Рішення

від 15.10.2009 по справі 23/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  23/165

15.10.09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа  №23/165                                                                                                     15.10.2009

За позовомАкціонерного комерційного банку «Трансбанк»

До1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фернет»      

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»

Простягнення 11 612 916,59  грн.

Суддя  Кирилюк  Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача:Козубська Л.М. (пред за довіреність №113 від 26.08.2009 року)

Від відповідача 1:не з'явився

Від відповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фернет»та  товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»заборгованості за кредитним договором  №855 від 20.12.2005 року у сумі 9 808 097,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач-1 неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором №855 від 20.12.2005 року, відповідно до якого отримав у Позивача 844 250 євро кредитних грошових коштів.

В якості забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за кредитним договором №855 від 20.12.2005 року Відповідач-2 надав у заставу належні йому прості іменні акції відкритого акціонерного товариства «Мегаполіс»на умовах договору застави №855/1 від 23.10.2006 року, укладеному між Позивачем та Відповідачем-2.

Враховуючи, що кредитні кошти не були повернуті Відповідачем-1 у встановлений кредитним договором строк та прострочку сплати процентів, Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму непогашеного кредиту, суму процентів за користування кредитними коштами та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/165 та призначено її до розгляду на 22.09.2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009 року матеріали та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідачів 11 199 142,43 грн. боргу за кредитним договором, обчисленого на день проведення судового засідання.

Відповідачі у судове засідання представників не направили, вимог ухвали суду не виконали, відзиви на позовну заяву не надали.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 08.10.2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні 08.10.2009 року надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідачів 11 449 258,68 грн. боргу за кредитним договором, обчисленого на день проведення судового засідання.

Представники відповідачів у судове засідання повторно не з'явились, вимоги ухвал суду відповідачами не виконано.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 15.10.2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні 15.10.2009 року надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідачів 11 612 916,59 грн. боргу за кредитним договором, обчисленого на день проведення судового засідання.

Відповідачі належним чином повідомлялись про час та місце розгляду судової справи, проте відзиви на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подали, в судові засідання своїх представників не направляли, про поважні причини зазначених обставин суд не повідомили та заявлені вимоги не заперечили.

У судовому засіданні 15.10.2009 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено 20 грудня 2005 року кредитний договір №855, відповідно до якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу-1 кредитні кошти у сумі 844 250 євро для поповнення обігових коштів, а останній зобов'язався повернути наданий йому кредит, сплачувати відсотки за користування цими коштами та виконувати інші умови, встановлені кредитною угодою.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору №855 від 20.12.2005 року кінцевим строком погашення кредиту визначено 19 грудня 2007 року. Пунктом 3.1 кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами Відповідач-1 сплачує на користь Позивача проценти у розмірі 14,5% річних.

Відповідно до пункту 14.1 кредитний договір припиняє чинність по закінченню строку, зазначеного у пункті 2.1, але у будь-якому разі не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань.   

Додатковою угодою №5 від 17.12.2009 року сторони змінили строк користування кредитними грошовими коштами та визначили датою погашення кредиту 17.12.2008 року.

Додатковою угодою №18 від 18.12.2009 року сторони внесенням відповідних змін до кредитного договору змінили строк погашення кредиту, визначивши кінцевою датою його погашення - 29.05.2009 року, та визначили, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує проценти у розмірі 16% річних.

У встановлений договором строк кредитні кошти не були повернуті позичальником у повному обсязі.

За правовими приписами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом 2 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 та статті 10561 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання і надав Відповідачу-1 кредитні кошти у сумі 844 250 євро, а Відповідач-1 не виконав своє господарське зобов'язання в частині своєчасного та у повному обсязі повернення суми кредиту та сплати процентів за користування грошовими коштами у встановлені договором строки.

Заборгованість Відповідача-1 за кредитним договором №855 від 20.12.2005 року відповідно до поданого Позивачем розрахунку в частині неповернення суми кредиту складає 776 823,00 євро, що за курсом НБУ на 14.10.2009 року відповідає 9 244 516,86 грн. Заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами  складає  125 579,22 євро, що за курсом НБУ на 14.10.2009 року відповідає  1 494 444,96 грн.

Як зазначалось раніше, додатковою угодою №18 від 18.12.2009 року сторони встановили строк погашення кредиту –не пізніше 29.05.2009 року. Проценти за користування кредитними коштами повинні були сплачуватись Відповідачем відповідно до пункту 3.2 договору щомісячно, не пізніше п'ятого банківського дня місяця слідуючого за місяцем, за яким вони нараховані.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Невиконання суб'єктом господарських відносин свого зобов'язання за договором у встановлений строк є підставою для застосування його контрагентом відповідних правових наслідків.

Статтями 230 та 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції. За порушення зобов'язання застосовуються штрафні санкції у розмірі, передбаченому сторонами у договорі чи акті цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 та пунктом 9.4 кредитного договору №855 від 20.12.2005 року встановлено, що у разі несвоєчасного погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами Відповідач-1 сплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується прострочка позичальником виконання взятих на себе зобов'язань щодо погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Факт неналежного виконання господарського зобов'язання Відповідачем встановлений і по суті не спростований, отже Позивач має право на стягнення з Відповідача встановленої договором пені. Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Для забезпечення повернення кредиту Позивачем укладено з Відповідачем-2 договір застави №855/1 від 23.10.2006 року.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання  боржником  (заставодавцем)  забезпеченого    заставою зобов'язання одержати задоволення з  вартості  заставленого  майна переважно перед іншими кредиторами. Застава  виникає (у тому числі)  на  підставі  договору.

Предметом застави за договором №855/1 від 23.10.2006 року сторони визначили прості іменні акції ВАТ «Мегаполіс»(ідентифікаційний код 00309329) номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 6 171 071 штук.

Додатковою угодою №5 до договору застави №855/1 від 23.10.2006 року сторони зменшили кількість заставлених акцій до 4 753 022 штук.

Заставлені цінні папери знаходяться на відповідальному зберіганні у Позивача, який виступає у якості зберігача цінних паперів (ліцензія ДКЦПФР АВ №376782 від 19.10.2007 року на право виконання депозитарної діяльності зберігача цінних паперів).

Відповідно до пункту 2.1 договору застави №855/1 від 23.10.2006 року зобов'язанням, забезпеченим заставою, є господарське зобов'язання Позивача-1 відповідно до кредитного договору №855 від 20.12.2005 року в частині погашення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, пені та відшкодування можливих збитків, завданих прострочкою сплати платежів.

За рахунок  заставленого  майна  заставодержатель  має  право задовольнити свої вимоги в  повному  обсязі,  що  визначається  на момент фактичного задоволення, включаючи  проценти,  відшкодування збитків,  завданих  прострочкою  виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а  також  витрати  на  здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не  передбачено  договором застави (стаття 19 Закону України «Про заставу»).

Пунктом 5.1  договору застави №855/1 від 23.10.2006 року встановлено, що зобов'язання вважається виконаним з моменту погашення кредиту, процентних платежів, пені та збитків. Позивач набуває право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави через 15 днів з моменту невиконання Позивачем-1 свої зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави  в  разі,  якщо  в  момент  настання  терміну    виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Оскільки забезпечене заставою зобов'язання за кредитним договором не виконано, Позивач на час розгляду справи набув права відповідно до договору застави №855/1 від 23.10.2006 року звернути стягнення на заставлене майно. Враховуючи, що заставним забезпеченням покрито, у тому числі, й відшкодування збитків та штрафні санкції (зокрема –пеня) за кредитною угодою Позивач має право задовольнити за рахунок заставленого майна позовні вимоги у повному обсязі. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу» Відповідач-2 є майновим поручителем Відповідача-1 у межах, встановлених договором застави.

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор в праві вимагати виконання обов'язку частково так і в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і кожного з них окремо.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що позовні вимоги акціонерного комерційного банку «Трансбанк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Фернет»та товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»є доведеними, обґрунтованими та заявленими до належних відповідачів, а відтак –підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідачів на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути на користь акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури 9; ідентифікаційний код 16293211) солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Фернет»(03179, м. Київ, вул. Ушакова 14, к.59; ідентифікаційний код 32210139) та товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»(02156, м. Київ, вул. Братиславська 8; ідентифікаційний код 33228571) основний борг за кредитним договором у сумі 9 244 516,86 грн. (дев'ять мільйонів двісті сорок чотири тисячі п'ятсот шістнадцять гривень 86 коп.); проценти за користування кредитними коштами у сумі  1 494 444,96 (один мільйон чотириста дев'яносто чотири тисячі чотириста сорок чотири гривні 96 коп.); пеню за прострочку погашення кредиту та несплату процентів у сумі 873 954,77 грн. (вісімсот сімдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 77 коп.); державне мито у сумі 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) наступним чином:

-          з товариства з обмеженою відповідальністю «Фернет»за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна, виявленого державним виконавцем при виконанні судового рішення;

-          з товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»виключно за рахунок звернення стягнення на заставлене майно - прості іменні акції ВАТ «Мегаполіс»(ідентифікаційний код 00309329) номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 4 753 022 штук, які знаходяться на відповідальному зберіганні у акціонерного комерційного банку «Трансбанк».

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання 20.10.2009 року