Рішення

від 10.02.2011 по справі 16/291

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.11 р. Справа № 16/291

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 м.Донецьк

про стягнення 120890,35грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: у судовому засіданні 02.02.2011р. було оголошено перерву до 10.02.2011р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2010р. порушено провадження по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 м.Донецьк про стягнення 120890,35грн., у тому числі суми індексу інфляції в розмірі 2044,35грн., 3% річних в розмірі 676,00грн., суми неустойки в розмірі 118170,00грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 04.01.2011р. - 10год. 30хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 2 від 01.02.2008р., акт приймання-передачі від 01.01.2008р., рішення господарського суду Донецької області від 09.09.2009р. по справі № 24/152, розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась позивачем нараховані індекс інфляції, 3% річних та неустойка.

Надані позивачем пояснення від 02.02.2011р. долучені судом до матеріалів справи.

У заяві від 02.02.2011р. позивач уточнив період нарахування неустойки в розмірі 118170,00грн., яка нарахована з 09.12.2009р. по 09.12.2010р.

Відповідач у відзиві від 31.12.2010р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність. Крім того, відповідач заявив клопотання від 02.02.2011р., в якому просить застосувати до позовних вимог в частині нарахування неустойки строки позовної давності, передбачені ст.258 Цивільного кодексу України, з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01 січня 2008р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Наймодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (Наймач) був укладений договір найму № 2 (далі за текстом - договір), згідно пункту 1.1. якого Наймодавець передав, а Наймач прийняв у тимчасове користування за плату офісне приміщення площею 65 кв.м, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Лебединського, 7б, про що складений акт прийому-передачі.

Згідно пункту 5.1. договору, договір укладений строком на три роки з дня передачі приміщення Наймачу.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В пункті 3.2. договору передбачено, що плата за користування приміщенням за перший календарний квартал дії договору, тобто до 31.03.2008р., складає 4923,75грн. в місяць (без ПДВ).

Згідно пункту 3.1. договору, плата за користування приміщенням встановлюється за згодою сторін на кожний календарний квартал дії договору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.09.2009р. у справі № 24/152 з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 стягнуто суму заборгованості з орендної плати в розмірі 14771,25грн., що виникла за період з січня по березень 2008р.

Також з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 стягнуто індекс інфляції в розмірі 3989,71грн. (за період з 01.02.2008р. по 30.04.2009р.) та 3% річних в розмірі 607,88грн. (за період з 10.01.2008р. по 01.06.2009р.).

На момент звернення позивача до суду доказів погашення суми заборгованості з орендної плати, стягнутої з відповідача за рішенням господарського суду Донецької області від 09.09.2009р. у справі № 24/152, до матеріалів справи не надано, а тому позивачем на суму простроченої заборгованості були нараховані індекс інфляції за період з 01.05.2009р. по 30.11.2010р. та 3% річних за період 01.06.2009р. по 08.12.2010р.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції був арифметично перевірений судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. В«Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справВ» .

Отже розрахунки 3% річних та індексу інфляції визнані судом вірними та підлягають задоволенню. Стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 676,00грн. та витрати від інфляції в розмірі 2044,35грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми неустойки в розмірі 118170,00грн., суд виходить з наступного:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення статті 785 Цивільного кодексу України та пункт 5.3. договору.

Частина 1 стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пункт 5.3. договору найму № 2 від 01.01.2008р., укладеного між сторонами, та на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, передбачає, що у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди про розмір плати за користування приміщенням на наступний календарний квартал згідно п.3.1., 3.3. даного договору, договір припиняється по закінченню поточного календарного кварталу.

В пункті 3.3. договору найму № 2 від 01.01.2008р. передбачено, що не менше ніж за 15 днів до закінчення поточного календарного кварталу Наймодавець направляє Наймачу письмову пропозицію (угода до даного договору) про розмір плати за користування приміщення на наступний календарний квартал. Наймач не пізніше 15-ти днів з моменту отримання пропозиції зобов'язаний підписати з Наймодавцем відповідну угоду (письмово підтвердити свою згоду) або письмово повідомити Наймодавцю про відмову. В цьому випадку договір підлягає припиненню згідно п.5.3. договору.

Під час розгляду даного спору позивачем до суду не надано доказів направлення відповідачеві письмової пропозиції щодо визначення розміру плати за користування приміщення на наступний календарний квартал та письмове погодження або відмову відповідача про її погодження.

Частина 2 вищезазначеної статті Цивільного кодексу України передбачає право Наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.

В пункті 2.2. договору сторони передбачили, що у разі припинення договору Наймач зобов'язаний в місячний строк з моменту припинення договору повернути приміщення Наймодавцеві за актом приймання-передачі у стані, в якому воно було передано, з урахуванням нормального зносу.

Отже, за умовами договору, обов'язок Наймача щодо повернення орендованого ним приміщення настає у разі припинення договору.

Оскільки позивачем не доведений факт припинення договірних відносин, у позивача відсутні підстави для нарахування неустойки за несвоєчасне повернення орендованого приміщення, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк в частині стягнення суми неустойки в розмірі 118170,00грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 615, 625, 785 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 м.Донецьк про стягнення 120890,35грн., у тому числі суми індексу інфляції в розмірі 2044,35грн., 3% річних в розмірі 676,00грн., суми неустойки в розмірі 118170,00грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 м.Донецьк (83101, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м.Донецьк (83049, м.Донецьк, вул.Лебединського, 7б; код НОМЕР_2) суму індексу інфляції в розмірі 2044,35грн., 3% річних в розмірі 676,00грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 27,20грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 5,31грн.

В іншій частині позовних вимог - у задоволенні відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.02.2011р.