Рішення

від 26.01.2010 по справі 2-35/2010

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Христинівський районний суд Черкаської області

м. Христинівка, вул. Гагаріна, 27/6, 20000, (04745) 6-06-46

справа № 2-35-2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 р. Христинівський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Вітер Л.А.

при секретарі Бурбі Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Христинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Корпорації «Украгротех» про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.05.2009р. звернувся до суду з названим позовом і прохав стягнути з корпорації «Украгротех» на його користь заробітну плату за серпень 2006 р. в сумі 600 грн. та середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в сумі 19 200 грн.

В підтвердження своїх вимог вказав, що працював у відповідача до 03.09.2006р. В кінці серпня він подав заяву про звільнення з роботи з 01.09.2006 р., але продовжував виконувати свої обов*язки до 03.09.2006р. 03.09.2006 р. відповідач повідомив його, що трудовий договір з ним розірвано. До цього часу з ним не проведено розрахунку та не видано трудову книжку. Вважає, що невиплата заробітної плати сталась по вині відповідача.

22.06.2009р. позивач доповнив свої позовні вимоги і прохав стягнути з відповідача заробітну плату в сумі 893, 72 грн. з врахуванням індексу інфляції на день постановлення рішення суду, а також середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку з 01.09.2006р., а також зобов*язати відповідача видати на його ім*я трудову книжку та внести записи.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, а також прохав зобов*язати відповідача видати нову трудову книжку та внести до неї запис про період його роботи на даному підприємстві, поскільки трудова книжка була втрачена відповідачем.

Представник відповідача позову не визнала, посилаючись на те, що позивач був звільнений з роботи 01.09.2006р. і більше ніякої роботи не виконував до 03.09.2006р. Корпорація неодноразово повідомляла позивача про необхідність отримання ним розрахункових, але він не бажав їх отримати. Трудову книжку ОСОБА_1 при влаштуванні на роботу не надавав, тому запис в неї не був внесений. Також, після звільнення, трудової книжки про внесення в неї запису про роботу не надавав із таким питанням не звертався.

В судовому засіданні були допитані свідки:

-ОСОБА_2, яка пояснила, що працює у відповідача на посаді бухгалтера. 01.09.2006р. вона отримала наказ про звільнення відповідача з роботи, були нараховані розрахункові. 04.09.2006р. до неї приходив ОСОБА_1, вона йому пропонувала отримати розрахункові в той день і після цього разів 5, але він за отриманням розрахункових не звернувся.

-ОСОБА_3, який пояснив, що після звільнення ОСОБА_1 він приступив до обов*язків начальника охорони з 01.09.2006р. ОСОБА_1 на роботі не було, тому передачу зробили пізніше. Також він пояснив, що затримки заробітної плати ніколи не було.

-ОСОБА_4, яка пояснила, що працює у відповідача на посаді головного економіста. 01.09.2006р. ОСОБА_1 на роботі не був, він за цей день не табельований.

-ОСОБА_5, яка пояснила, що працювала у відповідача по 05.02.2006р. начальником відділу кадрів. Трудова книжка ОСОБА_1 у відділі кадрів була відсутня, тому вона

вимагала трудову книжку щоб зробити запис про роботу, але він її не надав, не звертався про видачу трудової книжки.

-ОСОБА_6, яка пояснила, що з 01.08.2001 р. працює у відповідача головним бухгалтером. ОСОБА_1 не звертався щодо виплати розрахункових. Вона його зустрічала в місті Христинівка і пропонувала зайти і отримати зарплату, але він не звернувся.

-ОСОБА_7, яка пояснила, що працює начальником Христинівського відділення банку «Аваль», і послуга по перерахуванню коштів на зарплатний рахунок являється платною, тому корпорація зарплату не перераховувала на рахунки/карточки/ працюючих.

В судовому засіданні були досліджені інші докази: видатковий касовий ордер на виплату зарплати ОСОБА_1 за липень 2006 р., банківські виписки від 25.06.2009р., 21.07.2009р. про перерахування та повернення заробітної плати ОСОБА_1 в розмірі 893, 72 грн., табеля обліку робочого часу за серпень 2006 р., договір про відкриття ОСОБА_1 поточного розрахунку 06.03.2009р. у ВАТ «ОСОБА_8 Аваль»,платіжна відомість за червень 2006 р., довідка з відділу статистики про відсутність заборгованості у відповідача по заробітній платі за 2006-2007р.р., повідомлення, направлені ОСОБА_1, про необхідність отримання розрахунку від 12.09. та 11.10.2006р., довідка про розмір заборгованості в сумі 893, 72 грн., довідка про середньомісячний заробіток ОСОБА_1, який становить 660грн.,копія наказу № 127-К від 01.09.2006р. про звільнення ОСОБА_1, особова карточка ф. Т-2, книга прийому і видачі трудових книжок, поштові повідомлення / а.с. 4./

Вислухавши сторони , свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення на підставі слідуючого.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача начальником відділу охорони і звільнений з посади 01.09.2006р.за власним бажанням, що стверджується наказом № 127- К від 01.09.2006р.

