Вирок

від 12.12.2007 по справі 1-179/07

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-179/07

Вирок

Іменем України

12 грудня 2007 рокуКомсомо льський міський суд

Полтавської області

в складі головуючого су ддіОкунь Т.В.

при секретаріГончар С.Т.

з участю прокурораПожаро ва О.О..

захисникаОСОБА_1

розглянувши у відкрит ому судовому засіданні в м. Ко мсомольську кримінальну спр аву по обвинуваченню ОСОБА _2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженц я м. Кривий Ріг Дніпропетро вської області, українця, г ромадянина України, з непов ною середньою освітою, студ ента Комсомольського гірн ичого ліцею, неодруженого, проживаючого за адресою: АД РЕСА_1, не судимого в силу ст. 89, за ч. 1 ст. 122 КК України,

Встановив:

Підсудний вчинив умис ний злочин середньої тяжкост і за таких обставин:

07 січня 2007 року близько 20-00 год. ОСОБА_2 знаходячись біля 3-го під'їзду будинку АД РЕСА_2, на ґрунті раптово вин иклих неприязних стосунків, маючи умисел на заподіяння н евизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_3, у відповідь на заува ження потерпілого, умисно на ніс останньому декілька удар ів кулаком в область голови, т а завдав удару ногою по нозі п отерпілому, внаслідок чого з аподіяв ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелом у обох кісток лівої голені.

Свою вину в пред'явленому об винуваченні підсудний визна в. Підтвердив суду, що 07 січня 20 07 року він, разом із своїм знай омим ОСОБА_4, при виході із власного під'їзду посваривс я з потерпілим через зроблен е тим зауваження та погрозу п обити їх обох. Підізвавши їх д о себе, потерпілий, який знахо дився в нетверезому стані і с идів на лавочці почав погрож увати їм з ОСОБА_4 розправ ою і на його пропозицію "піти п роспатися" наніс удар в облас ть обличчя. Між ними зав'язала сь бійка, в яку втрутились так ож ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Бі йка припинилась лише коли по терпілий упав долу і втратив свідомість.

Потерпілий суду також під твердив, що сварка почалася ч ерез зроблене ним зауваження підсудному, який є його сусід ом, з приводу того, що він разо м із своїми приятелями смітя ть у під'їзді. Потерпілий пока зав, що він саме сидів на лавоч ці, коли хлопці вийшли з під'їз ду. Через виниклу суперечку ОСОБА_2 наніс йому удар кула ком по голові, а він обхватив й ого за тулуб. Підсудний наніс йому сильний удар по нозі, від чого він відчув дуже сильний біль, а потім підбіг іще один хлопець і почав наносити уда ри яким-то твердим предметом по голові. Від болю в нозі та н анесених по голові ударів ві н упав долу і втратив свідомі сть. Прийшов до тями вже лежач і на лавочці. Якісь незнайомі хлопці довели його до кварти ри. На його прохання сусідка в извала швидку. Претензій мат еріального характеру до підс удного не має.

Факт нанесення підсудн им тілесних ушкоджень потерп ілому, в т.ч. завдання удару но гою, був підтверджений суду с відком ОСОБА_4, а за наслід ками показань, даних ним під ч ас відтворення події злочину ( а.с. 132-137), судово-медичним експе ртом підтверджений механізм заподіяння тілесних ушкодже нь потерпілому, який не проти річить об'єктивним судово-ме дичним даним, отриманим при с удово-медичній експертизі по терпілого ОСОБА_3 ( а.с. 140).

За висновком судово-меди чної експертизи ( а.с. 78-79 ) тілесн е ушкодження у вигляді закри того перелому обох кісток лі вої голені із зміщенням кіст них відломків утворилось від дії тупих предметів, і за ступ енем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середн ьої тяжкості, що викликало тр ивалий розлад здоров'я. Згада не тілесне ушкодження не є ха рактерними для падіння тіла з висоти власного росту як пр и наданні тілу прискорення т ак і без нього. Допитаний в

2

суді в порядку ст.311 КПК України експерт, що проводив судово-медичну експертизу п о справі не виключив можливі сть заподіяння згаданого тіл есного ушкодження внаслідок удару ногою, взутою у взуття. .

Враховуючи, що умисел підсудного був спрямований на заподіяння невизначеної ш коди здоров'ю потерпілого, ві дповідальність в даному випа дку настає за тілесне ушкодж ення, яке було фактично запод іяне, тобто дії підсудного, як і виразились в умисному запо діянні потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесн ого ушкодження, органами дос удового слідства вірно квалі фіковані за ч.1 ст.122 КК України.

Виходячи з загальних зас ад призначення покарання, ви значених ст. 65 КК України, суд в раховує ступінь тяжкості вчи неного злочину, особу винног о та обставини, що обтяжують т а пом'якшують покарання.

Суд приймає до уваги, що с коєний ОСОБА_2 злочин не є тяжким і тяжких наслідків ві д скоєного не настало.

За висновком ЛКК ОСОБ А_2 практично здоровий, прац ездатний, не потребує примус ового лікування від наркоман ії та алкоголізму.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановл ені.

За місцем навчання підс удний характеризується як уч ень з низьким рівнем знань та вихованості. До трудової дія льності відноситься безвідп овідально, проявляючи неорга нізованість. Має чисельні пр опуски занять без поважних п ричин. Емоційно вразливий. Пе реважний настрій -байдужість до всього, що відбувається до вкола.

За висновком психолого -психіатричної експертизи ( а .с. 85) ОСОБА_2 психічним захв орюванням чи тимчасовим розл адом психічної діяльності не страждав і не страждає, виявл яє ознаки наслідків раннього органічного ураження ЦНС з п сихопатизацією особистості . Під дію п.п.2,3 ст.19 та ст.20 КК Укра їни не підпадає.

Проживає в сім'ї з матір'ю. Батько проживає окремо і у уч асті у вихованні дитини не пр иймає.

Враховуючи відсутність т яжких наслідків від скоєного ОСОБА_2, приймаючи до уваг и факт вчинення злочину в неп овнолітньому віці, що дає суд у можливість визнати дані об ставини в якості пом'якшуючи х покарання, і таких, що істотн о знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахува нням особи підсудного, яка щи ро розкаявся та визнав свою в ину, що розцінено судом в якос ті його позитивної характери стики, суд, приймаючи до уваги , що призначення покарання в м ежах санкції, передбаченої ч . 1 ст. 122 КК України в даному випа дку є недоцільним, вважає за м ожливе застосувати ст. 69 КК Ук раїни, шляхом призначення по карання більш м'якого, ніж пер едбачено законом.

Разом з тим, враховуючи пол оження ст. 50 КК України та прий маючи до уваги, що покарання н аряду з іншим має на меті випр авлення засудженого, суд, з вр ахуванням працездатності пі дсудного та стану його здоро в'я, вважає, що найбільш дієвим заходом примусу до ОСОБА_2 , що сприятиме його виправлен ню, має бути призначений реал ьний вид покарання у вигляді громадських робіт з врахува нням особливостей, передбаче них ст.100 КК України.

Питання про речові дока зи вирішене судом у відповід но до вимог ст.81 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК Україн и, суд,

засудив:

ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК У країни з застосуванням ст. 69 К К України до 60 годин громадськ их робіт.

Запобіжний захід засу дженому до вступу вироку в за конну силу залишити попередн ій -підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справ і - карту Черкаської області з алишити потерпілому, як йому належну.

На вирок суд протягом 15 д нів з часу проголошення виро ку може бути подана апеляцій на скарга до апеляційного су ду Полтавської області.