Рішення

від 17.09.2009 по справі 8/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/401

17.09.09

За позовом               Приватного підприємства «Піт-Стоп»

до              Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг»

про                           стягнення  5 804,00 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача        керівник – Пастух М.М.

Від відповідача    не з'явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 5 340,00 грн., що становить заборгованість за надані позивачем послуги з ремонту автомобілів та 394,00 грн. збитків від інфляції, 70,00 грн. трьох відсотків річних.       

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.08.2009р. порушено провадження у справі № 8/401, розгляд справи призначений на 17.09.2009р.

У судове засідання, призначене на 17.09.2009р. з‘явився позивач. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

Позивач посилається на те, що на підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем, позивачем були надані послуги з ремонту автомобілів.

Факт надання позивачем послуг з ремонту автомобілів підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № РН-000151 від 04.11.2008р. на суму 1 556,40 грн., № РН-000148 від 06.11.2008р. на суму 592,80 грн., № РН-000150 від 13.11.2008р. на суму 1 350,00 грн., № РН-000152 від 13.11.2008р. на суму 1 840,80 грн., які свідчать про виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 ЦК України).

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини.     

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату, а саме: № СФ-1016 від 23.11.2007р., № СФ-1012 від 14.11.2007р., № СФ-1013 від 15.11.2007р. та № СФ-000001 від 04.01.2008р., що, зокрема, підтверджується посиланням на рахунки-фактури у вищевказаних актах здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

13.01.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою протягом 7 днів, після отримання даної вимоги, провести розрахунки за надані ним послуги з ремонту автомобілів згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № РН-000151 від 04.11.2008р. на суму 1 556,40 грн., № РН-000148 від 06.11.2008р. на суму 592,80 грн., № РН-000150 від 13.11.2008р. на суму 1 350,00 грн., № РН-000152 від 13.11.2008р. на суму 1 840,80 грн. (копія вимоги № 13 від 13.01.2009р. в матеріалах справи).

Вказана вимога була отримана відповідачем 13.01.2009р., про що свідчить штемпель відповідача з вх. № 4 від 13.01.2009р. на вимозі № 13 від 13.01.2009р.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 5 340,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 340,00 грн.  основного боргу згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № РН-000151 від 04.11.2008р. на суму 1 556,40 грн., № РН-000148 від 06.11.2008р. на суму 592,80 грн., № РН-000150 від 13.11.2008р. на суму 1 350,00 грн., № РН-000152 від 13.11.2008р. на суму 1 840,80 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  394,00 грн. збитків від інфляції, 70,00 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі складених між позивачем і відповідачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № РН-000151 від 04.11.2008р. на суму 1 556,40 грн., № РН-000148 від 06.11.2008р. на суму 592,80 грн., № РН-000150 від 13.11.2008р. на суму 1 350,00 грн., № РН-000152 від 13.11.2008р. на суму 1 840,80 грн., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 70,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 340,00 грн., зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та збитків від інфляції за період з січня 2009р. по травень 2009р. підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 57,94 грн. трьох відсотків річних та в сумі 234,96 грн. збитків від інфляції. В іншій частині вимог позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та збитків від інфляції за період з січня 2009р. по травень 2009р. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 340,00 грн. основного боргу, 57,94 грн. трьох відсотків річних, 234,96 грн. збитків від інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 5 632,90 грн. В іншій частині позову слід відмовити.  

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІОМІ-Холдінг»(01133, м.Київ, вул. Щорса, 29; код ЄДРПОУ 32827667) на користь Приватного підприємства «Піт-Стоп»(29000, м.Хмельницький, вул. Толстого, 1; код ЄДРПОУ 31792031) 5 340 (п'ять тисяч триста сорок) грн. основного боргу, 57 (п'ятдесят сім) грн. 94 коп. трьох відсотків річних, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 96 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. державного мита, 114 (сто чотирнадцять) грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.          

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Приватного підприємства «Піт-Стоп»(29000, м.Хмельницький, вул. Толстого, 1; код ЄДРПОУ 31792031) з Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво сплачені платіжним дорученням № 260 від 19.06.2009р. в сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. Оригінал платіжного доручення № 260 від 19.06.2009р. на суму 315,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/401.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 25.09.2009р.