Рішення

від 31.08.2009 по справі 37/469

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/469

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/469

31.08.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАВТОТРАНС»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»

Простягнення 2 790, 00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.          

Представники сторін:

Від позивача :           Голуб В.А., предст. за дов. № 1 від 27.08.09 р.          

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обставини справи: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАВТОТРАНС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»про стягнення 2 790, 00 грн. основного боргу у зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № 2127 від 09.10.2008 р.

Ухвалою суду від 24.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/469 та призначено її розгляд на 31.08.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 31.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду витребувані документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕХАВТОТРАНС»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(постачальник) було укладено договір № 2127 від 09.10.2008 р., згідно з п.1 якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача партію нафтопродуктів в картках багаторазового використання, а позивач –прийняти і оплатити картки на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідного до пункту 1 договору № 2127 від 09.10.2008 р., на отримання вказаної в договорі кількості нафтопродуктів постачальник видає, а покупець отримує за видатковою накладною картки за номіналом, серіями, номерами та видами нафтопродуктів.

Згідно з пунктом 3 зазначеного договору, покупець зобов'язаний оплатити нафтопродукти протягом одного банківського дня від дати надання йому рахунку-фактури і отримати карточки протягом трьох банківських днів від дати оплати. Якщо покупець не отримав карточки в даний строк, це означає, що він відмовився отримувати нафтопродукти на умовах договору. В цьому випадку покупець подає постачальнику заявку на повернення перерахованої суми, а постачальник протягом 7  банківських днів після отримання заявки покупця повинен повернути перераховану покупцем суму оплати.

Відповідно до пункту 4 договору № 2127 від 09.10.2008 р., постачальник зобов'язується видати картки на зазначену у договорі кількість нафтопродуктів по видатковій накладній та проводити їх отоварення в момент пред'явлення картки на АЗС. Моментом переходу права власності на нафтопродукти вважається момент відпуску нафтопродуктів за картками (отоварення карток).

Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № 2127 від 09.10.2008 р.  щодо оплати дизельного пального шляхом здійснення стовідсоткової передоплати на рахунок відповідача у розмірі 2 790, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 247 від 16.03.09 р. і платіжним дорученням № 113 від 16.03.09 р.

Відповідач взятих на себе зобов'язань щодо передачі пального не виконав, отримані від позивача кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 2 790, 00 грн.

У зв'язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»своїх зобов'язань згідно договору № 2127 від 09.10.2008 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕХАВТОТРАНС»надіслало відповідачу вимогу № 37 від 14.04.2009 р. про повернення суми заборгованості  в розмірі 2 790, 00 грн. у семиденний строк від дня її одержання на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідач взятих на себе зобов'язань щодо передачі пального не виконав, отримані від позивача кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 2 790, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов'язання –це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та двічі ухвалою суду зобов'язано надати суду відзив на позов.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАВТОТРАНС»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»в сумі 2 790, 00 грн. основного боргу за договором № 2127 від 09.10.2008 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 625 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(бул. Лесі Українки, буд. 26,  м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 31088169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕХАВТОТРАНС»(вул. Курчатова, буд. 20-а, м. Рівне, 33018, код ЄДРПОУ 32936266) 2 790 (дві тисячі сімсот дев'яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.