Рішення

від 07.12.2011 по справі 14/240-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Си мона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2011 р. С права № 14/240-10

Господарський суд Київ ської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового зас ідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (па спорт СК № НОМЕР_1, виданий Броварським МВ ГУ МВС Україн и в Київській області 15.05.1997 р.), ОСОБА_2 (договір № 3 про надан ня юридичних послуг від 18.01.2008 р. );

від відповідача-1: ОСОБ А_3 (довіреність б/н від 20.05.2010 р.) , ОСОБА_4 (довіреність б/н ві д 01.04.2010 р.);

від відповідача-2: ОСОБ А_5 (довіреність № 104 від 24.11.2010 р.);

від третьої особи: не з' явились;

розглянувши матеріали спр ави

за позовом Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1, м . Бровари

до:

1) Приватного під приємства „АП „Укртранс”, с. К расилівка, Броварський район ;

2) Приватного акціо нерного товариства „Українс ька-охоронна страхова компан ія”, м. Київ;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних ви мог на предмет спору на сторо ні відповідача, ОСОБА_6, с . Красилівка, Броварський рай он

про стягнення 600 000, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП ОСОБА_1 звернув ся в господарський суд Київс ької області із позовом до ПП „АП „Укртранс” про стягненн я 498 000, 00 грн. збитків, понесених п озивачем на ремонт транспорт ного засобу, 6 400, 00 грн. збитків, п онесених позивачем на трансп ортування пошкодженого тран спортного засобу, 13 720, 00 грн. зби тків, понесених позивачем на проживання у готелі в період ремонту транспортного засоб у, 29 579, 68 грн. збитків, понесених п озивачем на оплату відсотків за користування кредитними коштами, отриманих на ремонт транспортного засобу, 6 819, 32 грн . збитків, понесених позиваче м на оплату комісії та пені за користування кредитними кош тами, отриманих на ремонт тра нспортного засобу, 5 000, 00 грн. зб итків, понесених позивачем н а оплату юридичних послуг, 40 481 , 00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтова ні позивачем тим, що ним були п онесені вищевказані збитки т а йому було завдано морально ї шкоди, у зв' язку із пошкодж енням відповідачем-1 майна по зивача, а саме транспортного засобу - автобуса „Неоплан”, р еєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок скоєння дорожнь о-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 13.12.2010 р . порушено провадження у спра ві № 14/240-10 за позовом ФОП ОСОБА _1 до ПП „АП „Укртранс” про ст ягнення 600 000, 00 грн. і призначено її розгляд у судовому засіда нні за участю представників учасників процесу на 22.12.2010 р. Та кож даною ухвалою залучено д о участі у справі третю особу , що не заявляє самостійних ви мог на предмет спору на сторо ні відповідача-1, - ОСОБА_6.

22.12.2010 р. перед судовим засідан ням до канцелярії суду від ві дповідача-1 надійшло клопота ння б/н б/д про здійснення фікс ування судового процесу за д опомогою звукозаписувально го технічного засобу, у якому він просить суд здійснювати повне фіксування судового р озгляду по справі № 14/240-10 за допо могою звукозаписувального т ехнічного засобу, що за наслі дками розгляду вищевказаног о клопотання у судовому засі данні судом було його задово лено.

22.12.2010 р. за наслідками судовог о засідання судом винесено у хвалу, якою відкладено розгл яд справи на 14.01.2011 р.

14.01.2011 р. за наслідками судовог о засідання судом винесено у хвалу, якою відкладено розгл яд справи на 04.02.2011 р. Також даною ухвалою суду залучено до уча сті у справі відповідача - При ватне акціонерне товариство „Українська-охоронна страхо ва компанія” та витребувано у Буського районного суду Ль вівської області матеріали к римінальної справи № 1-53/2008 р. по обвинуваченню гр. ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 Кримінальн ого кодексу України з підста в, що викладені у вказаній ухв алі суду.

31.01.2011 р. до канцелярії суду від Буського районного суду Льв івської області на відповідн ий запит суду надійшли матер іали кримінальної справи № 1-53 /2008 р. по обвинуваченню гр. ОСО БА_6 за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

04.02.2011 р. у судовому засіданні п редставники відповідача-1 за явили клопотання б/н від 22.12.2010 р . про залучення до участі у спр аві іншого відповідача - ОС ОБА_6, у зв' язку із тим, що, на думку відповідача-1, відшкоду вання моральної шкоди позива чу згідно положень Цивільног о кодексу України, Закону Укр аїни „Про обов' язкове страх ування цивільно-правової від повідальності власників наз емних транспортних засобів” повинно здійснюватись особо ю, визнаною винною у скоєнні д орожньо-транспортної пригод и, що за наслідками розгляду в ищевказаного клопотання у су довому засіданні судом було відмовлено в його задоволенн і за безпідставністю і необґ рунтованістю, про що було вин есено відповідну ухвалу госп одарського суду Київської об ласті від 04.02.2011 р.

Також, у судовому засіданні представники відповідача-1 з аявили клопотання б/н від 04.02.2011 р. про зупинення провадження у справі, у якому просили суд звернутись з відповідним суд овим дорученням до іноземног о суду або іншого компетентн ого органу іноземної держави - Республіки Туреччина про витребування доказів згідно переліку та зобов' язати ту рецьку фірму „Ас-Кар Каросер Санаі ЛТД” надати відповідн ому юрисдикційному органу Ре спубліки Туреччина відповід і на питання згідно переліку , на час виконання доручення з упинити провадження у справі , що за наслідками розгляду ви щевказаного клопотання у суд овому засіданні судом було в ідмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґр унтованістю, про що було вине сено відповідну ухвалу госпо дарського суду Київської обл асті від 04.02.2011 р.

Крім того, у судовому засіда нні представник відповідача -2 надав суду відзив № 209 від 01.02.2011 р . на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позив ачу у задоволенні позову пов ністю.

04.02.2011 р. за наслідками судовог о засідання судом винесено у хвалу, якою відкладено розгл яд справи на 25.02.2011 р.

24.02.2011 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшла заява б/н від 24.02.2011 р. про застосування строку позовної давності, у я кій він просить суд відмовит и позивачу у задоволенні поз ову у зв' язку із пропущення м позовної давності.

24.02.2011 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшов відзи в б/н від 05.02.2011 р. на позовну заяву , у якому він просить суд відмо вити позивачу у задоволенні позову повністю.

25.02.2011 р. у судовому засіданні п редставники відповідача-1 за явили клопотання про зупинен ня провадження у справі, у яко му просили суд зупинити пров адження у справі, надіславши наявні у ній матеріали до Шев ченківського РУ ГУ МВС Украї ни в м. Києві для вирішення пит ання про порушення криміналь ної справи за фактом замаху н а вчинення злочину, передбач еного чю 2 ст. 190 Кримінального к одексу України, що за наслідк ами розгляду вищевказаного к лопотання у судовому засідан ні судом було відмовлено в йо го задоволенні за безпідстав ністю і необґрунтованістю, п ро що було винесено відповід ну ухвалу господарського суд у Київської області від 25.02.2011 р.

Крім того, у судовому засіда нні суд виніс на обговорення учасників процесу питання н еобхідності призначення у сп раві судової експертизи, а са ме автотоварознавчої експер тизи для визначення розміру вартості матеріальних збитк ів, заподіяних власнику авто буса унаслідок пошкодження о станнього, та запропонував у часникам процесу надати оріє нтовний перелік питань, що ма ють бути вирішені за результ атами проведення судової екс пертизи, та надати перелік де ржавних спеціалізованих уст анов чи безпосередньо осіб, я кі відповідають вимогам, вст ановленим Законом України „П ро судову експертизу”, яким м оже бути доручено проведення зазначеної судової експерти зи.

