Рішення

від 26.03.2007 по справі 14/240

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/240

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.03.07 р.                                                                               Справа № 14/240                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. ЗубченкоПри секретарі Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Виробничого кооперативу „Склоремонт” м. Костянтинівка

до відповідача: Приватного підприємства „Орхідея” м. Дружківка

про стягнення в сумі 9599,64 грн.

В судовому засіданні брали участь:

Представники сторін:

Від позивача: Савостьянов О.В. за дов. № 1 від 10.01.2007р., Шарпав Р.В. за дов. № 2 від 10.01.2007р., Шарпова В.С. за дов. № 3 від 10.01.2007р.

Від відповідача: Біда О.М. – директор, Цимбалюк В.Г. за дов. № 2 від 15.03.2007р.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 14.03.2007р. по 26.03.2007р.

СУТЬ СПРАВИ:

Виробничий кооператив „Склоремонт” м. Костянтинівка, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Орхідея” м. Дружківка, про стягнення боргу в сумі 5471,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договори оренди № 2 від 02.01.2003р., № 2 від 05.01.2004р., № 3 від 05.01.2005р., письмовий виклик представника відповідача для проведення експертизи технічного стану автомобіля, дефектну відомість, калькуляцію поновленого ремонту автомобіля, приходні касові ордери.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2005р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2005р.  в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду від 12.01.2006р. попередні рішення судів скасовані, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Згідно із ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

До прийняття рішення зі спору позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінив підстави позову та просить стягнути з відповідача: збитки в розмірі 5071 грн. 22 коп., а також суму збитків в розмірі 4528,42 грн., які виникли за виною відповідача, зокрема: 4320 грн. – збитки за простой автомобілю на протязі 10 місяців та командировочні й вартість білетів до міста Києва у Вищий господарський суд України в розмірі 208,42 грн.

Відповідач позов не визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що в його діях відсутня вина як умова відповідальності та причинний зв'язок між діями та збитками.

Провадження у справі в період з 27.02.2006р. по 02.03.2007р. було зупинено господарським судом в зв'язку з призначенням авто товарознавчої експертизи.

Клопотання сторін щодо надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, зокрема з висновками судових експертиз, задоволено судом шляхом надання справи представникові 14.03.2007р.

Висновки судових експертиз приймаються судом як доказ у справі та оцінюється в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були укладені договори оренди автомобіля № 2 від 02.01.2003р., № 2 від 05.01.2004р., № 3 від 05.01.2005р., згідно яких позивач передав відповідачу на підставі акту приймання-передачі № 2 від 01.03.2003р. автомобіль ЗІЛ-433102, д.н. 7205 ЯНВ.

Згідно п. 4.1 договору № 2 від 05.01.2005р. строк його дії встановлено до 31.03.2005р., а пункти 8.1, 8.3 договору передбачають обов'язок орендаря повернути автомобіль орендодавцю після закінчення строку договору оренди за актом приймання-передачі в справному стані з урахуванням нормального зносу за період експлуатації.

Такий акт сторонами не був складений, а 23.05.2005р. авто товарознавцем Серіком І.О. було складено дефектну відомість за результатами огляду автомобіля та на підставі калькуляції визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 5071,22 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що автомобіль внаслідок його несправності не здається в оренду десять місяців, збитки від чого склали 4320 грн. (орендна плата в місяць – 432 грн.). Також позивачем заявлені збитки від поїздки до міста Києва у Вищий господарський суд України, які склали: 100 грн. – добові відряджені витрати за 4 доби та 108,42 грн. – плата за проїзд.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином.

У відповідності зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За п. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками в розумінні п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як встановлено судом, за умовами вказаних договорів оренди (п. 7.1) орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати профілактичне обслуговування та поточний ремонт орендуємого автомобіля на протязі 3-х місяців, в наступному – здійснювати і капітальний ремонт.

Такі положення мають собою покладання витрат від експлуатації об'єкта оренди, зокрема, його понад-нормального зносу за термін оренди, на орендаря.

Вимоги щодо утримання вантажним перевізником автомобільного транспорту у належному технічному стані, проведення робіт по їх технічному обслуговуванню і ремонту передбачено також ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт”, ст. 36 „Про дорожній рух”.

Актом (накладною) № 2 від 01.05.2003р. приймання-передачі основних засобів, який складено комісійно, відповідачеві позивачем передано автомобіль ЗІЛ 433102 у справному стані, придатному для експлуатації.

Як встановлено дефектною відомістю про результатах огляду транспортного засобу від 23.02.2005р., висновками судової експертизи, після закінчення договору оренду автомобіль переданий позивачеві від відповідача у стані, непридатному для експлуатації.

Такий факт відповідачем не оспорюється у його запереченнях.

Посилання відповідача на те, що умовами договорів оренди не передбачено здійснення ремонтів автомобілів за кошти орендаря, судом до уваги не приймаються, оскільки такі вимоги передбачені законодавчо у ст. 776 Цивільного кодексу України.

Таким чином господарським судом встановлений факт того, що внаслідок пошкодження речі позивач мусить понести витрати на ремонті роботи автомобіля.

За призначенням господарського суду Донецьким науково-дослідницьким інститутом судових експертиз надано висновки: № 1183/18- 1184/19 від 03.05.2006р., яким визначено, що необхідність в ремонті або заміні зношених деталів визначаються незаплановане, та № 1187/27 від 01.08.2006р. про те, що вартість поновленого ремонту автомобіля складає 3901,66 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про судову експертизу” судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

В звичайному сенсі висновки судової експертизи мають переважне право перед висновками інших експертів.

Тому суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, збитки, заподіяні позивачеві відповідачем внаслідок необхідності проведення ремонту об'єкту оренди до придатного стану в сумі 3901,66 грн.

В задоволенні решти вартості ремонту, визначеної суб'єктом підприємницької діяльності авто товарознавчим експертом Серіком І.О., в розмірі 1169,56 грн. слід відмовити за недоведеністю.

Безпідставним є нарахування позивачем й збитків в розмірі 400 грн. на проведення авто товарознавчої експертизи, оскільки відшкодування таких втрат не передбачено ані чинним законодавством ані умовами договору.

Також задоволенню не підлягають й збитки, які утворилися внаслідок простою автомобіля та відряджуваними витратами в загальному розмірі 4528,42 грн. за наступних підстав:

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

При стягненні збитків чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла збитки. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла збитки, і самою шкодою.

Таким чином, у розумінні ст. 33 ГПК України, на позивачеві лежить тягар доказування:

1)факту заподіяння йому збитків;

2)розмір зазнаних збитків;

3)причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача та завданими збитками.

В підтвердження своїх доводів позивач не довів по-перше, реального настання збитків, зокрема, того, що автомобіль дійсно міг бути переданий в оренду, якби був в придатному для експлуатації стані (факту укладення відповідного договору тощо), тобто факт заподіяння збитків не доведено.

Витрати на відрядження представника позивача до Вищого господарського суду України також не може вважатися збитками, оскілки явка представників в судове засідання по розгляду касаційної скарги не визнана судом обов'язковою та є особистою ініціативою підприємства.

З урахуванням вищевикладеного позов Виробничого кооперативу „Склоремонт” м. Костянтинівка до Приватного підприємства „Орхідея” м. Дружківка про стягнення 9599,64 грн. збитків підлягають задоволенню частково на суму 3901,66 грн.

Судові витрати, зокрема, витрати на оплату державного мита за подачу позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким же чином стягується зі сторін й вартість судової експертизи, визначена рахунком № 508 від 05.05.2006р., № 793 від 06.07.2006р.

Вартість витрат на складання дефектної відомості та калькуляції поновленого ремонту автомобіля в розмірі 400 грн. не відносить до складу судових витрат, тому відшкодуванню не підлягає.

Клопотання позивача про винесення відносно відповідача окремої ухвали залишено судом без задоволення, оскільки такі дії є правом суду, яке суд застосовувати не вважає доцільним.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. 22, 526, 623, 776 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 49, 82-85 ГПК  України, суд

                                                                 ВИРІШИВ:

Позов Виробничого кооперативу „Склоремонт” м. Костянтинівка до Приватного підприємства „Орхідея” м. Дружківка про стягнення 9599,64 грн. збитків задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Орхідея” (84200, м. Дружківка, вул. Павлова, 60, код ЄДРПОУ 30073240) на користь Виробничого кооперативу „Склоремонт” (85104, м. Костянтинівка, вул. Радянська, 70, код ЄДРПОУ 23119028) збитки в розмірі 3901 грн. 66 коп., витрати по сплаті держмита за подачу позову в сумі 39 грн. 02 коп., витрати по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги в розмірі 20 грн. 73 коп., витрати по сплаті держмита за подачу касаційної скарги в розмірі 20 грн. 73 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 47 грн. 96 коп.

В задоволенні решти позову відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Орхідея” (84200, м. Дружківка, вул. Павлова, 60, код ЄДРПОУ 30073240) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4, код ЄДРПОУ 08041494) плату за проведення судової експертизи в розмірі 418 грн. 16 коп.

Стягнути з Виробничого кооперативу „Склоремонт” (85104, м. Костянтинівка, вул. Радянська, 70, код ЄДРПОУ 23119028) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4, код ЄДРПОУ 08041494) плату за проведення судової експертизи в розмірі 610 грн. 68 коп.

У судовому засіданні 26.03.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Зубченко І.В.