Постанова

від 28.04.2009 по справі 34/434

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2009 № 34/434

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Алдано вої С.О.

суддів: Коротун О.М .

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Камін ська Т.О.

За участю представникі в:

від позивача - Розман С.Ю. (довіреність № 12 від 27.04.2009 р .)

відвідповідача - ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 23.03.2009 р.)

ОСОБА_ 4 (паспорт серія ЕО № 088097 видан ий

Ленінським РВ ММУ УМВС Укра їни в

Миколаївській області)

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_4

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 04.02.2009

у справі № 34/434 (суддя Сташ ків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Шенборн "

до Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_4

про стягнення 418825,18 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК Ук раїни в судовому 14.04.2009 р. оголош увалась перерва до 28.04.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю “Шенборн ” звернулось до Господарсько го суду м. Києва з позовом до Ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення з ост аннього 418825,18 грн. заборгован ості з оплати вартості прода ного товару, 4188,25 грн. держа вного мита, 5000,00 грн. витрат на оп лату правової допомоги адвок ата та 118,00 грн. витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 04.02.2009 р. у справі № 34/434 вимоги позивача задоволе ні частково. Стягнуто з відпо відача на користь позивача 4188 25,18 грн. основного боргу, 4188,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу. В іншій ча стині позову відмовлено.

Не погоджуючись з при йнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апел яційного господарського суд у з апеляційною скаргою, в які й просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2009 р., прийняти нове рішен ня, яким в позові відмовити.

Скаргу мотивовано тим, що ос каржуване рішення прийнято с удом першої інстанції з пору шенням норм процесуального п рава.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 05.03.2009 р. апеляційну скаргу фізичної особи - підприємц я ОСОБА_4 прийнято до пров адження.

В судовому засіданні 14.04.2009 р. п редставником позивача було з аявлено клопотання про прове дення судової технічної експ ертизи договору № 12 від 14.01.2005 р, а ктів за результатами утиліза ції продукції від 28.04.2006 р. та від 30.06.2006 р, акту взаємних розрахун ків від 08.09.2006 р. згідно Договору № 12 від 14.01.2005 р., а також, в заяві ві д 28.04.2009 р. позивач додатково про сить призначити судову техні чну експертизу повідомлення від 17.08.2005 р.

Колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду відмовила в задоволен ні вказаних клопотань, у зв' язку з їх необґрунтованістю, оскільки оригінали вищезазн ачених документів в матеріал ах справи відсутні, крім того , в судовому засіданні предст авники сторін пояснили, що та кі оригінали у сторін також в ідсутні.

24.04.2009 р. до відділу документал ьного забезпечення Київсько го апеляційного господарськ ого суду надійшла заява відп овідача про перенесення слух ання справи, призначеного на 28.04.2009 р. о 12:00, на іншу дату, у зв' яз ку з погіршенням стану здоро в' я відповідача та неможлив істю його присутності на зас іданні. Але, в судовому засіда нні 28.04.2009 р. відповідач наголоси в на тому, що необхідність у ві дкладенні розгляду апеляцій ної скарги відсутня, оскільк и його стан здоров' я не пере шкоджає приймати участь у су довому засіданні.

Позивач у відзиві на апеляц ійну скаргу та його представ ник в судовому засіданні про ти доводів апеляційної скарг и заперечували, просили зали шити її без задоволення, а оск аржуване рішення - без змін .

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників стор ін та відповідача, дослідивш и докази, проаналізувавши на підставі встановлених факти чних обставин справи правиль ність застосування судом пер шої інстанції норм законодав ства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підляг ає задоволенню з наступних п ідстав.

14.01.2005 р. між сторонами по справ і був укладений договір № 12 по ставки оптової партії товарі в, згідно п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов' язується в п орядку та на умовах, визначен их у цьому Договорі, передати у власність покупцеві (відпо відачу) товари, визначені на п ідставі накладних, а саме м' ясну та ковбасну продукцію, я ка за пакуванням, маркування м, зовнішнім виглядом або інш ими якостями не підлягає до р еалізації за стандартами нац іональних мереж супермаркет ів.

Покупець зобов' язується в порядку та на умовах, визнач ених у цьому Договорі, прийня ти товар, вжити всіх можливих заходів для усунення ознак н екондиційності товару та сам остійно реалізовувати проду кцію після проведення заході в щодо усунення недоліків (п. 1 .2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, покупець зобов' язаний за р езультатами реалізації пров ести розрахунок з продавцем за реалізований товар або йо го частину. У разі неможливос ті усунення недоліків, покуп ець зобов' язаний повернути частину товару, що не придатн а до змін та подальшої реаліз ації, продавцеві, або прийнят и спільне з повноважним пред ставником продавця рішення про утилізацію товару.

Найменування, одиниці вимі ру та загальна кількість тов ару, що підлягає поставці за ц им Договором, його часткове с піввідношення (асортимент), в изначаються специфікацією, я кою є товарно-транспортними накладними до цього Договору (п. 1.5. Договору).

На виконання умов Договору , протягом лютого-червня 2006 р. п озивач поставив відповідачу продукцію згідно видаткових накладних № Ш-000125 від 20.02.2006 р. на су му 185617,02 грн., № Ш-000126 від 31.03.2006 р. на сум у 94505,69 грн., № Ш-0011 від 30.04.2006 р. на сум у 68175,79 грн., № Ш-0014 від 31.05.2006 р. на су му 46695,98 р., № Ш-0017 від 07.06.2006 р. на суму 4471 0,70 грн. (копії накладних містят ься в матеріалах справи), на за гальну суму 439705,18 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України п ідставами виникнення цивіль них прав та обов'язків, зокрем а, є договори та інші правочин и.

Як встановлено ч. 1 ст. 205 ЦК Укр аїни правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Ст орони мають право обирати фо рму правочину, якщо інше не вс тановлено законом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що між сторонами по справі бу в укладений договір купівлі- продажу у спрощений спосіб, п ро що свідчать наявні у матер іалах справи копії видаткови х накладних, підписані сторо нами та скріплені печатками, оскільки, як вбачається з мат еріалів справи, поставки тов ару здійснювались саме на пі дставі Договору № 12 від 14.01.2005 р., щ о підтверджується також вида тковими накладними, в яких мі ститься посилання на даний Д оговір.

Поставлена продукція відп овідачем отримана, що підтве рджується підписами уповнов ажених осіб на видаткових на кладних, копії яких наявні в м атеріалах справи.

Відповідач на дату подання позову до місцевого господа рського суду не розрахувався з позивачем за поставлену та отриману продукцію.

Необґрунтованим є твердже ння відповідача про те, що оск ільки сторонами були підписа ні акти за результатами утил ізації продукції від 28.04.2006 р. та від 30.06.2006 р., згідно яких утилізо вано товару на загальну суму 418825,18 грн., а згідно п. 4 акту взаєм них розрахунків від 08.09.2006 р. роз рахунки за наданий продавцем покупцеві товар проведені в повному обсязі та вчасно, то п озовна вимога про стягнення з відповідача 418825,18 грн. не п ідлягає задоволенню, виходяч и з наступного.

Згідно ст. 36 ГПК України пись мовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значе ння для правильного вирішенн я спору. Оригінали документі в подаються, коли обставини с прави відповідно до законода вства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вим огу господарського суду.

Вимога господарського суд у про надання оригіналів док ументів може бути викликана необхідністю встановлення д остовірності документа, що п одається в копії.

Оскільки в матеріалах спра ви містяться копії актів за р езультатами утилізації прод укції від 28.04.2006 р., від 30.06.2006 р. та акт у взаємних розрахунків від 08.0 9.2006 р., крім того, сторони в судов ому засіданні повідомили про те, що оригінали вказаних док ументів у них відсутні, то Киї вський апеляційний господар ський суд вважає, що дані доку менти є неналежними доказами по справі.

