Рішення

від 26.08.2010 по справі 21/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2010 р. Справа №21/78

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопромсервіс", м. Полтава, 36014, вул. Ливарна,11

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 8930,81 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.01.2010 р.;

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 8930,81 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за Договором оренди автонавантажувача від 01.01.2007р., в тому числі 7000,00 грн. боргу, 713,28 грн. пені, 778,50 грн. інфляційних нарахувань, 439,31 грн. 3% річних, 5000,00 грн. витрат на правову допомогу, 200,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Від позивача надійшла заява № б/н від 15.06.2010р. (вх. № 08412д від 15.06.2010р.) про збільшення розміру позовних вимог, якою позивач прохає збільшити суму основного боргу з 7000,00 грн. до 9500,00 грн., інші позовні вимоги не змінено.

Суд розглянув та прийняв заяву до розгляду.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає з мотивів, наведених у позові та заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з"явився, повідомлений про час та місце проведення судового засідання за адресою: 36028, АДРЕСА_1 згідно ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, письмовий обґрунтований відзив на позовну заяву, докази сплати боргу не надав.

Суд вважає доцільним розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопромсервіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди автонавантажувача балансовою вартістю 52000 грн.

На виконання умов вказаного Договору Позивач передав вказане майно Відповідачу, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01.01.2007р.

Відповідно до п.2.3.2 Договору Відповідач зобов"язався вносити орендну плату шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Позивача авансом за один місяць у строк до п"ятого числа розрахункового місяця.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань в частині своєчасної сплати орендної плати за користування одержаним майном, позивач був змушений звернутись до господарського суду з позовом про повернення майна з чужого володіння, стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.01.2009р. вимоги позивача були визнані правомірними, обґрунтованими та були задоволені в повному обсязі.

На момент звернення до суду автонавантажувач позивачу повернуто не було, що свідчить про подальше його використання відповідачем в своїй господарській діяльності.

З зазначеного вище вбачається, що на об"єкт оренди та правовідносини сторін по даній справі продовжують діяти умови вказаного Договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.764, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідач повинен сплатити орендну плату за користування майном на умовах п. 3.1 Договору, а саме: 500 грн. 00 коп. за місяць починаючи з 28.10.2008р. (дата по яку було стягнуто заборгованість по орендним платежам рішенням господарського суду Полтавської області від 29.01.2010р. у справі № 22/254) до моменту звернення до суду з позовом. Сума заборгованості по оренді автонавантажувача станом на 01.05.2010р. становить 14 міс. х 500 грн. = 7000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.5 Договору, за прострочення орендарем повернення орендодавцеві об"єкт оренди, позивачем нарахована відповідачеві пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від місячного орендного платежу за кожен день прострочення у сумі 713 грн. 28 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення із відповідача суми інфляційних нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 778 грн. 50 коп.

Керуючись ст. 625 ЦК України на грошову заборгованість відповідача додатково нараховані 3% річних за весь період часу прострочення ним грошового зобов"язання у сумі 439 грн. 31 коп.

Суд розглянув позовну вимогу позивача про стягнення пені за період з 05.11.2008р. по 02.05.2010р. в розмірі 713,28 грн.

Положенням ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано. А тому позивачем використано невірний період нарахування пені.

Суд провів власний розрахунок пені за період з 05.11.2008р. по 07.05.2009р. (183 дні), яка становить 211,71 грн., в тому числі: за період з 05.11.08р. по 05.12.08р. - 9,84 грн. (з суми боргу 500 грн.); за період з 05.12.08р. по 05.01.09р. - 20.34 грн. (з суми боргу 1000,00 грн.); за період з 05.01.09р. по 05.02.09р. - 30,58 грн. (з суми боргу 1500,00 грн.); за період з 05.02.09р. по 05.03.09р. - 36,82 грн. (з суми боргу 2000,00 грн.); за період з 05.03.09р. по 05.04.09р. - 50,96 грн. (з суми боргу 2500,00 грн.); за період з 05.04.09р. по 05.05.09р. - 59,18 грн. (з суми боргу 3000,00 грн.); за період з 05.05.09р. по 07.05.09р. - 3,99 грн. (з суми боргу 3033 грн.).

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Позивачем не доведено доцільності та розумної необхідності стягнення витрат на оплату послуг адвоката. Крім того суд з урахуванням обставин справи вважає пред"явлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. явно завищеним, неспіврозмірним з ціною позову. Позивачем не надано доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. № 01-8/973 " Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права ".

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст. 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позовні вимоги доведені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р 26001713251 в філії ВАТ "МТБ" в м. Полтава, МФО 331973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопромсервіс" (м. Полтава, 36014, вул. Ливарна,11, р/р 2600401642465 в філії "Укрексімбанка" в м. Полтава, МФО 331649) - 9500,00 грн. боргу, 211,71 грн. пені, 778,50 грн. інфляційних нарахувань, 439,31 грн. 3% річних, 206,41 грн. державного мита, 109,3 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В інші частині позовних вимог відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам у справі за адресами, вказаними у вступній частині рішення.

Суддя Тимченко Б.П.