Постанова

від 14.09.2009 по справі 03/37-92

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

03/37-92

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.09                                                                                           Справа  № 03/37-92

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Луцької філії ВАТ ВТБ Банк від імені Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, за вих. № 1411/1900-04-1 від 05.06.2009 р.

на рішення Господарського суду Волинської області від 28.05.2009 р.

у справі № 03/37-92 (суддя –Сініцина Л.М.)

за позовом Луцької філії ВАТ ВТБ Банк від імені Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Луцьк

до відповідача 1 Приватного підприємства «Зіа Фруттіс», м. Луцьк

до відповідача 2 Приватного підприємства «Ліон», м. Ківерці, Волинська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача –Відділ державної виконавчої служби Ківерцвського районного управління юстиції, м. Ківерці, Волинська область

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.04.2008 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Юдін С.В. –головний юрисконсульт юридичного відділу Луцької філії ВАТ ВТБ Банк (довіреність №232/11.5.2. від 17.08.2009 р.);

від відповідача 1: Ульчак Б.І. –адвокат (довіреність б/н від 26.01.2009 р.);

від відповідача 2: не з»явились;

третя особа: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.05.2009 р. у справі №03/37-92 відмовлено в задоволенні позовних вимог Луцької філії ВАТ ВТБ Банк від імені Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Луцьк (надалі –Позивач) до відповідачів: Приватного підприємства «Зіа Фруттіс», м. Луцьк (надалі –Відповідач 1) та Приватного підприємства «Ліон», м. Ківерці, Волинська область (надалі –Відповідач 2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача –Відділ державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції, м. Ківерці, Волинська область про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.04.2008 р. та скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Волинської області №03/37-92 від 02.03.2009 р.

Позивач –Луцька філія ВАТ ВТБ Банк від імені ВАТ ВТБ Банк, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, за вих. №1411/1900-04-1 від 05.06.2009 р. в якій покликається на те, що останнє прийнято з порушенням норм процесуального права. Скаржник, зазначає, що оскаржуване рішення базується лише на запиті адвоката Ульчанка Б.І., який представляє інтереси ПП «Зіа Фруттіс»та відповіді, наданої на його запит, як вказує Скаржник нібито Волинською митницею, відповідно до якої на територію України ПП «Ліон»було ввезено обладнання під іншим договором за №14/2006 від 10.06.2006 р., а не згідно генеральної угоди від 06.03.2006 р. та додаткової угоди №14/2006 від 10.06.2006 р. до неї, майнові права по яких були предметом договору застави. Однак, Скаржник, зазначає, що у нього є сумніви у достовірності наданих представником Відповідача 1 вищезазначених документів. При цьому, Скаржник покликається на порушення судом норм ст. 4-2, 4-3 Цивільного процесуального кодексу України та зазначає, що для більш детального вивчення обставин справи та постановлення законного та обґрунтованого рішення судом також порушено і вимоги ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд повинен був би зупинити провадження у справі та надіслати матеріали слідчим органам для надання правової оцінки матеріалам. наданих сторонами.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким просить позовні вимоги задоволити.

Відповідач 2 та третя особа участі уповноважених представників в судове засідання 14.09.2009 р. не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 16.07.2009 р. та в подальшому листом від 11.08.2009 р. про перенесення розгляду справи на 14.09.2009 р., що підтверджується штампами на оригіналах останніх.

14.09.2009 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення на розгляд суду не поступало.

Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

В судовому засіданні 14.09.2009 р. представник Скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в останній, а представник Відповідача 1 заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду вірним прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак просить таке залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 1, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Волинської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

26.05.2006 р. Акціонерним банком «Мрія»(Банк) (правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк)) та Приватним підприємством «Ліон»(Позичальник) укладено кредитний договір №50.00.0000 90 (Т-1, а.с.16), згідно з п.1.1., якого Банк зобов»язується надати Позичальнику кредит у розмірах та на умовах, встановлених Кредитним договором, а Позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно п.1.2. сума кредиту становить 60 000,00 Євро 00 євро центів.

26.05.2006 р. Акціонерним банком «Мрія»(Заставодержатель) (правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк)) та Приватним підприємством «Ліон»(Заставодавець) укладено договір застави майнових прав №50.00.000 90/1, який забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з Кредитного договору №50.00.0000 90 від 26.05.2006 р. (Т-1, а.с.17). У відповідності до абзацу 1 п.2 договору застави в забезпечення виконання зобов»язань позичальника за кредитним договором №50.00.0000 90 від 26.05.2006 р. заставодавець передає заставодержателю в заставу майнові права по договору від 06.03.2006 р., укладеного з Технічно-торговим бюро »на купівлю та поставку машин та монтажу холодильної інсталяції на NH3 призначеної для обслуговування флюідизаційного заморожуючого тунелю типу UTZ-3 з можливістю замороження та договору №3/2006 від 20.03.2006 р. укладеного з фірмою «Еко-Фуд Лімітед»на купівлю спірального агрегата аміачного типу SVA-73 E/3.4, виробництва компанії Шталь (Т-1, а.с.17).

Предметом Генеральної угоди від 06.03.2006 р. укладеної Технічно-торговим бюро »та Приватним підприємством «Ліон»згідно додаткової угоди №14/2006 від 10.06.2006 р. до генеральної угоди є наступні частини холодильного обладнання: конденсатор модель VCX №230R тип ХРА; регулятор тиску RT260A 05.-6 ВАR-2 шт.; вентиль СVP (LP) 0-7 bar –1 шт.; елементи кругового поперечного перерізу трубчастої форми безшовні St37P235TR1,R35,P23STR27 (згідно додаткової специфікації №1), елементи кругового поперечного перерізу трубчастої форми зі швом (немарковані ) (згідно додаткової специфікації №2) (а.с.19-21).

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Статтею 589 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 19 Закону України «Про заставу», встановлено, що у разі невиконання зобов»язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв»язку із пред»явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов»язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України «Про заставу»застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

З копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна договір застави №50.00.000 90/1 від 26.05.2006 р. був зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 05.06.2006 р. (а.с.18).

20.04.2008 р. Приватним підприємством «Ліон»(Продавець) та Приватним підприємством «Зіа Фруттіс»(Покупець) укладений договір купівлі-продажу (а.с.15), згідно з п.1.1. розділу 1 вбачається, що Продавець продає, а Покупець купує наступне холодильне обладнання: компресор спірального типу SVA-73 Е/3.4., фабричний №117789 з електричним мотором №9105123/1, 1991 року випуску з комплектуючою арматурою, виробництва компанії Шталь; конденсатор модель VCX.№230R тип. ХРА; регулятор тиску RT260A 05/-6 BAR –2 шт.; вентиль СVP (LP) 0-7 bar –1 шт.; елементи круглого поперечного перерізу трубчастої форми безшовні St37P235TR1.R35.P23STR27 зі швом (немарковані); конденсатор модель VCX.№230R тип ХРА, 1991 року випуску –1 шт. (а.с.15). Даний договір Позивач просить визнати недійсним, з огляду на те, що дане майно перебувало у заставі на підставі договору застави майнових прав від 26.05.2006 р. №50.00.000 90/1

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що 26.05.2006 р. між Акціонерним банком «Мрія»(правонаступником якого є ВАТ ВТБ Банк)) та ПП «Ліон»укладено договір застави майнових прав за №50.00.000 90/1, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов»язань Позичальнику за кредитним договором №50.00 0000 90 від 26.05.2006 р. заставодавець передає заставодержателю в заставу майнові права по договору від 06.03.2006 р., укладеного з Технічно-торговим бюро M»на купівлю та поставку машин та монтажу холодильної інсталяції на NH3 призначеної для обслуговування флюідизаційного заморожуючого тунелю типу UTZ-3 з можливістю замороження та договору №3/2006 від 20.03.2006 р., укладеного з фірмою «Еко-Фуд Лімітед»на купівлю спірального агрегата аміачного типу SVA-73 E/3.4, виробництва компанії Шталь.

З матеріалів справи вбачається, що:

- 10.06.2006 р. фірмою Techniczno Handlowe »та Приватним підприємством «Ліон»укладено також договір №14/2006, згідно п. 1 якого предметом є холодильна автоматика (а.с.98);

- 24.10.2005 р. фірмою «Еко-Фуд Лімітед»(продавець) та Приватним підприємством «Ліон»(покупець) укладено договір поставки, предметом якого була поставка покупцю спірального агрегату аміачного типу SVA-73 E/3.4, виробництва компанії Шталь.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно вантажно-митної декларації №2010/0005/6/007327 від 15.06.2006 р. ПП «Ліон» отримало від ВТН EM»частини холодильного обладнання: конденсатор модель VCX.№230R тип. ХРА; регулятор тиску RT260A 05/-6 BAR –2 шт.; вентиль СVP (LP) 0-7 bar –1 шт.; елементи круглого поперечного перерізу трубчастої форми безшовні St37P235TR1.R35.P23STR27 зі швом (немарковані) (Т-1, а.с.22).

В матеріалах справи наявний лист-відповідь Волинської митниці, за вих. №13/13-2455 від 18.05.2009 р., згідно якого вбачається, що холодильне обладнання згідно ВМД-2 №2010/0005/6/007327 ввозилось на митну територію України згідно договору поставки №14/2006 від 10.06.2006 р. і надіслано останнім завірену копію договору поставки №14/206 від 10.06.2006 р. (Т-1, а.с.125-127).

Даний лист виконаний на бланку Волинської митниці, містить вихідний номер і дату, підписаний в.о. начальника митниці О.М.Петровським. Той факт, що дана відповідь адресована адвокату не дає підстав сумніватись у дійсності останнього, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на територію України Приватним підприємством «Ліон»по ВМД №№2010/0005/6/007327 від 15.06.2006 р. ввозився товар згідно договору №14/2006 від 10.06.2006 р., а не згідно генеральної угоди від 06.03.2006 р. та додаткової угоди №14/2006 від 10.06.2006 р. до неї, майнові права по яких були предметом застави до кредитного договору, а компресор спірального типу SVA-73 E/3.4 взагалі був предметом договору поставки від 24.10.2005 р., який укладався до кредитного договору і майно по цьому договору не було предметом застави по кредитній угоді.

Крім цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що предмети договору не існують в єдиному екземплярі, а в специфікаціях немає технічних даних, які б давали змогу ідентифікувати такі.

Враховуючи вищенаведене, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України своїх вимог.

В апеляційній скарзі Скаржник вказує, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, а саме порушено вимоги ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд повинен був би зупинити провадження у справі та надіслати матеріали слідчим органам для надання правової оцінки матеріалам наданих сторонами.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для зупинення провадження у справі і надіслання матеріалів справи до слідчих органів, крім цього, як вбачається з матеріалів справи таке питання Позивачем в суді першої інстанції не ставилось. Посилання Скаржника на неврахування місцевим господарським судом норм ст. 4-2, 4-3, Цивільного процесуального кодексу України є безпідставним, оскільки процесуальні питання в господарському процесі регулюються положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про не обґрунтованість позовних вимог, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Волинської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Волинської області від 28.05.2009 р. у справі №03/37-92 залишити без змін, апеляційну скаргу Луцької філії ВАТ ВТБ Банк від імені Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, за вих. № 1411/1900-04-1 від 05.06.2009 р. - без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Справу № 03/37-92 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.10.2009 р.

Головуючий суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                          Мурська Х.В.