Ухвала

від 13.10.2011 по справі 11-671/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-671/11 13.10.2011 13.10.2011 13.10.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-671/11 Головуючий у першій інстанції:

Категорія: ч.1 ст.286 ОСОБА_1

КК України Доповідач апеляційного суду

ОСОБА_2

.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Погорєлової Г.М.

суддів: Міняйло М. П., Рудяка А.В.

за участю прокурора Гаврилка О.О.

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011 року, яким :

ОСОБА_3, 26 жовтня 1961 року народженця, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше не судимий,

- засуджений за ст. 286 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 3825 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради в рахунок відшкодування шкоди на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - 2 616,23 гривні; на користь потерпілого ОСОБА_4: в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на лікування- 6 435,36 грн.; в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5 000 гривень, а всього 11 435,36 грн.; на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області судові витрати за проведення криміналістичних експертиз в загальній сумі 8024,14 гривень.

За вироком суду, 18 жовтня 2010 року ОСОБА_3, приблизно о 21 годині на 192 км автодороги «Кіровоград-Миколаїв», керуючи автомобілем «ОСОБА_5 611Д», державний номер НОМЕР_1, рухався в напрямку м. Миколаєва.

В цей час, на проїжджій частині, попереду у водія ОСОБА_3 стояв автомобіль «АЗЛК 2140», державний номер НОМЕР_2 з причепом ММЗ 81021, державний номер НОМЕР_3, водій якого - ОСОБА_4, намагаючись усунути несправності, знаходився під своїм автомобілем в лежачому положенні.

ОСОБА_3 в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 ПДР України, проявивши неуважність до дорожньої обстановки яка виникла , не помітив автомобіль «АЗЛК 2140» з причепом, який стояв на проїжджій частині дороги по ходу свого руху, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого передньою частиною свого автомобіля допустив зіткнення з задньою лівою частиною причепа, що привело до руху автомобіля «АЗЛК-2140», який заднім правим колесом переїхав лежачого під ним ОСОБА_4

В результаті чого, ОСОБА_4 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді садна в області лобу, забою грудної клітини, закритого перелому лонної та сідальної кісток справа із зміщенням; садна на кистях рук, крововиливи і садна колінних суглобів, що ускладнились розвитком травматичного шоку 1-2 ступеня.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011 року скасувати та постановити новий вирок в частині відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також судових витрат на проведення криміналістичних експертиз, в іншій частині вирок залишити без зміни.

Вважає, що вирок суду в частині призначення покарання, постановлений вірно і відповідає обставинам справи та особі обвинуваченого, однак в частині задоволення позовних вимог прокурора та потерпілого, стягненні судових витрат за проведення криміналістичних експертиз, підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права.

При цьому, посилючись на вимоги Закону України «Про обов'язкове соціальне страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» , стверджує , що його транспортний засіб був застрахований в АТ «Українська-страхова компанія», тому суд повинен був стягнути з вказаної страхової компанії на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 6435,36 грн.; моральну шкоду в розмірі 2 550 грн.; на користь держави, в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого в розмірі 2 616,23 грн., а моральну шкоду в сумі 2 400 грн. стягнути з нього.

Також зазначає, що суд в порушення вимог Закону України «Про судову експертизу» стягнув з нього витрати за проведення криміналістичних експертиз в сумі 8024,14 грн. , хоча ці експертизи проводились науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, який являється державною спеціалізованою установою і, зазначені експертизи проводяться за рахунок державного бюджету, а не за рахунок обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за яким він засуджений, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку доказами.

Доведеність вини, кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України та призначене йому покарання є вірними і апелянтом не оскаржується.

Відповідно до вимог ст. ст. 92, 93 КПК України судові витрати, які складаються із сум, що видані і мають бути видані експертам, покладаються на засуджених.

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час досудового розслідування слідчим було призначено ряд експертиз, які проведено науково дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в Миколаївській області, вартість яких складає 8024 грв. 16 коп.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05. 97 р «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при вирішенні питання про оплату праці експертів судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» та постанови Кабінету Міністрів України від 1.07.96 року № 710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково -дослідним установам судової експертизи за виконання працівниками функцій експертів і спеціалістів» проведення судових експертиз спеціалізованими науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України здійснюється на підставі договору між цими установами та органами дізнання, попереднього слідства чи судом за рахунок коштів, що виділяються для цієї мети з державного та місцевих бюджетів. Остаточний розрахунок проводиться після виконання замовлення на проведення експертизи.

Кабінет Міністрів України своєю постановою №869 від 26 липня 2001 року вніс зміни у вищезазначену постанову зазначивши, що лише науково-дослідні установи судової експертизи Мін'юсту проводять судову експертизу з кримінальних та адміністративних справ за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.

Науково-дослідний експертний центр при УМВС України в Миколаївській області, який проводив дослідження, до установ Мін'юсту не належить, а являється структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що судові витрати в сумі 8024 грв. 14 коп. належить стягнути з ОСОБА_3.

Разом з тим колегія суддів вважає, що суд при вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 і прокурора Новоодеського району Миколаївської області допустив помилку і вирішив його в порушення вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України характер і розмір шкоди завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, підлягають доказуванню.

Виходячи з вимог диспозиції ст. 297 КПК України, імперативною умовою цієї норми є оголошення цивільних позовів, якщо в справі вони заявлені.

Проте цих вимог закону суд не дотримався.

Прокурор Новоодеського району заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 2616 грв. 23 коп. за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4. (а.с. 216-217)

Потерпілий ОСОБА_4 заявив вимоги матеріального характеру до ОСОБА_3 про стягнення з нього: 6435 грв. 36 коп. за проведення операції і придбання для цього ліків; 4894 грв. 02 коп. за ремонт автомобіля; 10000 грв. на відшкодування моральної шкоди.(а.с.175-176)

З протоколу судового засідання від 31.05.2011 р. вбачається, що під час читання обвинувального висновку не було оголошено цивільні позови прокурора і потерпілого. Під час проведення судового слідства доказів, в підтвердження цивільних позовів, судом не досліджувалося.

Крім того, 11. 05. 2011 року суд задовольнив клопотання підсудного, підтриманого потерпілим, про притягнення в якості цивільного відповідача, страховика, цивільної відповідальності ОСОБА_3, Полтавське управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія», однак в судове засідання представник компанії не з'явився і суд закінчив розгляд справи без зазначеного учасника процесу, ухилившись у такий спосіб від прийняття обґрунтованого рішення стосовно цивільних позовів з врахуванням вимог ст. ст. 22, 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом порушені вимоги закону про необхідність доведення підстав і розміру цивільного позову, то вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа-направленню на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 липня 2011року у відношенні ОСОБА_3 у частині розв'язання цивільного позову прокурора, цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Головуюча:

Судді: