Рішення

від 02.09.2010 по справі 2-167-10

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 2-167-10

2-167-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Смілянець А.ГІ

при секретарі МузичукЛ.В.

за участю адвоката Кулинич 0.1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради, Уманського РЕУ-3, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки і піклування Уманської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним, визнання права власності на 1/2 квартири в порядку спадкування, усунення перешкод в користуванні об`єктом приватної власності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уманської міської ради, Уманського РЕУ-3, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки і піклування Уманської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним, визнання права власності на 1/2 квартири в порядку спадкування, усунення перешкод в користуванні об`єктом приватної власності.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державний нотаріусом Уманської міської держнотконтори 13.12.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за №2-417 він являється власником 1/2 квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 загальною площею 30,7 кв.м. розташованої на 2-му поверсі 5-поверхового будинку, яке видано йому в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . З тексту зазначеного свідоцтва про право на спадщину йому стало відомо, що 1/2 квартири йому належала на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом житлового господарства виконкому Уманської міської ради 10.03.2005р. САА 223966, зареєстрованого в БТІ м. Умані за № 6718, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 212384425 від 12.12.2008 р., реєстраційний номер НОМЕР_1 . Співвласником другої половини квартири згідно цього свідоцтва являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Вважає, що свідоцтво про право власності на квартиру в частині належності 1/2 квартири в АДРЕСА_1 ОСОБА_5 слід визнати недійсним. ОСОБА_4 після смерті його дружини ОСОБА_6 в 2001 році являвся наймачем однокімнатної квартири в АДРЕСА_1 та проживав в квартирі одноособово до смерті. Відповідно до ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду » введеного в дію постановою Верховної Ради України за № 2483-12 від 19.06.1992р. ОСОБА_4 мав право приватизувати у свою власність всю квартиру. Однак дочка його померлої дружини ОСОБА_2 бажавши привласнити 1/2 квартири надала органу приватизації відділу житлового господарства виконкому Уманської міської ради завідомо неправдиві відомості, що її син ОСОБА_5 являється членом сім`ї ОСОБА_4 , тому при видачі свідоцтва про право на житлову квартиру від 10.03.2005р НОМЕР_2 були включені два співвласники квартири: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Таке визначення членства сім`ї малолітнього ОСОБА_5 є не відповідним вимогам Закону. Згідно з ч.1 ст.5 зазначеного Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду » до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі разом з наймачем, або за якими зберігається право на житло. ОСОБА_5 не відповідав цьому визначенню члена сім`ї ОСОБА_4 . Відповідно до ст.,17 ч.2 ЦК України в редакції 1963 р. місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п`ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків / усиновителей / або опікунів. ОСОБА_4 не призначався опікуном ОСОБА_5 . ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 , перебувала на квартирному обліку на пільговій черзі, оскільки крім ОСОБА_5 у неї малося ще двоє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На засадах багатодітної сім`ї ОСОБА_2 з розрахунку на дітей отримала 3-кімнатну квартиру в АДРЕСА_2 11.03.2006 року, однак діючи з притаманною їх схильністю до обману, оформила квартиру лише на себе та продала її. Є підстави вважати, що такої правової операції з квартирою було можливо при сприянні відповідних посадових осіб. Фактично ОСОБА_2 отримала державну квартиру з розрахунку і на сина ОСОБА_5 та збула її. Тому включення ОСОБА_5 в приватизацію квартири по АДРЕСА_1 означає що дитина ОСОБА_2 була включена в приватизацію двічі, що суперечить ч.5 ст.5 ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду », де зазначено, що кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно один раз. Між тим незалежно від проведення за участю ОСОБА_2 двох приватизаційних дійств ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2004 року проживав постійно в сім`ї матері ОСОБА_2 в с. Гіолянецьке Уманського району в житловому будинку, належному їй на праві приватної власності по АДРЕСА_3 . Як член сім`ї матері ОСОБА_5 був облікований в по господарській книзі сільської ради. На підтвердження цієї обставини ОСОБА_2 отримувала довідки в Полянецькій сільській раді та пред`являла їх в управління праці та соціального захисту населення Уманської райдержадміністрації, отримуючи допомогу відповідно до ЗУ « Про державну допомогу сім`ям з дітьми ». Отже, свідоцтво про право власності на житло видане відділом житлового господарства виконкому Уманської міської ради 10.03.2005 року НОМЕР_2 в частині належності ОСОБА_5 1/2 квартири в АДРЕСА_1 слід визнати недійсним як не відповідним вимогам закону та виданим внаслідок обману. ОСОБА_4 мав право на приватизацію всієї квартири. Видачею свідоцтва на 1/2 квартири на ім`я ОСОБА_5 порушено його право на приватизацію другої половини квартири. Відповідно до ст..1218 ЦК України в редакції 2003 року до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. З визнанням свідоцтва про право на 1\2 квартири на ім`я ОСОБА_5 , яка розташована в АДРЕСА_1 недійсним, за ним в порядку спадкоємства після смерті ОСОБА_9 слід визнати право власності на цю частину квартири. Трирічний строк звернення в суд з позовом за захистом права пропущено з поважної причини. Про наявність свідоцтва про право власності на житло від 10.03.2005 року, в яке включений ОСОБА_5 , йому стало відомо з отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом 13.12.2008 року. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Уманської міської ради Белак Р.В. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона особисто спілкувалася з ОСОБА_4 і він сам настояв на тому, щоб квартиру приватизувати з малолітнім ОСОБА_10 . ОСОБА_10 з дитинства проживав з дідусем, так як у його матері ОСОБА_11 другий шлюб. ОСОБА_2 рішенням Уманської міської ради було надано житлове приміщення незакінчене будівництвом по АДРЕСА_4 , яке Лисак продала, оскільки не мала грошей на завершення будівництва та купила собі будинок в с. Гіолянецьке, а ОСОБА_10 проживав з дідусем.

Представник РЕУ-3 Черевко В.П. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що факт проживання ОСОБА_10 з дідусем, встановлювався, виходила на місце паспортистка, опитувала сусідів.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що спірна квартира АДРЕСА_5 згідно ордера №387 від 09.08.1974 року була надана їй із матір`ю ОСОБА_12 на склад сім`ї 2 особи. У лютому 1987 року мати реєструвала шлюб із ОСОБА_4 , який, після розірвання шлюбу із матір`ю ОСОБА_1 , залишає сім`ї із трьох осіб двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 і у березні 1987 року реєструється за місцем проживання в нашій однокімнатній квартирі. їй на той час було 17 років. У 1993 році вона народила сина і як одинока мати, проживала із батьками у вище вказаній квартирі однією сім`єю . Хлопчику на честь дідуся дали ім`я ОСОБА_10 . ОСОБА_13 і мама допомагали їй ростити і виховувати сина. У 2001 році померла її мати. Рішенням виконкому №320 від 14.06.2001 року за її згодою, враховуючи волю матері, договір найму на квартиру переоформляється на ОСОБА_4 і сім`я продовжує проживати у квартирі до жовтня 2004 року. Після народження сина вона стала на чергу у міськвиконкому на покращення житлових умов. У 2003 році за місцем роботи у неї з`явилася можливість отримати приміщення у бувшому гуртожитку по АДРЕСА_4 для переобладнання під житло. Розпочавши будівельні роботи, із-за відсутності коштів вона не могла їх закінчити і змушена була продати. Квартири після переобладнання не приватизувались, а власникам видавались свідоцтва на право власності. Тому її син ОСОБА_10 участі у приватизації житла, як стверджує позивач, за даною адресою не приймав. У жовтні 2004 року вона разом із дочками від новоствореного шлюбу ОСОБА_14 та ОСОБА_15 виписується у подарований їй будинок в с. Полянецьке.

Про даний факт свідчить талон зняття із реєстраційного обліку за місцем проживання від 12.10.2004 року, який є у справі. Син ОСОБА_10 за їхньою із дідусем спільною згодою залишається проживати у квартирі АДРЕСА_5 , де проживав із самого народження. У грудні 2004 року ОСОБА_4 виявив бажання приватизувати житло. Він звернувся до органу приватизації із заявою передати їм із ОСОБА_10 у приватну спільну сумісну власність вказану квартиру, яку займав разом із її сином на умовах найму. До заяви ОСОБА_4 додав довідку про склад сім`ї із двох осіб: він та її син ОСОБА_10 . Сам заявник підтвердив існування такої сім`ї. Копії довідки і заяви знаходяться у матеріалах справи. Відповідно до поданих документів на підставі розпорядження органу приватизації видане 10.03.2005 року свідоцтво про право спільної сумісної власності (серія НОМЕР_2 ) на вказану квартиру на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . З моменту видачі свідоцтва по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 не піднімав питання про незаконність приватизації, жив дружно із ОСОБА_10 . Дітям ОСОБА_4 від першого шлюбу ОСОБА_16 та ОСОБА_17 було відомо про факт приватизації квартири за участю її сина, але претензій вони не мали. 07.06.2008 року батько помирає. Вони з ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , враховуючи той факт, що її син ОСОБА_10 не міг вступити у спадщину самостійно, так як не були документально оформленні родинні відносини, досягли домовленості про те, що ОСОБА_16 вступить у спадщину, а потім переоформить батькову частину на ОСОБА_19 . Ними спільно із ОСОБА_16 були підготовлені необхідні документи в БТІ. Після цього з невідомих їй причин, позивач відмовився це робити, а надалі подав позов до суду , щоб іще заволодіти іншою частиною квартири. Позивач «стверджує, що вона здійснила обман. Це зовсім не відповідає дійсності, тому що вони із батьком жили дружно, допомагали у всьому одне одному. Щодо отримання державної допомоги на дітей, то вона не залежить від місця проживання матері і поскільки вона була зареєстрована в с. Полянецьке вона її отримувала за місцем реєстрації. Всі надані державою кошти використовувала за призначенням і турбувалась про всіх своїх дітей однаково. Вважає приватизацію житла законною і просить суд захистити права її неповнолітнього сина ОСОБА_10 та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона являється рідною сестрою ОСОБА_1 , після того як батько пішов із сім`ї, він їм з мамою залишив 12-х кімнатну квартиру, платив аліменти на їх утримання, знали, що батько одружився з іншою жінкою, і що в неї є дочка. Знали про народження ОСОБА_20 та те, що батько його любив. Вона ніяких і претензій до квартири по вул.. Ж.Революції не має та не розуміє позивача. їхня рідна мати квартиру І продала і поділила між ними гроші, після смерті батька вони дізналися, що мають право на іншу частину квартири. Вона з ОСОБА_21 перебуває у дружніх відносинах, по даному питанню у них була розмова, де всі дійшли згоди та брат пообіцяв, що подарує свою частину квартири ОСОБА_22 . Просить : залишити право власності на квартиру по АДРЕСА_7 за ОСОБА_23 .

Представник органу опіки і піклування Калінчак А.М. в судовому засіданні позов не визнала та просила в частині позовних вимог, що йдеться про малолітнього залишити за ним право власності на 1/2 частину квартири, інше на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка, так як з матір`ю ОСОБА_11 разом вселялися до квартир, товаришували. Тоді з`явився ОСОБА_4 , у ОСОБА_21 народився хлопчик ОСОБА_25 . Лариса вийшла заміж та пішла проживати в інше місце, а ОСОБА_25 залишився проживати з батьками ОСОБА_21 . Коли померла мати ОСОБА_21 , ОСОБА_25 проживав з дідусем, він фактично все життя прожив з дідусем та бабусею, доглядав за дідусем. На даний час в квартирі проживають знайомі ОСОБА_21 та ОСОБА_25 .

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що сім`ю ОСОБА_21 та її мами знає з 1973 року. Його батьки проживали в кв. АДРЕСА_8 ОСОБА_27 ростила ОСОБА_21 , а тоді вийшла заміж за ОСОБА_4 , вони добре жили. У Лариси народився син, якого назвали в честь діда ОСОБА_10 , вона тоді проживала з батьками. Потім ОСОБА_21 вийшла заміж, а ОСОБА_25 залишився проживати з батьками. Коли тьотя ОСОБА_28 була жива, то хотіла, щоб квартира залишилася ОСОБА_22 . Як батько захворів ОСОБА_21 за ним доглядала. Коли квартиру приватизовували, то ОСОБА_25 жив в ній, він фактично там виріс.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_28 - мати ОСОБА_21 працювала на ЖБ1, і звідти получила квартиру, сама виховувала дитину. Тоді ОСОБА_28 одружилася, пізніше у ОСОБА_21 народився син ОСОБА_25 , вони разом жили в однокімнатній квартирі. Коли ОСОБА_28 померла ОСОБА_25 залишився проживати з дідом. ОСОБА_21 вийшла заміж і проживала окремо, купила будинок в с. Полянецьке, але ОСОБА_25 був частіше у діда.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснила, що стосується приватизації, то ОСОБА_2 хотіла судитися з ОСОБА_4 , після того як померла мати, щоб по справедливості поділити майно. ОСОБА_13 дуже любив сина ОСОБА_31 і запропонував забрати його до себе.

приписати, щоб у нього була його частина. Лариса з двома дітьми виписалася, а Рому приписали. Із жовтня 2004 року ОСОБА_2 в квартирі ОСОБА_4 не проживала.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснив, що сім`я ОСОБА_11 купила будинок в с. Полянецьке у 2004 році, головою двору записано ОСОБА_2 . Спочатку були вписані всі крім ОСОБА_10 , ОСОБА_11 говорила, що в неї є син, який вчиться у 14 школі та проживає з дідусем у м. Умані. Він особисто дописав ОСОБА_10 не попросивши ніяких довідок підтвердження. Надавав довідку на отримання субсидії, точної дати не пам`ятає. Якщо він підписував довідку про склад сім`ї в якій записаний ОСОБА_10 , то він проживав в селі з матір`ю. На сьогоднішній день ОСОБА_10 проживає з матір`ю.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 являється їй зятем, а його батько ОСОБА_10 - сват, знайомі 15 років. Ще тільки як діти одружилися сват спитав чи можна приходити в гості і вони підтримували дружні відносини. Коли родився внук разом купували коляску, справляли родини, христини. Дачу купили коло свата, щоб частіше спілкуватися. Дача була запущеною, то в основному він нею займався. Коли військова частина розпалася ОСОБА_16 перевели і йому далеко було добиратися до нової роботи, то батько навіть пропонував пожити в нього. Після смерті жінки сват привів додому іншу жінку молоду, але вона була не довго. Сват не міг жити сам і підбирав собі жінок. ОСОБА_34 знаю, коли ще була жива бабуся він був у них, а потом не бачила його. На різдвяні свята після смерті жінки, були у свата, то ОСОБА_19 не бачили. За 15 років Карбовського Рому бачила три рази. Сват помер при ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_36 знає 10 років, вони куми. Знала і батька ОСОБА_16 . Вона торгує на базарі рибою і часто карасиків завозила, знає яку рибу любив батько. В квартирі батька ОСОБА_16 була, то ознак, що гам проживає дитина, не бачила і самої дитини теж не бачила. Відносини у ОСОБА_16 з батьком були хороші.

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в сільській раді секретарем з 1977 року. В кінці 2004 року в село прибула сім`я ОСОБА_11 . Під час вселення записували хто вселявся конкретно, і малось на увазі, що ОСОБА_5 проживав разом з матір`ю, де він проживав на той час вона не знає. Відразу він записаний не був, його вписали потім, вписав його голова сільської ради, сказавши їй, що якщо він є в складі сім`ї, то він повинен бути записаний. Справки про склад сім`ї для отримання субсидії видавались на протязі 6 років, в цих довідках в складі сім`ї ОСОБА_5 був вказаний. Зараз сім`я ОСОБА_11 проживає в селі, де проживає ОСОБА_10 вона не знає. В по господарській книзі стоїть підпис чи ОСОБА_11 чи її чоловіка.

Згідно довідки КП « Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» Уманський виробничий відділок кв. АДРЕСА_9 .Революції зареєстрована за: ОСОБА_23 1/2 частина на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом житлового господарства Уманської міської ради №15729 САА 223966 від 10.03.2005 року; ОСОБА_1 '/г частина на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину виданого Уманською державною нот конторою 30.01.2009 року р.№ 2-417 ( взамін втраченого свідоцтва про право на спадщину, виданого Уманською міською держнотконторою 13.12.2008 року р.№2-6902).

Таким чином в судовому засіданні встановлено:

Згідно наданого в судове засідання копії ордеру №387 від 9.08.1974 року, спірна однокімнатна квартира АДРЕСА_5 , була надана ОСОБА_38 на склад сім`ї з двох чоловік, неї та дочки ОСОБА_39

ОСОБА_4 та ОСОБА_38 одружились 26.02. 1987 року та проживали в спірній квартирі разом із дочкою ОСОБА_38 , ОСОБА_39

ОСОБА_12 померла в м. Умані ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно рішення Уманського міськвиконкому від 14 червня 2001 року №320 було вирішено переоформити договір найму ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5 , однокімнатну, житловою площею 16,1 м.кв. на склад сім`ї: він, дочка ОСОБА_2 , син - ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_7 , в зв`язку зі смертю дружини - ОСОБА_12 на підставі поданої заяви та по спільній згоді членів сім`ї.

Згідно виписки з домової книги виданої РЕУ-3 м. Умані за вересень 2002 року в спірній квартирі зареєстровано ОСОБА_4 1937 року народження, наймач квартири; ОСОБА_2 1970 року народження - нерідна дочка ; ОСОБА_5 1993 р.н.- син дочки, ОСОБА_7 1996 р.н - дочка дочки; ОСОБА_8 2001 р.н. - дочка дочки.

Будучи зареєстрованою в спірній квартирі ОСОБА_2 в 1996 році одружується , проживала з її ж слів з чоловіком і дітьми дочкою ОСОБА_14 1996 р.н. та дочкою ОСОБА_15 2001 р.н. по квартирах, в спірну квартиру приходила жити, тоді як її ображав чоловік , з її слів ОСОБА_5 весь час проживав в спірній квартирі.

Згідно рішення Уманського міськвиконкому від 12 червня 2003 року « Про передачу в комунальну власність та реконструкцію житлового будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_2 виділено на 5 поверсі 5 кімнат площею 103 кв.м. під реконструкцію в трьох кімнатну квартиру.

Згідно договору позики від 17 серпня 2004 року ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_40 43460грн., вказану суму зобов`язалась повернути до 1 січня 2005 року. Зі слів ОСОБА_2 не маючи коштів на проведення реконструкції виділеної квартири вона позичила у ОСОБА_40 вищезазначені кошти для придбання іншого житла і першого вересня цього року придбала будинок в АДРЕСА_3 , оформивши дану угоду договором дарування, що підтверджується договором дарування житлового будинку від 1 вересня 2004 року.

Згідно договору купівлі - продажу від 11 травня 2006 року ОСОБА_2 продала ОСОБА_40 квартиру АДРЕСА_10 . Квартира , що відчужується за цим договором упорядкована, трикімнатна, загальною площею 104.7 кв.м, в тому числі житловою площею 69,2 м.кв., розташована на 5 поверсі п`ятиповерхового будинку. Квартира належить продавцеві на праві приватної власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ№634111, виданого відділом житлового господарства виконавчого комітету Уманської міської ради 30 березня 2006 року.

Заявою на ім`я начальника РЕУ -3 м. Умані від 12.10 2004 року ОСОБА_2 просить виписати зі спірної квартири її з двома дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а ОСОБА_41 залишити для приватизації квартири, на даній заяві є згода ОСОБА_9 .

Згідно акту РЕУ-3 від 13.10.2004 року , складеного зі слів сусідів, в спірній квартирі проживали з 2004 року ОСОБА_4 1937 р.н. та ОСОБА_5 1993 р.н( син ОСОБА_2 - одинокої матері).

Згідно довідки РЕУ-3 датованої груднем 2004 року в кв. АДРЕСА_5 зареєстровані ОСОБА_42 1937 р.н.- наймач та ОСОБА_5 1993 року народження -онук.

Згідно заяви №1 від наймача квартири ОСОБА_43 , що проживає в кв. АДРЕСА_5 просить оформити передачу в приватну спільну - сумісну власність квартиру, яку він займає з членами сім`ї. Заява написана на бланку , тим же почерком , що довідка про склад сім`ї, слова « в приватну спільну сумісну власність , що займаю з членами сім`ї підчеркнуті, підписи наймача ОСОБА_9 на заяві стоять у двох місцях.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого відділом житлового господарства від 4.02.2005 року власниками квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_42 , ОСОБА_5 , форма власності спільна сумісна.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть виданого 7 червня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції. ОСОБА_42 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 13 грудня 2008 року державним нотаріусом Уманської нотаріальної контори Кравчук Т.І., ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , яке складається з '/г частини квартири АДРЕСА_5 .

Згідно довідки Полянецької сільської ради Уманського р-ну ОСОБА_2 дійсно зареєстрована в АДРЕСА_3 з 6.11.04 року по даний час в будинку, що належить їй на праві власності і склад її сім`ї слідуючий: ОСОБА_5 - син, ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки : ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9 . Підстава видачі довідки: по господарська книга за 2005-2010р.р.та 2000-2004р.р.

Згідно довідки Полянецької сільською ради від 25.01.2010р„ виданої на запит начальника відділу житлового господарства Уманського міськвиконкому , ніяких підтверджуючих документів, крім усного повідомлення , про місце проживання ОСОБА_41 1993 р.н. в м. Умані разом з дідусем , ОСОБА_2 не надавалось.

Згідно довідки у справах дітей Уманської Районної держадміністрації ОСОБА_5 1993 р.н. на первинному обліку служби у справах дітей не перебуває гак, як не має статусу дитини -сироти, дитини позбавленої батьківського піклування . Тому призначення опіки над ним неможливе.

Згідно довідки ВАТ «Уманьгаз»№1101 від 3.08.2009 року в кв. АДРЕСА_9 .Революції 67 газовий лічильник не встановлено. Нарахування проводилось за 2004 - 2008 р.р. на 1 одну особу. З 1.05.2009 року нарахування проводиться на дві особи.

Згідно відповіді директора Полянецької ЗОШ-1-111 ступенів , на запит адвоката Кулинич 0.1. від 19.11.2009 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно навчався в Полянецькій ЗОШ 1-І 1 1 ступенів Уманської районної ради в 2004- 2005 навчальних роках.

Згідно відповіді директора Полянецької школи від 26.01.10р. на запит начальника відділу житлового господарства Уманського міськвиконкому ОСОБА_44 ,за період навчання в Полянецькій ЗОШ 1-111 ступеня з 1.09.2004 року по 17.08.2005 року учня ОСОБА_41 умови проживання не перевірялись , так як сім`я його вважалась благополучною. Зі слів матері знали, що син їздить до школи з м. Умані від дідуся.

Згідно довідок Управління праці та захисту населення Уманської райдержадміністрації № 1339/01-04 від 26.08.2009 року та № 452/01-02 від 22.03.2010р. ОСОБА_2 жителька с. Полянецьке Уманського р-ну перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Уманської райдержадміністрації та відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» отримує допомогу на дітей одиноким матерям , на ОСОБА_41 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1.04.2005 року по теперішній час. Відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям « отримувала допомогу з 1.03.2005 року по 28.02.2007 року, з 1.02.2008 року по 31.07.2008 року та з 1.04.2009 р. по теперішній час.

Протягом 2005-2006 років надавала довідки про склад сім`ї з чотирьох осіб - ОСОБА_2 , син- ОСОБА_5 1993 р.н., дочка ОСОБА_7 1996 р.н., дочка ОСОБА_8 2001 р.н.

Оглядом по господарських книг №3 на 2006 - 2010 роки та № 8 на 2001 - 2005р.р. Полянецької сільської ради встановлено, що з 6.11.2004 року в АДРЕСА_3 прибула ОСОБА_2 в складі її сім`ї значаться син- ОСОБА_5 1993 р.н., дочка ОСОБА_7 1996 р.н., дочка ОСОБА_8 2001р.н. . Крім того при огляді даних книг встановлено, що за даною адресою разом з ОСОБА_2 проживає її чоловік, який проживає без реєстрації, що підтверджено його підписами в погосподарскій книзі та поясненням самої ОСОБА_2 .

На даний час в спірній квартирі проживають знайомі відповідачки ОСОБА_2 та періодично ОСОБА_5 , що підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_2 .

Згідно ч.І ст.5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім`ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі разом з наймачем , або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до ч.2 ст.17 ЦК України в редакції 1963 року місцем проживання неповнолітніх, що не досягли 15 років , а бо громадян, які перебувають під опікою , визнається місце проживання їх батьків /усиновителів / або опікунів.

Згідно ч.З ст. 29 ЦК України в редакції 2003 року місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків( усиновлювачів) або одного з них , з ким вона проживає, опікуна , або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає , якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між , дитиною та батьками, усиновлювачами, (опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опіки.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає за можливе відновити строк позовної давності для звернення ОСОБА_45 до суду, так як про приватизацію спірної квартири йому стало відомо в 2008 році, коли отримував свідоцтво про право на спадщину за законом, належних доказів, що спростовують твердження позивача , відповідачами суду не надано.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, інших учасників процесу, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В частині визнання свідоцтва про право власності на житло, виданого відділ житлового господарства виконкому Уманської міської ради 10.03.2005 року НОМЕР_2 зареєстрованого в БТІ м. Умані за № 6718 в частині належності Уг квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_5 позов підлягає задоволенню , так як в судовому засіданні встановлено , що ОСОБА_5 не міг бути членом сім`ї наймача ОСОБА_9 , так як на час приватизації постійно не проживав в спірній квартирі. Згідно діючого на час приватизації закону місцем проживання неповнолітнього в віці від 10 до 14 років є місце проживання його батьків, або одного з них. На час проведення приватизації спірної квартири ОСОБА_5 , якому виповнилось 11 років, навчався в ЗОШ 1-111 ступенів с. Полянецьке з 1 вересня 2004 року, в якому його мати ОСОБА_2 придбала 1 вересня 2004 року житловий будинок по АДРЕСА_4 , як встановлено в судовому засіданні за кошти, які вона отримала від ОСОБА_40 як позику, а фактично як плату за отриману нею на весь склад сім`ї трьох кімнатну квартиру , в тому числі і з розрахунку на неповнолітнього ОСОБА_41 , що є логічним, так як мати при переїзді на нове місце проживання перевела і ОСОБА_10 в школу по місцю свого і його проживання. Проживання ОСОБА_41 в с. Гіолянецьке Уманського р- ну підтверджується по господарськими книгами Полянецької сільської ради і довідками про склад сім`ї, які з 2005 року по теперішній час видає Полянецька сільська рада для отримання ОСОБА_2 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, ні одна з цих довідок ОСОБА_2 оскаржена не була, а направлялась нею в Управління праці та соціального захисту населення Уманської райдержадміністрації для отримання допомоги, яку вона отримувала і отримує. Крім того свідки ОСОБА_46 , ОСОБА_26 та ОСОБА_29 , на підставі свідчень яких був складений акт РЕУ№3 м. Умані в 2004р. про нібито постійне проживання ОСОБА_41 в спірній квартирі на час її приватизації, в судовому засіданні пе змогли підтвердити факт постійного проживання ОСОБА_41 в спірній квартирі, а їх свідчення про те, що часто бачили ОСОБА_10 в спірній квартирі не можуть підтвердити його постійне там проживання. Свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_35 в судовому засіданні підтвердили, що часто буваючи в квартирі ОСОБА_9 після смерті його дружини , слідів проживання в квартирі дитини не бачили так як не бачили і самого ОСОБА_10 . В підтвердження своїх слів про те, що ОСОБА_10 нібито постійно проживав в спірній квартирі з часу народження і по теперішній час, ОСОБА_2 не надала суду достатніх доказів. Реєстрація його в цій квартирі ніким не оспорюється , так як він був зареєстрований за місцем спочатку проживання а потім реєстрації своєї матері ОСОБА_2 , яка з 1996 року, з її ж слів, в спірній квартирі не проживала постійно, так як вийшла заміж і проживала по найманих квартирах, а в 2004 році знявшись з реєстрації разом з двома дітьми, а ОСОБА_10 з реєстрації не зняла з ціллю приватизувати на нього частину квартири, що підтверджується її заявою.

Суд вважає, що в частині визнання за позивачем права власності на Уг спірну частину квартири в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_4 слід відмовити, так як на час відкриття спадщини спірна частина квартири ОСОБА_4 пе належала на праві приватної власності.

В частині зобов`язання ОСОБА_2 не чинити позивачеві перешкод в здійсненні права володіння та користування квартирою в АДРЕСА_5 позов підлягає задоволенню, так як в судовому засіданні вставлено , що позивач є власником 'А частини спірної квартири згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом . спадкове майно він отримав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , а відповідачка ОСОБА_2 в спірну квартиру поселила свої знайомих, які з її слів там проживають, що заважає позивачу розпоряджатись та користуватись його частиною квартири .

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 1 1,16,29,328,203,215,230, 267,319,328,391,1221, 1222,1261,1268,1296 651,652,653 ЦК України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 10,11,60,209,212,213-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відновити строк звернення ОСОБА_1 до суду.

Визнати свідоцтво про право на житло видане відділом житлового господарства виконкому Уманської міської ради 10.03.2005 року НОМЕР_3 , зареєстроване в БТІ м. Умані за №6718 в частині належності 1/2 частини квартири АДРЕСА_9 .Револіції 67 ОСОБА_5 недійсним та відмовити ОСОБА_1 в визнанні за ним права власності на цю'1/2 частину вказаної квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні кв. АДРЕСА_5 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської обл. через суд першої в 10 денний строк з дня його проголошення.

Головуючий: А.П. Смілянець