25.02.2011 р. за наслідками судовог о засідання судом винесено у хвалу, якою відкладено розгл яд справи на 09.03.2011 р.

04.03.2011 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшли письм ові уточнення та доповнення б/н б/д до заяви про застосуван ня строку позовної давності.

09.03.2011 р. перед судовим засідан ням до канцелярії суду від ві дповідача-1 надійшло клопота ння б/н від 09.03.2011 р. про проведенн я експертного дослідження, у якому він просить суд призна чити у справі судову автотов арознавчу експертизу, провед ення якої доручити Київськом у науково-дослідному інститу ту судових експертиз Міністе рства юстиції України, та зап ропонував питання, що необхі дно поставити експерту на ви рішення судової автотовароз навчої експертизи у даній сп раві.

09.03.2011 р. у судовому засіданні п редставник позивача заявив к лопотання б/н б/д, у якому прос ить суд призначити у справі с удову автотоварознавчу експ ертизу, та запропонував пита ння, що необхідно поставити е ксперту на вирішення судової автотоварознавчої експерти зи у даній справі.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні заявив к лопотання № 505 від 09.03.2011 р., у якому просить суд призначити у спр аві судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково -дослідному інституту судови х експертиз Міністерства юст иції України, та запропонува в питання, що необхідно поста вити експерту на вирішення с удової автотоварознавчої ек спертизи у даній справі.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 09.03.2011 р . призначено у справі № 14/240 -10 судову автотоварознавчу ек спертизу, проведення якої до ручено Київському науково-до слідному інституту судових е кспертиз Міністерства юстиц ії України, та зупинено прова дження у справі № 14/240-10 до заверш ення судової автотоварознав чої експертизи та отримання господарським судом Київськ ої області відповідного експ ертного висновку та матеріал ів справи № 14/240-10.

05.10.2011 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідно го інституту судових експерт из Міністерства юстиції Укра їни надійшли висновок № 4092/11-16 су дової автотоварознавчої екс пертизи за матеріалами госпо дарської справи № 14/240-10 від 16.09.2011 р . та матеріали справи № 14/240-10.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 14.10.2011 р . поновлено провадження у спр аві № 14/240-10 і призначено її розгл яд у судовому засіданні за уч астю представників учасникі в процесу на 02.11.2011 р.

02.11.2011 р. до канцелярії суду від відповідача-2 надійшли додат кові пояснення № 2898 від 01.11.2011 р., у яких він просить суд відмови ти позивачу у задоволенні по зову повністю.

02.11.2011 р. у судовому засіданні п озивач та представник позива ча надали заперечення б/н від 02.11.2011 р. на висновок судової авт отоварознавчої експертизи, у яких вони зазначають, що не по годжуються із висновком № 4092/11- 16 судової автотоварознавчої експертизи за матеріалами г осподарської справи № 14/240-10 від 16.09.2011 р. Київського науково-дос лідного інституту судових ек спертиз Міністерства юстиці ї України.

Представники відповідача- 1 у судовому засіданні надали письмові пояснення б/н від 02.11. 2011 р. щодо наших заперечень про ти позовних вимог та їх обґру нтування із урахуванням висн овку № 4092/11-16 судової автотоваро знавчої експертизи, у яких во ни просять суд відмовити поз ивачу у задоволенні позову п овністю.

02.11.2011 р. за наслідками судовог о засідання судом винесено у хвалу, якою відкладено розгл яд справи на 23.11.2011 р.

23.11.2011 р. перед судовим засідан ням до канцелярії суду від ві дповідача-1 надійшли додатко ві пояснення б/н від 22.11.2011 р. по су ті спору, у яких він просить су д відмовити позивачу у задов оленні позову повністю.

23.11.2011 р. за наслідками судовог о засідання судом винесено у хвалу, якою відкладено розгл яд справи на 07.12.2011 р.

07.12.2011 р. у судовому засіданні п озивач та представник позива ча надали усні пояснення щод о своїх позовних вимог, позов ні вимоги підтримали, вважаю ть їх обґрунтованими і право мірними та такими, що підляга ють задоволенню з підстав, за значених в позовній заяві.

Представники відповідача- 1 у судовому засіданні надали усні пояснення щодо своїх за перечень проти позову, проси ли суд відмовити в задоволен ні позову повністю з підстав , зазначених у відзиві на позо вну заяву.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні надав ус ні пояснення щодо своїх запе речень проти позову, просив с уд відмовити в задоволенні п озову повністю з підстав, заз начених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з' яви вся, хоча про судове засіданн я був повідомлений належним чином, про причини своєї неяв ки у судове засідання суд не п овідомив, документи, витребу вані судом, не надав.

За наслідками судового зас ідання судом оголошено вступ ну і резолютивну частини ріш ення у даній справі.

Заслухавши пояснення пред ставників учасників процесу , дослідивши наявні у матеріа лах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2007 р. близько о 05 годині 15 хвилині в с. Хватів Буського району Львівської області в напрямку м. Києва відбулась д орожньо-транспортна пригода (надалі - дтп) за участю транс портного засобу - автобуса „ Неоплан”, реєстраційний номе р НОМЕР_2, що належав ФОП ОСОБА_1 і перебував під керу ванням фізичної особи ОСОБ А_7, та транспортного засобу - автомобіля „Вольво”, реєстр аційний номер НОМЕР_3, з на півпричепом „Trailor”, реєстрацій ний номер НОМЕР_4, що належ ав ПП „АП „Укравтотранс” і пе ребував у володінні та корис тування ПП „АП „Укртранс” на підставі договору оренди тр анспортних засобів (до догов ору № 01/12-6 про співробітництво від 01.12.2006 р.) від 01.12.2006 р., укладеного між ПП „АП „Укртранс” та влас ником транспортного засобу - ПП „АП „Укравтотранс”, і пере бував під керуванням фізично ї особи ОСОБА_6

У процесі розгляду справи с удом встановлено, що на момен т скоєння дтп право власност і ФОП ОСОБА_1 на транспорт ний засіб - автобус „Неоплан” , реєстраційний номер НОМЕР _2, підтверджується свідоцт вом про реєстрацію транспорт ного засобу серії КХС № НОМЕР_5, виданим Бровар ським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України у Київській області від 13.02.2004 р ., а право керування фізичної о соби ОСОБА_7 вказаним авто бусом підтверджується посві дченням водія серії ІОА № Н ОМЕР_6, ліцензійною карткою до ліцензії серії АВ № НОМЕ Р_7 від 11.04.2007 р., дорожнім листом серії 2-1ДБ № 622883, наявними у мате ріалах справи.

У процесі розгляду справи с удом встановлено, що на момен т скоєння дтп право володінн я та користування ПП „АП „Укр транс” на транспортний засіб - автомобіль „Вольво”, реєс траційний номер НОМЕР_3, з напівпричепом „Trailor”, реєстрац ійний номер НОМЕР_4, що нал ежав ПП „АП „Укравтотранс”, п ідтверджується договором ор енди транспортних засобів (д о договору № 01/12-6 про співробіт ництво від 01.12.2006 р.) від 01.12.2006 р., укла деним між ПП „АП „Укртранс” т а власником транспортного за собу - ПП „АП „Укравтотранс”, а право керування фізичної ос оби ОСОБА_6 вказаним автом обілем підтверджується посв ідченням водія серії ЯНА № НОМЕР_8, посвідченням про ві дрядження № 114/05 від 16.06.2007 р., подор ожнім листом № 316783 від 16.06.2007 р., ная вними у матеріалах справи. На момент скоєння дтп транспор тний засіб - автомобіль „Воль во”, реєстраційний номер НО МЕР_3, з напівпричепом „Trailor”, р еєстраційний номер НОМЕР_4 , був під керуванням фізично ї особи ОСОБА_6, що працюва в у ПП „АП „Укртранс” на посад і водія, під час виконання ним трудових обов' язків, що під тверджується витягом з наказ у № 41-К від 18.05.2006 р., подорожнім лис том № 316783 від 16.06.2007 р., наявними у ма теріалах справи.

Вироком Буського районног о суду Львівської області ві д 09.10.2008 р. у справі № 1-53/2008 р. по обвин уваченню гр. ОСОБА_6 за ч. 2 с т. 286 Кримінального кодексу Ук раїни засуджено і визнано ви нним ОСОБА_6 за ст. 286 ч. 2 КК Ук раїни та покарано на три роки позбавлення волі без позбав лення права керувати транспо ртними засобами, на підставі ст. 75 КК України, звільнено О СОБА_6 від відбування покар ання з випробовуванням з ісп итовим строком на два роки, як що засуджений протягом визна ченого іспитового строку не вчинить нового злочину і вик онає покладені на нього обов ' язки, термін іспитового ст року рахувати з часу проголо шення вироку 09 жовтня 2008 р.; циві льний позов задоволено і при суджено до стягнення з ОСОБ А_6 на користь ПП „АП Укравто транс”, ПП „АП Укртранс” - 164 33 7, 75 грн. завданої матеріальної шкоди, присуджено до стягнен ня з ОСОБА_6 на користь Нау ково-дослідного, експертно-к риміналістичного центру при ГУ МВС у Львівській області - 323, 60 грн. за проведення судово-т ранспортно-трасологічної ек спертизи; міру запобіжного з аходу, до вступу вироку в зако нну силу, залишно попередню, п ідписку про невиїзд.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни доказами у справі є буд ь-які фактичні дані, на підста ві яких господарський суд у в изначеному законом порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких грун туються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу вирок суду з криміна льної справи, що набрав закон ної сили, є обов' язковим для господарського суду при вир ішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вч инені.

Суд вважає за необхідне заз начити, що вищевказані обста вини та обставини дтп і наявн ість вини фізичної особи ОС ОБА_6 у скоєнні вищевказано ї дтп та у завданні майнової ш коди ФОП ОСОБА_1 внаслідок скоєння дтп підтверджуються вироком Буського районного суду Львівської області від 09.10.2008 р. у справі № 1-53/2008 р. по обвину ваченню гр. ОСОБА_6 за ч. 2 ст . 286 Кримінального кодексу Укр аїни та іншими матеріалами в казаної справи, наявними у ма теріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку, щ о вищевказані обставини є до веденими і не підлягають док азуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Г осподарського процесуально го кодексу України.

Як було зазначено вище, поз ивач у своїй позовній заяві п росить суд стягнути з відпов ідача-1 на свою користь 498 000, 00 грн . збитків, понесених позиваче м на ремонт транспортного за собу.

У процесі розгляду справи, у зв' язку із тим, що на момент скоєння вищевказаної дорожн ьо-транспортної пригоди циві льно-правова відповідальніс ть ПП „АП „Укртранс” як волод ільця і користувача транспор тного засобу була застрахова на згідно полісу № ВА/5110346 обов' язкового страхування цивіль но-правової відповідальност і власників наземних транспо ртних засобів від 03.07.2006 р., уклад еного між ПП „АП „Укравтотра нс” і АТ „Українська-охоронн а страхова компанія”, судом в ідповідно до ухвали господар ського суду Київської област і від 14.01.2011 р. було залучено до уч асті у справі у якості відпов ідача-2 - Приватне акціонерн е товариство „Українська-охо ронна страхова компанія”.

З приводу вказаної позовно ї вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наст упне.

У відповідності до ухвали г осподарського суду Київсько ї області від 09.03.2011 р. для визнач ення розміру вартості матері альних збитків, заподіяних п озивачу як власнику транспор тного засобу, унаслідок пошк одження останнього відповід ачем-1 в результаті скоєння ви щевказаної дорожньо-транспо ртної пригоди у справі № 14/240-10 бу ло призначено судову автотов арознавчу експертизу, провед ення якої доручено Київськом у науково-дослідному інститу ту судових експертиз Міністе рства юстиції України.

Згідно Висновку № 4092/11-16 від 16.09.2 011 р. судової автотоварознавчо ї експертизи по справі № 14/240-10 Ки ївського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції Україн и вартість матеріального зби тку (шкоди), з урахуванням знач ення коефіцієнту фізичного з носу складових частин трансп ортного засобу, завданої вла снику дорожнього транспортн ого засобу (Фізичній особі - пі дприємцю ОСОБА_1, автобус „Неоплан”, реєстраційний ном ер НОМЕР_2) внаслідок скоє ння 19.06.2007 р. дорожньо-транспортн ої пригоди, що відбулась за уч астю транспортного засобу - а втобуса „Неоплан”, реєстраці йний номер НОМЕР_2, що нале жав ФОП ОСОБА_1, та транспо ртного засобу - автомобіля „В ольво”, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належав ПП „АП „ Укравтотранс” і перебував у володінні і користуванні ПП „АП „Укртранс” на підставі д оговору оренди транспортних засобів (до договору № 01/12-6 про с півробітництво від 01.12.2006 р.) від 01.12.2006 р., укладеного між ПП „АП „У кртранс” та власником трансп ортного засобу - ПП „АП „Украв тотранс”, на дату проведення його відновлювального ремон ту - 12.01.2008 р. склала 90 413, 36 грн.

Відповідно до приписів ч. 1 с т. 33 Господарського процесуал ьного кодексу України кожна сторона повинна довести ті о бставини, на які вона посилає ться як на підставу своїх вим ог і заперечень.

Докази, надані позивачем у п роцесі розгляду справи на пі дтвердження матеріального з битку (відновлювального ремо нту) транспортного засобу - ав тобуса „Неоплан”, реєстрацій ний номер НОМЕР_2, пошкодж еного внаслідок дтп, що стала сь 19.06.2007 р. з вини водія відповід ача-1 фізичної особи ОСОБА_6 , у розмірі 498 000, 00 грн., а саме дого вір на проведення ремонту ав тобуса від 20.09.2007 р., укладений мі ж ФОП ОСОБА_1 та турецькою фірмою „Ас-Кар Каросер Санаі ЛТД”, дефектний акт від 26.11.2007 р., складений ФОП ОСОБА_1 та т урецькою фірмою „Ас-Кар Каро сер Санаі ЛТД”, рахунок-факту ра на суму 62 250, 00 доларів США, вис тавлений турецькою фірмою „А с-Кар Каросер Санаі ЛТД”, дост овірно не підтверджують зазн ачений (заявлений позивачем) розмір матеріального збитку (відновлювального ремонту) т ранспортного засобу, що нале жить позивачу, та не приймают ься судом до уваги, оскільки т акі докази складені за участ ю тільки зацікавленої сторон и - позивача без будь-якого у згодження із відповідачем-1 т а не враховують значення кое фіцієнту фізичного зносу пош кодженого транспортного зас обу, і не підтверджують ремон т деталей транспортного засо бу, що належить позивачу, що бу ли пошкоджені саме відповіда чем-1 в результаті скоєння сам е вищевказаної дорожньо-тран спортної пригоди.

За період виникнення та існ ування між сторонами деліктн их відносин відповідачем-1 у п еріод з вересня 2007 р. по грудень 2007 р. (18.12.2007 р. - останній платіж) б уло частково відшкодовано ма теріальні збитки та передано позивачу грошові кошти у роз мірі 13 000, 00 доларів США, що за офі ційним курсом НБУ станом на д ень платежу (5, 05 грн. за долар СШ А) було еквівалентом 65 650, 00 грн., щ о підтверджується розпискою від 08.09.2007 р. ФОП ОСОБА_1 на сум у 7 000, 00 доларів США, розпискою в ід 24.10.2007 р. ФОП ОСОБА_1 на суму 3 000, 00 доларів США, письмовими п оясненнями б/н від 05.03.2011 р. щодо п ереривання перебігу позовно ї давності ФОП ОСОБА_1, лис том № 04/03 від 04.03.2008 р. ПП „АП „Укртр анс”, письмовими поясненнями від 02.11.2011 р. ПП „АП „Укртранс”, на явними у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи с удом встановлено, що на момен т скоєння дтп цивільно-право ва відповідальність ПП „АП „ Укртранс” як володільця та к ористувача транспортного за собу - автомобіля „Вольво”, реєстраційний номер НОМЕР _3, з напівпричепом „Trailor”, реєс траційний номер НОМЕР_4, б ула застрахована згідно полі су № ВА/5110346 обов' язкового стр ахування цивільно-правової в ідповідальності власників н аземних транспортних засобі в від 03.07.2006 р. (тип договору - 1 ти п: страхування відповідально сті за шкоду, заподіяну життю , здоров'ю, майну третіх осіб в наслідок експлуатації транс портного засобу, визначеного в договорі страхування, будь -якою особою, яка експлуатує й ого на законних підставах), ук ладеного між власником транс портного засобу - ПП „АП „Укра втотранс” і АТ „Українська-о хоронна страхова компанія”. Ліміт відповідальності за ци м договором за шкоду, завдану майну третім особам, станови ть 25 500 грн., франшиза - 510, 00 грн. Ст рок дії даного договору стан овив з 04.07.2006 р. по 03.07.2007 р.

У 2007 р. ПП „АП „Укравтотранс” , власник транспортного засо бу - автомобіля „Вольво”, реєс траційний номер НОМЕР_3, з напівпричепом „Trailor”, реєстрац ійний номер НОМЕР_4, зверн увся до відповідача-2 із заяво ю-повідомленням про випадок з транспортним засобом, у які й повідомив страховика про с траховий випадок - вищевказ ану дтп.

17.08.2007 р. позивач звернувся до в ідповідача-2 із заявою-повідо мленням про випадок з трансп ортним засобом від 16.08.2007 р. (вх. № 6953), у якій повідомив страховик а про страховий випадок - ви щевказану дтп.

У 2007 р. позивач звернувся до в ідповідача-2 із заявою на випл ату страхового відшкодуванн я, у якій просив відповідача-2 виплатити страхове відшкоду вання за збиток, нанесений вн аслідок скоєння вищевказано ї дтп.

19.02.2008 р. позивач звернувся до в ідповідача-1 із претензією б/н від 19.02.2008 р., у якій просив відшко дувати збитки, понесені пози вачем на ремонт транспортног о засобу, у розмірі 62 250, 00 доларі в США.

04.03.2008 р. відповідач-1 звернувся до позивача із листом № 04/03 від 04.03.2008 р., у якому повідомив позив ача про свою згоду вішкодува ти збитки, понесені позиваче м на ремонт транспортного за собу, у загальному розмірі 146 45 0, 00 грн. Факт направлення відпо відачем-1 листа позивачу підт верджується описом вкладенн я до цінного листа від 04.03.2008 р.

Регулювання відносин стра хування та відносин, пов' яз аних із відшкодуванням збитк ів, здійснюється Цивільним к одексом України, Законом Укр аїни „Про страхування”, Зако ном України „Про обов' язков е страхування цивільно-право вої відповідальності власни ків наземних транспортних за собів” та іншими нормативно- правовими актами і безпосере дньо договором страхування, правилами страхування, затве рдженими страховою компаніє ю.

Згідно ст. 979 Цивільного коде ксу України за договором стр ахування одна сторона (страх овик) зобов' язується у разі настання певної події (страх ового випадку) виплатити дру гій стороні (страхувальников і) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (стра хову виплату), а страхувальни к зобов' язується сплачуват и страхові платежі та викону вати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 цього ж к одексу страховик здійснює ст рахову виплату відповідно до умов договору на підставі за яви страхувальника (його пра вонаступника) або іншої особ и, визначеної договором, і стр ахового акта (аварійного сер тифіката).

Статтею 993 цього ж кодексу за кріплено положення, згідно з яким до страховика, який випл атив страхове відшкодування за договором майнового стра хування, у межах фактичних ви трат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша о соба, що одержала страхове ві дшкодування, має до особи, від повідальної за завдані збитк и.

Аналогічні вищевказані но рми Цивільного кодексу Украї ни закріплені у ст. ст. 16, 25, 27 Зако ну України „Про страхування” .

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного к одексу України майнова шкода , завдана неправомірними ріш еннями, діями чи бездіяльніс тю особистим немайновим прав ам фізичної або юридичної ос оби, а також шкода, завдана май ну фізичної або юридичної ос оби, відшкодовується в повно му обсязі особою, яка її завда ла.

Частиною 1 ст. 1172 цього ж кодек су передбачено, що юридична о соба відшкодовує шкоду, завд ану їхнім працівником під ча с виконання ним своїх трудов их (службових) обов' язків.

Пунктом 5 Постанови Пленум у Верховного Суду України № 6 в ід 27.03.1992 р. „Про практику розгля ду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” передбачено, що при ро згляді справ про відшкодуван ня шкоди за ст. 441 ЦК суди повинн і мати на увазі, що крім загаль них підстав, передбачених ст . 440 ЦК, відповідальність юриди чної особи настає лише у випа дках, коли особа, з вини якої з аподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудо вих відносинах, і шкода, запод іяна нею у зв' язку з виконан ням трудових (службових) обов ' язків, незалежно від того, п остійним, сезонним, тимчасов им за трудовим договором чи н а інших умовах вона була прац івником цієї організації.

Пунктом 6 Роз' яснення Вищо го господарського суду Украї ни № 02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі пит ання практики вирішення спор ів пов' язаних з відшкодуван ням шкоди” передбачено, що дл я правильного вирішення спор ів, пов' язаних з відшкодува нням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами о бов' язку доказування, тобто визначення, які юридичні фак ти повинен довести позивач а бо відповідач.

За загальними правилами су дового процесу кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень (стаття 33 ГПК України). В иходячи з цього, відповідно д о статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода зап одіяна працівником відповід ача саме під час виконання ни м своїх трудових (службових) о бов' язків, безпосередній пр ичинний зв' язок між правопо рушенням та заподіянням шкод и і розмір відшкодування.

Відповідно до ст. 1187 Цивільн ого кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діял ьність, пов' язана з викорис танням, зберіганням або утри манням транспортних засобів , механізмів та обладнання, ви користанням, зберіганням хім ічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких зв ірів, службових собак та соба к бійцівських порід тощо, що с творює підвищену небезпеку д ля особи, яка цю діяльність зд ійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом під вищеної небезпеки, відшкодов ується особою, яка на відпові дній правовій підставі (прав о власності, інше речове прав о, договір підряду, оренди тощ о) володіє транспортним засо бом, механізмом, іншим об' єк том, використання, зберіганн я або утримання якого створю є підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно за володіла транспортним засоб ом, механізмом, іншим об' єкт ом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, збер ігання або утримання, зобов' язана відшкодувати її на заг альних підставах.

Положеннями пунктів 2, 3, 4 Пос танови Пленуму Верховного Су ду України № 6 від 27.03.1992 р. „Про пр актику розгляду судами цивіл ьних справ за позовами про ві дшкодування шкоди” передбач ено, що розглядаючи позови пр о відшкодування шкоди, суди п овинні мати на увазі, що відпо відно до статей 440 і 450 ЦК шкода, з аподіяна особі і майну грома дянина або заподіяна майну ю ридичної особи, підлягає від шкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за ум ови, що дії останньої були неп равомірними, між ними і шкодо ю є безпосередній причинний зв' язок та є вина зазначено ї особи, а коли це було наслідк ом дії джерела підвищеної не безпеки, незалежно від наявн ості вини.

Володілець джерела підвищ еної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джере лом, якщо доведе, що воно вибул о з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб , а не з його вини. Особи, які вчи нили ці протиправні дії, відш кодовують шкоду за правилами відповідальності володільц ів джерел підвищеної небезпе ки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не бул а забезпечена належна охорон а і т. п.), відповідальність за ш коду, заподіяну джерелом під вищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протип равно заволоділа цим джерело м, і на його володільця відпов ідно до ступеня вини кожного з них.

Особи, винними діями яких за подіяна шкода джерелу підвищ еної небезпеки і які самі не є потерпілими внаслідок шкоди , заподіяної цим джерелом під вищеної небезпеки, відповіда ють за заподіяну шкоду на під ставі ст. 440 ЦК.

Джерелом підвищеної небез пеки належить визнавати будь -яку діяльність, здійснення я кої створює підвищену імовір ність заподіяння шкоди через неможливість контролю за не ю людини, а також діяльність п о використанню, транспортува нню, зберіганню предметів, ре човин і інших об'єктів виробн ичого, господарського чи інш ого призначення, які мають та кі ж властивості. Майнова від повідальність за шкоду, запо діяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямо ваному їх використанні, так і при мимовільному прояві їх ш кідливих властивостей (напри клад, у випадку заподіяння шк оди внаслідок мимовільного р уху автомобіля).

Під володільцем джерела пі двищеної небезпеки розумієт ься юридична особа або грома дянин, що здійснюють експлуа тацію джерела підвищеної неб езпеки в силу права власност і, повного господарського ві дання, оперативного управлін ня або з інших підстав (догово ру оренди, довіреності тощо).

Положеннями Роз' яснення Вищого господарського суду У країни № 02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деяк і питання практики вирішення спорів пов' язаних з відшко дуванням шкоди” передбачено , що відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підв ищеної небезпеки, покладаєть ся на особу, яка на відповідні й правовій підставі (право вл асності, інше речове право, до говір підряду, оренди тощо) во лодіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання аб о утримання якого створює пі двищену небезпеку, навіть як що ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації ць ого джерела. У випадку протип равного вибуття джерела підв ищеної небезпеки, що повинен довести його володілець, ост анній, як правило, не несе відп овідальності за заподіяну шк оду.

Згідно ст. 1194 Цивільного коде ксу України особа, яка застра хувала свою цивільну відпові дальність, у разі недостатно сті страхової виплати (страх ового відшкодування) для пов ного відшкодування завданої нею шкоди зобов' язана спла тити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і с траховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону Украї ни „Про обов' язкове страхув ання цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів” пр и настанні страхового випадк у страховик відповідно до лі мітів відповідальності стра ховика відшкодовує у встанов леному цим Законом порядку о цінену шкоду, яка була заподі яна у результаті дорожньо-тр анспортної пригоди життю, зд оров' ю, майну третьої особи .

Відповідно до ст. 28 цього ж за кону шкода, заподіяна в резул ьтаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - ц е шкода, пов' язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного зас обу;

з пошкодженням чи фізични м знищенням доріг, дорожніх с поруд, технічних засобів рег улювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого ;

з проведенням робіт, які нео бхідні для врятування потерп ілих у результаті дорожньо-т ранспортної пригоди;

з пошкодженням транспортн ого засобу, використаного дл я доставки потерпілого до ві дповідного закладу охорони з доров' я, чи забрудненням са лону цього транспортного зас обу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-тра нспортної пригоди.

Статтею 29 цього ж закону пер едбачено, що у зв' язку з пошк одженням транспортного засо бу відшкодовуються витрати, пов' язані з відновлювальни м ремонтом транспортного зас обу з урахуванням зносу, розр ахованого у порядку, встанов леному законодавством, вк лючаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмис но з метою порятунку потерпі лих внаслідок дорожньо-транс портної пригоди, з евакуаціє ю транспортного засобу з міс ця дорожньо-транспортної при годи до місця проживання тог о власника чи законного кори стувача транспортного засоб у, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-тр анспортної пригоди, чи до міс ця здійснення ремонту на тер иторії України. Якщо транспо ртний засіб необхідно, з пова жних причин, помістити на сто янку, до розміру шкоди додают ься також витрати на евакуац ію транспортного засобу до с тоянки та плата за послуги ст оянки.

У відповідності до ст. 32 цьог о ж закону відповідно до цьог о Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує:

32.1. шкоду, заподіяну при експ луатації забезпеченого тран спортного засобу, але за спри чинення якої не виникає циві льно-правової відповідально сті відповідно до закону;

32.2. шкоду, заподіяну забезпеч еному транспортному засобу, який спричинив дорожньо-тран спортну пригоду;

32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знахо дилися у забезпеченому транс портному засобі, який спричи нив дорожньо-транспортну при году, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України „Про страхув ання”;

32.4. шкоду, заподіяну майну, як е знаходилося у забезпеченом у транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспор тну пригоду;

32.5. шкоду, заподіяну при вико ристанні забезпеченого тран спортного засобу під час тре нувальної поїздки чи для уча сті в офіційних змаганнях;

32.6. шкоду, яка прямо чи опосер едковано викликана чи якій с прияли іонізуюча радіація, в икликане довільним ядерним п аливом радіоактивне отруєнн я, радіоактивна, токсична, виб ухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість дові льної вибухової ядерної спол уки чи її ядерного компонент а;

32.7. шкоду, пов' язану із втра тою товарного вигляду трансп ортного засобу;

32.8. шкоду, заподіяну пошкодже нням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної приго ди антикварних речей, виробі в з коштовних металів, коштов ного та напівкоштовного камі ння, біжутерії, предметів рел ігійного культу, картин, руко писів, грошових знаків, цінни х паперів, різного роду докум ентів, філателістичних, нумі зматичних та інших колекцій;

32.9. шкоду, заподіяну в резуль таті дорожньо-транспортної п ригоди, якщо вона відбулася в наслідок масових заворушень і групових порушень громадс ького порядку, військових ко нфліктів, терористичних акті в, стихійного лиха, вибуху боє припасів, пожежі транспортно го засобу, не пов' язаної з ці єю пригодою.

Згідно п. 38.1. ст. 38 цього ж закон у страховик після виплати ст рахового відшкодування має п раво подати регресний позов:

38.1.1. до страхувальника або во дія забезпеченого транспорт ного засобу, який спричинив д орожньо-транспортну пригоду :

а) якщо він керував транспор тним засобом у стані сп' яні ння під впливом алкоголю, нар котичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин;

б) якщо він керував транспор тним засобом без права на кер ування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-т ранспортної пригоди самовіл ьно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в ус тановленому порядку перевір ки, констатуючої дію алкогол ьних напоїв, наркотичних чи і нших одурманюючих речовин, ч и споживав ці речовини після дорожньо-транспортної приго ди до відповідної констатуюч ої перевірки;

г) якщо дорожньо-транспортн а пригода визначена в устано вленому порядку безпосередн ім наслідком невідповідност і технічного стану та обладн ання транспортного засобу іс нуючим вимогам Правил дорожн ього руху;

ґ) якщо він не повідомив стр аховика у строки і за умов, виз начених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

38.1.2. до підприємства, установ и, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіян а у результаті дорожньо-тран спортної пригоди шкода виник ла з їх вини;

38.1.3. до особи, яка заподіяла шк оду навмисно.

Отже, в даному випадку суд в важає, що майнова шкода, завда на транспортному засобу - авт обусу „Неоплан” ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМ ЕР_2, пошкодженого внаслідо к дтп, що сталась 19.06.2007 р. з вини п рацівника ПП „АП „Укртранс” - водія фізичної особи ОСОБ А_6 у відповідності до полож ень ст. ст. 3, 5, 6, 22, 28, 29, 32 Закону Украї ни „Про обов' язкове страхув ання цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів” пі длягає відшкодуванню в тому числі страховиком - відпові дачем-2 в межах лімітів відпов ідальності, передбачених пол ісом обов' язкового страхув ання цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів.

Таким чином, особами, відпов ідальними за завдані ФОП ОС ОБА_1 збитки у розмірі 90 413, 36 гр н., а саме за майнову шкоду йог о транспортному засобу - авто бусу „Неоплан”, реєстраційни й номер НОМЕР_2, пошкоджен ого внаслідок дтп, що сталась 19.06.2007 р. з вини працівника ПП „АП „Укртранс” - водія фізичної о соби ОСОБА_6, у даному випа дку є АТ „Українська-охоронн а страхова компанія”, правон аступником усіх прав та обов ' язків якого є ПРАТ „Україн ська-охоронна страхова компа нія”, відповідно до положень Закону України „Про обов' я зкове страхування цивільно-п равової відповідальності вл асників наземних транспортн их засобів” в межах лімітів в ідповідальності, передбачен их полісом № ВА/5110346 обов' язко вого страхування цивільно-пр авової відповідальності вла сників наземних транспортни х засобів від 03.07.2006 р. (тип догово ру - 1 тип: страхування відпов ідальності за шкоду, заподія ну життю, здоров' ю, майну тре тіх осіб внаслідок експлуата ції транспортного засобу, ви значеного в договорі страхув ання, будь-якою особою, яка екс плуатує його на законних під ставах), укладеним між власни ком транспортного засобу - ПП „АП „Укравтотранс” і АТ „Укр аїнська-охоронна страхова ко мпанія”), на суму 24 990, 00 грн. (25 500, 00 г рн. - 510, 00 грн.), та відповідач - ПП „АП „Укртранс” відповідно д о положень ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1194 Цивіл ьного кодексу України в тій ч астині, що не підлягає відшко дуванню ПРАТ „Українська-охо ронна страхова компанія” як страховиком, а саме на суму 65 933 , 36 грн. (90 413, 36 грн. - 24 990, 00 грн. + 510, 00 грн .), оскільки транспортний засі б - автомобіль „Вольво”, реє страційний номер НОМЕР_3, з напівпричепом „Trailor”, реєстра ційний номер НОМЕР_4, на ві дповідній правовій підставі був у його володінні та корис туванні, і дтп сталася з вини й ого працівника - водія ОСОБ А_6 під час виконання останн ім своїх трудових обов' язкі в.

Як було зазначено вище і вст ановлено судом у процесі роз гляду справи, за період виник нення та існування між сторо нами деліктних відносин відп овідачем-1 у період з вересня 2 007 р. по грудень 2007 р. (18.12.2007 р. - оста нній платіж) було частково ві дшкодовано матеріальні збит ки та передано позивачу грош ові кошти у розмірі 13 000, 00 доларі в США, що за офіційним курсом Н БУ станом на день платежу (5, 05 г рн. за долар США) було еквівале нтом 65 650, 00 грн., що підтверджуєт ься розпискою від 08.09.2007 р. ФОП ОСОБА_1 на суму 7 000, 00 доларів С ША, розпискою від 24.10.2007 р. ФОП О СОБА_1 на суму 3 000, 00 доларів СШ А, письмовими поясненнями б/н від 05.03.2011 р. щодо переривання пе ребігу позовної давності ФОП ОСОБА_1, листом № 04/03 від 04.03.2008 р . ПП „АП „Укртранс”, письмовим и поясненнями від 02.11.2011 р. ПП „АП „Укртранс”, наявними у матер іалах справи.

Отже, суд дійшов висновку пр о часткове задоволення вимог позивача в частині стягненн я із відповідачів збитків, за подіяних пошкодженням транс портного засобу внаслідок ск оєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме про стягнення із відповідача-1 на користь по зивача збитків у розмірі 283, 36 г рн. та із відповідача-2 на кори сть позивача страхового відш кодування у розмірі 24 990, 00 грн.

Крім того, позивач у своїй п озовній заяві просить суд ст ягнути з відповідача-1 на свою користь 6 400, 00 грн. збитків, поне сених позивачем на транспорт ування пошкодженого транспо ртного засобу, 13 720, 00 грн. збиткі в, понесених позивачем на про живання у готелі в період рем онту транспортного засобу.

З приводу вказаної позовно ї вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наст упне.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник гос подарських відносин, який по рушив господарське зобов' я зання або установлені вимоги щодо здійснення господарськ ої діяльності, повинен відшк одувати завдані цим збитки с уб' єкту, права або законні і нтереси якого порушено.

Під збитками розуміються в итрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодж ення її майна, а також не одерж ані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі нал ежного виконання зобов' яза ння або додержання правил зд ійснення господарської діял ьності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодек су передбачено, що до складу з битків, що підлягають відшко дуванню особою, яка допустил а господарське правопорушен ня, включаються:

вартість втраченого, пошко дженого або знищеного майна, визначена відповідно до вим ог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб' єктам, вартість додаткових р обіт, додатково витрачених м атеріалів тощо), понесені сто роною, яка зазнала збитків вн аслідок порушення зобов' яз ання другою стороною;

неодержаний прибуток (втра чена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала пра во розраховувати у разі нале жного виконання зобов' язан ня другою стороною;

матеріальна компенсація м оральної шкоди у випадках, пе редбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільно го кодексу України особа, які й завдано збитків у результа ті порушення її цивільного п рава, має право на їх відшкоду вання.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв' язку зі знищенням або п ошкодженням речі, а також вит рати, які особа зробила або му сить зробити для відновлення свого порушеного права (реал ьні збитки);

2) доходи, які особа могла б ре ально одержати за звичайних обставин, якби її право не бул о порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у п овному обсязі, якщо договоро м або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила пра во, одержала у зв' язку з цим д оходи, то розмір упущеної виг оди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів , одержаних особою, яка поруши ла право.

На вимогу особи, якій завдан о шкоди, та відповідно до обст авин справи майнова шкода мо же бути відшкодована і в інши й спосіб, зокрема, шкода, завда на майну, може відшкодовуват ися в натурі (передання речі т ого ж роду та тієї ж якості, по лагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування тако ї міри відповідальності, як с тягнення збитків, потрібна н аявність усіх елементів скла ду цивільного правопорушенн я: 1) протиправної поведінки; 2) з битків; 3) причинного зв' язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини б оржника у заподіянні збитків .

Відповідно до приписів ч. 1 с т. 33 Господарського процесуал ьного кодексу України кожна сторона повинна довести ті о бставини, на які вона посилає ться як на підставу своїх вим ог і заперечень.

У процесі розгляду справи, п озивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуа льного кодексу України не бу ло надано суду належних та до пустимих доказів, що б підтве рджували наявність усіх елем ентів складу цивільного прав опорушення, а саме факт запод іяння відповідачем-1 вказани х збитків позивачу; самі збит ки та їх заявлений розмір; ная вність вини відповідача-1 у за подіянні збитків позивачу; н аявність причинного зв' язк у між протиправною поведінко ю відповідача-1 і заявленими з битками позивача.

Докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненн і в суд та надані учасниками п роцесу у процесі розгляду сп рави і наявні у матеріалах сп рави, а саме довідка від 24.10.2008 р., копія закордонного паспорту позивача та інші документи д остовірно не підтверджують ф акт заподіяння відповідачем -1 вказаних збитків позивачу, з битки, їх обов' язковий хара ктер та їх заявлений розмір, а також достовірно не підтвер джують наявність будь-якого причинного зв' язку між прот иправною поведінкою відпові дача-1 і заявленими збитками п озивача. Суд вважає за необхі дне зазначити, що такі збитки позивача прямо не виникають із зазначеного порушення, а в итрати на транспортування по шкодженого транспортного за собу та на проживання у готел і в період ремонту транспорт ного засобу, зроблені позива чем, не є обов' язковими, неми нучими і реальними, оскільки ремонт транспортного засобу , що належить позивачу, пошкод женого внаслідок дтп, що стал ась з вини водія відповідача -1, можливо було провести не ті льки на території Республіки Туреччина, а й на території Ук раїни у м. Києві та у інших міс тах.

Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподія ння відповідачем-1 вказаних з битків позивачу, їх розмір, на явність вини відповідача-1 у з аподіянні збитків позивачу, наявність причинного зв' яз ку між протиправною поведінк ою відповідача-1 і заявленими збитками позивача, то у суду в ідсутні правові підстави для застосування такої міри від повідальності до відповідач а-1, як стягнення збитків, чере з відсутність всього складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги позивач а про стягнення із відповіда ча-1 збитків на транспортуван ня пошкодженого транспортно го засобу у розмірі 6 400, 00 грн. та збитків на проживання у готе лі в період ремонту транспор тного засобу у розмірі 13 720, 00 гр н., є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства Укр аїни, а тому суд не вбачає підс тав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач у своїй п озовній заяві просить суд ст ягнути з відповідача-1 на свою користь 29 579, 68 грн. збитків, поне сених позивачем на оплату ві дсотків за користування кред итними коштами, отриманих на ремонт транспортного засобу , 6 819, 32 грн. збитків, понесених по зивачем на оплату комісії та пені за користування кредит ними коштами, отриманих на ре монт транспортного засобу.

З приводу вказаної позовно ї вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наст упне.

У процесі розгляду справи, п озивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуа льного кодексу України не бу ло надано суду належних та до пустимих доказів, що б підтве рджували наявність усіх елем ентів складу цивільного прав опорушення, а саме факт запод іяння відповідачем-1 вказани х збитків позивачу; самі збит ки та їх заявлений розмір; ная вність вини відповідача-1 у за подіянні збитків позивачу; н аявність причинного зв' язк у між протиправною поведінко ю відповідача і заявленими з битками позивача.

Докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненн і в суд та надані учасниками п роцесу у процесі розгляду сп рави і наявні у матеріалах сп рави, а саме довідка № 135-02/2660 від 1 6.09.2009 р. Броварського районного відділення КРД ВАТ „Райффай зен Банк Аваль”, кредитний до говір № 014/04-02/255 від 26.01.2007 р., укладени й між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ „Ра йффайзен Банк Аваль”, довідк а № 217/00314 від 12.03.2009 р. Броварської фі лії АТ „Укрінбанк”, кредитна угода № 200739 від 02.11.2007 р., укладена м іж ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСО БА_1, та інші документи досто вірно не підтверджують факт заподіяння відповідачем-1 вк азаних збитків позивачу, зби тки, їх обов' язковий характ ер та їх заявлений розмір, а та кож достовірно не підтверджу ють наявність будь-якого при чинного зв' язку між протипр авною поведінкою відповідач а-1 і заявленими збитками пози вача. Суд вважає за необхідне зазначити, що такі збитки поз ивача прямо не виникають із з азначеного порушення, а витр ати на оплату відсотків за ко ристування кредитними кошта ми, отриманих на ремонт транс портного засобу та на оплату комісії та пені за користува ння кредитними коштами, отри маних на ремонт транспортног о засобу, зроблені позивачем , не є обов' язковими, неминуч ими і реальними, оскільки, як в бачається із предмету та змі сту вказаних кредитних догов орів метою отримання кредитн их коштів не був ремонт транс портного засобу, що належить позивачу, пошкодженого внас лідок дтп, що сталась з вини во дія відповідача-1.

Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподія ння відповідачем-1 вказаних з битків позивачу, їх розмір, на явність вини відповідача-1 у з аподіянні збитків позивачу, наявність причинного зв' яз ку між протиправною поведінк ою відповідача-1 і заявленими збитками позивача, то у суду в ідсутні правові підстави для застосування такої міри від повідальності до відповідач а-1, як стягнення збитків, чере з відсутність всього складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги позивач а про стягнення із відповіда ча-1 збитків на оплату відсотк ів за користування кредитним и коштами, отриманих на ремон т транспортного засобу, у роз мірі 29 579, 68 грн. та збитків на опл ату комісії та пені за корист ування кредитними коштами, о триманих на ремонт транспорт ного засобу, у розмірі 6 819, 32 грн ., є такими, що не ґрунтуються н а нормах законодавства Украї ни, а тому суд не вбачає підста в для задоволення позову в ці й частині.

Крім того, позивач у своїй п озовній заяві просить суд ст ягнути з відповідача-1 на свою користь 5 000, 00 грн. збитків, поне сених позивачем на оплату юр идичних послуг.

З приводу вказаної позовно ї вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наст упне.

У процесі розгляду справи, п озивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуа льного кодексу України не бу ло надано суду належних та до пустимих доказів, що б підтве рджували наявність усіх елем ентів складу цивільного прав опорушення, а саме факт запод іяння відповідачем-1 вказани х збитків позивачу; самі збит ки та їх заявлений розмір; ная вність вини відповідача-1 у за подіянні збитків позивачу; н аявність причинного зв' язк у між протиправною поведінко ю відповідача і заявленими з битками позивача.

Докази, додані позивачем до позовної заяви при зверненн і в суд та надані учасниками п роцесу у процесі розгляду сп рави і наявні у матеріалах сп рави, а саме договір № 3 про над ання юридичних послуг від 18.01.20 08 р., укладений між ФОП ОСОБА _1 та адвокатом ОСОБА_2, ак т прийому-передачі виконаної роботи та її оплата від 18.09.2008 р., складений та підписаний між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2, та інші документи до стовірно не підтверджують фа кт заподіяння відповідачем-1 вказаних збитків позивачу, з битки, їх обов' язковий хара ктер та їх заявлений розмір, а також достовірно не підтвер джують наявність будь-якого причинного зв' язку між прот иправною поведінкою відпові дача-1 і заявленими збитками п озивача. Суд вважає за необхі дне зазначити, що такі збитки позивача прямо не виникають із зазначеного порушення, а в итрати на оплату юридичних п ослуг, зроблені позивачем, не є обов' язковими, неминучим и і реальними. До того ж акт пр ийому-передачі виконаної роб оти та її оплата від 18.09.2008 р., скла дений та підписаний між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБ А_2, не є належним первинним б ухгалтерським документом, що передбачений законодавство м України про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь в Україні, що б підтверджува в факт оплати юридичних посл уг.

Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподія ння відповідачем-1 вказаних з битків позивачу, їх розмір, на явність вини відповідача-1 у з аподіянні збитків позивачу, наявність причинного зв' яз ку між протиправною поведінк ою відповідача-1 і заявленими збитками позивача, то у суду в ідсутні правові підстави для застосування такої міри від повідальності до відповідач а-1, як стягнення збитків, чере з відсутність всього складу цивільного правопорушення, а тому позовна вимога позивач а про стягнення із відповіда ча-1 збитків на оплату юридичн их послуг у розмірі 5 000, 00 грн., є т акою, що не ґрунтується на нор мах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав дл я задоволення позову в цій ча стині.

