19/184
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.09 Справа № 19/184
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Прокурора Слов"яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Веселогірської сільської ради, с.Весела Гора Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй", м.Луганськ
про стягнення 557 грн. 73 укоп.
в присутності представників сторін:
від заявника –Колесніченко В.І., посвідчення № 806 від 05.08.2009;
від позивача – Качан О.І., посвідчення № 001;
від відповідача –представник не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача на корить позивача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 557,73 грн.
Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області 18.06.2009 було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства. У результаті перевірки було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй" самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0065 га земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с.Весела Гора під будівництвом металевого паркану та розширенням території колишнього дитячого оздоровчого табору "Чайка".
Діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй" порушені вимоги ст.ст.125-126 Земельного кодексу України, про що було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.06.2009 (а.с.10-11).
З метою усунення порушення вимог земельного законодавства відповідачу було надано припис від 18.06.2006 № 3818, в якому приписувалося у двадцятиденний термін до 08.07.2009 усунути порушення земельного законодавства (а.с.9).
У відношенні директора відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення № 3061 від 18.06.2009 за правопорушення передбачене ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.211 Земельного кодексу України (а.с.8).
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 27 від 19.06.2009 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй" був визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. (а.с.7).
Відповідачем зазначену постанову було отримано та не оскаржено у встановленому порядку.
Згідно методики визначення розміру шкоди, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 25.07.2007 № 963, розрахований розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який складає 557,73 грн. (а.с.14).
Оскільки земельна ділянка використовується без правовстановлюючих на то документів та шкода не сплачена у добровільному порядку, прокурор Слов"яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Веселогірської сільської ради звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.08.2009 було порушено провадження по справі.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв"язку з неявкою відповідача у судові засідання.
05.10.2009 заявник та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Приписи ст.ст.13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника зокрема на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26, ч.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст.125 Земельного кодексу України).
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст.126 Земельного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач в порушення ст.125 Земельного кодексу України використовує земельну ділянку без одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
Відповідно до п."б" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Виходячи з вище наведеного, Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Луганській області правомірно нарахована шкода у розмірі 557,73 грн., згідно методики визначення розміру шкоди, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 25.07.2007 № 963.
За вказаних обставин вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй", м.Луганськ, вул.Цимлянська, б.11, офіс 5, код 34642547 на користь Веселогірської сільської ради, Луганська область, Слов"яносербський район, с.Весела Гора, вул.Калініна, б.5, код 04337297 шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 557 грн. 73 коп., видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Інвест-Строй", м.Луганськ, вул.Цимлянська, б.11, офіс 5, код 34642547 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 12.10.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2009 |
Оприлюднено | 16.10.2009 |
Номер документу | 5008712 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні