Постанова

від 22.10.2015 по справі 910/29411/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Справа № 910/29411/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

представників сторін:

позивача - Мельниченко Ю.А.

відповідача - Куценко О.О., Бежевець А.М.

розглянувши касаційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015

у справі №910/29411/14 Господарського суду міста Києва

за позовом Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна - Спорт"

до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"

про стягнення 130 140,88 грн та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Асоціація підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" про стягнення 17 928 грн. за оренду спеціалізованого сейфу з витратами на охоронну сигналізацію та 112 212,88 грн. збитків по виплаті зарплати матеріально-відповідальній особі, що понесені відповідачем у зв'язку з виконанням укладеного між сторонами договору зберігання зброї, а також повернення переданого відповідачеві стрілецько-спортивного обладнання за наведеним переліком.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 (судді: Ярмак О.М., Грєхова О.А., Пасько М.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що договір на зберігання зброї є неукладеним, матеріалами справи не підтверджується передання відповідачем позивачеві зброї на зберігання, не підтверджено також передання позивачем відповідачеві стрілецько-спортивного обладнання за наведеним переліком.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 (судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П., Шевченко Е.О.), назване судове рішення скасоване, позов задоволений, пунктами 4, 5 резолютивної частини постановлено:

"Стягнути з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37, ідентифікаційний код 02070921) на користь Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Флоренції, 1/11, поштова адреса: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 23, кв. 14, ідентифікаційний код 16282911) - 17 928,00 грн. боргу з оренди та витрат на охоронну сигналізацію, 112 212,88 грн. збитків, 4 429,82 грн. судового збору за подання позову.

Зобов'язати Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37, ідентифікаційний код 02070921) повернути Асоціації підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Флоренції, 1/11, поштова адреса: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 23, кв. 14, ідентифікаційний код 16282911) стрілецько-спортивне знаряддя:

установку для виконання вправ -8, МП-10 - 1 шт.;

пульт управління - 1 шт.;

гвинтівки спортивні пневматичні моделі Иж32-БК - 2 шт.;

установку для стрільби по рухливій мішені, вир-ва ФРН -1 шт.;

пульт управління установкою мішені, вир-ва ФРН - 1 шт.,

що було передано по акту від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999."

Постанова мотивована тим, що доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується факт передачі позивачу на зберігання 9 одиниць спортивної вогнепальної зброї, яка зберігається позивачем у належному стані, а Договором передбачено розмір винагороди за зберігання; також підтверджується факт передачі позивачем спортивному клубу відповідача стрілецько-спортивного знаряддя.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У запереченнях на касаційну скаргу Асоціація підприємств та організацій по сприянню розвитку спортивної стрільби "Україна-Спорт" просить оскаржену постанову залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення, як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

01.10.2000 між ССК "КПІ-Київ" та Асоціацією "Україна-спорт" було укладено Договір, який затверджений проректором НТУУ "КПІ", відповідно до якого:

1. 01 жовтня 2000 р. відповідно до повідомлення №114 НТТУ "КПІ" передає безоплатно, на баланс по рахунку №018, Стрілецько-спортивному клубу "КПІ-Київ" 9 (дев'ять) одиниць спортивних пістолетів по опису від 01.10.2000 р. з відповідального зберігання ОСОБА_4

2. В зв'язку з відсутністю у Стрілецько-спортивного клубу "КПІ-Київ" ліцензії МВС України на право зберігання та використання вогнепальної зброї, а також спеціалізованого сховища зброї та боєприпасів, НТУУ "КПІ" в особі ССК "КПІ-Київ" передає Асоціації "Україна-спорт" під відповідальне зберігання спортивну зброю, перераховану в повідомленні №114 від 01.10.2000, та опису по балансовому рахунку №018 від 01.10.2000, до закінчення ремонту стрілецького тиру та отримання відповідних ліцензій МВС України НТУУ "КПІ".

