Постанова

від 22.09.2009 по справі 54/138

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

54/138

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.09.2009                                                                                           № 54/138

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Рєпіної  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2009

 у справі № 54/138 (суддя  

 за позовом                               ВАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"

 до                                                   Приватне підприємство "Таррос"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 49015,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 03.06.2009 р. по справі № 54/138 позов задоволено частково : з ПП “Таррос” стягнуто на користь ВАТ “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” 3 240 грн. боргу, 51,13 грн. процентів 3% річних, 32,91 грн. держмита та 7,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині відмови яких та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом не взято до уваги доведеність позивачем факту поставки за накладними № 8707 та № 8708 від 29.08.2008 р. Крім цього, місцевим судом невірно нараховано заборгованість за піддони, адже позивачу не повернуто 667 піддонів на загальну суму 30 015 грн., тощо.   

      В судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених у скарзі підстав.

     Представник відповідача доводи апелянта заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

       Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

       Так, 10.12.2008 р. ВАТ “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ПП “Таррос” про стягнення боргу в розмірі 12 238,04 грн., 3% річних в розмірі 67,46 грн. та боргу за неповернуті піддони в розмірі 26 550 грн., 3% річних за несвоєчасну оплату піддонів в розмірі 427,71 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 02.01.2008 р. між сторонами укладено договір поставки № 06 (далі Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити силікатну цеглу. Позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 11 163,44 грн., надано послуг з пакетування продукції на суму 436,36 грн. та транспортних послуг на суму 638,24 грн. Всього на загальну суму 12 238,04 грн. Відповідач прийняв таку продукцію (підтверджується видатковими та товаро транспортними накладними, а також довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯПК № 577304 від 01.08.2008 р.), але не сплатив борг. Крім цього, на підставі ст. 625 ЦК України стягненню підлягає 3 % річних в розмірі 67,46 грн. Продукція постачається на дерев'яних піддонах (п. 7.2. Договору), які є зворотною тарою та підлягають поверненню постачальнику. На момент подачі цієї позовної заяви постачальнику не повернуто 590 піддонів, про що свідчать відповідні накладні. Договором (п. 7.4) визначено, що у випадку неповернення піддонів на протязі 10 (десяти) днів з моменту їх надходження разом з продукцією у пункт поставки, покупець на одинадцятий день зобов'язаний сплатити на користь постачальника вартість кожного піддону, що не було повернуто, а постачальник зобов'язаний передати піддони у власність покупця, оформивши всі необхідні документи. Вартість 1 піддону складає 45 грн. Таким чином, заборгованість вдповідача перед позивачем за неповернення дерев'яних піддонів становить 26 550 грн. На підставі ст. 625 ЦК України на цю суму боргу нарахуванню підлягає з 3% річних в розмірі 427,71 грн., тощо.

      Заявою від 10.03.2009 р. позивачем уточнив свої вимоги, просив стягнути борг в розмірі 12 238,04 грн., 3% річних в розмірі 193,13 грн., борг за неповернутий 891 піддон в розмірі 40 095 грн. та 3% річних нарахованих на цю суму в розмірі 599,78 грн.

      Заявою від 15.04.2009 р. позивач уточнив вимоги, просив стягнути борг в розмірі 12 238,04 грн., 3% річних в розмірі 193,13 грн., борг за неповернутий 801 піддон в розмірі 36 045 грн. та 3% річних нарахованих на цю суму в розмірі 539,20 грн.

      До матеріалів справи  ПП “Таррос” відзив на позовну заяву, згідно якого товар за накладними № 8707 від 29.08.2008 р. на суму 6 250,17 грн. та №   8708 від 29.08.2008 р. на суму 5 995,46 грн. не поставлявся, тому у відповідача відсутній борг в розмірі 12 238,04 грн. Відповідачем на виконання п. 7.3 Договору повернуто позивачу 961 піддон й сплачено вартість 465 піддонів в сумі 16 740 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 917 від 22.05.2008 р., тощо.        

        Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3 240 грн. боргу, 51,13 грн. процентів 3% річних,, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив.  

       Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що у наданих сторонами відомостях кількість переданих піддонів відповідачу становить: за даними позивача - 7 616 шт., а за даними відповідача - 7 622 шт. Згідно підрахунку суду кількість переданих піддонів становить 7 618 шт., а розбіжності у даних позивача та відповідача зумовлено тим, що в облікових даних за лютий 2008 р. за накладною № 1180 від 22.02.2008 р. відображено передачу 16 шт. піддонів, в той час як цією накладною фактично було передано 12 шт. При визначенні заборгованості по кількості піддонів суд проводив розрахунок, виходячи із щомісячних даних й за підрахунком суду кількість неповернутих піддонів 72, отже їх вартість становить 3 240 грн. З огляду на наведене, місцевий суд на підставі ст. 625 ЦК України вважав, обґрунтованим стягнення 3% річних в розмірі 51,13 грн. Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд встановив, що  сторонами не погоджено строк оплати поставленої продукції. Натомість, як зазначалось вище, виконання позивачем свого обов'язку поставити товар було обумовлено виконанням відповідачем обов'язку по здійсненню попередньої оплати. У випадку невиконання відповідачем свого обов'язку, позивач на підставі ч. 3 ст. 538 ЦК України мав право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Матеріали справи не містять, а позивач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України щодо доведення кожною стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не надав місцевому суду доказів пред'явлення відповідачу поставленої за накладними №№ 8707 та 8708 від 29.08.2008 р. вимоги про оплату продукції. Оскільки згідно вищенаведених норм законодавства, обов'язок відповідача оплатити поставлений товар обумовлено направленням позивачем вимоги про оплату, а позивачем така вимога не направлялася, місцевий суд вважав, що у відповідача не виникло обов'язку оплати поставленого товару й відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу та процентів річних за прострочення оплати продукції, тощо.

       Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог за таких обставин.

       Так, ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

      Відповідно до ст.ст. 662, 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

    Пунктами 6.1., 6.2. договору визначено, що товар поставляється на умовах СРТ (назва місця призначення) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації міжнародних термінів "ІНКОТЕРМС" (редакція 2000 р.). Пункт доставки продукції визначається згідно із заявкою відповідача.

     Обов'язок позивача поставити продукцію відповідачу на підставі п. 6.5. Договору обумовлено виконанням відповідачем обов'язку по здійсненню передоплати у відповідності до замовлення. Пунктом 6.7. Договору визначено, що поставка продукції здійснюється у строки, визначені замовленням, але при умові здійснення попередньої оплати.

        Згідно п. 6.11. Договору датою поставки продукції вважається дата, яка визначається у товарно-транспортній накладній, яку супроводжує продукція.

      Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлено виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

     Виходячи зі змісту п.п. 5.1., 6.5., 6.7. Договору, виконання позивачем свого обов'язку поставити товар є зустрічним виконанням, яке обумовлене виконанням відповідачем обов'язку по сплаті попередньої оплати. Згідно ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

     Як вбачається х матеріалів справи позивач за видатковими накладними № 8707 та 8708 від 29.08.2008 р. передав відповідачу продукцію на загальну суму 12 245,63 грн. з врахуванням послуг з пакетування та транспортних витрат. Факт отримання продукції за накладною № 8707 від 29.08.2008 р. підтверджується наданою відповідачем копією Журналу оперативного обліку надходження цегли і піддонів та відвантаження піддонів з будівельного майданчика у м. Боярка Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Капітель", в якому відображено факт надходження цегли на цей будівельний майданчик. Факт отримання продукції за накладною № 8708 від 29.08.2008 р. підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною 02АБК № 177529 з відміткою про її прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Капітель" на будівельному майданчику у м. Боярка.

     Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

     Порядок оплати поставленої продукції визначено розділом 5 Договору, відповідно до п.п. 5.1., 5.2. якого оплата вартості кожної партії товару здійснюється на умовах передоплати, а підставою для перерахування грошових коштів є рахунок-фактура, який надається відповідачу протягом 2 (двох) робочих днів з моменту оформлення та надання відповідачем замовлення на поставку продукції.

       Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України  покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

       Апеляційний суд вважає, що факт незвернення позивача з претензією до відповідача не звільняє останнього від обов'язку оплатити поставлений товар, адже факт поставки такого підтверджено матеріалами справи. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим стягнення на користь позивача боргу в розмірі 12 238,04 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України - 3% річних в розмірі 193,13 грн.

    Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2008 р. відповідачу передано 1394 піддони, повернуто 1064 піддонів. Відповідач наголошував, що борг в цьому місяці по піддонах становить 346 піддонів. У разі погодження з підрахунком піддонів, зробленим судом, поставлено 1396 піддонів, а повернуто 1064 піддони, то неповернутими залишаються 332 піддони. В березні 2008 р., за підрахунком місцевого суду та даними сторін передано 1410 піддонів, повернуто 1072 піддони. Таким чином, не повернуто 338 піддонів. В квітні 2008 р., за підрахунком місцевого суду та даними сторін передано 1158 піддонів, повернуто 830 піддонів. Таким чином, не повернуто 328 піддонів. В травні 2008 р., за підрахунком місцевого суду та даними сторін передано 932 піддони, повернуто 1357 піддонів. Таким чином, в цьому місяці піддонів повернуто на 425 шт. більше, ніж передано. В червні 2008 р., за підрахунком місцевого суду та даними сторін передано 928 піддонів. Різниця в підрахунках позивача та відповідача в тому, що за даними відповідача по накладній від 13.06.2008 р. повернуто 120 піддонів. Згідно пояснень в судовому засіданні позивача така накладна відсутня. На вимогу позивача відповідач не надав її оригіналу місцевому суду, а тому, факт повернення піддонів по цій накладній, відповідачем не доведено, не повернутими залишаються 59 піддонів. В липні 2008 р., за підрахунком місцевого суду передано 874 піддони, повернуто 994 піддони. Таким чином, в цьому місяці піддонів повернуто на 120 шт. більше, ніж передано. В серпні 2008 р., за підрахунком місцевого суду передано 528 піддонів. За накладними № 6355 від 29.08.2008 р., № 6305 від 27.08. 2008 р., № 6271 від 22.08.2008 р., № 6251 від 21.08. 2008 р., № 6241 від 21.08. 2008 р., № 6200 від 19.08. 2008 р., № 6189 від 19.08.2008 р., № 6126 від 15.08. 2008 р., № 6083 від 13.08. 2008 р., № 6101 від 14.08. 2008 р., № 6164 від 18.08.2008 р., № 6167 від 18.08.2008 р. поставлено піддони, що підтверджується товаро-транспортними накладними, в яких зазначено, що продукція відпускалася на піддонах, продукція приймалась відповідачем, про що свідчить штамп ТОВ «БК «Капітель», а отже й приймались піддони, які повернуто не було. Факт повернення 239 піддонів за накладними № 476 від 29.08.2008 р. та № 475 від 28.08.2008 р. відповідачем не підтверджено , отже неповернутими залишаються 376 піддонів. В вересні 2008 р. повернуто 221 піддон. Таким чином, всього позивачу не повернуто 667 піддонів на загальну суму 30 015 грн. З огляду на наведене, стягненню підлягає борг за неповернуті піддони в розмір 30 015 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України- 3 % річних на цю суму за період з 30.08.2008 р. по 09.03.2009 р. в розмірі 448,99 грн.

     За наведених вище обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду  - частковому скасуванню  з прийняттям нового – про задоволення позову про стягнення 12 238,04 грн. боргу, 193,13 грн. 3% річних, 30 015 грн. боргу за неповернуті піддони та 3 % річних в розмірі 448,99 грн.

       Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105  ГПК  України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2009 р. по справі № 54/138  скасувати частково.

     Прийняти в цій частині нове рішення : позов Відкритого акціонерного товариства                                                                            “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” до Приватного підприємства “Таррос” про стягнення 49 015,37 грн. задовольнити частково.

       Стягнути з Приватного підприємства “Таррос” (04212, м. Київ. вул. Малиновського, 3-Б, кв. 366, код ЄДРПОУ 34344638, р/р 2600902448001 в АТ “Індекс-Банк”, МФО 300614) на користь  Відкритого акціонерного товариства “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” (02660, м. Київ, вул. Ст. Сагайдака, 101, код ЄДРПОУ 04012299, р/р 2600500018928 у ВАТ АКБ “Хрещатик”) 12 238 (дванадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 04 коп. боргу, 193 (сто дев'яносто три) грн. 13 коп. 3% річних, 26 775 (двадцять шість сімсот сімдесят п'ять) грн. боргу за неповернуті піддони та 397 (триста дев'яносто сім) грн. 86  коп. 3 % річних.

      В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2009 р. по справі № 54/138 залишити без змін.

      Стягнути з Приватного підприємства “Таррос” (04212, м. Київ. вул. Малиновського, 3-Б, кв. 366, код ЄДРПОУ 34344638, р/р 2600902448001 в АТ “Індекс-Банк”, МФО 300614) на користь  Відкритого акціонерного товариства “Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” (02660, м. Київ, вул. Ст. Сагайдака, 101, код ЄДРПОУ 04012299, р/р 2600500018928 у ВАТ АКБ “Хрещатик”) 265 (двісті шістдесят п'ять) грн. 63 коп. держмита за розгляд справи в апеляційній інстанції).

      Матеріали справи №  54/138  повернути до господарського суду м. Києва.  

      Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.09.09 (відправлено)