Рішення

від 27.08.2009 по справі 8/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/347

27.08.09

За позовом            Відкритого акціонерного товариства "Управління механізації

          будівельних робіт"

до             Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Буд"      

про                           стягнення 31 201,80 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представник –Федоровський  А.В. (дов. вих. № 131 від 04.06.2009р.)

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про  стягнення з відповідача 24075,46 грн., що становить заборгованість за договором від 10.07.2008р. та додатковою угодою до нього та 4 381,73 грн. пені, 2 190,87 грн. збитків від інфляції, 553, 74 грн. трьох відсотків річних.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 24.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/347, розгляд справи призначений на 27.08.2009р.

У судове засідання, призначене на 27.08.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Через канцелярію суду від відповідача клопотань та заяв не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

10.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Управління механізації будівельних робіт»- «сторона-1»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-Буд»- «сторона-2»був укладений договір, відповідно до п.1.1 якого «сторона-1»зобов'язалася надати послуги «Техніки»«стороні-2», а «сторона-2»зобов'язалася прийняти надані послуги на сплатити кошти «стороні-1».

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що строк надання послуг «Техніки»оформляється додатковою угодою, що матиме силу даного договору.

Сторонами по спірному договору була складена, підписана та скріплена печатками сторін додаткова угода № 1 від 10.07.2008р. до договору від 10.07.2008р., якою сторони погодили, що ВАТ «Управління механізації будівельних робіт»надає в оренду, а ТОВ «Мрія-Буд»одержує мінінавантажувач NEW HOLLAND L170 вартістю 486 000,00 грн., ціна оренди за 8 годин складає 1 450,00 грн., якщо буде використання мінінавантажувача більше 8-ми годин за добу, то за кожен додатковий час оренда складатиме 170,00 грн.

Таким чином, укладеною між позивачем та відповідачем додатковою угодою № 1 від 10.07.2008р. до спірного договору фактично було передано позивачем в оренду та прийнято відповідачем «Техніку».

Умовами договору сторони погодили, що оплата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок «сторони-1»за перші 6 днів роботи разом з підписанням договору, надалі за кожні 10 днів роботи.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

За своєю правовою природою спірний договір є договором оренди, що випливає з тексту додаткової угоди № 1 від 10.07.2008р., яка згідно з п.2.2 договору має силу договору від 10.07.2008р.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Строк дії договору від 10.07.2008р. встановлений сторонами у 6-ть місяців з моменту підписання договору (п.2.1 договору).

Сторонами по договору був складений підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків за період  з 01.01.2008р. по 05.12.2008р., згідно якого заборгованість відповідача станом на 05.12.2008р. склала 35 075,46 грн.

Позивач наголосив на тому, що відповідачем були проведені часткові  розрахунки за оренду мінінавантажувача та станом на день звернення позивача до суду з вказаним  позовом заборгованість відповідача перед позивачем склала 24 075,46 грн.   

Відповідач власні зобов'язання  не виконав належним чином, за оренду мінінавантажувача у повному обсязі не розрахувався.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 24 075,46 грн., інше не доведено відповідачем.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  24 075,46 грн. основного боргу за договором від 10.07.2008р. та додатковою угодою до нього правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  4 381,73 грн. пені, 2 190,87 грн. збитків від інфляції 553, 74 грн. трьох відсотків річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті оренди мінінавантажувача виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору від 10.07.2008р. та додаткової угоди до нього, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив кошти за оренду мінінавантажувача, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в розмірі 2 190,87 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 553,74 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 2 190,87 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 553,74 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку прострочення сплати коштів за користування «Технікою»«сторона-2»сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення (п.6.3 договору).

Таким чином позивач просив суд стягнути з відповідача 4 381,73 грн. за 182 дн., але не вказав за який період.

Крім того, виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.           

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначені норми, світову економічну кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені  до 1,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в розмірі 1,00 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, доказів проведених розрахунків суду не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 24075,46 грн., 2 190,87 грн. збитків від інфляції, 553,74 грн. трьох відсотків річних  та 1,00 грн. пені, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 546, 547, 549, 611, 759, 762, 763 ЦК України, ст. ст. 193, 233 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Буд" (02068, м.Київ, вул. Драгоманова, 17; код 33297027) на користь Відкритого акціонерного товариства "Управління механізації будівельних робіт" (07400, м.Бровари, Київська область, вул. Залізнична, 8; код ЄДРПОУ 24214349) 24075 (двадцять чотири тисячі сімдесят п'ять) грн. 46 коп. основного боргу, 2 190 (дві тисячі сто дев'яносто) грн. 87 коп. збитків від інфляції, 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн. 74 коп. трьох відсотків річних, 1 (одну) грн. пені, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 21 коп. державного мита, 101 (сто одну) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Відкритому акціонерному товариству "Управління механізації будівельних робіт" (07400, м.Бровари, Київська область, вул. Залізнична, 8; код ЄДРПОУ 24214349) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво сплачені квитанцією від 10.07.2009р. в сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. Оригінал квитанції від 10.07.2009р. на суму 315,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/347.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 03.09.2009р.