Отже, суд апеляційної інста нції, дослідивши матеріали с прави, погоджується з виснов ком суду першої інстанції, пр о те, що розмір основного борг у відповідача становить 418825,18 г рн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарсько го кодексу України до викона ння господарських договорів застосовуються відповідні п оложення Цивільного кодексу України з урахуванням особл ивостей, передбачених цим Ко дексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, що підтверджується ст. 193 ГК У країни, зобов'язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог ЦК України, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визнач ено, що, якщо у зобов'язанні вс тановлений строк (термін) йог о виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України бор жник вважається таким, що про строчив, якщо він не приступи в до виконання зобов'язання а бо не виконав його у строк, вст ановлений договором або зако ном.

Статтею 611 ЦК України передб ачено, що у разі порушення зоб ов'язання настають правові н аслідки, встановлені договор ом або законом.

Відповідач належним чином своїх обов' язків не викона в, суму основного боргу не спл атив.

Колегія суддів погоджуєть ся із висновком місцевого го сподарського суду про необхі дність задоволення позовних вимог в частині стягнення ос новної заборгованості в розм ірі 418825,18 грн.

Позивачем також заявлено в имогу про стягнення з відпов ідача 5000 грн. витрат на правову допомогу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що дана вимога підляг ає частковому задоволенню, в иходячи з наступного.

Конституція України визна чає конституційні завдання а двокатури України.

Так, ст. 59 Конституції Україн и встановлено, що кожен має пр аво на правову допомогу. У вип адках, передбачених законом, ця допомога надається безоп латно. Кожен є вільним у вибор і захисника своїх прав. Для за безпечення права на захист в ід обвинувачення та надання правової допомоги при виріше нні справ у судах та інших дер жавних органах в Україні діє адвокатура.

Організаційні форми діяль ності адвокатури встановлен і в ст. 4 Закону України “Про ад вокатуру”.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни „Про адвокатуру” адвок атура України є добровільним професійним громадським об' єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприя ти захисту прав, свобод та пре дставляти законні інтереси г ромадян України, іноземних г ромадян, осіб без громадянст ва, юридичних осіб, подавати ї м іншу юридичну допомогу. Ст. 1 2 цього ж Закону встановлює, що оплата праці адвоката здійс нюється на підставі угоди мі ж громадянином чи юридичною особою і адвокатським об' єд нанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 33 Правил ад вокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною коміс ією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р оку (протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р .6/VI), єдиною допустимою формою о тримання адвокатом винагоро ди за надання правової допом оги клієнту є - гонорар. Гонора р, отримуваний адвокатом за н адання правової допомоги, по винен бути законним за формо ю і порядком внесення і розум но обгрунтованим за розміром .

Статтею 44 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що до складу су дових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляд і справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплач ені адвокату стороною, котрі й такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується в ідповідними фінансовими док ументами. Вказана норма не об межує юридичних осіб чи гром адян у виборі осіб, котрі буду ть здійснювати їх представни цтво в господарському суді, щ о знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного С уду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000. Відпові дно до частини 3 статті 48 Госпо дарського процесуального ко дексу України витрати, що під лягають сплаті за послуги ад воката, визначаються у поряд ку, встановленому Законом Ук раїни "Про адвокатуру". Дія вка заного Закону поширюється ті льки на осіб, які є адвокатами . Поняття особи, яка є адвокато м, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на те, що він сплатив адвокату ОСОБА_5 винагороду у розм ірі 5000,00 грн. Документально під тверджуючи вказаний факт, ві дповідач посилається на плат іжне доручення № 92 від 02.10.2008 р. та договір № 14-1/с від 01.10.2008 р. між То вариством з обмеженою відпов ідальністю „Шенборн” та адво катом ОСОБА_5