3. НТУУ "КПІ" здійснює оплату витрат, пов'язаних зі зберіганням та обслуговуванням спортивної зброї, перерахованої в повідомленні №114 від 01.10.2000 за узгодженою калькуляцією.

У Калькуляції витрат на відповідальне зберігання, яка підписана представниками ССК "КПІ-Київ" та Асоціацією "Україна-спорт" і затверджена проректором НТУУ "КПІ" визначено наступне:

1. Оренда металевого сейфа (двустворчатого, з двома внутрішними замками) - 36,00 грн. в місяць (включаючи оренду приміщення);

2. Витрати по охоронній та тривожній сигналізації - 72,00 грн. в місяць;

3. Оплата утримання матеріально-відповідальної особи (проведення регламентних робіт, забезпечення охорони зброї, звітність перед органами МВС) - 120 грн. в місяць.

Частиною 1 ст. 413 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року, чинній на час укладення договору) встановлено, що за договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язується зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно в цілості.

Відповідно до частини 1 ст. 417 названого Кодексу розмір винагороди охоронцю по оплатному договору схову (стаття 413 цього Кодексу) визначається затвердженими в установленому порядку таксами, ставками, тарифами, а при відсутності таких - за згодою сторін.

Договір схову стає реальним лише за умови передачі поклажодавцем охоронцю предмета схову - конкретного майна.

Як вбачається зі змісту договору, відповідач - поклажодавець передає на зберігання охоронцю - позивачу перераховану в повідомленні №114 від 01.10.2000 та опису по балансовому рахунку №018 від 01.10.2000.

Як вбачається з матеріалів справи, в повідомленні №114 від 01.10.2000 йдеться лише про те, що "передається безкоштовно майно з балансу на баланс (згідно інвентаризаційного опису) на суму 3 956 грн…"

Інвентаризаційний опис №018 від01.04.1996 (а не опис по балансовому рахунку №018 від 01.10.2000), містить 56 позицій (найменувань) зброї, тоді як позивач стверджує, що за названим договором йому було передано дев'ять пістолетів і з цим твердженням погодився суд апеляційної інстанції, в той же час суд першої інстанції вказав на те, що позивачем належним чином не доведено факту передання йому на зберігання предмета вищеназваного договору.

Таким чином висновки судів попередніх інстанцій щодо передачі предмета схову є суперечливими, а отже обставини справи в цій частині потребують додаткового дослідження. Крім того, як вбачається з договору, оплата утримання матеріально-відповідальної особи становить 120 грн. на місяць, в той же час, розраховуючи заборгованість в цій частині, позивач керується іншими критеріями (мінімальної заробітної плати, хоча в договорі така прив'язка відсутня), що також не враховано судами. Суд апеляційної інстанції також залишив поза увагою приписи п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності 01.01.2004.

Щодо вимог позивача про витребування майна, то апеляційний суд вважав названі вимоги обґрунтованими, оскільки згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем спортивному клубу відповідача стрілецько-спортивного знаряддя, а саме: установки для виконання вправ -8, МП-10 - 1 шт.; пульт управління - 1 шт.; гвинтівки спортивні пневматичні моделі Иж32-БК - 2 шт.; установку для стрільби по рухливій мішені, вир-ва ФРН -1 шт.; пульт управління установкою мішені, вир-ва ФРН - 1 шт., які були передано по акту від 06.12.1998 та накладній від 24.12.1999.

Проте, з акту від 06.12.1998 та накладної від 24.12.1999 вбачається, що перераховане стрілецько-спортивне знаряддя передане відповідачеві у відповідності до договору про сумісну діяльність від 01.07.1993 (підстава набуття відповідачем цього знаряддя), при цьому у договорі значиться, що даний договір не обмежений строком дії, що також залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.

Разом з тим, судова колегія касаційної інстанції відзначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки об'єднанню позивачем в одній позовній заяві вищезазначених позовних вимог в розумінні положень ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, то справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин, що мають суттєве значення для справи, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі №910/29411/14 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Мачульський Г.М. Шаргало В.І.