Ухвала

від 25.04.2013 по справі 29/5005/11147/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.04.13р. Справа № 29/5005/11147/2012 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.

при секретарі судового засідання Карпенко К.М.

за участю представників сторін:

від кредитора - не з'явився

від боржника - представник ліквідатора ОСОБА_1 за довіреністю від 29.10.2012р.

розглянувши справу

за заявою Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 авіаль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції, м. Дніпропетровськ

до боржника ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4, м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про визнання грошових вимог

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Підгородне (далі - боржник) порушено 21.12.12р. за заявою товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ростбуд", м. Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченою ст. ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою від 28.12.2012р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрутом призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

14.02.2013р. ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції (далі - кредитор) подано заяву від 01.02.2013р. №140-9-1-00/10-85 з вимогами до боржника у розмірі 1881603,36грн.

Вимоги кредитора заявлено на підставі договору поруки №014/02-40/925/2 від 27.06.2008р., за яким боржник виступив поручителем за виконання кредитних зобов'язань громадянина ОСОБА_6 перед банком.

В підтвердження своїх грошових вимог кредитором до заяви подано генеральну кредитну угоду №К-Д 014/02-40/925 від 27.06.2008р., кредитний договір №К-Д 014/02-40/925/1 від 27.06.2008р. на основі генеральної кредитної угоди №К-Д 014/02-40/925 від 27.06.2008р., додаток №1 до договору (графік погашення), договір поруки №014/02-40/925/2 від 27.06.2008р.

Згідно із заявою про грошові вимоги заборгованість позичальника - гр. ОСОБА_7 перед банком за кредитним договором К-Д 014/02-40/925 від 27.06.2008р. складає 235406,40 доларів США, в тому числі: 157808,25 доларів США - заборгованість по кредиту, 77479,64 доларів США - заборгованість по відсотках, 119,51 доларів США - нарахована пеня. Кредитором здійснено перерахунок зазначеної заборгованості за курсом НБУ станом на 13.01.2013р., що становить 1881603,36 грн.

Згідно повідомлення ліквідатора №144-Ак від 13.03.2013р. вимоги банку відхилено у повному обсягу оскільки вони не є грошовими зобов'язаннями в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ліквідатора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2008р. між кредитором та гр. ОСОБА_7 (позичальник) укладено генеральну кредитну угоду №К-Д 014/02-40/925 від 27.06.2008р. за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти і порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 156000 доларів США.

На підставі зазначеної генеральної кредитної угоди між банком та гр. ОСОБА_7 укладено кредитний договір №К-Д 014/02-40/925/1 від 27.06.2008р. на умовах якого кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику споживчий кредит в сумі 156000 доларів США із сплатою 14,75 відсотків річних строком на 84 місяців та з погашенням відповідно до графіка погашення.

Відповідно до п. 1.3 генеральної кредитної угоди №К-Д 014/02-40/925 від 27.06.2008р. термін дії кредитної угоди до 26.06.2015р.

Пунктом 2.2.1 зазначеного договору встановлено, що строк надання кредиту - в межах терміну чинності даної угоди.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки користування кредитним коштами, визначаються окремо в кожному кредитному договорі.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору №К-Д 014/02-40/925/1 від 27.06.2008р. на основі кредитної угоди №К-Д 014/02-40/925 від 27.06.2008р. кредитором надано позичальнику кредитні кошті строком на 84 місяців та з погашенням відповідно до графіка (додаток №1 до договору).

Доказів надання зазначених кредитних коштів до заяви з грошовими вимогами не подано.

Згідно із зазначеного графіку останній платіж гр. ОСОБА_7 за договором повинен здійснюватись 26.06.2015р.

Пунктом 5.6 кредитного договору №К-Д 014/02-40/925/1 від 27.06.2008р. на основі кредитної угоди №К-Д 014/02-40/925 від 27.06.2008р. позичальник зобов'язується достроково здійснити повернення кредиту, відсотки та інших платежів, що визначені цим договором в разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту тощо.

Кошти мають бути повернені протягом 10 банківських днів з моменту надіслання банком на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення.

Доказів направлення позичальнику листа-повідомлення про повернення кредитних коштів не подано.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають з вказаного кредитного договору, між кредитором (банком) та громадянкою ОСОБА_4 (боржник по справі) укладено договір поруки №014/02-40/925/2 від 27.06.2008р.

За умовами наведеного договору поруки боржник взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за борговими зобов'язаннями ОСОБА_7, що виникають з умов генерального кредитного договору №К-Д 014/02-40/925 від 27.06.2008р., а саме повернути кредит в розмірі 156000 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договору, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору у повному обсягу.

Відповідно до п. 2.1 договору визначено, що в разі невиконання боржником - ОСОБА_7 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсягу, що і боржником, включаючи сплату основного боргу за кредитним договору, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.4 1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзаців 3 та 6 ст.1 вказаного Закону боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

В силу абз.7 вказаної норми, під грошовими зобов'язаннями слід розуміти зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Стаття 546 ЦК України визначає види забезпечення виконання зобов'язання, до яких відносяться: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно до ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у тому числі одночасно від боржника та поручителя.

Таким чином, порука є додатковим зобов'язанням і правила щодо солідарного обов'язку основного боржника та поручителя починають діяти у випадку невиконання основного зобов'язання, забезпеченого порукою, у тому числі при настанні строку виконання зобов'язання. У іншому випадку, тобто коли строк виконання основного зобов'язання не настав, підстави для покладення на поручителя відповідальності за виконання такого зобов'язання відсутні.

Отже, виходячи з приписів вищезазначених норм чинного законодавства, право вимоги до боржника - майнового поручителя виникає у кредитора лише у разі порушення зобов'язання основним боржником.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори зобов'язані подати до господарського суду документи, що підтверджують заявлені грошові вимоги.

Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах грошових вимог відсутні докази (будь-які фінансові документи), що підтверджують надання кредиту, отримання його в більшому розмірі ніж передбачено договором (додаткові угоди тощо), оскільки згідно договорів та графіку погашення сума кредиту складає 156000 доларів США, проте згідно поданого розрахунку кредитором надано позичальнику додатково 9075,74 доларів США. Також, кредитором не подано доказів часткового погашення заборгованості, що вбачається з поданої до кредиторських вимог довідки банку.

Також кредитором не подано доказів, що підтверджують намагання банку отримати суму простроченого кредиту та відсотків з позичальника - гр. ОСОБА_7, в тому числі в примусовому порядку. Зазначені докази не подано й стосовно отримання суми заборгованості з поручителя, незважаючи на укладання кредитної угоди та договору поруки в 2008 році та наявності прострочення платежу з 2010р. (згідно довідки банку).

Одночасно слід зазначити, що в процедурі банкрутства господарський суд не вирішує спір по суті, а лише констатує наявність або відсутність грошових зобов"язань боржника.

Як зазначалось вище право вимоги до боржника - майнового поручителя виникає у кредитора лише у разі порушення зобов'язання основним боржником.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують встановлення порушення зобов"язання позичальником, безспірність вимог банку до гр. ОСОБА_7 тощо, суд позбавлений правових підстав в межах справи про банкрутство встановлювати суму заборгованості гр. ОСОБА_7, який не є стороною по справі, та встановлювати факт порушення укладеної ним угоди тощо та як наслідок визнавати грошові вимоги поручителя.

З огляду на викладене, грошові вимоги ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції, м. Дніпропетровськ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області в розмірі 1881603,36грн. підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 86 ГПК, ст.ст. 1, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції, м. Дніпропетровськ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області в розмірі 1881603,36грн. відхилити.

Суддя ОСОБА_8