Рішення

від 19.03.2007 по справі 35/737-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/737-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2007 р.                                                            Справа № 35/737-06

вх. № 16394/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Залеська Н.С.

за участю представників сторін:

позивача - Криса О.В.;  відповідача - Андрєєва О.В.;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ізюмська райагрохімія", с. Іванчуківка  

до  Ізюмської районної державної адміністрації, м. Ізюм  

про стягнення 109348,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Ізюмська райагрохімія” звернулося до суду із позовом про стягнення з Ізюмської районної державної адміністрації – відповідача 109 348,69 грн. та спонукання відповідача вчинити певні дії, а саме, забрати від позивача передані непридатні пестициди (сильнодіюча отруйна речовина (СДОР) – гранозан, хлорпікрін) загальною вагою 20000 кг. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита в розмірі 1093,48 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у запереченнях на позов, та у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з підстав та мотивів викладених у своїх запереченнях.

До початку судового засідання сторони звернулися до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Дана заява була судом розглянута та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству та відповідає волевиявленню сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін, судом встановлено наступне:

22.02.1996 р. розпорядженням відповідача № 92 було створено комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Як вбачається з матеріалів справи, комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій відповідача діє згідно положення про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердженого розпорядженням відповідача № 512 від 09.10.1996 р.

Згідно з зазначеним положенням, комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, є уповноваженою особою відповідача та є постійно діючим органом, який координує діяльність районних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язану з безпекою та захистом населення і територій.  

При створенні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відповідачем визначено порядок діяльності останньої та наділено правами та обов'язками переліченими в положенні.

12.03.2003 р. рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідача, було прийнято рішення про передачу позивачу непридатних пестицидів.

13.05.2003 р., 12.06.2003 р., 01.07.2003 р. на виконання рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідача від 12.03.2003 р., позивачу за актами здачі-приймання було передано 20000 кг. непридатних пестицидів, а саме: сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), гранозан та хлорпікрин.  

Пунктом 3 рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідача від 12.03.2003 р. було визначено, що передані позивачу непридатні пестициди повинні бути утилізовані в строк до 01.04.2003 р.

Однак, на момент розгляду цієї справи, передані непридатні пестициди в вищезазначеній кількості не були утилізовані та знаходяться на зберіганні у позивача.

          Позивач неодноразово, зокрема 28.09.2004 р., 24.12.2004 р., 25.01.2005 р., 04.03.2005 р., 30.03.2005 р. 03.10.2005 р.,  звертався на адресу відповідача з приводу вирішення питання відшкодування витрат позивача по зберіганню та утилізацію непридатних пестицидів.

27.04.2006 р. позивач звернувся на адресу відповідача з претензією № 40-41 з вимогою відшкодувати витрати по зберіганню та прийняти заходи щодо утилізації переданих непридатних пестицидів.

Виходячи зі змісту відповіді на претензію відповідача вих. № 01-18/748 від 29.05.2006 р. в задоволенні претензійних вимог позивача відмовлено, у зв'язку з відсутністю договірних відносин.

Розглянувши надані сторонами пояснення, заперечення та документальні докази, суд приходить до висновку про встановлення факту порушення відповідачем положень діючого законодавства та про задоволення позовних вимог в повному об'ємі виходячи з наступного:

Відповідно до прикінцевих положень господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав та обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Згідно п.4 “Прикінцевих та перехідних положень” ЦК України, Цивільний кодекс України застосується до цивільних відносин, що виникли після набрання чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.       

Відповідно до ст. 4 ГК України встановлено, що не є предметом регулювання майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до відносин між позивачем та відповідачем повинні застосовуватися положення ЦК України.

Відповідно до ст.937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі.

Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.937 ЦК України, письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією, або іншим документом, підписаним зберігачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем укладений договір зберігання непридатних пестицидів.

Відповідно до ч.3 ст.947 ЦК України, при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при виконані функцій зберігача, поніс витрати у розмірі 37003,69 грн., оскільки положення Законів України “Про пестициди та агрохімікати” та “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” ставлять особливі умови, щодо зберігання пестицидів чи агрохімікатів, що виражається в забезпеченні належної охорони, забезпеченні працівників спецодягом, затарюванні пестицидів, тощо.

          Згідно положень ст.952 ЦК України, поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, переданої на зберігання.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач при виконанні функцій зберігача переданих пестицидів поніс матеріальні збитки у розмірі 72345,00 грн., що складаються з амортизаційних відрахувань на відновлення складу, де зберігаються непридатні пестициди відповідача, правильність нарахувань яких підтверджується висновками Аудиторської фірми – “Аксьонов і Ко”.          

Відповідно до ст.948 ЦК України, поклажодавець (Відповідач)  зобов'язаний забрати річ від зберігача (Позивача) після закінчення строку зберігання.  

Враховуючи, що передані непридатні пестициди в зазначеній кількості до цього часу знаходяться у позивача та враховуючи закінчення строку зберігання, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо спонукання відповідача забрати передані непридатні пестициди в вищезазначеній кількості.

Поряд з вищезазначеним, судом не приймаються доводи відповідача з приводу відсутності будь-яких зобов'язань щодо відшкодування витрат позивача по зберіганню переданих пестицидів, оскільки як вбачається з матеріалів наданих відповідачем, останнім планувалося виділення грошових коштів для покриття витрат позивача по зберіганню переданих непридатних пестицидів.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито у розмірі, передбаченому ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1093,48грн., та згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, в повному об'ємі, а витрати по сплаті держмита в розмірі 1093,48 грн., та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 530, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито”, постановою Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002 р., ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації (64300, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, буд.1, п/р 35218001000995, в Ізюмському УДК ГУДКУ, МФО 851011 код ЄДРПОУ 04059527) на користь Відкритого акціонерного товариства “Ізюмська райагрохімія” (64600, Харківська область, м. Ізюм, ст. Закомельське, п/р 26004000042 ХОД “Райффайзен банк Аваль” м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 05491103) 109348,69 грн. витрат, 1093,48 грн. держмита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов"язати Ізюмську районну державну адміністрацію (64300, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04059527) забрати у Відкритого акціонерного товариства “Ізюмська райагрохімія” (64600, Харківська область, м. Ізюм, ст. Закомельське, код ЄДРПОУ 05491103) передані непридатні пестициди (сильнодіюча отруйна речовина (СДОР) – гранозан, хлорпікрін) загальною вагою 20000 (двадцять тисяч) кг.

Рішення підписано 23.03.2007 р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.