Рішення

від 18.06.2012 по справі 41/56пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.12 р. Справа № 41/56пд

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гриник М.М.

суддів: Демідової П.В., Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Нєразік М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» , м. Донецьк

до відповідача-2 публічного акціонерного товариства „Банк КамбіоВ» , м. Донецьк

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Донецьк

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „ДонбасресурсиВ» , м. Донецьк

про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ „Центр промислових технологійВ» від 08 квітня 2009 року про передачу в іпотеку майна; визнання договорів іпотеки до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року недійсними; виключення запису з Державного реєстру іпотек про обтяження нерухомого майна

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: ОСОБА_3 за довір. №25/2312 від 15.12.2011р.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» , м. Донецьк та публічного акціонерного товариства „Банк КамбіоВ» , м. Донецьк про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ „Центр промислових технологійВ» від 08 квітня 2009 року про передачу в іпотеку майна; визнання договору іпотеки до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року недійсним; виключення запису з Державного реєстру іпотек про обтяження нерухомого майна.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є засновником товариства з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» . Рішення товариства з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» , оформлене протоколом від 08.04.2009р. про передачу в іпотеку майна, суперечить вимогам діючого законодавства та статуту товариства, оскільки надання в іпотеку власного майна або майнова порука без будь-яких компенсацій з боку позичальника за кредитним договором не є підприємницькою діяльністю, тому не може здійснюватися товариством з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» .

Ухвалою від 04.05.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №41/56пд, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 та товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „ДонбасресурсиВ» .

Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 13.05.2011р., в якій уточнив позовні вимоги в частині визнання договору іпотеки недійсним, а саме просив суд: 1) визнати недійсним договір іпотеки від 28.07.2008р., підписаний з ОСОБА_2 до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року, укладеного між ТОВ ВФК «Донбасресурси» та ТОВ «УКБ «Камбіо»; 2) визнати недійсним договір іпотеки від 19.05.2009р., підписаний з ТОВ „Центр промислових технологійВ» до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року, укладеного між ТОВ ВФК «Донбасресурси» та ТОВ «УКБ «Камбіо». Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав уточнені позовні вимоги.

14.06.2011р. позивач надав до суду клопотання від 10.06.2011р. про виправлення помилки, в якому повідомив про помилкове зазначення в позовній заяві дати складання протоколу зборів засновників ТОВ „Центр промислових технологійВ» , яким зафіксовано оспорюване рішення, замість 08.04.2009р. помилково вказано 08.04.2011р. Суд розглянув дане клопотання позивача та задовольнив, оскільки до позову долучено оригінал протоколу зборів засновників ТОВ „Центр промислових технологійВ» саме від 08.04.2009р., то зазначення в позовній заяві іншої дати проведення зборів засновників суд вважає технічною помилкою позивача.

Третя особа, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про самостійні вимоги на предмет позову у справі № 41/56пд. Ухвалами суду від 21.06.2011р., від 24.06.2011р. вказану заяву повернуто ОСОБА_2 без розгляду.

Ухвалою від 24.06.2011р. провадження у справі №41/56пд зупинено до розгляду апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.06.2011р. у справі №41/56пд.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу - без змін.

Ухвалою від 11.10.2011р. провадження у справі №41/56пд поновлено у зв'язку з поверненням матеріалів справи до суду першої інстанції. Цією ж ухвалою провадження у даній справі зупинено до розгляду апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. у справі №41/56пд.

Ухвалою від 18.10.2011р. Донецький апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу без розгляду . Ухвалою від 12.12.2011р. Вищий господарський суд України повернув касаційну скаргу без розгляду. Матеріали справи повернуто до господарського суду Донецької області.

За результатми повторного автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Ушенко Л.В.

Ухвалою від 10.02.2012р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. справу передано на розгляд судді Гриник М.М.

Відповідач-1 у порушення вимог ухвал суду у жодне судове засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача-1 про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №318932, з якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» , код ЄДРПОУ 30586002, має місцезнаходження за адресою: 83014, м.Донецьк, вул. Мушкетівська, буд. 34. Саме така адреса відповідача-1 вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечує у зв'язку з тим, що вважає оспорюване рішення та договори іпотеки такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства та статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» .

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 18.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача-2, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» є товариством з обмеженою відповідальністю, створеним у відповідності з Законом України «Про господарські товариства», Господарським та Цивільним кодексами України, шляхом об'єднання грошових і майнових внесків, інтелектуального потенціалу засновника (учасника) та його підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Товариство зареєстровано на підставі рішення виконкому Калінінської районної ради м. Донецька №715/8 від 03.11.1999р., реєстраційний номер Р04053111ю0001659, з урахуванням нової редакції статуту, зареєстрованої Державним реєстратором виконкому Донецької міської ради Донецької області 28.03.2005р., номер запису 12661050001005172.

Єдиним учасником товариства є ОСОБА_1.

08.04.2009р. відбулись загальні збори учасників товариства, на яких був присутній єдиний учасник товариства ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 100%.

На порядок денний єдиним учасником Товариства ОСОБА_1 винесено питання про надання в заставу в якості забезпечення зобов'язань по кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбасресурси» будівлі СТО, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул. Мушкетівська, 34.

Рішенням загальних зборів учасників товариства, проведеним одноособово ОСОБА_1О оформлено протоколом від 09.04.2009р., який підписано ним же та посвідчено печаткою Товариства вирішено надати в заставу в якості забезпечення зобов'язань по кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбасресурси» в сумі 1 378 000,00 грн. будівлю СТО, розташовану за адресою: м.Донецьк, вул. Мушкетівська, 34.

На думку позивача, рішення загальних зборів учасників про передачу в іпотеку майна, суперечить вимогам діючого законодавства та статуту товариства, оскільки надання в іпотеку власного майна або майнова порука без будь-яких компенсацій з боку позичальника за кредитним договором не є підприємницькою діяльністю, тому не може здійснюватися товариством з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ»

Відповідно до ст. 58 Закону України В«Про господарські товаристваВ» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про господарські товаристваВ» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Загальні збори приймають рішення, що є актом органу корпоративного управління, та які приймаються у встановленому законом чи статутом порядку та відображаються в протоколі загальних зборів товариства. Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними, в даному випадку відповідність договору вимогам закону.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Надання в іпотеку власного майна з компенсацією або оплатою майнової поруки з боку позичальника по суті є фінансовою послугою.

Згідно п. 5 ст. 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно статті 5 цього ж Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Іпотекодавець не є фінансовою установою, тому не має права надавати фінансові послуги на умовах прибутковості. В даному випадку правовідносини за договором іпотеки регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

В спірних правовідносинах іпотека є забезпеченням виконання зобов'язання позичальником по кредитному договору, а не фінансовою послугою. Для іпотекодавців як суб'єктів правовідносин іпотеки чинним ЦК України та Законом України «Про іпотеку» спеціальні вимоги не передбачені. За загальним правилом ними можуть бути юридичні особи всіх форм власності і організаційно-правових форм та фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Таким чином, рішення загальних зборів ТОВ „Центр промислових технологійВ» від 08 квітня 2009 року про передачу в іпотеку майна та договір іпотеки від 19.05.2009р., підписаний з ТОВ „Центр промислових технологійВ» до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року, укладеного між ТОВ ВФК «Донбасресурси» та ТОВ «УКБ «Камбіо», відповідають вимогам чинного законодавства. Підстави для визнання правочину недійсним, встановлені нормою ст. 215 ЦК України та конкретно визначені ст. 203 ЦК України, відсутні. Підстави для виключення запису з Державного реєстру іпотек про обтяження нерухомого майна також відсутні. За вказаних обставин, позовні вимог в цій частині необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи те, що позивач не є стороною оспорюваного правочину, договору іпотеки від 28.07.2008р., підписаного з ОСОБА_2 до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року, укладеного між ТОВ ВФК «Донбасресурси» та ТОВ «УКБ «Камбіо», та не є заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину; а майно, передане в іпотеку за даним договором, належить фізичній особі ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу вбудованого приміщення, посвідченого 16.05.2006р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №877, акту прийому-передачі вбудованого приміщення, підписаного 17.05.2006р. ТОВ «СКВ Груп» та ОСОБА_2, зареєстрованих 22.05.2006р. КП БТІ м. Донецька згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10701056 за реєстраційним №12332519 в книзі 12чн, номер запису 2111, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору іпотеки від 28.07.2008р., підписаного з ОСОБА_2 до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року, укладеного між ТОВ ВФК «Донбасресурси» та ТОВ «УКБ «Камбіо», є такими, що не підлягають задоволенню.

Одночасно слід зазначити, що вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ „Центр промислових технологійВ» від 08 квітня 2009 року про передачу в іпотеку майна та визнання договору іпотеки до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року недійсним є послідовними діями. Розгляд питання щодо визнання договору іпотеки до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року недійсним можливий у разі визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ „Центр промислових технологійВ» від 08 квітня 2009 року про передачу в іпотеку майна в судовому порядку та набрання рішення законної сили.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр промислових технологійВ» , м. Донецьк, публічного акціонерного товариства „Банк КамбіоВ» , м. Донецьк, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Донецьк, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „ДонбасресурсиВ» , м. Донецьк, про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ „Центр промислових технологійВ» від 08 квітня 2009 року про передачу в іпотеку майна; визнання договорів іпотеки до кредитного договору №218/02-2007 від 23.03.2007 року недійсними; виключення запису з Державного реєстру іпотек про обтяження нерухомого майна.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Гриник М.М.

Суддя Демідова П.В.

Суддя Сич Ю.В.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2012р.