Ухвала

від 16.08.2016 по справі 2-3877/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Антипова Л.О.

№22-ц/796/11872/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №2-3877/11

У Х В А Л А

16 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Рубан С.М., Іванченка М.М.

розглянула заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, зацікавлена особа: ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з відповідача борг за договорами зворотної безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 388 300 грн. та вирішити питання судових витрат.

В мотивування вимог посилалася на те, що 30.01.2011 року, 01.02.2011 року та 15.03.2011 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договори зворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики грошових коштів) у розмірі 14 400 грн., що в еквіваленті на 30 січня 2011 року складає 1 500 євро по комерційному курсу на день позики, 279 400 грн., що в еквіваленті складає 25 750 євро по комерційному курсу на день позики та 94 500 грн., що в еквіваленті складає 9 000 євро по середньо комерційному курсу на день позики відповідно.

Проте, в обумовлені договорами строки виконання своїх зобов'язань, відповідач грошові кошти не повернула, у зв'язку з чим вона вимушена була звернутися до суду із вказаним позовом.

В процесі розгляду справи представники сторін по справі звернулися до суду із заявою про визнання мирової угоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2011 року затверджено мирову угоду, за якою:

1. ОСОБА_2 -ОСОБА_5 визнає позовні вимоги ОСОБА_2 у сумі 390 120 грн., які складаються з 388 300 грн. - борг за договорами позики грошових коштів від 30.01.2011р., 01.02.2011 p., 15.03.2011р. та 1700 грн. - сплачене позивачем держмито та 120 грн. - сплачені витрати на ІТЗ.

2. З метою погашення заборгованості перед позивачем відповідач ОСОБА_6 передала право власності на нерухоме майно, що належить їй на праві власності, ОСОБА_2, а ОСОБА_2 приймає право власності на нерухоме майно, а саме:

- Машиномісце НОМЕР_1 площею 12,90 кв.м. в підземному автопаркінгу, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд.21-А. Машиномісце належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 16.11.2011 p., виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 15.11.2004 р. № 2129- С/НП та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 19.11.2004 p. (запис у реєстрову книгу №200 за реєстровим № 20202; реєстраційний № 31093856 електронний запис 40202 в книзі 200-215 від 29.07.2010 p.).

- Чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 100,20 кв.м., жилою площею 66,40 кв.м. Вказана квартира належить ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Суворовим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.08.2003 p., № 914, та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 19.08.2003 р. (запис у реєстрову книгу д.558-66 за реєстровим № 460/6109; реєстраційний № 31026655, номер запису 4690/6109 в книзі д.558-66 від 22.07.2010 p.).

- 1/2 частина трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 124,1 кв.м., жилою площею 67,3 кв. м. Частина квартири належить ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про право власності KB № 65277 від 25.01.2002 p., виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 10.09.2001 р. № 1006-С/КІ та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 30.01.2002 p. (записана у реєстрову книгу за реєстровим № 43001; реєстраційний № 31068737 номер запису 43001 в книзі 328-17 від 27.07.2010 p.).

3. Визнано за ОСОБА_2 право власності на:

- Машиномісце НОМЕР_1 площею 12,90 кв.м., в підземному автопаркінгу, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд.21-А. Машиномісце належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 16.11.2011 p., виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 15.11.2004 р. № 2129- С/НП та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 19.11.2004 p. (запис у реєстрову книгу №200 за реєстровим № 20202; реєстраційний № 31093856 електронний запис 40202 в книзі 200-215 від 29.07.2010 p.).

- Чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 100,20 кв.м., жилою площею 66,40 кв.м. Вказана квартира належить ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Суворовим В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.08.2003 p., № 914, та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 19.08.2003 р. (запис у реєстрову книгу д.558-66 за реєстровим № 460/6109; реєстраційний № 31026655, номер запису 4690/6109 в книзі д.558-66 від 22.07.2010 p.).

- 1/2 частину трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 124,1 кв.м., жилою площею 67,3 кв. м. Частина квартири належить ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про право власності KB № 65277 від 25.01.2002 p., виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 10.09.2001 р. № 1006-С/КІ та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 30.01.2002 p. (записана у реєстрову книгу за реєстровим № 43001; реєстраційний № 31068737 номер запису 43001 в книзі 328-17 від 27.07.2010 p.).

Провадження у справі закрито.

18.07.2016 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2011 року, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2011 року та повернути справу до Дніпровського районного суду м. Києва для продовження розгляду по суті.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2016 року клопотання про поновлення строку задоволено, справу призначено до розгляду на 31 серпня 2016 року.

12.08.2016 року апелянт ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на: Машиномісце НОМЕР_1 площею 12,90 кв.м., в підземному автопаркінгу, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд.21-А, чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 100,20 кв.м., жилою площею 66,40 кв.м, 1/2 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 124,1 кв.м., жилою площею 67,3 кв. м.

В мотивування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у зв'язку з тим, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2011 року, якою затверджено мирову угоду, протиправно позбавила його права власності на спільне нерухоме майно подружжя.

Колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто заява про забезпечення позову може бути пред'явлена і на стадії відкриття провадження у справі, стадії провадження у справі до судового розгляду, стадії судового розгляду в суді першої інстанції, стадії провадження в апеляційній інстанції. (Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013року № 10-72/0/4-13)

Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядаються судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заява ОСОБА_1 ґрунтується на тому, що відчужене майно є спільною сумісною власністю подружжя, відповідач в справі розпорядилася його часткою у цьому майні, позбавивши заявника права власності поза межами закону, майно може у будь - який час бути реалізовано новим власником, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на:

- Машиномісце НОМЕР_1 площею 12,90 кв.м., в підземному автопаркінгу, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд.21-А, що належить ОСОБА_2 на підставі ухвали Дніпровського районного суду від 01.07.2011 року;

- Чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 100,20 кв.м., жилою площею 66,40 кв.м., що належить ОСОБА_2 на підставі ухвали Дніпровського районного суду від 01.07.2011 року;

- 1/2 частину трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 124,1 кв.м., жилою площею 67,3 кв. м., що належить ОСОБА_2 на підставі ухвали Дніпровського районного суду від 01.07.2011 року.

Допустити негайне виконання ухвали.

Копію ухвали направити Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції (вул. Краківська, 20, м. Київ, 02094) та до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції (вул. Саксаганського,110, м. Київ, 0132).

Ухвала набирає законної сили та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді