Постанова

від 09.11.2007 по справі 2-а-116/2007

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

копія Справа№2-А-116/07 2007 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 листопада 2007 року Суворовський районний суд м.  Одеси, 

в складі:

головуючого судді - Малиновського О.М. ,

при секретарі       - Стоянової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №

20,  в м. 

Одесі,  адміністративну справу за

позовом представника за довіреністю ОСОБА_1 виступаючого в інтересах ОСОБА_2 до Одеського обласного бюро

медико-соціальної експертизи,  третя

особа: Київська міжрайонна медико-соціальна експертиза - про визнання дії

неправомірними,  зобов'язання вчинити

певні дії,  -

ВСТАНОВИВ

Представник за довіреністю ОСОБА_1 звернуся

до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 в якій просив визнати незаконними

дії відповідача пов'язані з визнанням його не інвалідом з 06.01.2006 року,  просив зобов'язати відповідача скасувати

незаконне рішення від 06.01.2006 року яким його визнано не інвалідом,  поновивши йому інвалідність встановлену безстроково

відповідно до довідки НОМЕР_1 від 22.05.2001 року з 06.01.2006р. Просив

стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим,  що в 2001 році йому було встановлено

безстроково II групу

інвалідності. В січні 2006 р. він отримав довідку від 06.01.2006 р. з Київської

МСЕК відповідно до якої його було визнано не інвалідом. ОСОБА_2 зазначав,  що будь-яких змін його здоров'я та

працездатності в нього не відбувалось,  а

навпаки він постійно знаходився на стаціонарному лікуванні,  про що свідчать медичні документи та різні

дослідження стану його здоров'я. Що фактично стало підставою для позбавлення

його II групи

інвалідності,  йому не відомо.

Позивач вважав,  що

повного та всебічного медичного обстеження, 

проведення необхідних досліджень, 

одержання результатів відновного лікування відносно нього у відповідність

до діючого законодавства не проводилось. В зв'язку з чим на думку позивача

прийняте відповідачем рішення є незаконним. 

Неодноразові звернення зі скаргами до відповідача ні яких результатів не

дали,  відповідей він не отримував.

Ухвалою суду позовні вимоги в частині стягнення з

відповідача моральної шкоди,  в розмірі

зазначеної вище,  були залишені без

розгляду за заявою представника позивача.

Залишені на розгляді пред'явлені позовні вимоги

представник позивача у судовому засіданні підтримав,  просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні

вимоги не визнав,  надавши суду письмові

заперечення.

Суд,  заслухавши

сторін по справі,  допитавши свідка

ОСОБА_3,  дослідивши матеріали

справи,  встановивши факти та відповідні

до них правовідносини прийшов до наступного.

Київською міжрайонною медико-соціальною експертною

комісією в травні місяці 2001р. відносно ОСОБА_2 було проведено переогляд за

результатами якого йому було встановлено II групу інвалідності безстроково. На підставі чого ОСОБА_2

було видано довідку НОМЕР_1 від 22.05.2001р. Підставою для призначення ОСОБА_2

групи інвалідності стали об'єктивні дані лікарів-експертів,  медична документація,  виписка з медичної картки 10 міської

клінічної лікарні,  висновки

консультантів,  додаткових та спеціальних

досліджень,  данні стаціонарного

огляду,  наявність раніше призначеної II групи

інвалідності.

Відповідно до п.23 Положення про медико-соціальну

експертизу,  затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України № 83 від 22.02.1992р. (далі за текстом

«Положення»),  медико-соціальна

експертиза повна здійснюватися після повного та всебічного медичного

обстеження,  проведення необхідних

досліджень,  визначення

клініко-функціонального діагнозу, 

соціально-психологічного діагнозу, 

професійно-трудового прогнозу, 

одержання результатів відновного лікування,  соціально-трудової реабілітації та інших

даних,  що підтверджують стійкий або

необорний характер захворювання.

Такий же принцип та порядок проведення медико-соціальної

експертизи встановлений п.1.2 Інструкції про встановлення груп інвалідності

затвердженої наказом №183 від 07.04.2004р. Міністерства охорони здоров'я

України (далі за текстом «Інструкція»). Абзац 5 того ж пункту «Інструкції»

встановлює,  що з метою об'єктивної

оцінки стану здоров'я і ступеня обмеження життєдіяльності при огляді у МСЕК в

кожному випадку проводиться комплекс обстеження хворого: опитування,  вивчення необхідних документів,  комісійний огляд усіма членами МСЕК та оцінка

стану всіх систем організму,  вивчення всіх

необхідних даних лабораторних та функціональних методів дослідження.

Пунктом 35 «Положення» передбачене, 

що рішення медико-соціальної комісії може бути оскаржене до суду.

Листом НОМЕР_2 від 30.12.2005 року на ім'я слідчого

прокуратури м.  Одеси,  який проводив досудове слідство відносно

ОСОБА_2,  від начальника відділу МСЕ при

Міністерстві охорони здоров'я України, 

на підставі медичної справи ОСОБА_2 були висловлені сумніви в призначені

йому безстроково II групи інвалідності. Цим же листом було визначено,  що для остаточної оцінки стану працездатності

ОСОБА_2 необхідно провести всебічне обстеження хворого в умовах стаціонарну з

наступним оглядом на медико-соціальній експертній комісії (а.с. 19).

05.01.2006 року листом НОМЕР_3, слідчим прокуратури м. Одеси

з посиланням на зазначений вище лист було зобов'язано головного лікаря

Обласного бюро МСЕ провести відносно ОСОБА_2 обстеження з метою встановлення в

нього інвалідності.

06.01.2006 року в МЛ № 8 м.  Одеси було проведено сумісне засідання

Обласної МСЕК та Київської міжрайонної МСЕК у складі комісії: головного

експерта Обласного бюро МСЕ, 

терапевта,  невропатолога,  голови Київської міжрайонної МСЕК,  хірурга. У якості медичних документів комісії

були представлені: ультразвукова діагностика від 18.04.2005 року,  УЗИ печені, 

аналіз крові від 28.12.2005 року, 

загальній аналіз сечі,  висновок

урологу 411 військового госпіталю від 18.04.2005 року.

На підставі зазначених вище медичних документів та після

проведення огляду ОСОБА_2,  в той же день

було прийнято рішення,  що він не є

інвалідом.

На думку суду, 

зазначене рішення про позбавлення ОСОБА_2 інвалідності було прийнято

комісією передчасно,  без принципів

визначених в п.23 «Положення» та п. 1.2. «Інструкції».

Під час проведення огляду ОСОБА_2,  з боку комісії не було дотримано повного та

всебічного медичного обстеження, 

проведення необхідних досліджень, 

одержання результатів відновного лікування,  тощо. В порушення п.22 «Положення» комісією

взагалі не вислуховувалась думка лікаря, 

який його лікує. Не було проведено обстеження ОСОБА_2 в умовах

стаціонару,  як це було визначено в листі

начальника відділу МСЕ від 30.12.2005р., 

а лише потім проведення його огляду медико-соціальної експертної

комісією.

Так,  для прийняття

рішення комісією використовувались медичні документи відносно хворого ОСОБА_2

піврічної давності,  за квітень 2005

року,  представлені слідчим прокуратури.

Проте,  з

представленого представником позивача консультативного заключения головного уролога Управління здравоохорони Облдержадміністрації

від 30.03.2006р. вбачається,  що станом

на 26.03.2006 року ОСОБА_2 має патології які стали підставою для призначення

йому безстрокової інвалідності у 2001 році (а.с. 32).

З представленого висновку спеціаліста № 9,  проведеного спеціалістом - судовим медиком

ОСОБА_4 в приміщенні Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи,  на підставі медичних документів,  вбачається, 

що виявлені у ОСОБА_2 патології дають підстави для призначення йому II групи

інвалідності (а.с. 35-43).

Судом приймається до уваги окрема ухвала від 17.01.2006р.

колегії суддів по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області,  яка прийшла до висновку,  що з боку слідчого відбувався тиск про

скасування інвалідності у ОСОБА_2,  а

також були виявлені груби порушення діючого законодавства та фальсифікація

матеріалів справи з боку слідчого(а.с. ЗЗ, 34). Дані обставини знайшли своє

підтвердження в листі № 950 від 24.07.2007р. заступника начальника 411

військового госпіталю,  з якого вбачається,  що 18.04.2005 р. відносно ОСОБА_2

ультразвукова діагностика не проводилась.

Суд критично відноситься до строків проведення медичного

обстеження ОСОБА_2 Зобов'язання слідчого прокуратури щодо проведення

відповідного огляду комісією ОСОБА_2 було направлено 05.01.2006р.,  а огляд та рішення було проведено та прийнято

06.01.2006р.

Дані обставини дають додаткові підстави

стверджувати,  що з боку комісії,  при огляді ОСОБА_2,  не було дотримано принципу повноти та всебічності

медичного обстеження,  а рішення прийнято

передчасно та без ретельної перевірки стану здоров'я хворого ОСОБА_2

Головний лікар Обласного бюро МСЕ листом від

06.01.2006р.№ 17п/н на ім'я слідчого, 

визначала,  що при вивчені даних

обслідування хворого ОСОБА_2 та сумнів в достовірності представлених медичних

документів за минулий час,  комісією було

проведено огляд ОСОБА_2 Разом з тим,  при

визначені сумнівів медичної документації за минули роки,  комісією взагалі дані обставини провірені не

були,  будь-яка оцінка не висловлювалась

та не надавалась.

На підставі викладеного,  оцінюючі зібрані по справі докази в їх

сукупності,  суд приходить до

висновку,  що пред'явлені позовні вимоги

є обґрунтованими,  а порушене право

позивача підлягає судовому захисту та його відновленню,  шляхом визнання неправомірним прийнятого

комісією рішення від 06.01.2006р., 

зобов'язання його скасувати та поновлення інвалідності відповідно до

довідки від 22.05.2001р.

Керуючись  ст. 

ст.  69, 71, 79,  86, 158, 159, 161- 163,  КАС України, 

-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов представника за довіреністю ОСОБА_1 виступаючого в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати неправомірним рішення Обласного бюро

медико-соціальної експертизи від 06.01.2006 року,  яким було визнано не інвалідом ОСОБА_2.

Зобов'язати Обласне бюро медико-соціальної експертизи

скасувати рішення від 06.01.2006 року, 

яким було визнано не інвалідом ОСОБА_2, 

поновивши йому інвалідність відповідно до довідки від НОМЕР_1 від

22.05.2001 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний

строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.5  ст. 

186 КАС України.