Місцевий господарський су д зазначає, що відповідачем д окументально не підтверджен о факту надання йому правово ї допомоги та представництва його інтересів саме адвокат ом, а тому суд не вбачає підста в для відшкодування відповід ачу витрат, які пов'язані з опл атою послуг у розмірі 5000,00 грн. з а рахунок відповідача. Проте , колегія суддів вважає за нео бхідне зазначити, що відпові дно до ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є не достатніми, господарський су д зобов' язаний витребувати від підприємств та організа цій незалежно від їх участі у справі документи і матеріал и, необхідні для вирішення сп ору.

Крім того, відповідно до п. 11 ст. 65 ГПК України, з метою забез печення правильного і своєча сного вирішення господарськ ого спору суддя вчиняє в необ хідних випадках дії, спрямов ані на забезпечення правильн ого і своєчасного розгляду с прави. Зокрема, витребовує ві д них документи, відомості, ви сновки, необхідні для виріше ння спору.

На підставі викладеного, ко легія суддів приходить до ви сновку, що місцевий господар ський суд мав можливість вит ребувати докази того, що ОС ОБА_5 є саме адвокатом, оскіл ьки позивач може надавати до кази, а суд - вимагати їх нада ння до закінчення розгляду с прави. Аналогічна позиція мі ститься в Роз' ясненні Вищог о господарського суду Україн и № 02-5/289 від 18.09.1997 р. “Про деякі пита ння практики застосування Го сподарського процесуальног о кодексу України” (із змінам и та доповненнями).

В судове засідання апеляці йної інстанції відповідачем подано Свідоцтво про право н а заняття адвокатською діяль ністю № 21/112 від 11.11.2002 р., яке видане ОСОБА_5 Закарпатською ква ліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Що стосується висновку суд у першої інстанції про те, що а двокат ОСОБА_5 недобросов існо виконував свої зобов' я зання, суд апеляційної інста нції вважає за необхідне заз начити наступне.

Позовну заяву, яка була пода на до суду першої інстанції п ідписано саме ОСОБА_5, крі м того, останній був присутні й в судовому засіданні суду п ершої інстанції 10.12.2008 р.

Але, враховуючи той факт, що в судових засіданнях суду пе ршої інстанції 12.01.2009 р. та 04.02.2009 р. а двокат ОСОБА_5 присутній н е був, крім того, звертаючи ува гу на те, що останній не викона в вимоги ухвали від 10.12.2008 р., коле гія суддів вважає, що вимога п ро стягнення з відповідача в итрат на правову допомогу пі длягає частковому задоволен ню, з відповідача на користь п озивача підлягає стягненню 2 500,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відповідач в порушення заз наченої норми належним чином апеляційну скаргу не обґрун тував, доказів та підстав для скасування рішення суду пер шої інстанції апеляційному с уду не навів.

Тому колегія суддів вважає , що рішення Господарського с уду м. Києва від 04.02.2009 р. у даній с праві підлягає зміні в части ні розподілу судових витрат, в іншій частині рішення необ хідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст . 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Ки ївський апеляційний господа рський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_4 залишити без задовол ення.

Рішення Господарського су ду м. Києва від 04.02.2009 р. у справі № 34/434 змінити в частині розп оділу судових витрат.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕ СА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку , виявленого державним викон авцем під час виконання судо вого рішення) на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю „Шенборн” (89600, Закарпа тська область, м. Мукачево, вул . Пряшівська-бічна, 8-А, рах. 2600800115728 8 в ВАТ „Державний експортно-і мпортний банк України”, МФО 312 226, код ЄДРПОУ 30420264) 2500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Видачу наказу доручити Гос подарському суду м. Києва.

Справу № 34/434 повернути до Гос подарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом одного місяця з д ня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Коротун О.М.

Ка латай Н.Ф.

30.04.09 (відправлено)