Рішення

від 20.07.2016 по справі 457/800/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/800/14 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/783/4035/16 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Куцик І.Б.,

з участю представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Корець О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 03 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг", Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання недійсним правочину та визнання поруки припиненою,-

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Трускавецького міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг", Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання поруки припиненою.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що 24 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством /ВАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг", укладено Кредитний договір №39/08, зі змінами та доповненнями (далі - Кредитний договір) про надання кредиту у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним кредитним лімітом в сумі 33 285 933,76 (тридцять три мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 76 копійок з строком остаточного повернення кредиту 31 грудня 2014 року включно.

В забезпечення виконання зобов'язань, за Кредитним договором, 24.09.2008 року між відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг", Публічним акціонерним товариством /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_6 (Позивач) укладено Договір поруки, який був переукладений 01.10.2008 року (зі змінами і доповненнями). Остання редакція договору поруки відбулась 17.08.2012 року. (далі - Договір поруки). Згідно п.1.1. Договору поруки (в редакції Договору про внесення змін №4 до Договору поруки від 17.08.2012 року) ОСОБА_6 солідарно відповідає перед Публічним акціонерним товариством /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг" зобов'язань в повному обсязі за Кредитним договором №39/08 від 24.09.2008 року та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Позивач зазначив, що починаючи з 01 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг" в порушення умов п.2.3. кредитного договору систематично належним чином не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту. Станом на 21.01.2013 року прострочена заборгованість Боржника за кредитом складає 150 000,00 гривень за період з 01.11.2012 року по 21.01.2013 року. Внаслідок чого, Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/"Інвестиції і консалтинг" про дострокове повернення кредитних коштів.

Звертає увагу, що 25.01.2013 року був направлений лист-вимога на адресу позивача, в якій зазначалось, що боржник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, та вимога до поручителя виконання його обов'язку про дострокове повернення кредиту в повному обсязі до 04.02.2013 року.

Лист-вимогу було підписано ОСОБА_9 - директором департаменту по роботі з проблемними активами юридичних осіб без зазначення своїх повноваження, щодо здійснення односторонніх правочинів від імені ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

При цьому, до надісланої вимоги не додано будь-якого документу (довіреності), який б підтверджував повноваження ОСОБА_9 на вчинення правочинів (юридично значущих дій) від імені Банку. В тексті Вимоги також відсутні посилання на документ, який б підтверджував повноваження підписанта діяти від імені ПАТ "ВіЕйБі Банк". Вимога не містить вихідного реєстраційного номера Банку, що є обов'язковим реквізитом документа.

Враховуючи відсутність належних повноважень на вчинення одностороннього правочину (вимоги від 25.01.2013 року щодо виконання договору поруки у гр. ОСОБА_9), такі повноваження останнім порушено, що на думку позивача свідчить про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсним.

Також, як зазначає Позивач в позовній заяві, порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК припиняється, якщо кредитор (ПАТ "ВіЕйБі Банк") протягом шести місяців від дня настання строку виконання (04.02.2013 року) основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя ОСОБА_6 та не набув відповідних цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до п. 5 договору поруки від 24.09.2008 року поручитель зобов'язаний в разі невиконання або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань по кредитному договору.

У п.5 договору поруки який позивач вимагає визнати припиненим, чітко зазначено, що у поручителя виникають зобов'язання з моменту отримання вимоги кредитора, а не позову.

Оскільки на переконання Позивача вимога від 25.01.2013 року була вчинена з перевищенням повноважень, остання не породила прав і обов'язків для сторін. А тому позивач вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" пропустив строк пред'явлення вимоги до ОСОБА_6 (поручителя), встановлений законом і порука припинилась (порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя).

Проте, факту припинення поруки за Оскаржуваним договором Відповідачі не визнають, про що свідчить звернення ПАТ "ВАБ Банк" до Позивача з позовом про стягнення заборгованості в порядку поруки.

Вищезазначене стало причиною для звернення Позивача до суду із позовом про визнання припиненим Договору поруки від 24.09.2008 року із внесеними змінами та доповненнями, згідно якого ОСОБА_6 поручився за виконання ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" зобов'язань за кредитним договором № 39/08 від 24.09.08, укладеним з ПАТ «ВАБ Банк».

В подальшому, позивач доповнив позовні вимоги заявою про доповнення підстав позову в якій зазначив, що 24.09.2015 року Господарським судом Львівської області прийнято ухвалу у справі № 914/2645/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг", якою було визнано банкрутом та ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг" (бульвар Ю. Дрогобича, буд. 2, м. Трускавець, Львівська область, 82200; ід. код за ЄДР 32323202), а також погашено вимоги усіх кредиторів товариства, в тому числі, Публічного акціонерного товариства /ПАТ/"Всеукраїнський акціонерний банк" (ід. код за ЄДР 19017842) на суму 48895114 грн. 65 коп. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державним реєстратором 20.10.15 було внесено до Реєстру запис за № 14181170028000174 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг".

Зважаючи на наведене, позивач вважає, що з моменту ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг" зобов'язання останнього перед ПАТ "ВіЕйБі Банк", які виникли на підставі кредитного договору № 39/08 від 24 вересня 2008 року були припинені відповідно до норм ст. 609 ЦК України. А отже, з моменту припинення зобов'язань за кредитним договором є припиненим і договір поруки, укладений між ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_6, яким були забезпечені зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Відтак, оскаржуваний договір поруки на переконання Позивача є припиненим в силу імперативних норм, які містяться у ст. 609 та ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 03 березня 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано недійсним односторонній правочин - вимогу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" від 25.01.2013 року до ОСОБА_6, щодо виконання перед Банком солідарного обов'язку за договором поруки від 24.09.2008 року укладеного між ОСОБА_6, ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" та ПАТ "ВАБ Банк", переукладеного 01.10.2008 року із внесеними змінами та доповненнями, в редакції Договору про внесення змін №4 до Договору поруки від 17.08.2012 року.

Визнано припиненим Договір поруки від 24.09.2008 року переукладений 01.10.2008 року із внесеними змінами та доповненнями, в редакції Договору про внесення змін №4 до Договору поруки від 17.08.2012 року, укладений між ОСОБА_6, ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" та ПАТ "ВАБ Банк", згідно якого ОСОБА_6 поручився за виконання ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" зобов'язань за кредитним договором №39/08 від 24.09.2008 року укладеним ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" з ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк". Вважає рішення суду незаконним у зв"язку з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що у зв"язку з невиконанням боржником своїх зобов"язань за кредитним договором №39/08, щодо повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, банк направив на адресу боржника та поручителя листи-вимогу від 25.01.2013 року. Вважає, що суд прийшов до помилкового висновку, що лист-вимога від 25.01.2013 року є одностороннім правочином та підписана особою, яка не мала належних повноважень на його вчинення. Стверджує, що вимога до поручителя про повернення заборгованості за кредитним договором відповідно до норм ЦК України не є одностороннім правочином, внаслідок чого вимога не може бути визнаною недійсною. Окрім цього, апелянт звертає увагу, що ОСОБА_9 діяв від імені банку на підставі довіреності від 11.06.2012 року і був уповноважений представляти інтереси ПАТ "ВіЕйБі Банк" в судах в процесі розгляду судових спорів, а також підписувати та подавати претензії, підписувати та подавати позовні заяви та інші заяви. В апеляційні скарзі просить рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 03 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" слід задовольнити із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає.

В судовому засіданні встановлено, що 24.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством /ВАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Інвестиції і консалтинг» укладено Кредитний договір №39/08, зі змінами та доповненнями про надання кредиту у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним кредитним лімітом в сумі 33 285 933,76 (тридцять три мільйони двісті вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 76 копійок з строком остаточного повернення кредиту 31 грудня 2014 року включно.

В забезпечення виконання зобов'язань, за Кредитним договором, 24.09.2008 року між відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг", Публічним акціонерним товариством /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_6 (Позивач) укладено Договір поруки, який був переукладений 01.10.2008 року (зі змінами і доповненнями). Остання редакція договору поруки відбулась 17.08.2012 року. (далі - Договір поруки). Згідно п.1.1. Договору поруки (в редакції Договору про внесення змін № 4 до Договору поруки від 17.08.2012 року) ОСОБА_6 солідарно відповідає перед Публічним акціонерним товариством /ПАТ/ «Всеукраїнський акціонерний банк» за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг" зобов'язань в повному обсязі за Кредитним договором №39/08 від 24.09.2008 року та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Однак, починаючи з 01 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг" в порушення умов п.2.3. кредитного договору систематично належним чином не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту. Станом на 21.01.2013 року прострочена заборгованість Боржника за кредитом складає 150 000,00 гривень за період з 01.11.2012 року по 21.01.2013 року.

У зв"язку з невиконанням боржником своїх зобов"язань за кредитним договором №39/08, щодо повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором станом на 21.01.2013 року в розмірі 37 937 684,57 грн., банк направив на адресу боржника та поручителя листи-вимоги від 25.01.2013 року про погашення існуючої заборгованості.

Лист-вимога від 25.01.2013 року, що направлена на адресу позивача - ОСОБА_6 підписана Директором Департаменту по роботі з проблемними активами юридичних осіб ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_9

24 вересня 2015 року Господарським судом Львівської області прийнято ухвалу у справі № 914/2645/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг", якою було ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/"Інвестиції і консалтинг", а також погашено вимоги Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" (код ЄДРПОУ 19017842) на суму 48895114 грн. 65 коп.

20 жовтня 2015 року згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державним реєстраторм було внесено запис за № 14181170028000174 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг".

Окрім цього, встановлено, що 18.05.2010 року у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців зареєстровано зміни найменування юридичної особи, в зв"язку з чим ПАТ "ВіЕйБі Банк" є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства /ВАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд виходив з тих обставин, що Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" пропустило строк пред'явлення вимоги до ОСОБА_6 (поручителя), встановлений законом і порука припинилась згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Окрім цього, суд також прийшов до висновку, що порука ОСОБА_6 також є припиненою з підстав, передбачених нормами ч.1 ст.609 та ч.1 ст.559 ЦК України, оскільки з моменту ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг" зобов'язання останнього перед ПАТ "ВіЕйБі Банк", які виникли на підставі кредитного договору № 39/08 від 24.09.2008 року були припинені, а з моменту припинення кредитних зобов'язань одночасно припинилася і порука, яка забезпечувала їх виконання.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може із наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 92, ст. 154 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_9 надсилаючи Лист-вимогу від 25.01.2013 року ОСОБА_6 про погашення існуючої заборгованості в розмірі 37 937 684,57 грн., діяв від імені банку на підставі довіреності від 11.06.2012 року, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідовичем І.В., зареєстрована в реєстрі за №2385 і дійсна до 11.06.2014 року.

Відповідно до вказаної довіреності, ОСОБА_9 уповноважений представляти інтереси ПАТ "ВіЕйБі Банк" в судах в процесі розгляду судових спорів, а також підписувати та подавати претензії, підписувати та подавати позовні заяви та інші заяви, на підставі чого останній звернувся з листом-вимогою від 25.01.2013 року про погашення заборгованості як до основного боржника так і до поручителя - ОСОБА_6

Слід зазначити, що згаданий лист-вимога від 25.01.2013 року не є односторіннім правочином, оскільки виконання зобов"язання поручителем, щодо погашення заборгованості боржника, виникає не на підставі отриманої ним вимоги, а на підставі договору поруки від 01.08.2012 року.

Згідно п. 2.1 Договору поруки ( в редакції договору про внесення змін №4 від 17.08.2012 року) ОСОБА_6 зобов"язується протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення банком про невиконання ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" своїх зобов"язань заборгованість по кредитному договору, а саме:

погасити основну суму кредиту;

погасити суму процентів згідно з Кредитним договором;

погасити суми штрафних санкцій/заходів відповідальності (зокрема, але не обмежуючись пені/штрафи та/або грошові кошти в розмірі збільшеного розміру відсоткової ставки за користування коштами на 2% річних, що були нараховані за неналежне виконання зобов"язань за кредитним договором), комісій, збитків та інших платежів згідно з кредитним договором.

Згідно п. 2.3 договору поруки (в редакції договору про внесення змін №4 від 17.08.2012 року) банк зобов"язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов"язань, на виконання чого банком було направлено лист-вимогу від 25.01.2013 року, яким письмово повідомлено поручителя - ОСОБА_6 про невиконання боржником своїх зобов"язань за кредитним договором.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами; односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила; односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особам

Лист-вимога не є правочином у розумінні ЦК України, оскільки вимога про сплату заборгованості від 25.01.2013 року не є дією спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а є повідомленням про невиконання ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" зобов"язань за кредитним договором.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до Узагальнення Верховного суду України від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» до односторонніх правочинів можна віднести: видачу та скасування довіреності; прийняття чи збереження зробленої речі; повідомлення одним співвласником інших співвласників про продаж своєї частки у спільній власності; пропозицію про продаж майна; публічну обіцянку винагороди за віднайдення загубленої речі; складення, зміну та скасування заповіту; прийняття спадщини і відмову від неї тощо.

Таким чином, вимога до поручителя про повернення заборгованості за кредитним договором відповідно до ЦК України не є одностороннім правочином, внаслідок чого вимога не може бути визнаною недійсною.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно п. 24 Постанови № 5. Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" якщо кредитним договором не визначено інші умови виконанні основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред"явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред"явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

На момент пред"явлення вимоги від 25.01.2013 року до поручителя, строк виконання основного зобов'язання не закінчився, оскільки відповідно до п.2.3. кредитного договору повернення кредиту повинно було здійснюватись божником згідно з графіком, починаючи з жовтня 2012 року. Термін остаточного повернення кредиту є 31.12.2014 року.

Доказами надсилання на адресу Поручителя вимоги від 25.01.2013 року є фіскальний чек № 9693 від 28.01.2013 року, реєстр № З УПР відправлення цінного листа № 0315035464159 ПАТ "ВіЕйБі Банк" від 28.01.2013 року, опис вкладення у цінний лист № 0315035464159 від 28.01.2013 року.

Таким чином, вимога банком направлена до поручителя у межах шестимісячного строку встановленого ч.4. ст. 559 ЦК України.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

08.02.2013 року у зв"язку з порушенням ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" своїх зобов'язання, які передбачені Кредитним договором № 39/08, ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулося до Трускавецького міського суду Львівської області із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

15.07.2014 року ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області провадження у справі № 457/215/13-ц, за позовом Банку до ОСОБА_6 зупинено до вирішення справи за позовом ОСОБА_6 до ТзОВ "Інвестиції і консалтинг"та Банку про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання поруки припиненою.

24.09.2015 року Господарським судом Львівської області у справі № 914/2645/14 про банкрутство ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" винесено ухвалу якою: ліквідовано юридичну особу ТзОВ "Інвестиції і консалтинг", затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, визнано вимоги кредиторів, що не задоволені у зв'язку з відсутністю майна банкрута - погашеними.

Відповідно до ст.609 ЦК України зобов"язання крім іншого припиняється й ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Оскільки з огляду на положення ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання, то в разі припинення юридичної особи - боржника у зв"язку з визнанням її банкрутом, зобов"язання поручителя за кредитним договором припиняється.

Однак, згідно Постанови Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі №6-175цс15, в якій останній прийшов до висновку, що "припинення основного зобов"язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за цим зобов"язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника".

Таким чином, так як банк звернувся до суду з позовом до поручителя про стягнення заборгованості до ліквідації Боржника (ТзОВ "Інвестиції і консалтинг"), це означає, що банк реалізував своє право на стягнення з поручителя заборгованості.

За таких обставин, ліквідація боржника - ТзОВ "Інвестиції і консалтинг" не свідчить про припинення Договору поруки від 24.09.2008 року переукладеного 01.10.2008 року.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вищевказаним обставинам справи та наведеним вище нормам матеріального права, що свідчить про невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи і дає підстави до скасування рішення суду відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 267 грн. 96 коп., апеляційна скарга останнього задоволена, тому зазначені кошти підлягають стягненню з позивача в користь апелянта.

За наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" слід задовольнити, а рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 03 березня 2016 року скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Інвестиції і консалтинг", Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання недійсним правочину та визнання поруки припиненою відмовити у зв"язку з безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 03 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" судові витрати в розмірі 267 грн. 96 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк