Постанова

від 18.11.2015 по справі 927/1806/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 927/1806/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Брідж" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2015 року у справі № 927/1806/14 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Брідж", м. Київ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_4, м. Чернігів; 2) ОСОБА_5, м. Чернігів, про стягнення 734 482,12 грн.,

за участю представники сторін:

позивача - Атаманчук Н.С. (дов. № 96 від 21.09.15);

відповідача - Дайнеко І.А. (дов. № 8 від 28.07.15);

третіх осіб на стороні відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач ПАТ "КБ "Південкомбанк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Славкіної Марини Анатоліївни, пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Трейд Брідж" про стягнення 594 876,35 грн.

Вказував, що 12.06.13 між ПАТ "КБ "Південкомбанк" (кредитором) та ТОВ "Трейд Брідж" (позичальником) був укладений договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 7К-60С, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 475 000 грн., а позичальник - повернути вказані кредитні кошти у строки та на умовах, визначених договором.

Посилаючись на порушення позичальником умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 16.04.05, просив стягнути із відповідача 475 000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 110 945,47 грн. простроченої заборгованості зі сплати процентів, 4 636,53 грн. поточної заборгованості зі сплати процентів та 143 900,12 грн. пені, а всього - 734 482,12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 квітня 2015 року (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2015 року (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. - головуючого, Новікова М.М., Зубець Л.П.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ТОВ "Трейд Брідж" на користь ПАТ "КБ "Південкомбанк" 475 000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 110 945,47 грн. простроченої заборгованості зі сплати процентів, 4 636,53 грн. поточної заборгованості зі сплати процентів, 143 900,12 грн. пені та 14 689,63 грн. судового збору.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, процентів та пені.

У касаційній скарзі ТОВ "Трейд Брідж", посилаючись на неповне встановлення судами попередніх інстанцій дійсних обставин справи та порушення вимог ст.ст. 590, 599, 627, 628, 629 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про заставу" та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі рішення та постанову та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.06.13 між ПАТ "КБ "Південкомбанк" (кредитором) та ТОВ "Трейд Брідж" (позичальником) був укладений договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 7К-60С, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію для поповнення обігових коштів з лімітом кредитування 475 000 грн., з кінцевим строком дії кредитної лінії до 11.06.14, з процентною ставкою 25,10 % річних та сплатою одноразової комісії за підготовку та оформлення договору - 360 грн., в т.ч. ПДВ 60 грн., а позичальник - повернути вказані кредитні кошти у строки та на умовах, визначених договором.

Для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 2062.9.044322.002 у Чернігівському відділенні позичальника. Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) на цілі, визначені п. 1.1 цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок № 2600.0.044322.001 (код за ЄДРПОУ 35109082) у Чернігівському відділенні позичальника на підставі його письмової заяви (п. 2.1 договору).

У разі виникнення простроченої заборгованості сплачені позичальником суми за кредитом, процентами, комісіями за користування кредитом спрямовуються на транзитний рахунок № 3739.9.044322.00, що відкритий в Чернігівському відділенні позивача, для подальшого розподілу в наступній черговості: заборгованість за нарахованими простроченими процентами у прямій послідовності їх виникнення; заборгованість за нарахованими поточними процентами; заборгованість за простроченими сумами кредиту; заборгованість за нарахованими простроченими комісіями у прямій послідовності їх виникнення; заборгованість за нарахованими поточними комісіями; пеня та штрафні санкції за порушення строків сплати процентів, комісій та/або повернення кредиту; інші платежі, які пов'язані з договором (п. 2.13 договору).

Згідно п. 1.2 договору виконання позичальником зобов'язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечується: заставою майнових прав на грошові кошти в сумі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень, які розміщені на депозитному рахунку в Чернігівському відділенні позивача фізичною особою ОСОБА_5; заставою майнових прав на грошові кошти в сумі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень, які розміщені на депозитному рахунку в Чернігівському відділенні позивача фізичною особою ОСОБА_4; всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 475 000 грн. та 87 000 грн., проте відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 475 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 110 945,47 грн. - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 4 636,53 грн. - поточна заборгованість зі сплати процентів, 143 900,12 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язання.

Водночас судами встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України № 598 від 24.09.14 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 101 від 26.09.14 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Південкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 26.09.14 по 26.09.15 включно.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено погашення ним зазначеної суми боргу, що вважали підставою до задоволення позову.

Проте, погодитись з такими висновками судів не можна, виходячи з наступного.

Як зазначав відповідач в клопотанні про витребування доказів (т. 2, а.с. 85-87) та зазначає в касаційній скарзі, 12.06.13, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Трейд Брідж" за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 7К-60С від 12.06.13, між ПАТ "КБ "Південкомбанк" (заставодержателем) та фізичною особою ОСОБА_4 (заставодавцем), а також між ПАТ "КБ "Південкомбанк" (заставодержателем) та фізичною особою ОСОБА_5 (заставодавцем) були укладені договори застави майнових прав на депозитний вклад № 73-60С/1 та № 73-60С відповідно, згідно яких заставодавці передали заставодержателю в заставу майнові права на депозитні вклади, що розміщені в ПАТ "КБ "Південкомбанк" в загальній сумі 500 000 грн.

Приписами ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" унормовано, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права (ст. 23 Закону України "Про заставу").

Пунктами 5.4 вказаних договорів застави сторони погодили, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про заставу", а саме: шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю права вимоги, що випливає із заставленого права.

У разі настання обставин, передбачених цим договором та відповідно до яких у заставодержателя виникає безумовне право на звернення стягнення за цим договором, сторони домовились, що право вимоги, що є предметом застави за цим договором, автоматично переходить до заставодержателя з моменту набуття останнім права на звернення стягнення на предмет застави за цим договором у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про заставу". При цьому, уступка права вимоги за основним договором здійснюється на підставі цього договору, і не потребує укладення сторонами будь-яких додаткових угод.

Після набуття заставодержателем права на звернення стягнення на предмет застави за цим договором, на підставі ст. 606 ЦК України, зобов'язання за цим договором, в межах заборгованості позичальника, припиняються і на підставі меморіального ордеру заставодержателем без будь-яких додаткових узгоджень із заставодавцем здійснюється списання коштів з рахунку, зазначеному в п. 1.2 цього договору, із зарахуванням цих коштів в рахунок виконання зобов'язань, забезпечених заставою.

Передбачене цим пунктом списання здійснюється заставодержателем відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій зазначеним договорам застави № 73-60С/1 та № 73-60С від 12.06.13, в сукупності з договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 7К-60С від 12.06.13, зокрема, щодо автоматичного набуття кредитором права на депозитні вклади заставодавців з моменту набуття ним права на стягнення боргу, будь-яка правова оцінка не надавалась, тому висновки судів про задоволення позову не можна вважати такими, що зроблені за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що є порушенням вимог ст. 43 ГПК України.

Автоматичний перехід права вимоги отримання депозитних грошових коштів по депозитному договору від вкладника до банку під час запровадження в банку тимчасової адміністрації та в процедурі ліквідації банку, не стосується черговості задоволення вимог кредиторів та не заборонений положеннями п.п. 4 п. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин сторін.

Оскільки передбачені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, надати належну правову оцінку договорам застави № 73-60С/1 та № 73-60С від 12.06.13, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Брідж" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28 квітня 2015 року у справі № 927/1806/14 скасувати.

3. Справу № 927/1806/14 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик