Рішення

від 08.06.2006 по справі 9/257-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/257-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.06           Справа № 9/257-06.

За позовом:           товариства з обмеженою відповідальністю “Спецгазсервіс”, Харківська область.

До відповідача: відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія “Сумигазмаш”, м. Суми.

Про стягнення: 1 368 583 грн. 00 коп.

Суддя     ЛУЩИК М. С.

Представники:

Від позивача:               Горіна В.В., довіреність від 23.03.06р.

Від відповідача:  Кліменченко С.В

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1 368 583 грн. 00 коп., із них: 1 100 000 грн. 00 коп. коштів, перерахованих відповідачу в рахунок попередньої оплати по договору №3/У, укладеного між сторонами 22.11.2002 року відповідно до якого  відповідач взяв на себе зобов'язання виготовити, поставити та передати у власність позивача комплект обладнання АГНКС-400 та відсотки за користування коштами в розмірі облікової  ставки  НБУ, яка діяла за період з 25.04.03р. по 25.04.06р.  в сумі 268 583 грн. 00 коп.

16.05.2006 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову посилаючись на те, що задоволення вимог позивача буде порушувати встановлені державою правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг та надасть можливість позивачу отримати прибуток з порушенням встановленого законом порядку діяльності в сфері надання фінансових послуг.

25.05.06р. відповідач подав доповнення до відзиву та  повідомив, що в листі позивачу було запропоновано вирішити питання щодо передачі обладнання шляхом підписання додаткової угоди до договору № 03/У від 22.11.2002 року, в додатковій угоді була чітко визначена дата поставки обладнання, а саме 25.06.2006 року, але позивач своєю бездіяльністю перешкоджає вирішенню спору та безпідставно відмовляється від отримання виготовленого за договором обладнання.

25.05.06р. позивач надав пояснення по справі, де вважає, що весь цей час відповідач користувався коштами позивача поза його волею в результаті неправомірних дій відповідача, а за таких обставин вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин щодо визначення розміру процентів за користування грошовими коштами положення ч.1 ст. 1048 ЦК України, яким встановлено процент на рівні облікової ставки НБУ.

Крім того, 25.05.06р. позивач подав заперечення на відзив відповідача, в якому повідомив, що  запис в журналі вихідної кореспонденції не може бути доказом виконання відповідачем свого обов'язку щодо повідомлення позивача, оскільки умовами договору встановлено інший спосіб, позивачу взагалі не повідомлялось про готовність обладнання, а твердження відповідача щодо неможливості отримання процентів за користування коштами не містять під собою правового обґрунтування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

22 листопада 2002 року між  відкритим акціонерним товариством виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецгазсервіс» було укладено договір 3/У, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання виготовити, поставити та передати у власність позивача комплект обладнання АГНКС – 400, а позивач взяв на себе зобов'язання оплатити дане обладнання.

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору позивач здійснює платежі шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача наступним чином:  перший платіж – авансова передоплата в сумі 560 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ в строк до 26.11.2002 року, другий платіж  в сумі 540 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ протягом п'яти  банківських днів з дати підписання Акту проведення випробувань на стенді заводу-виробника уповноваженими представниками сторін. Крім того, позивач має право провести дострокову  оплату за обладнання, що поставляється ( п. 3.2. договору).

Зобов'язання щодо попередньої оплати обладнання позивач виконав належним чином, а саме: перерахував на розрахунковий рахунок  відповідача кошти в сумі 1 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до умов додаткової угоди до зазначеного договору, укладеної між сторонами по справі 25 лютого 2003 року, строк виконання зобов'язань відповідача щодо поставки обладнання настав 25 квітня 2003 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України  (ст.161 в  редакції 1963р.), зобов'язання повинні виконуватись  належним чином і відповідно до умов договору.

В порушення умов укладеного між сторонами договору від 22.11.2002 року та додаткової угоди до нього від 25.02.2003 року відповідач свої зобов'язання  не виконав, а саме не здійснив поставку комплекту обладнання АГНКС- 400.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару  або повернення суми попередньої оплати.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 100 000 грн. 00 коп. коштів, перерахованих відповідачу в рахунок попередньої оплати по договору №3/У, укладеного між сторонами 22.11.2002 року правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 268 583 грн. 00 коп. відсотків за користування  коштами  в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла за період з 25.04.03р. по 25.04.06р.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача відсотків  в сумі 268 583 грн. 00 коп. позивач посилається на ст. 536 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.  1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.2 ст. 536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що посилання позивача на ст. 1048 ЦК України до спірних правовідносин в частині нарахування процентів за користування  чужими грошовими коштами необґрунтоване, оскільки договором №3/У, укладеного між сторонами 22.11.2002 року,  розмір проценту не встановлено, а ст. 1048 ЦК України  встановлено розмір процентів саме за договором позики, а в даному випадку між сторонами існували правовідносини договору купівлі-продажу (поставки обладнання), а не  грошові зобов'язання.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування коштами в сумі 268 583 грн. 00 коп. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК витрати по державному миту  та   витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

            На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково

2.Стягнути з  відкритого акціонерного товариства Виробничо-енергетична компанія “Сумигазмаш” ( 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 15; Ід. код 04542778) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Спецгазсервіс” ( Харківська область, м. Красноград, вул. Лесі Українки, 3; Ід. код 30773594) 1 100 000 грн. 00 коп. боргу, 11 000 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 94 грн. 85 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову – відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                               М.С. ЛУЩИК

Повний текст рішення підписано 13.06.2006 року.

Суддя                                                                          Лущик Марія Сергіївна.