Крім того, позивач у своїй п озовній заяві просить суд ст ягнути з відповідача-1 на свою користь 40 481, 00 грн. моральної шк оди.

З приводу вказаної позовно ї вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наст упне.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного ко дексу України моральна шкода , завдана фізичній або юридич ній особі неправомірними ріш еннями, діями чи бездіяльніс тю, відшкодовується особою, я ка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановл ених частиною другою цієї ст атті.

Відповідно до ст. 23 цього ж ко дексу особа має право на відш кодування моральної шкоди, з авданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражд аннях, яких фізична особа заз нала у зв' язку з каліцтвом а бо іншим ушкодженням здоров' я;

2) у душевних стражданнях, як их фізична особа зазнала у зв ' язку з протиправною поведі нкою щодо неї самої, членів її сім' ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, як их фізична особа зазнала у зв 'язку із знищенням чи пошкодж енням її майна;

4) у приниженні честі та гідн ості фізичної особи, а також д ілової репутації фізичної аб о юридичної особи.

Моральна шкода відшкодову ється грішми, іншим майном аб о в інший спосіб.

Розмір грошового відшкоду вання моральної шкоди визнач ається судом залежно від хар актеру правопорушення, глиби ни фізичних та душевних стра ждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізац ії, ступеня вини особи, яка зав дала моральної шкоди, якщо ви на є підставою для відшкодув ання, а також з урахуванням ін ших обставин, які мають істот не значення. При визначенні р озміру відшкодування врахов уються вимоги розумності і с праведливості.

Моральна шкода відшкодову ється незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкоду ванню, та не пов' язана з розм іром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодову ється одноразово, якщо інше н е встановлено договором або законом.

У процесі розгляду справи, п озивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуа льного кодексу України не бу ло надано суду належних та до пустимих доказів, що б підтве рджували факт заподіяння мор альної шкоди - факти наявност і душевних страждань позивач а і приниження його честі та г ідності через пошкодження тр анспортного засобу, що належ ить позивачу, внаслідок дтп, щ о сталась з вини водія відпов ідача-1, заявлений розмір мора льної шкоди.

Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподія ння відповідачем-1 моральної шкоди позивачу, через пошкод ження транспортного засобу, що належить позивачу, внаслі док дтп, що сталась з вини воді я відповідача-1, позивач не обґ рунтував та не надав докази, щ о б підтверджували заявлений розмір моральної шкоди, а том у позовна вимога позивача пр о стягнення із відповідача-1 м оральної шкоди у розмірі 40 481, 00 грн., є такою, що не ґрунтуєтьс я на нормах законодавства Ук раїни, а тому суд не вбачає під став для задоволення позову в цій частині.

Як було зазначено вище, відп овідач-1 у своїй заяві б/н від 24. 02.2011 р. про застосування строку позовної давності просить с уд відмовити позивачу у задо воленні позову у зв' язку із пропущенням позовної давнос ті.

З приводу вказаної заяви ві дповідача-1суд вважає за необ хідне зазначити наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного код ексу України позовна давніст ь - це строк, у межах якого особ а може звернутися до суду з ви могою про захист свого цивіл ьного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж к одексу загальна позовна давн ість встановлюється тривалі стю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодек су встановлено, що перебіг по зовної давності починається від дня, коли особа довідалас я або могла довідатися про по рушення свого права або про о собу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 цього ж коде ксу передбачено, що за зобов' язаннями з визначеним строко м виконання перебіг позовної давності починається зі спл ивом строку виконання.

За зобов' язаннями, строк в иконання яких не визначений або визначений моментом вимо ги, перебіг позовної давност і починається від дня, коли у к редитора виникає право пред' явити вимогу про виконання з обов' язання. Якщо боржников і надається пільговий строк для виконання такої вимоги, п еребіг позовної давності поч инається зі спливом цього ст року.

Згідно ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності п ереривається вчиненням особ ою дії, що свідчить про визнан ня нею свого боргу або іншого обов' язку.

Позовна давність перерива ється у разі пред' явлення о собою позову до одного із кіл ькох боржників, а також якщо п редметом позову є лише части на вимоги, право на яку має поз ивач.

Після переривання перебіг позовної давності починаєть ся заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зарахову ється.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист ци вільного права або інтересу має бути прийнята судом до ро згляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосов ується судом лише за заявою с торони у спорі, зробленою до в инесення ним рішення.

Сплив позовної давності, пр о застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними п ричини пропущення позовної д авності, порушене право підл ягає захисту.

Як було зазначено вище і вст ановлено судом у процесі роз гляду справи, за період виник нення та існування між сторо нами деліктних відносин відп овідачем-1 у період з вересня 2 007 р. по грудень 2007 р. (18.12.2007 р. - ос танній платіж) було частко во відшкодовано матеріальні збитки та передано позивачу грошові кошти у розмірі 13 000, 00 д оларів США, що за офіційним ку рсом НБУ станом на день плате жу (5, 05 грн. за долар США) було екв івалентом 65 650, 00 грн., що підтвер джується розпискою від 08.09.2007 р. ФОП ОСОБА_1 на суму 7 000, 00 дола рів США, розпискою від 24.10.2007 р. ФО П ОСОБА_1 на суму 3 000, 00 доларі в США, письмовими поясненням и б/н від 05.03.2011 р. щодо перериванн я перебігу позовної давності ФОП ОСОБА_1, листом № 04/03 від 04.03.2008 р. ПП „АП „Укртранс”, письм овими поясненнями від 02.11.2011 р. П П „АП „Укртранс”, наявними у м атеріалах справи, та 04.03.2008 р. від повідач-1 звернувся до позива ча із листом № 04/03 від 04.03.2008 р., у яко му повідомив позивача про св ою згоду вішкодувати збитки, понесені позивачем на ремон т транспортного засобу, у заг альному розмірі 146 450, 00 грн., що та кож підтверджує про вчинення відповідачем-1 дій, що сві дчать про визнання ним обов' язку щодо відшкодування мате ріального збитку (відновлюва льного ремонту) транспортног о засобу, що належить позивач у, пошкодженого внаслідок дт п, що сталась з вини водія відп овідача-1, а тому суд дійшов ви сновку, що позовна давність п о вищевказаним збиткам та мо ральній шкоді у загальному р озмірі 600 000, 00 грн. перервалась т а розпочала свій перебіг зан ово, і тому позивач в межах стр оків позовної давності зверн увся до господарського суду за захистом своїх прав на від шкодування збитків.

Таким чином, враховуючи вищ евикладене, обставини справи , позовні вимоги підлягають з адоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського проце суального кодексу України по кладаються на обидві сторони пропорційно розміру задовол ених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85Госп одарського процесуального к одексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволь нити частково.

2. Стягнути з Приват ного підприємства „АП „Укртр анс” (ідентифікаційний код 3117 0085) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (іденти фікаційний номер НОМЕР_9) 283 (двісті вісімдесят три) грн. 3 6 (тридцять шість) коп. збитків та судові витрати 2 (дві) грн. 83 (в ісімдесят три) коп. державног о мита і 00 (нуль) грн. 11 (одинадцят ь) коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

3. Стягнути з Приват ного акціонерного товариств а „Українська-охоронна страх ова компанія” (ідентифікацій ний код 23734213) на користь Фізично ї особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер Н ОМЕР_9) 24 990 (двадцять чотири ти сячі дев' ятсот дев' яносто ) грн. 00 (нуль) коп. страхового ві дшкодування та судові витрат и 249 (двісті сорок дев' ять) грн . 90 (дев' яносто) коп. державног о мита і 09 (дев' ять) грн. 83 (вісім десят три) коп. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

4. Відмовити в задов оленні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуц а

Повний текст рішення п ідписаний

30 січня 2012 р.