Справа № 2-А-116/2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2007 року Тетіївсь кий районний суд Київської о бласті в складі:
головуючого судді: Волошко Т.П.
при секретарі: Ковальчук В.А .
за участю адвоката: ОСОБА _1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тетіє ві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту насе лення Тетіївської райдержад міністрації, головного управ ління праці та соціального з ахисту населення Київської о бласної державної адміністр ації про стягнення недоотрим аних належних сум щорічної д опомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуюч и тим, що він є учасником лікві дації наслідків аварії на ЧА ЕС 1 категорії , в зв»язку із за хворюванням , пов»язаним з ви конанням обов»язків по лікві дації наслідків аварії на ЧА ЕС є інвалідом 2 групи довічно , а тому згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в р озмірі 5 мінімальних заробіт них плат, розмір якої визнача ється на момент виплати, але в ідповідачем виплачено вказа ну допомогу за 2000-2007 роки у значн о нижчому розмірі. Оскільки в ідповідач відмовляється про вести доплату вказаної грошо вої допомоги, то позивач прос ить суд стягнути з відповіда ча недоплачену суму одноразо вої грошової допомоги на озд оровлення за 2000-2007 рік в розмірі 17 106 гривень 50 коп.3гідно доданог о розрахунку.
В судовому засіданні предс тавник позивача ОСОБА_1 ут очнила позовні вимоги і прос ила суд визнати відмову відп овідача щодо перерахунку вка заної грошової допомоги непр авомірною та стягнути з відп овідача на користь позивача недоотриману суму грошової д опомоги на оздоровлення за 2000 -2007 роки виходячи з розміру мін імальної заробітної плати на момент виплати. На думку пред ставника позивача , вина відп овідача в тому , що він не здій снював перспективні розраху нки потреби коштів на забезп ечення виконання державних п рограм соціального захисту п остраждалого від наслідків Ч орнобильської катастрофи на селення району та не подав їх відповідним органам.
Представник відповідача у правління праці та соціально го захисту населення Тетіївс ької райдержадміністрації Биховцева Л.В. в своїх письм ових та усних поясненнях зап еречує проти позову , посилаю чись на те , що одноразова допо мога на оздоровлення ОСОБА _2 виплачувалася у відповід ності до постанов Кабінету М іністрів України та Законів України « Про державний бюдж ет України на 2000-2007 роки» . Крім т ого ст. 62 Закону України « Про с татус і соціальний захист гр омадян , які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи « прямо зобов »язує упра вління щорічну допомогу на о здоровлення проводити в поря дку , визначеному Кабінетом М іністрів України , рішення як ого є обов»язковими для вико нання місцевими органами дер жавної влади , всіма суб»єкта ми господарювання незалежно від їх відомчої підпорядков аності та форм власності . Упр авління праці та соціального захисту населення Тетіївськ ої райдержадміністрації є ро зпорядником коштів , а тому ді ючи відповідно до постанов К абінету Міністрів України не допускало порушень законода вства , а тому вважає позовні
вимоги не обгрунтованими.
Представник головного упр авління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адмініст рації в судове засідання не п рибув , про час розгляду справ и повідомлений належним чино м , суду надано письмове запер ечення проти позову і лист що до розгляду справи без участ і представника відповідача .
Заслухавши пояснення пози вача та його представника ад воката ОСОБА_1 , пояснення представника відповідача, о глянувши матеріали справи, с уд приходить до висновку, що п озовні вимоги підлягають час тковому задоволенню.
В судовому засіданні встан овлено , що ОСОБА_2. є учасни ком ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категор ії, інвалідом 2 групи довічно, і як ліквідатор отримував що річну допомогу на оздоровлен ня в таких розмірах : за 2000 - 2004 рок и - по 26, 70 за кожен рік ; за 2005 - 2007 рок и - по 120 грн. за рік , а всього за 8 р оків йому виплачено 493, 50 грн. Ос тання виплата за 2007 рік в розмі рі 120 гривень здійснена 17.07.2007 рок у . В червні 2007 року позивач зве рнувся до відповідача з прох анням провести дорахування т а виплатити недоотримані кош ти на оздоровлення , проте в за доволенні вимог позивача бул о відмовлено. Встановлені су дом обставини підтверджують ся : поясненнями представник ів сторін , показами свідка ОСОБА_4 , копією посвідчення серії НОМЕР_2, копією раху нку НОМЕР_1 про отримання коштів на оздоровлення за 2001 -20 06 роки , копією відповіді відп овідача .
Крім того в судовому засіда нні установлено із « Положен ня про відділ у справах захис ту населення від наслідків Ч орнобильської катастрофи уп равління праці та ссоціально го захисту населення Тетіївс ької райдержадміністрації « , що основною функцією відділ у є здійснення перспективних розрахунків потреби коштів Фонду на забезпечення викона ння державних програм соціал ьного захисту постраждалого від наслідків Чорнобильсько ї катастрофи населення район у та надання їх відповідним о рганам.
Вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають частковому задов оленню із наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 Закону Ук раїни "Про статус і соціальни й захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровл ення учасникам ліквідації на слідків аварії на ЧАЕС - в розм ірі п"яти мінімальних заробі тних плат, розмір якої визнач ається на момент виплати. Щор ічна допомога на оздоровленн я виплачується громадянам за місцем їх проживання органа ми соціального захисту насел ення.
постановами Кабінету Міні стрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати о собам, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи" та постановою KM України в ід 12.07.2005 року за № 562 "Про щорічну д опомогу на оздоровлення гром адянам, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи" ( далі
постанова КМУ № 562 ) встановле но щорічні виплати на оздоро влення за період з 2000 року по 2004 рік в розмірі 26, 70 гривень , а з 2005 року по 2007 рік по 120 гривень.
На думку суду , Постанови КМ У № 836 та № 562 суперечать вимогам ст. 48 Закону України « Про стат ус і соціальний захист грома дян , які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и « та іншим Законам України
Відповідно до Закону Украї ни « Про встановлення мініма льної заробітної плати на 2000 р ік» розмір мінімальної зароб ітної плати встановлено з 01.07.20 00 року в сумі 118 гривень , які згі дно внесень послідуючих змін до Державного бюджету Украї ни зростав кожен наступний р ік
Згідно Закону України « Про встановлення мінімальної за робітної плати на 2002 рік « розм ір мінімальної заробітної пл ати з 01.01.2000 року в сумі 140 гривень , який згідно внесень посліду ючих змін до Державного бюдж ету України зростав кожен на ступний рік .
Згідно закону України «Про встановлення мінімальної за робітної плати на 2003 рік
« розмір мінімальної зароб ітної плати встановлений 185 гр ивень , який згідно внесень по слідуючих змін до Державного бюджету України зростав кож ен наступний рік .
Відповідно до ст. 89 Закону Ук раїни "Про Державний бюджет У країни на 2004 рік" з 1 січня 2004 року розмір мінімальної заробітн ої плати встановлений на рів ні 205 грн. на місяць, з 1 вересня 20 04 року-237 грн. на місяць.
ст. 83 Закону України "Про Держ авний бюджет України на 2005 рік " установлений з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітн ої плати 262 грн. на місяць, з 1 кві тня 2005 року-290 грн., з 1 липня 2005 року -310 грн., з 1 вересня 2005 року-332 грн.
Згідно ст. 82 Закону України "П ро Державний бюджет України на 2006 рік" установлений з 1 січн я 2006 року розмір мінімальної з аробітної плати 350 грн. на міся ць, з 1 липня 2006 року-375 грн., з 1 груд ня 2006 року - 400 грн..
Відповідно до ст. 76 Закону Ук раїни „Про державний бюджет України на 2007 рік", установлено з 1.04.2007 року розмір мінімальної заробітної плати 420 грн. на міс яць, з 1.07.2007 року 440 грн. на місяць т а з 1.10.2007 року - 460 грн. на місяць.
Всі вказані Закони не мали ж одних обмежень щодо застосув ання ст. 48 Закону "Про статус і с оціальний захист громадян, я кі постраждали внаслідок Чор нобильської катастрофи", яка передбачає право позивача н а щорічну допомогу на оздоро влення в розмірі 5 мінімальни х заробітних плат, а навпаки, с т. 2 вказаного вище Закону Укра їни "Про встановлення мініма льної заробітної плати на 2003 р ік" передбачено обов'язок KM Ук раїни здійснювати застосува ння цих норм.
Заперечуючи позов , відпові дач посилається на те , що згід но ст. 62 Закону України "Про ста тус і соціальний захист гром адян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастро фи" - роз'яснення порядку засто сування цього Закону України провадиться KMУкраїни, рішенн я якого є обов'язковими для ви конання міністерствами та ін шими центральними органами д ержавної виконавчої влади Ук раїни, місцевими органами де ржавної виконавчої влади, вс іма суб'єктами господарюванн я незалежно від їх відомчої п ідпорядкованості та форм вла сності. А тому саме в розмірах , які і визначені KMУкраїни, вих одячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначе ннями і враховуючи вимоги ст . 95 Конституції України, позив ачу проведена виплата зазнач еної допомоги на оздоровленн я.
Але з цими запереченнями ві дповідача суд не може погоди тися з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.
За ст. ПЗ Конституції Україн и KM України у своїй діяльності керується Конституцією і за конами України, актами Прези дента України.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України су д при вирішенні справи керує ться принципом законності, в ідповідно до якого органи де ржавної влади, органи місцев ого самоврядування, їхні пос адові і службові особи зобов 'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.
ст. 95 Конституції України, на яку посилається представник відповідача, передбачено, що виключно законом про Держав ний бюджет України визначают ься будь-які видатки держави на загальносуспільні потреб и, розмір, і цільове спрямуван ня цих видатків.
Але законами про Державний бюджет України на відповідн і роки розмір вказаної допом оги не визначений, як наприкл ад, розмір одноразової грошо вої допомоги ветеранам війни , на яких поширюється чинніст ь Закону України "Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту".
Крім того, ст. 62 Закону Україн и "Про статус і соціальний зах ист громадян, які постраждал и внаслідок Чорнобильської к атастрофи", на яку також посил ається відповідач заперечую чи проти позову, надає KM право визначати порядок застосува ння цього
Закону, але не делегує йому повноважень щодо визначення розміру допомоги на оздоров лення, встановленої цим Зако ном.
Відповідно до ст. 71 Закону Ук раїни "Про статус і соціальни й захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи" дія положень цього Закону не може призупи нятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Слід зазначити, що дію полож ень ст. 48 вказаного Закону зуп инено на 2006 рік в частині випла ти компенсацій і допомог у ро змірах відповідно до мінімал ьної заробітної плати згідно з Законом України від 20.12.2005 рок у Ж3235-ІУ, до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
Між тим, визначені постанов ою Кабінету Міністрів № 836 роз міри щорічної допомоги на оз доровлення залишалися трива лий час незмінними, хоча розм ір мінімальної заробітної пл ати неодноразово змінювався , а з 2005 року постановою KM № 562 розм ір цієї допомоги був змінени й, але всупереч ст. 48 Закону він також визначений у твердій г рошовій сумі.
Отже, оскільки закони Украї ни мають вищу юридичну силу н ад урядовими нормативними ак тами, то суд вважає, що при вир ішенні даного спору підлягаю ть застосуванню саме положен ня ст. 48 Закону "Про статус і соц іальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи" та пол оження зазначених вище Закон ів про встановлення розміру мінімальної заробітної плат и, а не постанови KM України № 836 т а № 562.
Згідно ч.4 ст. 9 КАС України у р азі невідповідності нормати вно-правового акта Конституц ії України, закону України, мі жнародному договору, згода н а обов'язковість якого надан а Верховною Радою України, аб о іншому правовому акту суд з астосовує правовий акт, який має вищу юридичну, силу.
Відповідно до ст. ст. 22 , 64 Конс титуції України зміст і обся г прав і свобод людини при при йнятті нових законів або вне сенні змін до чинних законів не може бути звужений , а прав о громадян на соціальний зах ист , інші соціально - економіч ні права можуть бути обмежен і, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень ) лише в умовах воєнного та над звичайного стану на певний с трок .
Отже, враховуючи наведене, с уд вважає , що управління прац і та соціального захисту нас елення Тетіївської райдержа дміністрації повинно було ві дповідно до свого Положення здійснювати перспективні ро зрахунки потреби коштів на з абезпечення виконання держа вних програм соціального зах исту постраждалого від наслі дків Чорнобильської катастр офи населення району та пода ти їх відповідним органам , а п отім виплачувати позивачу що річну допомогу на оздоровлен ня виходячи із розміру мінім альної заробітної плати на м омент виплати.
Поскільки відповідачем не виконані покладені законода вством на нього обов»язки , то позов підлягає до задоволен ня .
Представник відповідача п росить застосувати до даних правостосунків ст. 100 КАС Укра їни та відмовити в задоволен ні адміністративного позову . Суд вважає клопотання предс тавника відповідача не може бути задоволено , поскільки , н а думку суду , позивач не поруш ив встановлений ст. . 99 КАС Укра їни річний строк для звернен ня до адміністративного суду за захистом прав , свобод, та і нтересів особи .Як встановле но , позивач про порушення сво їх прав дізнався , отримавши в ідповідь з управління праці та соціального захисту насел ення Тетіївської районної де ржавної адміністрації від 05.06 .2007 року , в якому дано офіційне письмове роз»яснення щодо в иплати вказаної допомоги на оздоровлення та відмовлено в проведенні перерахунку цієї допомоги всім категоріям по терпілих , які мають право на ї ї одержання , що стверджуєтьс я копією зазначеного листа з а №7/536 від 05.06.2007 року Крім того , як пояснив представник позивач а , його довірителю стало відо мо про порушення його прав пі сля ознайомлення з рішеннями Верховного Суду України та В ищого Адміністративного Суд у України щодо практики заст осування законодавства, яке регулює порядок виплати вказ аної грошової допомоги на
оздоровлення.
Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку , щ о перебіг річного строку зве рнення до суду за захистом св оїх прав для позивача почина ється з того часу, коли він діз нався про порушення його пра в, на що вказано вище в постано ві, а не з моменту виплати вказ аної допомоги.
Таким чином, суд вважає за м ожливе визнати відмову відпо відача щодо перерахунку вказ аної грошової допомоги непра вомірною та стягнути на кори сть позивача з відповідача н едоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2000 - 2007 роки , вих одячи із слідуючого розрахун ку . При цьому розмір мінімаль ного розміру заробітної плат и визначається на момент щор ічної виплати .
З урахуванням отриманої су ми - 26, 70 гривень та розміру міні мальної заробітної плати на час виплати позивачу допомог и в 2000 році -118 гривень на користь позивача підлягає стягненню за 2000 рік - 563 грн.30 коп. (118 грн , х5- 26.70 г рн ); за 2001 рік -563, 30 грн. ( 118 х 5- 26.70 грн) ; з а 2002 рік - 673, 3 грн ( 140 х 5- 26.70 грн) ; за 2003 рі к -898, 3 грн. (185 х 5- 26.7); за 2004 рік - 998, 3 грн. (20 5 х 5-26, 70); за 2005 рік, виплачених 11.05.2005 р оку - 1330 грн (290 х 5-120); за 2006 рік, виплач ених 09.06.2006 року - 1630 грн. ( 350 х 5-120) ; за 2007 рік , виплачених 17.07.2007 року - 2080 грн . ( 440 х 5-120) а всього розмір з 2000 по 2007 р ік недоотриманої допомоги на оздоровлення визначений ста новить 8 736.50 гривень.
Поскільки позивач був звіл ьнений від сплати судового з бору , то судові витрати у відп овідності зі ст. 94 КАС України підлягають стягненню з відп овідача в доход держави . Відп овідно до ст. 88 КАС України суд вважає за необхідне повніст ю звільнити Управління праці та соціального захисту насе лення тетіївської районної д ержавної адміністрації від с плати судового збору у розмі рі 51 гривня на користь держави , так , як вказаний відповідач є бюджетною організацією та грошові кошти для виплати ць ого виду компенсації , що оспо рювався надходять з державно го бюджету .
На підставі ст. 4 Декрету КМ "П ро державне мито" позивач зві льнений від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 64, 113 Консти туції України, ст. 48, 62, 71 Закону У країни "Про статус і соціальн ий захист громадян , які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи", ст. 83 Закону У країни "Про Державний бюджет України на 2002-2007 роки", ст. ст. 6, 9, 17, 89 , 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, Рішення м Конституційного Суду Украї ни від 09.07.2007 року , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до управл іння праці та соціального за хисту населення Тетіївської райдержадміністрації про ст ягнення недортриманих належ них сум щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити частково.
Визнати відмову управлінн я праці та соціального захис ту населення Тетіївської рай держадміністрації щодо пере рахунку одноразової грошово ї допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 , виходячи з розміру мінімальної заробітної плат и неправомірною.
Стягнути з управління прац і та соціального захисту нас елення Тетіївської райдержа дміністрації на користь ОС ОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 8 736 (віс ім тисяч сімсот тридцять шіс ть ) гривень 5т) коп. недоотрима ної суми одноразової грошово ї допомоги за 2000 - 2007 роки.
Стягнути з управління прац і та соціального захисту нас елення Тетіївської райдержа дміністрації на користь ОС ОБА_2 200 ( двісті ) гривень за на дання юридичної допомоги.
постанова може бути оскарж ена до Київського апеляційно го адміністративного суду че рез Тетіївський районний суд протягом двадцяти днів післ я подання заяви про апеляцій не оскарження, яка може бути п одана до суду протягом десят и днів з дня проголошення пос танови.
Суд | Тетіївський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2007 |
Оприлюднено | 09.04.2010 |
Номер документу | 5493032 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Гончаренко Т.В.
Адміністративне
Тетіївський районний суд Київської області
Волошко Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні