Рішення

від 24.09.2009 по справі 9/235-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/235-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.09           Справа № 9/235-09.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі філії Кременчуцька ТЕЦ, м. Кременчук, Полтавська область      

До відповідача: Малого приватного підприємства «Відродження», м. Суми   

Про стягнення 95027 грн. 18 коп.            

                                                                                                     Суддя    М.С. ЛУЩИК

                                                         За участі секретаря судового засідання А.І. Сидорук

За участі представників сторін:

Від позивача – Лисенко С.О.

Від відповідача – не з`явився

     Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з   

 відповідача на свою користь 95027 грн. 18 коп. заборгованості, з яких 84960 грн. 00 коп. – сума коштів, яку позивач просить повернути внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 226 від 17.12.2008р. щодо поставки товару, 8496 грн. 00 коп. – сума штрафу за прострочення термінів поставки товару та 1571 грн. 18 коп. – відсотки за користування грошовими коштами.

  Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

       Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 241415 від 28.07.2009р., про причини неявки в судові засідання не повідомив. Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

      Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 226 від 17.12.2008р., відповідно до п. 1.1. якого Постачальник (відповідач) зобов`язується поставити Покупцю (позивачу) товар (дробь техническая ДЧЛу, 05мм, твердость = 455-580НV, плотность = 7200кг/мз), а Покупець (позивач) зобов`язується прийняти якісний товар і вчасно зробити за нього оплату.

  Згідно з п. 4.1.1. позивач зобов`язався здійснити попередню оплату за товар.   

   Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт перерахування на рахунок відповідача загальної вартості товару в сумі 84960 грн. 00 коп. на виконання умов договору № 226 від 17.12.2008р. підтверджується платіжним дорученням № 1854 від 22.12.2008р., оригінал якого доданий до матеріалів справи (а.с. 16).

    Відповідно до п. 3.4. зазначеного договору термін поставки товару складає 20 днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати.

   Відповідач свої зобов‘язання за договором № 226 від 17.12.2008р. не виконав, поставку товару не здійснив, тому його заборгованість перед позивачем склала 84960 грн. 00 коп.

   Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

   Як пояснював представник позивача, ним, в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу була направлена претензія № 05-95-17/441 від 11.02.2009р. з вимогою повернути оплачену ним суму в розмірі 84960 грн. 00 коп., оскільки внаслідок прострочення відповідачем терміну поставки товару, отримання позивачем зазначеного товару втратило інтерес, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

     Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

       Таким чином, оскільки відповідач своєчасно не поставив позивачу товар відповідно до умов договору № 226 від 17.12.2008р. та не повернув сплачені за нього позивачем кошти, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.  

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала  84960 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 226 від 17.12.2008р. (пункт 3.4.), а саме допустив прострочення виконання зобов'язання.

Позовні вимоги щодо стягнення 84960 грн. 00 коп. заборгованості за непоставлений товар є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.  

      Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню штрафу у розмірі 8496 грн. 00 коп.   

   Відповідальність відповідача за порушення строків поставки товару у вигляді стягнення штрафу передбачена п. 6.1 договору № 226 від 17.12.2008р., за яким за порушення терміну поставки товару більш ніж на 10 днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 8496 грн. 00 коп., передбачені умовами договору, штраф нарахований з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору № 226 від 17.12.2008р., позивач просить стягнути з відповідача 1571 грн. 18 коп. 5% річних за користування чужими коштами.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняться у письмовій формі.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення 5% річних за користування чужими коштами не передбачена договором № 226 від 17.12.2008р. і позивач при нарахуванні 5% річних посилається на п. 67 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888 та п. 58 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888, якими передбачено, що за користування безпідставно отриманими грошовими сумами при розрахунках за продукцію (товари) винна сторона сплачує іншій стороні за весь час користування 5 процентів річних.

Але суд, вважає за необхідне зазначити, що позивачем і відповідачем при укладенні договору не передбачено застосування норм вказаного Положення у випадках щодо відповідальності за неналежне виконання умов договору № 226 від 17.12.2008р.

Оскільки судом встановлено, що в письмовій формі правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчинений не був, вимоги позивача щодо стягнення 1571 грн. 18 коп. 5% річних визнаються судом не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

       Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача щодо стягнення 84960 грн. 00 коп. основної заборгованості за непоставлений товар відповідно до договору № 226 від 17.12.2008р., 8496 грн. 00 коп. штрафу, у зв'язку з чим вимоги позивача в зазначеній частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.    

   Вимоги позивача в частині стягнення 1571 грн. 18 коп. 5% річних задоволенню не підлягають за необгрунтованістю.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам..

        Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80,  82, 85, Господарського процесуального кодексу України,   суд, -

                                                    В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства «Відродження» (40007, м. Суми, вул. Харківська, 58 А, кв. 101, код 30321088) на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі філії Кременчуцька ТЕЦ (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, код 00131831) 84960 грн. 00 коп. боргу, 8496 грн. 00 коп. штрафу, 934 грн. 56 коп. державного мита, 307 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1571 грн. 18 коп. 5% річних – відмовити.

4.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                                        М.С. ЛУЩИК

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Повний текст рішення підписаний 28.09.2009р.