Ухвала

від 22.09.2016 по справі 4/949-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"22" вересня 2016 р.Справа № 4/949-10

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали скарги Державного агентства резерву України на дії органу Державної виконавчої служби

За позовом Державного агентства резерву України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариствоВ» , с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області

про зобов`язання повернути матеріальні цінності цукор-пісок в кількості 2 875 тонн та стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій

За участю представників сторін:

від скаржника (позивача): ОСОБА_1 - за довіреністю №789/0/4-16 від 11.03.2016р.;

від відповідача: не прибув;

за участі представника ДВС: ОСОБА_2 - за довіреністю №20.22/628 від 30.12.2015р.;

за участі ОСОБА_3 - начальника відділу прокуратури області (службове посвідчення №001733 від 28.08.2012р.)

Суть справи: Рішенням господарського суду від 31.07.2015р. задоволено позов Державного агентства резерву України м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариствоВ» , с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області про зобов`язання повернути матеріальні цінності цукор-пісок в кількості 2 875 тонн та стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій.

14.08.2015р. на виконання вказаного рішення були видані відповідні накази та у відповідності до вимог ст.116 ГПК України направлені стягувачу.

12.09.2016р. на адресу господарського суду Хмельницької області від Державного агентства резерву України надійшла скарга за вих.№3024/0/4-16 від 01.09.2016р. на дії органу Державної виконавчої служби.

В обгрунтування вказаної скарги позивачем зазначено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.07.2015 у справі №4/949-10 задоволено позов ОСОБА_4 до ТОВ „Аграрне товариствоВ» . На виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ від 14.08.2015р. № 4/949-10.

Заявами ОСОБА_4 від 25.12.2015 № 4147/0/4-15 та № 4148/0/4-15 накази направлено на виконання до ОСОБА_5 державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

ОСОБА_5 примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.01.2016р. вих.№158/6 направлено оригінал виконавчого документу наказ №4/949/10 від 14.08.2015 та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.01.2016р., мотивуючи це тим, що у пред'явленому на виконання виконавчому документі судом визнано юридичний факт, при цьому не вказано будь-яких заходів примусового виконання винесеного ним рішення, тому зазначені обставини виключають здійснення виконавчого провадження.

ОСОБА_4 від 18.04.2016р. вих.№1316/0/4-16 повторно направлено оригінал виконавчого документу (наказ №4/949-10 від 14.08.2015р.) до виконання ОСОБА_5 примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Проте, орган державної виконавчої служби своїм листом від 20.07.2016р. №20.1-51714304-511/20 в котре відмовив у відкриті даного виконавчого провадження, про що видав постанову від 20.07.2016р. та керуючись ст.ст.21, 23, п.8 ч.1 ст.26 Закону України „Про виконавче провадженняВ» повернув заявнику (стягувачу) оригінал виконавчого документу, а саме наказ №4/949-10 від 14.08.2015р.

Як вказує скаржник, станом на 02.08.2016р. в добровільному порядку рішення суду не виконано.

Скаржник зазначає, що категорично не погоджується із висновками старшого державного виконавця Мурихіна С.В. щодо відсутності у виконавчому документі „будь-яких заходів примусового виконання винесеного судом рішенняВ» та вважає дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 20.07.2016р. постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження незаконними, вчиненими з порушенням приписів Закону України „Про виконавче провадженняВ» , у зв'язку з чим вказана постанова, на думку скаржника, підлягає визнанню недійсною.

При цьому, скаржник вказує, що рішення суду прийнято та наказ на його виконання видано із дотриманням вимог ст.ст. 84, 115 ГПК України.

Частиною 2 ст.11 Закону України „Про виконавче провадженняВ» визначено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку встановленому виконавчим документом і Законом.

На підставі викладеного, скаржник вважає, що при винесенні 20.07.2016р. постанови (ВП №51714304) про відмову у відкритті виконавчого провадження в порушення ст.11 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , державним виконавцем повністю проігноровано виконавчий документ, направлений листом ОСОБА_4 від 18.04.2016р. вих.№1316/0/4-16, а тому дана постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, скаржник (позивач) просить суд прийняти до провадження скаргу Державного агентства резерву України на дії (бездіяльність) відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 20.07.2016 постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51714304; визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.07.2016 (ВП № 51714304); поновити пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Хмельницької області від 14.08.2015р. по справі №4/949-10 до виконання; зобов'язати орган державної виконавчої служби відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документу наказу №4/949-10 від 14.08.2015 та застосувати заходи, спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Ухвалою суду скаргу Державного агентства резерву України на дії органу Державної виконавчої служби призначено до розгляду в засіданні суду на 22.09.2016р.

Представник скаржника (позивача) в засідання суду 22.09.2016р. прибув, направлену до суду скаргу на дії органів Державної виконавчої служби підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду 22.09.2016р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв від останнього до суду не надходило.

Прокурор в засідання суду 22.09.2016р. прибув, подану позивачем скаргу на дії органів Державної виконавчої служби підтримав у повному обсязі.

Представник від ДВС в засідання суду 22.09.2016р. прибув, проти скарги на дії органів Державної виконавчої служби заперечив із підстав, викладених у наданому суду письмовому поясненні за вих.№4/949-10 від 21.09.2016р.

Відповідно до пояснень представником ОСОБА_5 примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ зазначено, що скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Так, 19.07.2016р. до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява Державного агентства резерву України щодо відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Хмельницької області №4/949-10 від 14.08.2015р. яким постановлено: „Товариству з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариствоВ» с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області (вул. Заводська,1 код ЄДРПОУ 32270884) повернути на користь Державного агентства резерву України м. Київ (вул. Пушкінська,28 код ЄДРПОУ 37472392) матеріальні цінності цукор-пісок вартістю 14 806 250,00 грн. в кількості 2 875 тонн.

20.07.2016р. у відповідності до вимог статті 26 Закону України „Про виконавче провадженняВ» державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Підставою для винесення вказаної вище постанови була відсутність у виконавчому документі будь-яких заходів примусового виконання, що виключає здійснення виконавчого провадження в примусовому порядку у відповідності до вимог Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

Закон України „Про виконавче провадженняВ» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Закону України „Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 32 Закону України „Про виконавче провадженняВ» встановлено наступні заходи примусового виконання: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату(заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення предметів і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи передбачені рішенням.

Представник ДВС зазначає, що враховуючи, що у резолютивній частині виконавчого документу відсутні заходи примусового виконання, у державного виконавця відсутні правові підстави вживати такі заходи в контексті статті 32 вказаного вище Закону, зокрема: вилучити та передати стягувачу предмети, визначені виконавчим документом; зобов'язати боржника передати предмети, визначені виконавчим документом в порядку встановленому статтею 75 Закону України „Про виконавче провадженняВ» ; стягнути вартість предмету визначеного у виконавчому документі на користь стягувача.

З огляду на це, представником ДВС зазначено, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена у відповідності до вимог та в порядку встановленому статтею 26 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

А тому, враховуючи викладене, представник від ДВС просить суд в задоволенні скарги Державного агентства резерву України на дії органу державної виконавчої служби відмовити.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження, докази та пояснення сторін та державного виконавця, судом встановлено таке:

Відповідно до ст.121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України „Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадженняВ» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до положень ст.17 Закону України „Про виконавче провадженняВ» (далі Закону) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Статтею 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду від 31.07.2015р. задоволено позов Державного агентства резерву України м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариствоВ» , с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області про зобов`язання повернути матеріальні цінності цукор-пісок в кількості 2 875 тонн та стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій.

14.08.2015р. на виконання вказаного рішення були видані відповідні накази та у відповідності до вимог ст.116 ГПК України направлені стягувачу.

Позивач (Державне агентство резерву України) звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про прийняття до виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 14.08.2015р. у справі №4/949-10.

Разом із тим, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову від 20.07.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадженняВ» . Дану постанову згідно супровідного листа від 20.07.2016р. за вих.№20.1-51714304-511/20 направлено стягувачу разом із оригіналом наказу №4/949-10 від 14.08.2015р.

В обгрунтування винесеної постанови державним виконавцем зазначено, що у пред'явленому на виконання виконавчому документі судом вирішено „Товариству з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариствоВ» , с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області (вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 32270884) повернути на користь Державного агентства резерву України, м. Київ (вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) матеріальні цінності цукор-пісок вартістю 14 806 250,00 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімсот шість тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) в кількості 2 875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) тоннВ» , при цьому не вказано будь-яких заходів примусового виконання винесеного ним рішення. Зазначені обставини виключають здійснення виконавчого провадження.

При цьому, державний виконавець послався на ст.11 Закону України „Про виконавче провадженняВ» відповідно до якої визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. До заходів примусового виконання рішення відноситься звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувану певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням (ст.32 Закону). За встановленим Законом на державну виконавчу службу покладається виконання рішень щодо майнових стягнень, рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, рішень про поновлення на роботі, про відібрання дитини, виселення та вселення, примусовий обмін та заборону діяльності об'єднань громадян.

Разом із тим, судом приймається до уваги, що предметом спору у справі №4/949-10 було зобов`язання ТОВ „Аграрне товариствоВ» , с. Клубівка повернути Державному агентству резерву України матеріальні цінності цукор-пісок в кількості 2 875 тонн та стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду вказаної справи судом було прийнято рішення від 31.07.2015р., яким задоволено позов Державного агентства резерву України м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариствоВ» , с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області.

При винесенні рішення судом враховано положення пункту 9 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 „Про судове рішенняВ» відповідно до якого встановлено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. Крім цього, згідно із п.9.10. Постанови визначено, що суд повинен зазначити у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: „Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)В» , „Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)В» , строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.124 п.5 Конституції України судові рішення ухвалюються судами Іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Положення щодо оформлення наказу господарського суду містяться у ст.117 ГПК України, зокрема частиною1 встановлено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадженняВ» .

Вимоги до виконавчого документа у Законі України „Про виконавче провадженняВ» визначені у статті 18. Так, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 14.08.2015р. із урахуванням вимог перерахованих вище норм чинного законодавства.

Відповідно до наказу від 14.08.2015р. встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариствоВ» , с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області (вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 32270884) повернути на користь Державного агентства резерву України, м. Київ (вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) матеріальні цінності цукор-пісок вартістю 14 806 250,00 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімсот шість тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) в кількості 2 875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) тонн. При цьому, стягувачем визначено Державне агентство резерву України (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, код ЄДРПОУ 37472392), а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю „Аграрне товариствоВ» (вул. Заводська, 1, с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 32270884). Строк пред'явлення наказу до виконання встановлено до 14.08.2016р.

З огляду на викладене, наказ господарського суду від 14.08.2015р. відповідає положенням ст.32 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , оскільки ним визначено обов'язок боржника (ТОВ „Аграрне ТовариствоВ» ) передати стягувачу (Державному агентству резерву України) певні предмети, а саме: матеріальні цінності цукор-пісок вартістю 14 806 250,00 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімсот шість тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) в кількості 2 875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) тонн.

А тому, суд приходить до висновку, що у державного виконавця відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду від 14.08.2015р. у справі №4/949-10 на підставі п.8 ч.1 ст. 26 ЗУ „Про виконавче провадженняВ» .

Відтак, враховуючи позиції скаржника, інших учасників процесу, а також наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що скарга Державного агентства резерву України за вих.№3024/0/4-16 від 01.09.2016р. на дії органу Державної виконавчої служби підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визнання незаконною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.07.2016 (ВП № 51714304).

Вимога щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Хмельницької області від 14.08.2015р. по справі №4/949-10 до виконання, судом відхиляється, оскільки розглядається судом за окремою заявою.

Вимога щодо зобов'язання органу державної виконавчої служби відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документу наказу №4/949-10 від 14.08.2015 та застосування заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, судом відхиляється, оскільки не узгоджується із вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

УХВАЛИВ:

Скаргу Державного агентства резерву України за вих.№3024/0/4-16 від 01.09.2016р. на дії органу Державної виконавчої служби задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.07.2016р. (ВП № 51714304) про відмову у відкритті виконавчого провадження.

У решті скаргу Державного агентства резерву України за вих.№3024/0/4-16 від 01.09.2016р. на дії органу Державної виконавчої служби відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду через господарський суд Хмельницької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 5 прим.:

1 - до матеріалів справи;

2 - позивачу (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601) - рекомендованим із повідомл.;

3 - відповідачу (вул. Заводська, 1, с. Клубівка, Ізяславський р-н, Хмельницька обл., 30350) - рекомендов. із повідомл.;

4 - Прокуратура Хмельницької області (провул. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000) - згідно заяви;

5 - ОСОБА_5 примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) - згідно заяви.