01.09.2006р. до роботи не приступав і на роботу не виходив ні 01.09.2006р., ні в послідуючі дні, що стверджується показами свідків, відсутністю його в табелях обліку робочого часу та відсутність наказу про оголошення 02 та 03 вересня 2006р. робочими днями. Середньомісячний заробіток позивача становить 660 грн., нараховані розрахункові в сумі 893,72 грн., які до цього часу ОСОБА_1 не отримав.

Трудова книжка ОСОБА_1 не отримана і записи в неї не внесені, поскільки трудова книжка ОСОБА_1 до відповідача не здавалась і він не звертався з нею з вимогою внесення записів про роботу, що стверджується показами свідків, особовою карточкою форми Т-2 на ОСОБА_1, записами в книзі обліку трудових книжок.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення, якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предъявления звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином, розрахункові позивач не отримав 01.09.2006р., поскільки був відсутнім на роботі в день звільнення, а в послідуючому не звертався за їх отриманням, що стверджується наведеними вище поясненнями свідків, письмовими доказами. Повідомлення, які надсилав ОСОБА_1 про необхідність видачі йому розрахункових, які отримала уповноважена особа «Розумовець» 03.03.09р. /а.с.4/, не може братись за доказ того, що ОСОБА_1 звертався і бажав отримати розрахункові, поскільки «Розумовець» в корпорації не працює і не працювала.

На підставі ст. 117 КЗпП суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи-по день постановления рішення , якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Як видно з матеріалів справи, пояснень свідків, пояснення самого позивача в судовому засіданні, то він відмовляється отримати розрахункові до вирішення справи в суді.

Так, вказані докази стверджують, що ОСОБА_1 всіма способами відмовляється отримати розрахункові з моменту звільнення і до цього часу шляхом відмови звернутись до відповідача і отримати вказані суми, про що йому повідомлялось до подачі заяви до суду, під час розгляду справи в суді, а також отримати належні суми на поштовому відділенні, коли ті йому були перераховані 21.07.2009р.

Все вказане свідчить, що вини відповідача у невиплаті розрахункових не мається, тому для корпорації не настає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України оплаті підлягає середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, якщо така затримка видачі трудової книжки перешкоджала працевлаштуванню працівника /п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06. 11. 1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів»/.

Доказів того, щ& позивач мав намір працевлаштуватись і затримка видачі трудової книжки перешкоджала працевлаштуванню позивач не надав і на ці обставини не посилався.

Відповідно до розділу І, IV « Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників при влаштуванні на роботу» працівники зобов*язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку, і при звільненні з роботи роботодавець зобов*язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесенним до неї записом про звільнення.

Вказане положення свідчить про те, що надати трудову книжку зобов*язаний працівник, незалежно від того чи він вперше працевлаштовується чи продовжує трудову діяльність.

Позивач працював і тому при працевлаштуванні на роботу повинен надати трудову книжку. Такої трудової книжки він не надав і не звертався про виписування нової трудової книжки у зв*язку з її втратою, що стверджується наведеними вище доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 повинен був звернутись до відповідача з вимогою внесення записів до його трудової книжки, а в разі її відсутності- із заявою. Заява розглядається і не пізніше 15 днів роботодавець видає іншу трудову книжку з написом «Дублікат» в правому верхньому кутку першої сторінки. При виписуванні трудової книжки або дубліката трудової книжки стягується з працівника сума її вартості.

Як видно з наведених вище доказів, то ОСОБА_1 трудової книжки для внесення в неї записів не надав, заяви про видачу дубліката трудової книжки до відповідача не подавав, тому вимоги позивача про видачу нової трудової книжки та внесення до неї записів являються безпідставними, не грунтуються на чинному законодавстві.

Таким чином , до задоволення підлягають вимоги про стягнення розрахункових в сумі 893, 72 грн. Інші вимоги не підлягають задоволенню, поскільки являються безпідставними.

Крім того, позивач пропустив строк для звернення до суду про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, передбачений ч.іст. 233 КЗпП України.

Так, позивач звільнений з роботи 01.09.2006р., про що знав 01.09.2006р., а звернувся до суду лише 18.05.2009р., тобто з пропуском трьохмісячного строку.

Глава XV КЗпП передбачає виняток щодо застосування строків звернення до суду, а саме «про стягнення належної заробітної плати», тому і правило ст. 238 КЗпП про право органу, який розглядає спір, постановити рішення про виплату працівникові належних йому сум без обмеження будь-яким строком застосовується за умови додержання строків звернення за вирішенням спору.

Таким чином, у виплаті середньомісячного заробітку необхідно відмовити також із підстав пропущення строків звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 58-60, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 233, 238, 47, 48 КЗпП України, суд-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з корпорації «Украгротех» на користь ОСОБА_1 893, В» 2 грн. розрахункових при звільненні 01.09.2006р. Допустити рішення в цій частині до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за їх безпідставності та у зв*язку з пропуском строків звернення до суду.

Стягнути з корпорації «Украгротех» 51 грн. держмита на користь держави та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення / УДК в Христинівському районі р/р 31212259700453 МФО УЄДРПОУ 22809127 в Черкаській області, код бюджетної класифікації 22050000/.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі неподання заяви про апеляційне оскарження у встановлений строк рішення набирає чинності.

Суддя: