Ухвала

від 20.03.2007 по справі 16-9-30/249-04-8819

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16-9-30/249-04-8819

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

20 березня 2007 р.                                                                                   № 6-9-30/249-04-8819  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Ковтонюк Л.В., Плюшко І.А., перевіривши касаційну скаргу ПП "Пансіонат "Незабудка" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 січня 2007 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 1 лютого 2007 року у справі господарського суду Одеської області за позовом ПП "Пансіонат "Незабудка" до СПД –фізичної особи Самойленко Тетяни Михайлівни про визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди до нього, виселення та зобов'язання повернути отримане за угодою майно та за зустрічним позовом СПД –фізичної особи Самойленко Тетяни Михайлівни до ПП "Пансіонат "Незабудка" про визнання договору оренди та додаткової угоди до нього дійсними та визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

Подана 20 лютого 2007 року ПП "Пансіонат "Незабудка" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частини 1,2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Вимоги вказаної норми заявником не дотримані.

В касаційній скарзі відсутні вимоги із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права в розумінні ст. 111 ГПК України.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення та аналізу обставин справи. Касаційна скарга не містить чітких вказівок на те, які саме норми  матеріального чи процесуального права порушені судом.

Відповідно до п. 6 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм  матеріального чи процесуального права.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Заявник не надав суду документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку.

Заявником до касаційної скарги додано лише квитанцію №13367 від 19 лютого 2007 року про сплату 10 грн. комісії за прийняті платежі від населення від ПП "Пансіонат "Незабудка".

Враховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст.  1113 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ПП "Пансіонат "Незабудка" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 січня 2007 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 1 лютого 2007 року у справі №16-9-30/249-04-8819 повернути заявнику, а справу - господарському суду Одеської області.

Головуючий                                                                                 Т. Козир

Судді                                                                                            Л. Ковтонюк

                                                                                                                І. Плюшко