Ухвала

від 02.11.2015 по справі 908/1566/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 листопада 2015 року Справа № 908/1566/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.,

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 року

у справі № 908/1566/14 господарського суду Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальнітю "Інвест М 2007"

до приватного підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного підприємства "Архбуд"

про стягнення 70 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_2 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 року у справі № 908/1566/14.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До касаційної скарги заявником додано квитанцію № П106/2803669/1 від 28.07.2015 року про сплату судового збору у розмірі 913,50 грн.

Згідно довідки Вищого господарського суду №09.03-02/835/15 від 30.10.2015 року кошти, сплачені квитанцією № П106/2803669/1 від 28.07.2015 року до спеціального фонду Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України,070)" не зараховано.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржена постанова Харківського апеляційного господарського суду набрала законної сили 06.11.2014 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 26.11.2014 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 30.07.2015 року, про що свідчить штамп поштового відділення на конверті, адресованому Харківському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, заявник касаційної скарги зазначає, що не брала участь у розгляді справи в апеляційній інстанції, а із змістом постанови ознайомилась випадково тільки 15.07.2015 року із реєстру судових рішень, що стало обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд справи в апеляційній інстанції, про що свідчать повідомлення про вручення від 30.09.2014 року, 27.10.2014 року, отже, неприбуття в судові засідання апеляційної інстанції є суто організаційною проблемою скаржника.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 53, 86, 110, п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити приватному підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 року у справі № 908/1566/14 (з доданими до неї документами).

3. Справу № 908/1566/14 повернути до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало