Постанова

від 29.03.2007 по справі 36/116

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/116

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2007                                                                                   Справа № 36/116  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:   В.І.Крутовських (доповідач)

суддів:    А.К.Дмитренко , А.Є.Прокопенко.

при секретарі судового засідання: Врона С.В,

За участю представників сторін:

від позивача: Дубиніна, довіреність №б/н, від 14.06.05р, представник

від відповідача: Богуславська Т.О. довіреність №49567/10/10-039, від 06.12.06р., гол.держподатіснпектор,

від відповідача: Домніна С.В., довіреність №248/10/10-30, від 10.01.07р., заст..нач.юр.відділу

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  31.05.05р.   у справі № 36/116

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй", м.Дніпропетровськ 

до  державної податкової інспекції у Жовтневому районі, м.Дніпропетровськ.

про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000502301/0.

Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області   від  31.05.2005 р.  у  справі № 36/116 суддя Кожан М.П. у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй»м.  Дніпропетровськ   до   Державної   податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним повідомлення –рішення відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй», м.Дніпропетровськ, не погодившись з рішенням господарського суду, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк подання скарги, скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у відзиві на апеляційну скаргу посилається на необґрунтованість вимог позивача, викладених у скарзі, і просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, і відповідача відзиві на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню з наступних підстав.

Оскаржуючи рішення господарського суду, позивач посилається в апеляційній скарзі на те, що «… дане рішення було прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому воно є незаконним… Доводи, наведені в Акті перевірки та в рішенні суду, спростовуються наступним:… жодна норма законодавства не передбачає того, що до валових витрат підприємство може відносити тільки витрати на той товар, який згодом був реалізований з отриманням доходу, як це вказано в Акті перевірки. Навпаки, п. 5.1 Закону («Про оподаткування прибутку підприємств в Україні») встановлює, що валові витрати виробництва і обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які отримуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Таким чином, Закон встановив тільки одне обмеження для віднесення до складу валових - це використання придбаного товару в своїй господарській діяльності. Інших обмежень немає. П. 5.2.1 Закону передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)… законодавство України передбачає, що витрати понесені платником податку у зв'язку з придбанням товару для подальшого продажу, відносяться до складу валових… Чинне законодавство України (Закон про прибуток, Закон про ПДВ і т. п.) не містить: Положень, на підставі яких платник податку зобов'язаний корегувати свої валові витрати та податковий кредит у зв'язку з продажем товару нижче за ціни придбання; Додаткових підстав щодо віднесення таких товарів до складу господарської діяльності… господарським судом при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 ГПК України зовсім не прийнято до уваги доводи позивача про те, що 14 червня 2004 року урядом України був введений мораторій на підвищення цін на пальне. При таких обставинах, не зважаючи на ціни придбання пального, позивач не мав можливості реалізувати свій товар за цінами вищими, ніж ціни, які встановлено у мораторії… Згідно п.п.4.1.1 Закону про прибуток, валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг)… Отже п.п.4.1.1 Закону про прибуток прямо підтверджується: у разі продажу товарів доход виникає незалежно від того, за якою ціною реалізуються товари, а тому така операція повністю відповідає визначенню терміну «господарська діяльність»…».

У відзиві на апеляційну скаргу Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Дніпропетровська посилається на необгрунтованость і безпідставність вимог, на які посилається позивач у скарзі. Відповідач у відзиві посилається на відсутність на підприємстві документів, підтверджуючих наявність неякісного товару (бензин, дизельне паливо). Відповідно до п.1 Положення «Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення і надмірних матеріальних цінностей», затвердженого наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.99р.  №149/300, проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також  таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість, та надлишкових товарно-матеріальних цінностей. Уцінка товару на ТОВ «Водограй»не проводилась у зв'язку з відсутністю підстав для її здійснення, вказаних у вищенаведеному Положенні.

ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська посилається на те, що продаж згідно договорів купівлі-продажу та реалізація нафтопродуктів через мережу АЗС - Комісіонерів здійснювалася здебільш за цінами нижчими, ніж ціни придбання без уцінки цього товару, що передбачено Положенням про уцінку та Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку           9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99р. №24б.

Заперечуючи проти доводів податкової інспекції, позивач у своїх поясненнях посилається на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги лист Державної податкової адміністрації України від 25.07.2003р. №6519/6/15-1116, дію якого було відновлено 20.05.2004р. листом №9070/7/23-6217. Даним листом Державна податкова адміністрація України повідомляла про те, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку. Таким чином, база оподаткування ПДВ при продажу товарів не залежить від вартості придбання матеріальних цінностей і визначається тільки з договірної вартості. Всі суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту, а Законом про ПДВ не передбачено необхідності коригування податкового кредиту  в результаті продажу товарів за ціною, нижчою за ціну їх придбання. Згідно з п.1.32 ст.1 Закону ”Про прибуток” господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній  або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною і суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента, які діють від імені та на користь першої особи. Таким чином, вартість продукції, призначеної для подальшого продажу, відноситься до валових витрат ТОВ.     

Позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про проведення судово-бухгалтерської експертизи, посилаючись на те, що в листі Державної податкової адміністрації України від 25.07.2003р. №6519/6/15-1116 дані податкові роз'яснення, які відрізняються від висновків викладених в акті перевірки в частині віднесення до складу валових витрат, понесених у зв'язку з придбанням нафтопродуктів, які належали до подальшого продажу.

  За наслідками проведеної експертизи експертами зроблені наступні висновки: «Згідно п.п.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств в Україні»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми «будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції ( робіт, послуг)»…«…витрати, понесені ТОВ «Водограй»у зв'язку з придбанням нафтопродуктів в АТЗТ ФК «Дніпро-96»по договорам №24/09 ФВ від 24.09.2003р. і № 01-В/2004 від 12.02.2004р., а також у ВАТ «Укрнафта»за договором постачання №26/492в-азс від 01.06.2004р., які підлягали подальшому продажу, відносяться до складу валових витрат. Експертами документально підтверджуються валові витрати, понесені підприємством по операціям з придбання ПММ за період з лютого по вересень 2004р. в сумі 1 612 707 825 грн. 24 коп… У випадку продажу товарів за будь-якою ціною вони вважаються використаними у господарській діяльності платника податків, оскільки предметом діяльності підприємства є операції з матеріальними цінностями або послугами, які мають вартісну оцінку (компенсацію вартості), і при здійсненні господарської діяльності підприємство отримує доход саме від продажу конкретної кількості і якості товарів, а не від продажу витрат на їх придбання. Здійснення господарської діяльності не передбачає встановлення будь-яких законодавчих обмежень щодо продажу товарів за цінами нижче, ніж ціни їх придбання…».

Крім того, позивач в обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається також на Меморандум між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією і власниками автозаправних станцій щодо погодження дій із стабілізації, розвитку і регулювання ринку світлих нафтопродуктів у Дніпропетровській області від 17.06.2004 року, підписаним на виконання Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та керівниками українських нафтових компаній.

Колегія суддів вважає, що доводи позивача обґрунтовані і відповідають нормам матеріального права, а посилання відповідача на Положення «Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових матеріальних цінностей», затвердженого наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 15.12.99р. №149/300, не може бути прийняте до уваги, оскільки з матеріалів справи не вбачається факт постачання позивачем неякісної продукції або яка залежалась.

Але, оскільки вказаний вище Меморандум був датований 17.06.2004р., колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення №0000502301/0 від 14.03.2005р. в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток за період по червень 2004р. включно, необґрунтовані і не підлягають задоволенню, а в частині суми за період з липня по вересень 2004 року повинні бути визнані підлягаючими задоволенню.

З урахуванням викладеного, вимоги ТОВ ”Водограй”, м.Дніпропетровськ, викладені в апеляційній скарзі підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2005р. у справі №36/116 скасувати.

2.          Позов задовольнити частково. Податкове повідомлення-рішення від 14.03.2005р. №0000502301/0 визнати недійсним у частині 4 214 331 грн. 50 коп. основного боргу та 842 866 грн. 30 коп. штрафні (фінансові) санкції. У решті позову відмовити.

3.          Стягнути з державної податкової інспекції у Жовтневому районі,                            м.Дніпропетровськ (49107. м.Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, 24, код ЄДРПОУ 20287991) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй»(49600.       м.Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4, код ЄДРПОУ 30853014) 32 грн. 50 коп. витрат по держмиту, 45 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          Стягнути з державної податкової інспекції у Жовтневому районі,                   м.Дніпропетровськ (49107. м.Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, 24, код ЄДРПОУ 20287991) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй»(49600. м.Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4, код ЄДРПОУ 30853014) - 16 грн. держмита на подачу апеляції.

5.          Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

6.          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                    В.І. Крутовських

Суддя                                                                               А.К. Дмитренко

Суддя                                                                               А.Є. Прокопенко   

З оригіналом згідно

Помічник судді:                                                       Н.О.Стрюк