантажу, що прибув за груповою залізничною накладною № 45529325 не дотримані вимоги, які зазначені в п.6.15 Правил, згідно яких станція призначення при видачі вантажу складає комерційний акт на відсутність відчепленого вагону, із зазначенням номеру досилочної дорожньої відомості, який видається одержувачу.

В основній накладній і комерційному акті робиться відмітка про видачу вантажу, що прибув за досилочною дорожньою відомістю, яка засвідчується календарним штемпелем станції.

В порушення цих вимог, а також п. 35 Правил видачі вантажів, комерційний акт про відсутність відчепленого вагону не складався, в основній накладній відмітка не здійснена.

При наявності даних обставин, слід визнати, що залізниця не довела належним чином оформленими документами, що недостача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Більш того факт несправності люка, свідчить про несхоронність вантажу під час його перевезення, в зв'язку з чим приписи п. 4 ст. 111 Статуту до цього випадку застосовуватись не можуть.

 Враховуючи порушення залізницею положень Правил оформлення перевізних документів, Правил приймання вантажів до перевезення, Правил видачі вантажів, слід визнати оформлення досилки здійсненим з порушенням Правил перевезень вантажів з зазначених вище підстав.

За встановленими вище обставинами, враховуючи порушення перевізником Правил перевезення вантажів та недоведеність відсутності своєї вини у виникненні недостачі, відповідальність по спірній недостачі відноситься на ДП „Донецька залізниця”, яка є залізницею призначення за цим перевезенням.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п.7 розділу 29 Правил перевезень вантажів розрахунок суми претензії про недостачу вантажу складається з урахуванням норми природної втрати маси вантажу при перевезенні та граничного розходження у визначенні маси.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі, норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто, встановлених у п. 27 Правил видачі вантажів, становить 2273,80 грн., яка підлягає стягненню із ДП „Донецька залізниця”.

Відносно вимог позивача, заявлених до відповідача – ВАТ „Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат” м. Кривій Ріг, то в цій частині господарський суд припиняє провадження по справі, в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Наслідки відмови від позову позивачу роз'яснені в судовому засіданні.

За результатами розгляду справи судові витрати покладаються на ДП „Донецька залізниця”.

        Керуючись ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314  Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.35 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 12, 22, 32, 33, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу  України, господарський суд, -

                                                           ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь до ДП „Донецька залізниця” та Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат” м. Кривій Ріг про стягнення 2273,80 грн. - задовольнити.

Стягнути з ДП „Донецька залізниця” ( 83062 м.Донецьк, вул.Артема,68, р/р 2600101511508 Укрексімбанк м.Донецька, МФО 334817, ЕДРПОУ 01074957) на користь ВАТ „Маріупольський металургійний з комбінат імені Ілліча” (87504 м.Маріуполь, вул.Левченко,1, р/р 2600700016329 у філіалі ВАТ „Укрексімбанк м.Маріуполя, МФО 335957, ЕДРПОУ 00191129) збитки у сумі 2273,80 грн, судові витрати у вигляді державного мита у сумі 102грн та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50грн.

В іншій частині позову провадження припинити, в зв'язку з відмовою від позову в цій частині.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

        Вступну та резолютивну частину рішення оголошену в судовому засіданні долучити до матеріалів справи.

        Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його підписання.

Суддя                                                                                              

Рішення підписане 31.08.2009р