Рішення

від 11.07.2017 по справі 2-3877/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3877/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання - Гайданці Г.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку володіння нерухомим майном, поділ майна та усунення перешкод у здійсненні права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1, звернулася в суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку володіння нерухомим майном, поділ майна та усунення перешкод у здійсненні права власності.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Виходячи із довідки КП Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода № Д-00997 від 10.04.2009 року, кожній із сторін належить по 1/2 частки у праві спільної часткової власності на спірний будинок.

Зазначає, що право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на даний будинок підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори 09.04.2009 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-148 та витягом з державного реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 10.04.2009 року КП Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода за № НОМЕР_1.

Відповідно до дублікату технічного паспорту, виготовленого КП Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода , вищевказаний будинок складається з 3-х кімнат житловою площею: 55,6 кв.м, у тому числі: 1-а кімната (5) - 23,7 кв.м, 2-а кімната (6) - 17,3 кв.м, 3-а кімната (7) - 14,6 кв.м, кухні (8) - 14,7 кв.м, ванної кімнати (11) - 2,7 кв.м, вбиральні (10) - 0,7 кв.м, коридору (2) - 2,7 кв.м., (3) - 7,5 кв.м., (4) - 6,9 кв.м, передпокою (9) - 6,7 кв.м, комори (13) - 10,3 кв.м, та 2-х веранд (12) - 8,8 кв.м., (1) - 9,6 кв.м. Всього загальна площа будинку складає - 125,9 кв.м. Отже, на кожну із сторін припадає по 62,95 кв.м. від ідеальної частки загальної площі будинку.

Однак, на теперішній час сторони не можуть домовитися про порядок володіння та користування будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вказує, що після одержання ним в інтересах ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину та реєстрації її права власності, остання не може реалізувати своє право володіння, користування та розпорядження 1/2 часткою спірного будинку, оскільки ОСОБА_3 не визнає її право власності і в категоричній формі відмовляє позивачу в користуванні будинком.

Доказом негативного ставлення ОСОБА_3 до спадкоємиці ОСОБА_2 та вчинення нею перешкод у користуванні вищевказаною спадщиною є копії постанов про відмову в порушенні кримінальних справ, постановлених ДІМ Ужгородського МВ УМВС від 24.02.2008 року та 07.04.2009 року.

Також зазначає, що враховуючи той факт, що спірний будинок має два, незалежних один від одного, входи, то він вважає можливим поділити його в натурі, виділивши ОСОБА_2 частину будинку, що відповідає її ідеальній частці і складається з: веранди (1) - 9,6 кв.м., коридору (2) - 2,7 кв.м., (3) - 7,5 кв.м., частини коридору (4) - 2,15 кв.м., 2-х кімнат (5) - 23,7 кв.м, (6) - 17,3 кв.м, за умови його подальшого переобладнання та перебудови в окрему квартиру у відповідності з висновком будівельно-технічної експертизи.

На думку представника позивача, такий варіант поділу будинку буде відповідати ідеальній частці у праві спільної часткової власності ОСОБА_2 і не змінювати частки кожного зі співвласників.

З посиланням на викладене представник позивача просив суд:

встановити порядок володіння будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виділивши у власність ОСОБА_2 1/2 частину будинку в натурі, у відповідності з висновком будівельно-технічної експертизи;

зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у здійсненні нею права користування та розпорядження виділеною в натурі 1/2 частиною будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог від 02.12.2014 року, згідно з якою просив також здійснити розподіл прибудинкової земельної ділянки під будинком АДРЕСА_1.

На підставі поданої до суду заяви про зменшення позовних вимог від 07.07.2017 року, відмовившись від збільшених позовних вимог, представник позивача остаточно просить суд:

виділити в натурі 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 згідно з варіантом 2 викладеного у висновку № 007/2014 будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 2-3877/11 від 05.04.2014;

зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, що є спільною частковою власністю, а саме 1/2 частини будинку АДРЕСА_1;

стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 2-3877/11.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та просив їх задовольнити. Також зауважив, що ним у позовній заяві та у наступних процесуальних документах було допущено описку у частині написання прізвища відповідача ОСОБА_4 замість правильного ОСОБА_3, у зв'язку з чим просив вважати останнє правильним написанням прізвища відповідача. Також не підтримав клопотання про необхідність проведення судової земельно-технічної експертизи, зважаючи на зменшення позовних вимог, до предмету яких не відноситься вирішення питання щодо земельної ділянки.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомленою. Згідно з поданою 10.07.2017 року до суду заявою ОСОБА_3 від 10.07.2017 року, остання зазначила, що по стану здоров'я вона не може з'явитися до суду, вона тяжко захворіла. До заяви долучила довідку Ужгородського міського центру первинної медико-санітарної допомоги № 728 від 05.07.2017 року.

За приписами ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Подана відповідачем 10.07.2017 року письмова заява не містить клопотання про розгляд справи за її відсутності. Разом з тим, відповідач у жодне судове засідання у процесі розгляду справи не з'явилася. Крім того, відповідачем було залучено до участі у справі представника, однак, як встановлено судом з матеріалів справи, процесуальні повноваження представника за довіреністю ОСОБА_5 припинені 12.04.2016 року внаслідок закінчення строку дії довіреності від 12.04.2013 року (а.с. 155). Відтак, враховуючи наявність відомостей, що відповідач повідомлена про час та місце розгляду справи, про розгляд справи за її відсутності не клопотала, суд розглянув справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок № АДРЕСА_1 зареєстрований за позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 по 1/2 частці за кожним, що підтверджується довідкою КП Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода № Д-00997 від 10.04.2009 року (а.с. 11).

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 10.09.2009 року будинок № АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності в розмірі 1/2 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим Першою Ужгородською державної нотаріальною конторою 09.04.2009 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-148 (а.с. 12-14).

Судом встановлено, що вищевказаний житловий будинок згідно з технічним паспортом складається з 3-х кімнат житловою площею: 55,6 кв.м, у тому числі: 1-а кімната (5) - 23,7 кв.м, 2-а кімната (6) - 17,3 кв.м, 3-а кімната (7) - 14,6 кв.м, кухні (8) - 14,7 кв.м, ванної кімнати (11) - 2,4 кв.м, вбиральні (поєднаної) (10) - 0,7 кв.м, 3-х коридорів, а саме (2) - 2,7 кв.м., (3) - 7,5 кв.м., (4) - 6,9 кв.м, передпокою (9) - 6,7 кв.м, комори (13) - 10,3 кв.м, 2-х веранд, а саме (12) - 8,8 кв.м., (1) - 9,6 кв.м. Загальна площа будинку складає - 125,9 кв.м. (а.с. 15).

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За приписами ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно з ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2011 року по даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту ОСОБА_6 (а.с. 95).

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи № 0007/2014 від 05.04.2014 року, складеного експертом ОСОБА_6, загальна площа житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, згідно з технічним паспортом становить 125,9 м.кв., житлова площа будинку - 55,6 м.кв. В ході обстеження було встановлено, що приміщення поз 8 площею 14.7 м.кв. та приміщення поз 9 площею 6,7 м.кв. викреслені на технічному паспорті не з тієї сторони будівлі. Згідно з висновку експертизи провести розподіл житлового будинку з технічної точки зору є можливим та сторонам повинно виділитися по 62,95 м.кв. (а.с. 117-122).

Експертом наведено два варіанти розподілу житлового будинку:

Варіант розподілу № 1. Сторона 1 отримує наступні приміщення по позиціях: поз 8 - площею 6,7 м.кв., поз 9 площею - 14,7 м.кв., поз 13 - площею 10,3 м.кв., поз 12 - площею 8,8 м.кв., поз 10 - площею 0,7 м.кв., поз 11 - площею 2,4 м.кв., поз 4 А - площею 2,5 м.кв., поз 7 площею - 14,6 м.кв., частина площі під перегородкою 0,35 м.кв., всього 61,05 м.кв. відхилення від ідеальної долі - 1,9 м.кв. Сторона 2 отримує наступні приміщення по позиціях: поз 1 - площею 9,6 м.кв., поз. 2 - площею 2,7 м.кв., поз 3 - площею 7,5 м.кв., поз 4 - площею 3,7 м.кв., поз 5 - площею 23,7 м.кв., поз 6 - площею 17,3 м.кв., частина площі під перегородкою 0.35 м.кв., всього - 64,85 м.кв., відхилення від ідеальної долі + 1,95 м.кв. Враховуючи той факт, що стороні 2 необхідно влаштувати кухню та санвузол, експерт на розраховує компенсацію, яку повинна була б виплатити сторона 2 стороні 1 за різницю площі. План реального розподілу за варіантом № 1 зазначено в додатку № 1 (а.с. 126).

Варіант розподілу № 2. Сторона 1 отримує наступні приміщення по позиціях: поз 4 - площею 6,9 м.кв., поз 6 - площею 17,3 м.кв., поз 7 - площею 14,6 м.кв., поз 10 - площею 0,7 м.кв., поз 11 - площею 2,4 м.кв., поз 12 - площею 8,8 м.кв., поз 13 - площею 10,3 м.кв., всього - 61,0 м.кв., відхилення від ідеальної долі - 1,95 м.кв. Сторона 2 отримує наступні приміщення по позиціях: поз 1 - площею 9,6 м.кв., поз 2 - площею 2,7 м.кв., поз 3 - площею 7,5 м.кв., поз 5 - площею 23,7 м.кв., поз 8 - площею 6,7 м.кв., поз 9 - площею 14,7 м.кв., всього - 64,9 м.кв., відхилення від ідеальної долі + 1,95 м.кв. Стороні 2 в своїх приміщеннях необхідно влаштувати кухню та санвузол, оскільки варіанти місць і способи влаштування цих приміщень різні, експерт залишає їх на розсуд сторони 2. Отвори що влаштовуються та замуровуються, експерт позначив на кресленнях. Враховуючи той факт, що стороні 2 необхідно влаштувати кухню та санвузол, експерт не розраховує компенсацію, яку повинна була виплатити сторона 2 стороні 1 за різницю площі. План реального розподілу за варіантом № 2 зазначено в додатку № 2 (а.с. 127).

Виходячи із положень ЦК України та роз'яснень, викладених у п. п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок , виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічно можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Суд бере до уваги варіант № 2 розподілу спірного будинку згідно з висновком будівельно-технічної експертизи № 0007/2014 від 05.04.2014 року, оскільки такий на думку суду ґрунтується на засадах справедливості і розумності, є найбільш простим та раціональним, а також відповідає часткам співвласників будинку.

З врахуванням викладеного суд вважає за доцільне провести поділ в натурі житлового будинку № АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 007/2014 від 05.04.2014 року, а саме, виділити позивачу ОСОБА_2 згідно з планом реального розподілу зазначеному в додатку № 2 до експертизи наступні приміщення по позиціях: поз 1 - площею 9,6 м.кв. (веранда); поз 2 - площею 2,7 м.кв. (коридор); поз 3 - площею 7,5 м.кв. (коридор); поз 5 - площею 23,7 м.кв. (перша кімната); поз 8 - площею 6,7 м.кв. (передпокій); поз 9 - площею 14,7 м.кв. (кухня). Всього - 64,9 м.кв. відхилення від ідеальної долі + 1,95 м.кв.

Крім того, позивачем також пред'явлені позовні вимоги про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном, що належить їй на праві власності.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, після набуття позивачем права власності на 1/2 частку спірного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину та реєстрації за нею права власності, відповідач ОСОБА_3 не визнає право власності позивача та перешкоджає останній у володінні, користуванні та розпорядженні будинком.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_7 про усунення перешкод є підставними та підлягають задоволенню, а тому відповідача ОСОБА_3 слід зобов'язати не чинити ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження виділеною їй в натурі частиною житлового будинку № АДРЕСА_1.

Щодо відшкодування судових витрат суд констатує наступне.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (ст. 88 ЦПК України).

Відтак, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, з яких 51,00 грн. державного мита, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 3500,00 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 та ч. 1 ст. 218 ЦПК України 11.07.2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 321, 356, 364, 367, 383, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку володіння нерухомим майном, поділ майна та усунення перешкод у здійсненні права власності - задовольнити повністю.

Провести поділ в натурі житлового будинку № АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 007/2014 від 05.04.2014 року, а саме:

виділити ОСОБА_2 згідно з планом реального розподілу зазначеному в додатку № 2 до експертизи наступні приміщення по позиціях:

поз 1 - площею 9,6 м.кв. (веранда);

поз 2 - площею 2,7 м.кв. (коридор);

поз 3 - площею 7,5 м.кв. (коридор);

поз 5 - площею 23,7 м.кв. (перша кімната);

поз 8 - площею 6,7 м.кв. (передпокій);

поз 9 - площею 14,7 м.кв. (кухня).

Всього - 64,9 м.кв. відхилення від ідеальної долі + 1,95 м.кв.

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження виділеною їй в натурі частиною житлового будинку № АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 51 (п'ятдесят одну) гривню державного мита, 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча О.М. Світлик