Рішення

від 04.09.2009 по справі 30/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/31

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.09.09 р.                                                                                     Справа № 30/31                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт”, м.Макіївка, Донецька обл., ідентифікаційний код 34686961

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „МОНОЛІТ”, м.Донецьк, ідентифікаційний код 34876412

про: стягнення суми боргу за договором будівельного підряду №21/10-08ПДТ від 21.10.2008р. у розмірі 372,78грн., інфляції у сумі 46,60грн., 3%річних у розмірі 7,51грн., пені у сумі 59,40грн.

за участю:

представника Позивача – Величко Л.В. (за довіреністю від 15.12.2008р.);

представника Відповідача  – Чічіна І.В. (за довіреністю від 01.09.2009р.).

СУТЬ СПРАВИ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт”, м.Макіївка, Донецька обл. (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „МОНОЛІТ”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення суми боргу за договором будівельного підряду №21/10-08ПДТ від 21.10.2008р. у розмірі 372,78грн., інфляції у сумі 46,60грн., 3%річних у розмірі 7,51грн., пені у сумі 59,40грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  грошових зобов'язань за Договором будівельного підряду №21/10-08ПДТ від 21.10.2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір будівельного підряду №21/10-08ПДТ від 21.10.2008р. (а.с.8-11), довідку про вартість виконаних робіт за жовтень 2008року (а.с.12), правоустановчі документи (а.с.13-23)

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 2, 22, 46, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 22, 625, 549 ч.3 Цивільного кодексу України.

Заявою від 19.08.2009року №б/н (а.с.38) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги зменшив суму пені, збільшив суму інфляційних витрат та 3%річних, заявивши до стягнення суму інфляційних витрат у розмірі 48,46грн., 3% річних у сумі 8,58грн., пеню у розмірі 46,97грн.  

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

На виконання ухвали суду Позивачем через канцелярію суду 06.08.2009року були надані наступні документи: Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.26-27), акт звіряння взаємних розрахунків (а.с.28-29).

17.08.2009року Позивачем через канцелярію були надані наступні документи: довідку №173 від 18.08.2009року (а.с.40) про стан заборгованості відповідно до якої заборгованість складає 372,68грн, довідку з Державного казначейства з зарахуванням державного мита до Державного бюджету (а.с.41).

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно зменшених вимог.

Відповідач надав Відзив по суті справи (а.с.а.с.46-47).  

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін,  суд

                               ВСТАНОВИВ:

        21 жовтня 2008року між ТОВ „МОНОЛІТ” (Відповідач) та ТОВ „Стройстандарт” (Позивач) було укладено договір будівельного підряду №21/10-08ПДТ (далі за текстом-Договір). Згідно п.1.1 Договору Відповідач зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати обробні роботи, а Позивач при виконанні Відповідачем взятих на себе зобов'язань, зобов'язується прийняти фактично належним чином виконані роботи і оплатити їх..

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили об'єкт робіт: комплекс житлових будинків зі вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, приміщення соціальної сфери, будівлі суспільного призначення, підземної автостоянки та торговим центром по пр.Панфілова в кв.741 у Київському районі м.Донецька. Житловий будинок №3.

                Розділом 2. Договору сторони встановили ціну та порядок розрахунків:

-          вартість робіт на момент укладення Договору складає 118 018,80грн., в т.ч. ПДВ.(п.2.2)

-          вартість послуг Генпідрядника у розмірі 3% від суми виконаних робіт  без урахування вартості та механізмів за зазначеним договором за місяць, перераховується кожного місяця на розрахунковий рахунок  Генпідрядника, не пізніше 10-го числа місяця слідуючого за звітним.(п.2.5)

-          поточні та кінцеві розрахунки за зазначеним договором виконуються Генпідрядником за фактично виконані роботи, протягом 3  банківсьх днів  з   моменту підписання форм КБ – 2в, КБ – 3 за фактичними витратами з оригіналом документів, що підтверджують ці витрати на розрахунковий рахунок Субпідрядника.(п.2.6)

-          форми КБ – 2 и Кб – 3 Субпідрядник передає Генпідряднику в строк до 25 числа, звітнього місяця, а Генпідрядником протягом 5 днів перевіряє реальність форм та зобов'язаний підписати його в частині фактично виконаних робіт.(п.2.7)  

          Згідно до п.3.1 строк виконання робіт до 30.11.2008року.

          На виконання умов договору Відповідачем були виконання роботи, що підтверджується підписаними та завіреними печатками з боку обох сторін: актом здачи-приймання робіт №ОУ -2000550 від 31 жовтня 2008р. на суму -372,78 грн. (а..с.11), та довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року форми КБ-3 (а.с.12) .

Виходячи з наведеного Відповідачем зобов'язаний був виплатити Позивачу генпідрядні , але не виконав грошове зобов'язання, унаслідок чого утворилась заборгованість.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.  

Відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 372,78 грн., щодо суми нарахування пені, зазначає, що в Договорі будівельного підряду №21/10-08ПДТ від 21.10.2008р. не передбачено відповідальності Відповідача перед Позивачем за прострочення перерахування суми генпідряду від загальної вартості робіт, тому пеня стягненню не відповідає, як така  що не ґрунтується на умовах договору та нормах чинного законодавства, щодо нарахування процентів та інфляційних втрат таке нарахування вважає несправедливим у даному випадку.

Суд розглядає справу відносно вимог, зазначених у заяві від 19.08.2009року №б/н, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити або збільшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнення позовних вимог, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь і охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864, ст.875-ст.891 ЦК України.

Як встановлено ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 875  Цивільного кодексу України за договором підряду замовник, в даному випадку генеральний інвестор, зобов'язаний прийняти і оплатити виконану роботу.

       Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Відповідачем були виконання роботи, що підтверджується підписаними та завіреними печатками з боку обох сторін: актом здачи-приймання робіт №ОУ -2000550 від 31 жовтня 2008р. на суму -372,78 грн. (а..с.11), та довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року форми КБ-3 (а.с.12) .

На виконання умов п.2.5. Договору Відповідач зобов'язаний перерахувати на рахунок Позивача вартість послуг у розмірі 3% від суми виконаних робіт  без урахування вартості та механізмів за зазначеним договором за місяць, перераховується кожного місяця на розрахунковий рахунок  Генпідрядника, не пізніше 10-го числа місяця слідуючого за звітним. Але Відповідачем грошові зобов'язання не виконувались, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 372,78 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.

  Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 372,78грн., грн., які задовольняє повністю.

Розділом 11 Договору будівельного підряду №21/10-08ПДТ від 21.10.2008р. сторони встановили, що за порушення умов Договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством, якщо інша відповідальність не передбачена даним договором (п.11.1).

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок  позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, частково задовольняє вимоги:

-          щодо інфляційної індексації – у розмірі 46,24 грн.;

-          щодо 3% річних – у розмірі 8,57 грн.

На боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання покладений обов'язок встановлений ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Заперечення Відповідача, щодо несправедливості нарахування 3% річних та інфляційних витрат судом не приймаються, оскільки суперечить ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.  

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 вищеназваного Закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом встановлено, що сторонами в Договорі будівельного підряду №21/10-08ПДТ від 21.10.2008р. не зазначено розміру пені, що сплачується Субпідрядником Генпідряднику у випадку не перерахування суми генпідряду від загальної вартості робіт, відповідно до пункту 2.5 Договору.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт”, м.Макіївка, Донецька обл., (ідентифікаційний код 34686961) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „МОНОЛІТ”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 34876412) про стягнення суми боргу за договором будівельного підряду №21/10-08ПДТ від 21.10.2008р. у розмірі 372,78грн., інфляції у сумі 48,46грн., 3% річних у розмірі 8,58грн., пені у сумі 46,97грн. задовольнити частково.  

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „МОНОЛІТ”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 34876412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт”, м.Макіївка, Донецька обл., (ідентифікаційний код 34686961) заборгованість у розмірі 372,78грн., інфляцію у сумі 46,24грн, 3% річних у розмірі 8,57грн., пені у сумі 44,09грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „МОНОЛІТ”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 34876412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройстандарт”, м.Макіївка, Донецька обл., (ідентифікаційний код 34686961)  компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 89,69 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутніх представників сторін у судовому засіданні 04.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 04.09.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя