Постанова

від 23.09.2009 по справі 33/98-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/98-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 вересня 2009 р.                                                                                    № 33/98-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Данилова Т.Б.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2009

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський механічний завод"

доВідкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

простягнення 192612, 00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з'явилися

від відповідачів:Третяк М.Л. –дов. № 52-16/119 від 23.12.2008

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 25.03.2009 господарського суду Дніпропетровської області (суддя: Рудовська І.А.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ВАТ  "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський механічний завод" 183 440, 00 грн. основного боргу за договором № 1056д-388/06, 1834, 40 грн. державного мита, 112, 38 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою від 26.05.2009 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Науменко І.М.- головуючий, Білецька Л.М., Голяшкін О.В.) рішення від 25.03.2009 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Судові рішення  мотивовані тим, що ст.ст. 525, 526  Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з  касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 256, 261,612, 613 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Білоцерківський механічний завод" 10.06.2008 уклали договір № 1056д-338/06, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар відповідно до додатку-специфікації до договору, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1  договору передбачено, що найменування, кількість, якісні характеристики, ціна одиниці товару, а також його загальна вартість визначені в додатках-специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 3.1 договору передбачені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється партіями на протязі строку дії даного договору. Детальні умови, як-то об'єм та строки поставки, узгоджуються сторонами шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами тощо.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 183 440,00 грн. за накладною №МЗ-00091 від 17.10.2008, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОП №451392/1355 за підписами та печатками сторін. Проте, як встановлено господарськими судами, відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого товару не виконано та доказів погашення заборгованості не надано, претензія позивача за №1 від 09.12.2008 щодо виконання грошових зобов'язань залишена поза увагою.

Статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права вчиняти процесуальні дії з метою збирання доказів, встановлення обставин, їх доказування та переоцінювати докази. Перегляд здійснюється на підставі фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції.

Господарські суди правомірно визнали безпідставним твердження відповідача щодо ненастання обов'язку з оплати отриманого товару у зв'язку з ненаданням позивачем доказів виставлення рахунків-фактур, оскільки в матеріалах справи є підтвердження відправки відповідачу письмової вимоги щодо погашення основного боргу за договором разом з актом приймання-передачі, рахунок оплати та податкова, видаткова накладна.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором з оплати вартості отриманого товару.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що  господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від26.05.2009 Дніпропетровського апеляційного господарського суду  зі  справи №  33/98-09 залишити без змін.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                                 Т.Б. Данилова

                                                                                      Г.П. Коробенко