Постанова

від 11.09.2006 по справі 14/353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/353

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

11.09.2006                                                                                Справа №14/353

м. Полтава

за позовом  Відкритого акціонерного товариства „Решетилівській елеватор”, вул. Елеваторна, 15, с. Жовтневе, Решетилівського району, Полтавської області, 38413  

до  Урядового органу - Державної інспекції з енергозбереження, вул. Краківська, 17, м. Київ,02094

про  скасування Постанови №05-05 від 04.07.05 р. про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Полтавський області

Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання – Нечипоренко Анна Петрівна

Представники:

від позивача:  Анкуца В.В., довіреність  №2 від 05.09.2006 р.

від відповідача:  Гуржій І.О. , доручення №12/168-2164 від 15.06.2006 р.

Суть спору: Розглядається позов про скасування Постанови №05-05 від 04.07.05 р. про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Полтавський області.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А. від 08.08.2006р. склад суду було змінено в зв'язку з відпусткою судді Іваницького О.Т. і справа передана на розгляд судді Киричуку О.А.

Суддя Киричук О.А. прийняв справу до свого розгляду і відклав її слухання на 29.08.2006р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 28.08.2006р. склад суду було змінено в зв'язку з виходом із відпустки судді Іваницького О.Т. і справа передана йому на розгляд.

Суддя Іваницький О.Т. прийняв справу до свого провадження і розглянув її по суті.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.08.2006р. строк  вирішення спору за клопотанням сторін було продовжено.

В судовому засіданні 31.09.2006 р. було оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Представник позивача на задоволенні заявленого позову в ході судового розгляду наполягає, посилаючись на неправомірність винесеної спірної постанови, в зв'язку з чим просить суд скасувати останню.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву, посилаючись на те, що дана справа повинна розглядатись за місцезнаходженням відповідача в порядку ч.2 ст.19 КАС України та на  правомірність винесення  спірної постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача, суд встановив, що 30.06.2005р. державним інспектором територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області була здійснена перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) відкритим акціонерним товариством „Решетилівський елеватор”, с. Жовтневе (далі – позивач).

Перевіркою виявлено, що на підприємстві позивача стан дотримання законодавчих, нормативно-правових актів та нормативно-методичної документації з енергозбереження, а також стан використання ПЕР незадовільний.

За результатами перевірки був складений акт комплексної перевірки використання ПЕР №18-2516/пп-05 від 30.06.2005 р. та винесено Постанову №05-05 від 04.07.05 р. про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 29881,80 грн.

Позивач вважає, що вищезазначена Постанова прийнята з порушенням Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, внаслідок чого просить суд її скасувати виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження N64 від 04.08.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 р. за N 653/4874, передбачено, що планові перевірки підприємств  здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

Пунктами 4-5  Порядку передбачено, що про проведення планової перевірки територіальні органи Інспекції не пізніше як за 10 днів до її початку повинні повідомити у письмовій формі керівництво підприємства та перевірки підприємств проводяться державними інспекторами з енергозбереження. При здійсненні перевірки інспектори повинні мати службове посвідчення, доручення на перевірку та програму перевірки.

Відповідачем належним чином оформлених доказів про повідомлення у письмовій формі про проведення планової перевірки не пізніше як за 10 днів до її початку та доручення на перевірку з програмою перевірки не надано.

Відповідно  до  п.10  Порядку,  якщо  неефективне  використання  ПЕР  викликане недосконалістю технологічних процесів і для його усунення потрібні значні   матеріальні   і фінансові   ресурси, Інспекцією сумісно із підприємством визначаються обсяги і терміни виконання   робіт для його усунення. Загальний термін виконання робіт, як правило, не повинен перевищувати шести місяців.

Відповідачем в порушення зазначеного пункту Порядку - для усунення виявлених недоліків термін їх усунення встановлений самостійно, без участі підприємства, та встановлений вдвічі менш, ніж  передбачений Порядком;

Відповідно до п.12 Порядку за результатами перевірки інспектор складає акт. Форма акту наведена у додатку № 1 до Порядку.

Пункт 4 розділу І, розділу V, VI, VII акту, складеного перевіряючим, не відповідає наведеній у додатку № 1 до Порядку формі акту, який передбачає показники фактичного споживання палива, тепло енергії та електроенергії за 5 останніх років, а фактично перевіряючим використані дані споживання лише електроенергії та газу і лише за останні 2 роки.

Крім того, акт комплексної перевірки використання ПЕР №18-16/пп.-2505   від   30.06.2005 р.   не   взагалі відповідає  вимогам  Додатку  №1   вказаного Порядку.

Відповідно до п.15 Порядку рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається підприємству для сплати ним підвищеної плати. Без доручення від підприємства може діяти лише керівник, а будь-який інший працівник підприємства - лише на підставі доручення. Таких повноважень (доручень) на одержання примірника постанови №05-05 від 04.07.05 р. підприємство нікому не надавало.

Постанова №05-05 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 04.07.2005   р.    прийнята   з   порушенням   Порядку   -   на   підприємство   поштовим відправленням не надіслана.

Стаття 7 Указу Президента України від 23.07.98 р. за N 817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" передбачено ведення журналів відвідання підприємств представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі.

В порушення зазначеного Указу Президента України державний інспектор територіального управління державної  інспекції з енергозбереження  по Полтавській області не заповнив журнал реєстрації перевірок і не підписався в ньому.

Посилання відповідача на те, що позивач був повідомлений про планову перевірку листом від 09.06.2005 р. за №397-18-16/08 не відповідає дійсності, оскільки суду не надані належні докази про відправлення цього листа відповідачу згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 1155 - рекомендованим з описом, цінним з описом або з повідомленням про вручення.

Ксерокопія телефонограми за № 18-16/08-438 від 07.07.2005 р., не приймається судом як належний доказ повідомлення за 10 днів відповідача про перевірку, так як надіслана на ім'я голови правління позивача  про необхідність прибуття для ознайомлення з актом перевірки, вже проведеною відповідачем, а не про початок наступної перевірки.  

План проведення перевірок на 2005 рік, який є додатком до наказу ДІзЕ від 29 листопада 2004 р. №241, підписаний начальником територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Полтавський області В.Коваленко і затверджений начальником інспекції – головним державним інспектором з енергозбереження Л.Гаманюк 29 листопада 2004 року, але суду не наданий Наказ ДІзЕ від 29 листопада 2004 р. №241.

План скріплений підписом В.Коваленко та печаткою відповідача.

Але доручення №26 на право здійснення перевірки, видане на ім'я Пономаренко І.О. 14 квітня 2004 р., тобто до затвердження плану проведення перевірок на 2005 рік.

Також з Доручення №26 на право здійснення перевірки, видане на ім'я державного інспектора територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області 14 квітня 2004 р.  вбачається, що воно підписане не посадовою особою – начальником територіального управління, а саме: підпис В.Коваленко на дорученні №26 від 14 квітня 2004 р. не є ідентичним з підписом В.Коваленко, проставлений ним на Плані проведення перевірок на 2005 рік, та відсутня  печатка установи. Також підпис начальника територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Полтавський області В.Коваленко на листі відповідача за №18-16/08-379 від 9 червня 2005 р.,  не є ідентичним підпису В.Коваленко, проставлений ним на Плані проведення перевірок на 2005 рік.

Постанова №05-05 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 04.07.05 р. прийнята в результаті розгляду акта перевірки №18-16/пп-2505 від 30.06.05 р. без зазначення посади особи, яка підписала Постанову.

Фактично 30.06.06 р. при здійсненні представником відповідача перевірки був складений акт №18-2516/пп-05, тобто постанова прийнята на підставі іншого акта перевірки.

Розрахунок витрат електричної енергії в електричних мережах за рахунок низького коефіцієнта потужності від величини підприємстві позивача складений відповідачем згідно „Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів”, затвердженої наказом Держкоменергозбереження від 26.10.2001 р. за №113 та від 27.11.2001 р. № 123.

Вказані накази, а саме наказ №113 від 26.10.2001 р. та наказ №123 від 27.11.2001 р. видані державним комітетом України з енергозбереження в Міністерстві юстиції України не зареєстровані, тому є недійсними.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» №493/92 від 03.10.1992р. (з наступними змінами і доповненнями) установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Вищезазначене конкретизоване в пункті 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 р.

Відповідач, виносячи спірну Постанову, застосував статтю 11 Закону України „Про енергозбереження”, а саме: „Економічні заходи для забезпечення енергозбереження”, де вказано, що економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, до яких відноситься електрична енергія, у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

В акті перевірки від 30.06.05 р. та Постанові №05-05 від 04.07.05 р. відповідачем не вказано жодного стандарту, якій був порушений позивачем.

Крім того, відповідно до п.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Прийнята відповідачем Постанова №05-05 від 04.07.05 р. про застосування підвищеної (подвійної) плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів  у розмірі 29 881 грн. 80 коп. є правовим актом індивідуальної дії, тобто стосується виключно однієї особи, позивача, який знаходиться в Полтавської області і відповідно до п.2 ст.19 КАС України адміністративний позов про скасування  вказаної Постанови  розглядається судом  Полтавської області.

Посилання відповідача на особливу складність справи та необхідність її розгляду відповідно до вимог п.2.ст.24 КАС України безпідставне та нормативно необгрунтоване, оскільки відповідно до ст.24 цього Кодексу колегією адміністративного окружного суду розглядаються адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії.

В даному випадку адміністративний позов поданий на скасування правового акту індивідуальної дії.

Позивач у відповідності до вимог статей 69-71,79 Кодексу адміністративного судочинства України надав належні докази і довів ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач у відповідності до вимог статей 69-71,79 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірність свого рішення (документи у матеріалах справи) та безпідставність вимог позивача.

Суд на підставі вищенаведеного , оцінивши докази, які є в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, належним чином доведені, тому підлягають задоволенню повністю.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 2,4-12,23,47-52,56,58-59,60,62-63,65, 69-71,79,86-87,94,158-163,167 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства  України , суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати Постанову №05-05 від 04.07.05 р. про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Полтавський області.

3. Стягнути з Державної інспекції з енергозбереження,  02094, м. Київ, вул.Краківська, 17 (код ЄДРПОУ 21655283, МФО 820019, Реєстраційний рахунок  35221002000194, Банк УДК в м. Києві) на користь Відкритого акціонерного товариства «Решетилівський елеватор», Полтавська область, Решетилівський район, с. Жовтневе, вул.. Елеваторна, 15 (рахунок 26002101164820 ПОФ АППБ «Аваль» МФО 331605 код 00955495) 3,40 грн. – витрати по оплаті державного мита.

Після набрання цією постановою законної сили, у разі надходження від позивача заяви на видачу виконавчих листів, видати виконавчі листи.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст..254 КАС України – після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подану заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в порядку, встановленому ст..186 КАС України. . Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення її у повному обсязі – з дня складення її у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено 02.10.2006р.

                    Суддя                                                                      Іваницький О.Т.