Ухвала

від 08.06.2016 по справі 7/46/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

08 червня 2016 р. Справа № 7/46/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву від 23.05.2016 р. Концерну "Військторгсервіс" про розстрочку виконання рішення у справі

за позовом : Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України в особі Концерну "Військторгсервіс", який є структурним підрозділом Міністерства, м. Київ

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ", м. Вінниця

про визнання недійсним правочину

За участю секретаря судового засідання Гнатовської Л.С.

За участю представників:

Міністерства оборони України: ОСОБА_1, довіреність № 220/797/д від 30.12.2015 р., посвідчення офіцера УК № 185047 видане 23.06.2007 р.

Концерн "Військторгсервіс" (заявник): ОСОБА_2, паспорт серії СН № 28881 виданий Московським РУГУ МВС України 12.12.1997 р.

Представник ТОВ "Магазин ВВВТ": не з'явився.

Військової прокуратури Вінницького гарнізону: не з'явився.

В С Т А Н О В И В:

Заступником військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України в особі Концерну "Військторгсервіс", який є структурним підрозділом Міністерства заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" про визнання недійсним правочину - договору купівлі-продажу від 11.03.2011 р. та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою від 10.07.2012 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/46/2012/5003 .

24.09.2012 р. у справі № 7/46/2012/5003 прийнято рішення відповідно до якого позов задоволено повністю.

На виконання вказаного рішення 12.12.2012 р. було видано відповідні накази, які надіслані на адресу стягувача.

05.10.2012 р. матеріали справи № 7/46/2012/5003 надіслано до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. рішення господарського суду Вінницької області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2013 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. у справі № 7/46/2012/5003 залишено без змін.

30.05.2016 р. на адресу суду надійшла заява Концерну "Військторгсервіс" від 23.05.2016 р. про розстрочку виконання рішення суду від 24.09.2012 р.

Ухвалою суду від 31.05.2016 р. вищезазначену заяву призначено до розгляду на 08.06.2016 р.

07.06.2016 р. на адресу суду від заявника надійшло ряд документів на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2016 р.

Також 07.06.2016 р. на адресу суду від представника ТОВ "Магазин ВВВТ" надійшло письмове заперечення на заяву Концерну "Військторгсервіс" від 23.05.2016 р. про розстрочку виконання рішення суду від 24.09.2012 р., якою останній просить суд дану заяву залишити без задоволення.

В засідання суду 08.06.2016 р. прокурор та відповідач не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись ухвалою суду від 31.05.2016 р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Неявка прокурора, представника Концерну "Військторгсервіс" не перешкоджає розгляду заяви по суті з огляду на необхідність дотримання строків її розгляду встановленого приписами ч.1 ст.121 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без технічної фіксації судового процесу.

Представники Міністерства оборони України та Концерн "Військторгсервіс" (заявник) в засіданні суду в усних поясненнях підтримали заяву про розстрочку виконання рішення суду від 24.09.2012 р. по справі № 7/46/2012/5003, мотивуючи необхідність розстрочення важким матеріальним становищем підприємства.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання про розстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено наступне.

Заступником військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України в особі Концерну "Військторгсервіс", який є структурним підрозділом Міністерства було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" про визнання недійсним правочину - договору купівлі-продажу від 11.03.2011 р. та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою від 10.07.2012 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/46/2012/5003.

24.09.2012 р. у справі № 7/46/2012/5003 прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу нерухомого майна належного державі в особі Міністерства оборони України і яке знаходиться на праві господарського відання концерну "Військторгсервіс" укладений 11.03.2011 р. між Концерном "Військторгсервіс" в особі начальника філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування" ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ", посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстрований в реєстрі за № 381. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" повернути державі Україна в особі Концерну "Військторгсервіс" нерухоме майно - 18/25 часток вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, а саме приміщення № 107, № 1- № 22, площею 470,7 кв.м., І поверху багатоквартирного житлового будинку, що знаходяться в житловому будинку за № 62, що по провулку Київському 1 в м. Вінниці отримане Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" за договором купівлі-продажу від 11.03.2011 р. Також зобов’язано Концерн "Військторгсервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" грошові кошти в сумі 769 326 грн 00 коп., отримані Концерном "Військторгсервіс" за договором купівлі-продажу від 11.03.2011 р.

Також вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 16 459 грн 52 коп.

На виконання вказаного рішення 12.12.2012 р. було видано відповідні накази, які надіслані на адресу стягувача.

07.02.2013 р. ВДВС Солом'янського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № ВП 36392242.

Як встановлено судом, 07.07.2015 р. Концерн "Військторгсервіс" вже звертався до суду із клопотанням від 30.06.2015 р. про відстрочку виконання рішення суду від 24.09.2012 р. на один рік та з клопотанням від 10.08.2015 р. про відстрочку виконання рішення суду від 24.09.2012 р. на шість місяців.

Ухвалами суду від 20.07.2015 р. та від 21.08.2015 р. вищезазначені клопотання було відхилено повністю з підстав їх необґрунтованості (а.с. 158-160, 187-190, т.6).

23.02.2016 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_5 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону).

Як вбачається із матеріалів справи клопотання про розстрочку виконання рішення від 25.05.2016 р. мотивоване наступним: заявник знаходиться у вкрай складному фінансовому становищі; на виконанні в державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві, перебувають 77 виконавчих проваджень в яких заявник являється боржником на загальну суму 6 886 812,79 грн; у Концерну є боржники, кошти з яких на сьогоднішній день не стягнуто, що підтверджується рішеннями Господарського суду м.Київ по справі № 5011-58/9614-2012 від 29.08.2012 р., № 5011-7/12292-2012 від 11.11.2013 р. та № 910/2982/14 від 13.05.2014 р. та становить загальну суму до стягнення - 5 601 205,31 грн, а сума дебіторської заборгованості за ТОВ "Інтерінвестгруп" становить - 6 023 611,57 грн.

Також в даній заяві заявник зазначає, що Концерн "Військторгсервіс" складається на 100 % із державного майна, що унеможливлює погашення боргів шляхом реалізації його майна.

В підтвердження обставин викладених в клопотанні заявник надав суду ряд документів, серед яких лист № 49/10 від 20.05.2016 р. Солом'янського ВДВС м.Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зведене виконавче провадження відкрите відносно Концерну "Військторгсервіс"; довідку ПАТ "ПриватБанк" про залишок коштів на рахунку № 29241057103485 в Концерну "Військторгсервіс" від 19.05.2016 р. з якої вбачається, що станом на 19.05.2016 р. залишок коштів на рахунку складає 0,00 грн, а також довідки від 06.06.2016 р. ПАТ "ПриватБанк" про залишок коштів на рахунку № 26000052649304 станом на 06.06.2016 р., який складає 24,89 грн та на рахунку № 2924105710348 станом на 06.06.2016 р., який складає 0,00 грн; баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2016 р.; звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за I квартал 2016 р.; розшифровку до форми № 1-Б державного (казенного) підприємства Концерн "Військторгсервіс" станом на 01.04.2016 р.; баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016 р.; звіт про фінансові результати (звіт про фінансовий стан) рік 2015 р.; розшифровку до форми № 1-Б державного (казенного) підприємства Концерн "Військторгсервіс" станом на 01.01.2016 р. тощо.

При цьому заявник просить розстрочити виконання рішення суду на один рік без обумовлення графіку погашення.

Суд, розглянувши клопотання № 1/837 від 23.05.2016 р. про розстрочку виконання рішення суду враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка - означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

В п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" наголошено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заявником не надано суду належних доказів існування обставин, що ускладнюють виконання рішення по справі № 7/46/2012/5003.

Зазначені в клопотанні від 23.05.2016 р. обставини, зокрема складний фінансовий стан, наявність значної заборгованості перед іншими кредиторами тощо, не є тими виключними обставинами, які б давали суду підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вони носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача.

За приписами статті 42 ГК України, господарська діяльність є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, не є підставою вважати збиткову фінансову діяльність відповідача винятковим випадком у розумінні суті статті 121 ГПК України, що зумовлював би ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Натомість розстрочка виконання судового рішення можлива лише у випадку настання об'єктивних, непереборних, виключних обставин, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Існування таких обставин при розгляді даного клопотання не встановлено, а вказані заявником обставини без надання будь-яких доказів в обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення, не доводять неможливості чи ускладнення виконання рішення суду. Тому даний випадок не може розцінюватись судом як винятковий.

Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін. Тому суд повинен враховувати можливі негативні наслідки не лише для боржника при виконанні рішення, а повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Позивач не виконав рішення суду в частині зустрічного обов'язку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин ВВВТ" грошові кошти в сумі 769 326 грн 00 коп., отримані Концерном "Військторгсервіс" за договором купівлі-продажу від 11.03.2011 р.

Судом враховано також, що з моменту прийняття рішення та видачі наказу у справі № 7/46/2012/5003 минуло три роки , проте заявник не надав доказів виконання рішення в частині власних зобов'язань перед відповідачем, - повернення грошових коштів відповідачу, в той час як відповідач виконав рішення суду в частині повернення позивачу приміщення магазину, що підтверджується наявною у справі постановою про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2014 р. за наказом про зобов'язання відповідача звільнити приміщення.

Довідки подані заявником про залишок коштів на рахунках в ПАТ "ПриватБанк" про залишок на рахунку в Концерну "Військторгсервіс" від 19.05.2016 р. станом на 19.05.2016 р. та від 06.06.2016 р. станом на 06.06.2016 р. оцінюється судом критично за відсутності надання інформації про всі наявні поточні рахунки відкриті в банківських установах та про залишок грошових коштів на них.

Також в матеріалах справи містяться докази закінчення виконавчого провадження, що вбачається з постанови № 36392242 від 23.02.2016 р. виданої головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві ОСОБА_5 про закінчення виконавчого провадження згідно з п.11 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону), що унеможливлює розстрочити судове рішення по даній справі у зв'язку з закінченням виконавчого провадження.

Подання заяви про розстрочку виконання рішення суду при наявності доказів закінчення відповідного виконавчого провадження являється передчасним.

Окрім того твердження заявника про важке фінансове становище, відсутність необхідних коштів на сплату боргу за рішенням суду від 24.09.2012 р. не знайшло свого підтвердження в первинних бухгалтерських та фінансових документах.

Так, із наданих заявником звіту про фінансові результати за 2015 рік вбачається, що останній отримав чистий прибуток в розмірі 531 000,00 грн, а із звіту про фінансові результати за І квартал 2016 року випливає наявність у Концерну "Військторгсервіс" чистого прибуту в розмірі 152 000,00 грн.

Згідно показників зафіксованих в балансі відповідача за 2015 рік у підприємства наявна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги в розмірі 13 249 000,00 грн, яка за результатами І кварталу 2016 року становить 14 933 000,00 грн.

Разом з тим із наданих сторонами доказів слідує, що при наявності вказаного вище прибутку відповідач не провів жодних розрахунків з позивачем.

При розгляді заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду від 24.09.2012 р. судом прийнято до уваги низький рівень фінансової дисципліни відповідача з огляду на наявність заборгованостей перед державою та іншими контрагентами.

Окрім вказаного вище, суд також приймає до уваги наступні положення законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

З врахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про те, що наведені заявником обставини та надані документи в якості підстави для розстрочки виконання рішення є непереконливими, не підтверджують неможливості чи ускладнення виконання рішення суду і даний випадок не може розцінюватись як винятковий, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення.

Таким чином, клопотання від 23.05.2016 р. Концерну "Військторгсервіс" про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Залишаючи без задоволення заяву позивача суд принагідно зазначає, що відповідно до положень п.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" право господарського суду відстрочити чи розстрочити виконання рішення суду не обмежене певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86, 87, 115, 121 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В :

1. Клопотання Концерну "Військторгсервіс" № 11/ 837 від 23.05.2016 р. про розстрочку виконання рішення суду від 24.09.2012 р. на один рік у справі № 7/46/2012/5003 відхилити повністю.

2. Копію ухвали надіслати прокурору, ТОВ "Магазин ВВВТ" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - прокурору - вул.Червоноармійська, 105, м.Вінниця, 21007.

3 - вул.Коцюбинського, 30, м.Вінниця, 21001.