Рішення

від 02.02.2010 по справі 32/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.10 Справа№ 32/256

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Олео-ЗахідВ» , м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „ЛьвівагросвітВ» , м.Львів.

Про стягнення 5 348,26 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Олео-ЗахідВ» , м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „ЛьвівагросвітВ» , м.Львів про стягнення 5 348,26 грн., з яких 4 000,00 грн. сума основного боргу, 148,26 грн. пені, 1 200,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 18.12.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 19.01.2010р. Ухвалою суду від 19.01.2010р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 02.02.2010р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання вх. №1790 від 29.01.2010р., в якому просить суд слухати справу 02.02.2010р. у його відсутності. Також на вимогу ухвали суду від 19.01.2009р. представник позивача надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.01.2010р. за №4920291, згідно якої станом на 20.01.2010р. ТзОВ „Науково-виробнича фірма „ЛьвівагросвітВ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно запису №3 за адресою: 79005, АДРЕСА_1. Державним реєстратором 16.04.2009р. проведено реєстраційну дію про внесення інформації, щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Крім того, представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 4 000,16 грн. основного боргу, 119,68 грн. пені, 1 200,00 грн. штрафу та судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору. Про порушення провадження у справі відповідачу було відомо, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5008389 від 23.12.2009р. -вручено 28.12.2009р.

Станом на 02.02.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Олео-ЗахідВ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „ЛьвівагросвітВ» (покупець) було укладено договір поставки № 22-01/09/08 (далі по тексту - договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.

Згідно п.1.2. та п. 1.3. договору поставки кількість та ціна товару, що поставляється по даному договору, визначаються у накладних, які оформлюються сторонами прийомі-передачі кожної партії товару. Партією вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно п.4.1., п. 4.2., п.4.3., п.4.4. та п.4.5. договору поставки, поставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії договору. Поставка товару покупцеві здійснюється на підставі замовлень останнього протягом узгодженого сторонами строку. Доставка на підставі даного договору, здійснюється за рахунок покупця. Датою поставки партії вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (відповідно товаросупроводжувальному документі). Поставки на підставі даного договору здійснюються в порядку централізовано-кільцевих перевезень.

Згідно п.5.1., п. 5.2., п.5.3. та п.5.5. договору поставки покупець здійснює розрахунки за товар у формі попередньої оплати у розмірі 100% вартості партії товару, що постачається, згідно даного договору. Постачальник може надати покупцю право сплатити вартість поставленого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки. Моментом виконання покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за поставлений товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси постачальника. Сторони періодично здійснюють звірки взаєморозрахунків, при цьому покупець зобов'язаний оформити зі свого боку акт звірки взаєморозрахунків та направити його постачальнику в межах 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання ним вимоги постачальника.

Згідно п.6.2. договору поставки покупець зоборв'язується до моменту першої поставки надати постачальнику письмову інформацію про перелік осіб, уповноважених приймати товарно - матеріальні цінності, зразки їх підписів та зразки печатки/штампів, якими зазначені матеріально відповідальні особи завіряють свій підпис на документах (накладних) про одержання товару. Така інформація оформляється у вигляді додатку до даного договору, який підписується керівником та головним бухгалтером покупця та завіряється його печаткою. У випадку зміни/доповнення наданих даних покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника в порядку та з додержанням форми, передбаченими у даному пункті.

За умовами п.7.1., п. 7.4. договору поставки у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. У випадку прострочки покупцем оплати вартості поставленого товару більше ніж на 2 календарних місяці покупець зобов'язаний додатково сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Згідно п.10.1. договору поставки договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх обов'язків по даному договору.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 5 325,22 грн., згідно видаткових накладних: РН-0000283 від 10.03.2009р. на суму 3 200,16 грн.; РН-0000348 від 23.03.2009р. на суму 2 125,06 грн.

Відповідно до п.6.2. договору поставки сторони 01.09.2008р. оформили додаток до даного договору, згідно якого покупець надав зразки печаток (штампів), список уповноважених матеріально-відповідальних осіб.

Відповідач отримав товар через своїх представників: ОСОБА_2 згідно довіреності № 15 від 10.03.2009р.; ОСОБА_3 згідно довіреності № 26 від 25.03.2009р. та ОСОБА_4 згідно довіреності № 20 від 24.03.2009р.

Проте відповідач оплату за товар у строки визначені сторонами в п.5.1 та п.5.2. договору поставки, повністю не провів, отже порушив свої зобов'язання згідно договору.

В зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу в сумі 1 325,06 грн., станом на 14.12.2009р. (дата подання позовної заяви) основний борг складає 4 000,16 грн.

Позивач на підставі п.7.1. договору поставки, за прострочення оплати нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої ним заяви про зменшення позовних вимог становить 119,68 грн.

На підставі п.7.4. договору поставки позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 1 200,00 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 5 319,84 грн., з яких 4 000,16 грн. сума основного боргу, 119,68 грн. пені, 1 200,00 грн. штрафу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов'язань підтверджується видатковими накладними: РН-0000283 від 10.03.2009р. на суму 3 200,16 грн.; РН-0000348 від 23.03.2009р. на суму 2 125,06 грн. (оригінали оглянуто в судовому засіданні).

Відповідач отримав товар через своїх представників: ОСОБА_2 згідно довіреності № 15 від 10.03.2009р.; ОСОБА_3 згідно довіреності № 26 від 25.03.2009р. та ОСОБА_4 згідно довіреності № 20 від 24.03.2009р.

Відповідач доказів погашення боргу суду не представив, проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу по договору поставки №22-01/09/08 від 01.09.2008р. в сумі 4 000,16 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Пунктами 7.1. та 7.4. договору поставки передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. У випадку прострочки покупцем оплати вартості поставленого товару більше ніж на 2 календарних місяці покупець зобов'язаний додатково сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Відтак з відповідача підлягає стягненню згідно поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог 119,68 грн. пені та 1 200,00 грн. штрафу.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.Суд дійшов висновку, що позов з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи і підлягає до задоволення.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних

та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627,629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про зменшення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „ЛьвівагросвітВ» (юр. адреса: 79005, АДРЕСА_1; фактична адреса: 79024, м.Львів, вул.Опришківська, 5; р/р 26008011527 в „КредобанкВ» м.Львів; МФО 325365; ЄДРПОУ 13824990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Олео-ЗахідВ» (79054; м.Львів, Залізничний район, вул.Любінська, 96; р/р 26004006336001 в АТ „Індустріально-Експортний банкВ» ; МФО 325279; код ЄДРПОУ 31804958) основний борг в сумі 4 000,16 грн., пеню в сумі 119,68 грн., штраф в сумі 1 200,00 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.